Рішення

від 04.04.2019 по справі 912/3275/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 рокуСправа № 912/3275/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3275/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодортранс", вул. Тимошенка, буд. 9, м. Київ, 04212

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт", вул. Павлова, буд. 1, смт Салькове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26332

про стягнення 406 467,34 грн

Представники сторін:

від позивача - Пироженко В.О. керівник;

від відповідача - участі не брали;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодортранс" (далі - ТОВ "Автодортранс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (далі - ТОВ "Чарнокіт", відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 360 420,00 грн та пені в сумі 213 476,56 грн, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди № 150218-1, № 150218-12 від 15.02.2018 в частині сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодортранс" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

В межах строку, визначеного господарським судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано до суду відповідні докази.

Ухвалою від 14.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3275/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.02.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

21.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" подано відзив на позовну заяву з доказами його направлення позивачу, у якому зазначено наступне. Позивачем не доведено факт виставлення рахунків-фактур. З акта звірки вбачається, що перші 6 актів (№ ОУ-0000027 від 02.05.2018, № ОУ-0000028 від 02.05.2018, № ОУ-0000056 від 30.06.2018, № ОУ-0000057 від 30.06.2018, № ОУ-0000033 від 01.07.2018, № ОУ-0000034 від 01.07.2018) повністю оплачені ТОВ "Чарнокіт" станом на 01.08.2018, тому нарахування пені на суми, вказані у цих актах є повністю безпідставним.

Акт № ОУ-0000042 від 16.07.2018 на суму 168 966,00 грн сплачено частково у розмірі 100 000,00 грн про що вказано в акті звірки, тому відповідач зазначає, про безпідставне нарахування пені.

Як стверджує відповідач, неоплаченими залишились акти наданих послуг № ОУ-0000043 від 16.07.2018; № ОУ-0000054 від 01.08.2018; № ОУ-0000055 від 01.08.2018. Разом з тим, позивачем нараховано пеню з дати укладення актів наданих послуг без дотримання умов п. 3.4. договорів оренди.

Протокольною ухвалою від 08.02.2019 на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/3275/18 до 14:00 год. 01.03.2019.

26.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодортранс" подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 360 420,00 грн та пеню у розмірі 46 047,34 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 01.03.2019 господарським судом прийнято до розгляду заяву ТОВ "Атодортранс" про зменшення розміру позовних вимог від 25.02.2019 та постановлено подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням ціни позову 406 467,34 грн; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання у справі №912/3275/18 на 19.03.2019; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на заяву позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.02.2019; зобов'язано позивача надати до суду наступні пояснення: чому сума в рахунках не відповідає сумі у відповідному акті здачі-прийняття робіт; коли та яким чином вручалися рахунки-фактури відповідачу (надати до суду докази вручення); надати до суду докази відношення відповідного рахунку від дати якого нараховується пеня до акту здачі-прийняття робіт.

18.03.2019 до суду від позивача надійшли пояснення щодо порядку та строків виставлення рахунків та суми заборгованості.

19.03.2019 відповідачем через канцелярію суду подано відзив (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) з доказами його направлення позивачу, відповідно до якого відповідач зазначає, що оскільки ним не отримано заяву про зменшення розміру позовних вимог, останній не може погодитися чи не погодитися з обставинами, які стали підставою для зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою від 19.03.2019 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2019.

В судовому засіданні 04.04.2019 позивач підтримав позов.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2018 між ТОВ "Автодортранс" (орендодавець) та ТОВ "Чарнокіт" (орендар) укладено договір № 150218-2 (далі Договір № 150218-2, а.с. 12-13), за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування транспортний засіб, Volvo FM-9, (надалі іменується як майно), а орендар зобов'язується прийняти цей транспортний засіб. Об'єкт оренди передається в оренду для перевезення гірничої маси орендаря.

Вартість орендної плати зазначається в Актах виконаних робіт та додаткових угодах до цього договору, що виписуються щомісячно, підписуються уповноваженими представниками Сторін в останній день відповідного місяця і є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1. Договору № 150218-2).

Відповідно до п.3.4. Договору № 150218-2 орендар за об'єкт оренди сплачує орендодавцю орендну плату кожні 10 днів протягом 3-х днів на підставі виставлених рахунків-фактур.

Цей Договір вступає в дію з дати його підписання і є чинним до 31.12.2018. Якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін не заявить про його припинення або зміну умов, то Договір пролонгується до 31 грудня наступного року (п. 5.1. Договору № 150218-2).

15.02.2018 між сторонами укладено Договір оренди № 150218-1 (далі - Договір № 150218-1, а.с. 14-15), за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування екскаватор гусеничний HITACHI ZX330LC-3, державний номерний знак 69466АА, 2010 року випуску, а також зобов'язується забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування об'єкт оренди під керуванням екіпажу орендодавця і зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату, об'єкт оренди передається в оренду для навантаження гірничої маси орендаря.

Вартість орендної плати зазначається в Актах виконаних робіт та додаткових угодах до цього договору, які виписуються щомісячно, підписуються уповноваженими представниками Сторін в останній день відповідного місяця і є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1. Договору № 150218-1).

Відповідно до п.3.4. Договору № 150218-1 орендар за об'єкт оренди сплачує орендодавцю орендну плату кожні 10 днів протягом 3-х днів на підставі виставлених рахунків-фактур.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання, діє до 31.12.2018 і може бути достроково розірваний в односторонньому порядку при невиконанні однією із сторін своїх обов'язків за ним (п. 7.1. Договору № 150218-1).

Договори підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов Договорів між сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 1 284 134,00 грн (а.с.16-25):

- від 02.05.18 №ОУ-0000027 на суму 238 896,00 грн;

- від 02.05.18 №ОУ-0000028 на суму 95 000,00 грн;

- від 30.06.18 №ОУ-0000056 на суму 181 818,00 грн;

- від 30.06.18 №ОУ-0000057 на суму 133 000,00 грн;

- від 01.07.18 №ОУ-0000033 на суму 86 184,00 грн;

- від 01.07.18 №ОУ-0000034 на суму 88 000,00 грн;

- від 16.07.18 №ОУ-0000042 на суму 168 966,00 грн;

- від 16.07.18 №ОУ-0000043 на суму 121 000,00 грн;

- від 01.08.18 №ОУ-0000054 на суму 81 270,00 грн;

- від 01.08.18 №ОУ-0000055 на суму 90 000,00 грн.

Згідно платіжних доручень № Ф586 від 03.05.2018 в сумі 117 150,00 грн, № Ф585 від 03.05.2018 в сумі 93 140,00 грн, № А347 від 02.05.2018 в сумі 123 606,00 грн, № Ф720 від 11.05.2018 в сумі 70 556,00 грн, № Ф838 від 22.05.2018 в сумі 70 556,00 грн, № Ф948 від 07.06.2018 в сумі 120 000,00 грн, № Ф949 від 07.06.2018 в сумі 53 706,00 грн, № Ф1124 від 12.07.2018 в сумі 175 000,00 грн, № Ф1225 від 27.07.2018 в сумі 100 000,00 грн (а.с. 58-66), відповідачем сплачено в загальній сумі 923 714,00 грн.

Решта несплаченої орендної плати становить 360 420,00 грн.

01.08.2018 сторони договорів підписали між собою акт звірки взаємних розрахунків, в якому погодили, що заборгованість орендаря з орендної плати становить 360 420,00 грн (а.с.26).

22.08.2018 ТОВ "Автодортранс" звернулось до відповідача з претензією щодо сплати заборгованості згідно Договорів в розмірі 363 066,00 грн. Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Несплата відповідачем заборгованість в сумі 360 420,00 грн і стало підставою для звернення з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд виходить з наступного.

В силу положень ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ч. 7 ст. 179 та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський суд враховує, що за своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаних сторонами, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що позивач виконав зобов'язання по Договорам та передав відповідачу в оренду автомобіль Volvo FM-9 FF9437MB та екскаватор, а також автомобіль DAF 85CF 380 д/н СЕ2449АХ, що не обумовлений договорами оренди.

Позивачем подано суду рахунки фактури №СФ-0000055 від 01.08.2018 на суму 125 930,00 грн, №СФ-0000051 від 23.07.2018 на суму 45340,00 грн, №СФ-0000046 від 27.06.2018 на суму 67 838,00 грн, № СФ-0000043 від 22.06.2018 на суму 119 930,00 грн, №СФ-0000039 від 11.06.2018 на суму 102 198,00 грн (а.с. 97-101), проте не надано доказів виставлення таких рахунків відповідачу, а відповідачем не підтверджено їх отримання.

Відповідач за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) розрахувався частково, в т.ч. і за оренду автомобіля DAF 85CF 380 д/н СЕ2449АХ, сума несплаченої заборгованості становить 360 420,00 грн за актами від 16.07.18 №ОУ-0000042 на суму 68 150,00 грн, від 16.07.18 №ОУ-0000043 на суму 121 000,00 грн, від 01.08.18 №ОУ-0000054 на суму 81 270,00 грн, від 01.08.18 №ОУ-0000055 на суму 90 000,00 грн, що підтверджено сторонами в підписаному акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2018.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що договір на оренду автомобіля DAF 85CF 380 д/н СЕ2449АХ між сторонами не підписано.

Суд вважає, що в даному випадку, між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору оренди, підтвердженням чого є належним чином оформлені акти здачі-прийняття робіт (а.с.16,18,20,22,24).

Відповідач суму боргу в розмірі 360 420,00 грн не заперечив, доказів оплати суду не подав.

Господарський суд зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків також є належним доказом наявності у відповідача боргу перед позивачем за договорами та доказом визнання відповідачем свого боргу, оскільки підписаний зі сторони відповідача уповноваженою особою та містить печатку.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги ТОВ "Автодортранс" в частині стягнення 360 420,00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань з оплати оренди техніки позивач, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 46 047,34 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання за Договорами виконував неналежним чином, чим порушив їх умови, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 46047,34 грн.

Крім того, статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Сторони в п. 4.2. Договорів передбачили, що за прострочення сплати грошових коштів, орендар сплачує орендодавцю за кожний день прострочення відповідного платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь період часу на протязі якого не виконано зобов'язання по оплаті вартості оренди.

Позивач нараховує пеню за порушення строку оплати оренди транспорту в наступному розмірі:

за актом від 16.07.18 №ОУ-0000042 на суму боргу 1 382,00 грн за період з 15.06.2018 по 10.12.2018, що становить 238,39 грн пені;

за актом від 16.07.18 №ОУ-0000043 на суму боргу 121 000,00 грн за період з 26.06.2018 по 10.12.2018, що становить 19 458,24 грн пені;

за актом від 01.08.18 №ОУ-0000054 на суму боргу 81 270,00 грн за період з 01.07.2018 по 10.12.2018, що становить 10 690,53 грн пені;

за актом від 01.08.18 №ОУ-0000055 на суму боргу 90 000,00 грн за період з 05.08.2018 по 10.12.2018, що становить 15 660,18 грн пені.

За наведеним розрахунком позивач правомірно розраховує пеню в межах подвійної облікової ставки НБУ, разом з тим нарахування пені на суму простроченого платежу здійснено також на суму боргу за оренду автомобіля DAF 85CF 380 д/н СЕ2449АХ, договір на який між сторонами не підписано та, відповідно, розмір, базу нарахування пені сторонами не визначено.

Окрім того, так як позивачем на виконання умов Договорів, зокрема п. 3.4., не подано суду доказів виставлення відповідачу рахунків-фактур, господарський суд вважає, що нарахування пені необхідно проводити після підписання сторонами актів здачі-прийняття робіт з врахуванням строку оплати - 3 дні, обумовленого сторонами в п. 3.4.Договорів.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Господарський суд зазначає, що спірні акти здачі-прийняття робіт підписано сторонами 16.07.2018 та 01.08.2018, з врахуванням триденного строку на оплату орендної плати (п. 3.4. Договорів), обов'язок відповідача щодо оплати виник не пізніше 19.07.2018 та 06.08.2018 (04,05.08.2018 вихідні дні субота та неділя) відповідно, а отже датами з яких має нараховуватись пеня є 20.07.2018 та 07.08.2018 відповідно.

Сторонами в акті звірки взаєморозрахунків підтверджено наявність заборгованості.

Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Разом з тим, за актом від 16.07.18 №ОУ-0000042 (а.с. 22) відповідачем здійснено часткову оплату на суму 100 816,00 грн. Зазначений акт складено щодо оренди автомобілів DAF 85CF 380 д/н СЕ2449АХ та Volvo FM-9 АА9437МВ на суму 59220,00 грн та 81585,00 грн відповідно. Враховуючи часткову оплату відповідачем орендної плати за вказаним актом, у суду відсутня можливість встановити за оренду якого автомобіля у відповідача рахується заборгованість з оплати, позивачем таку інформацію суду не подано, тому підстави для нарахування пені на заборгованість за актом від 16.07.18 №ОУ-0000042 (а.с. 22) у суду відсутні.

З урахуванням наведеного, в межах періоду розрахунку позивача, з врахуванням встановленої судом дати виникнення заборгованості, господарський суд здійснив власний розрахунок пені на суму боргу за оренду автомобіля Volvo FM-9 АА9437МВ та екскаватора на підставі погоджених сторонами у Договорах розміру та бази нарахування пені:

за актом від 16.07.18 №ОУ-0000043 на суму боргу 121 000,00 грн за період з 20.07.2018 по 10.12.2018 пеня становить 17 022,88 грн;

за актом від 01.08.18 №ОУ-0000054 на суму боргу 54 810,00 грн (оренда автомобіля Volvo FM-9) за період з 07.08.2018 по 10.12.2018 пеня становить 6 764,91 грн;

за актом від 01.08.18 №ОУ-0000055 на суму боргу 90 000,00 грн за період з 07.08.2018 по 10.12.2018 пеня становить 11 108,22 грн.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 34 896,01 грн. Підстави для задоволення позову про стягнення пені в іншій частині відсутні за наведених вище обставин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодортранс" підлягають частковому задоволенню на суму 395 316,01 грн, з яких: 360420,00 грн основного боргу та 34 896,01 грн пені. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 8608,45 грн згідно платіжного доручення №135 від 10.12.2018. Ухвалою суду від 01.03.2019 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з врахуванням ціни позову 406467,34 грн.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у даній справі в частині зменшення позовних вимог, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 2511,44 грн, за клопотанням останнього.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарнокіт" (вул. Павлова, буд. 1, смт Салькове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26332, ідентифікаційний код 32954158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодортранс" (вул. Тимошенка, буд. 9, м. Київ, 04212, ідентифікаційний код 33300720) заборгованість в сумі 360420,00 грн та пеню в розмірі 34 896,01 грн, а також судовий збір в розмірі 5929,74 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.04.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.