Ухвала

від 10.04.2019 по справі 916/2095/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про призначення судової експертизи

"10" квітня 2019 р. Справа № 916/2095/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Трачук М.В., згідно довіреності від 20.02.2019р.

третьої особи: не з'явився,

дослідивши матеріали справи №916/2095/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус" (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 1/27) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турист" (м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22), про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 112196,06грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2018р. (суддя ПетренкоН.Д.) відкрито провадження у справі №916/2095/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ СК "Галицька".

Ухвалою суду від 27.12.2018р. замінено первісного відповідача ТОВ "Транспортна компанія "Автолайн" на належного відповідача - ТОВ "Турист".

З врахуванням перебування судді Петренко Н.Д. на тривалому лікарняному (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами), за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області від 21.02.2019р. №75 проведено повторний автоматичний розподіл справи №916/2095/18, за результатами якого справу №916/2095/18 розподілено на суддю Малярчук І.А., у зв'язку з чим ухвалою суду від 25.02.2019р. справу прийнято до провадження на стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання суду на 20.03.2019р. о 12год.00хв.

У судовому засіданні 20.03.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 03.04.2019р. о 12год.30хв.

У судовому засіданні 03.04.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 10.04.2019р. об 11год.15хв.

У відзиві на позов від 11.01.2019р. за вх.№526/19 відповідач просить суд закрити провадження по справі у зв'язку з її непідсудністю Господарському суду Одеської області. Також, 02.04.2019р. за вх.№6370/19 відповідач подав окреме клопотання про закриття провадження по справі за тими ж підставами.

В обґрунтування заявленого відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою статті 20 ГПК), та інші справи у визначених законом випадках. Відповідач вважає, що у даному випадку спір не виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності між позивачем та відповідачем, та між ними можуть бути правовідносини, які регулюються ст.1188 ЦК України та Законом України "Про дорожній рух", який регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання, що, на думку відповідача, узгоджується із викладеним позивачем у позові, який обґрунтовано із посиланням саме на ст.1188 ЦК України. Відповідач вказує, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України. Таким чином, ст.20 ГПК України, на думку відповідача, не передбачає юрисдикцію господарських судів щодо розгляду справ, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, про що наголошує Пленум ВГСУ (п.3.1. постанови №10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарськими судами"), а саме: господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у, законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. На підставі викладеного, відповідач вважає, що дана справа не підсудна Господарському суду Одеської області.

Положення ч.1 ст.20 ГПК України передбачають, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі по банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи наведені положення ГПК України, зокрема, п.15 ч.1 ст.20 ГПК України, який передбачає, що господарські суди розглядають інші справи у спорах між суб'єктами господарювання, те, що, як позивач, так і відповідач, є суб'єктами господарювання, позов позивача спрямований на захист його права на відшкодування шкоди з боку власника транспортного засобу, яким спричинено ДТП, тобто, і суб'єктний склад справи і матеріально-правова вимога у даній справі підлягають розгляду господарським судом, у зв'язку з чим не підлягають судом задоволенню клопотання відповідача від 11.01.2019р. за вх.№526/19, від 02.04.2019р. за вх.№6370/19 про закриття провадження по справі.

Крім того, 11.01.2019р. за вх.№2-127/19 до суду відповідачем подано клопотання про призначення у справі автотехнічної-товарознавчої експертизи з метою встановлення фактичного збитку, який заподіяно в результаті ДТП власнику КТЗ VOLKSWAGEN CRAFTER, реєстраційний номер НОМЕР_1. На вирішення експерта відповідач просить суд поставити питання: який матеріальний збиток заподіяно власнику КТЗ VOLKSWAGEN CRAFTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті ДТП, яка мала місце 09.02.2018р. Проведення експертизи відповідач просить доручити ОНДІСЕ та повідомив про готовність понести витрати на проведення експертизи.

Обґрунтовує клопотання про призначення судової експертизи відповідач наступним. Відповідно до висновку експерта №4601 оцінка матеріального збитку власнику КТЗ VOLKSWAGEN CRAFTER, р.н. НОМЕР_2 та огляд ТЗ відбувся 15.02.2018р. у присутності тільки представника власника транспортного засобу, за відсутності представників іншої сторони ДТП, яких експертом не запрошено для участі у досліджені. Звідси, відповідач вважає вказаний висновок експерта необ'єктивним, з врахуванням ще й того, що дані висновку не відповідають характеру пошкоджень ТЗ, які зафіксовані в протоколі огляду транспортного засобу на місці ДТП працівниками поліції та представником ТОВ "Турист". На думку відповідача, при визначенні вартості запасних частин для ремонту автомобіля експерт не врахував фізичний знос автомобіля та запчастин, в результаті чого у висновку завищена сума запчастин для ремонту. Крім того, заявник вказує, що експерт ОСОБА_2 не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірного експертного висновку. За названих обставин, відповідач вважає за необхідне проведення у справі судової експертизи для визначення матеріального збитку, який заподіяно власнику КТЗ VOLKSWAGEN CRAFTER, р.н. НОМЕР_2.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч.1, 2, 3, 4, 8 ст.98 ГПК України).

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.1, 3, 4, 5, 6 ст.99 ГПК України).

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч.ч.1, 3, 5 ст.100 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Враховуючи те, що позивачем заявлено позовні вимоги про відшкодування відповідачем, як власником джерела підвищеної небезпеки, шкоди, заподіяної внаслідок ДТП за участю автомобіля відповідача, поданий позивачем висновок №4601 від 05.04.2018р. ФОП ОСОБА_2, через розбіжності у визначенні характеру пошкоджень та наведеній експертом калькуляції викликає у відповідача обґрунтовані сумніви стосовно вартості запчастин, що є складовою вартості ремонту взагалі, за умови порушення права відповідача бути присутнім при огляді ТЗ під час проведення експертизи, вказаний вище висновок не може вважатись достовірним доказом розміру обґрунтованості фактично понесених позивачем витрат на ремонт автомобіля, у зв'язку з чим суд вбачає підстави для призначення у справі судової автотехнічної-товарознавчої експертизи.

При цьому, з врахуванням даних Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, з огляду на п.1.6. Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., який передбачає проведенні експертиз за зонами регіонального обслуговування, проведення експертизи суд доручає Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Отже, клопотання клопотання ТОВ Турист від 11.01.2019р. за вх.№2-127/19 про призначення у справі автотехнічної-товарознавчої експертизи підлягає судом частковому задоволенню, оскільки суд вбачає, що на вирішення експерта має бути поставлене питання щодо дійсної вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ позивача.

Керуючись ст.ст.99, 169, 230, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Турист" від 11.01.2019р. за вх.№526/19, від 02.04.2019р. за вх.№6370/19 про закриття провадження по справі.

2. Задовольнити частково клопотання ТОВ Турист від 11.01.2019р. за вх.№2-127/19 про призначення у справі автотехнічної-товарознавчої експертизи.

3. Призначити проведення судової автотехнічної-товарознавчої експертизи.

4. На розгляд судової автотехнічної-товарознавчої експертизи поставити наступне запитання:

1) Яка дійсна вартість відновлювального ремонту, у т.ч. заміна деталей, КТЗ VOLKSWAGEN CRAFTER, реєстраційний номер НОМЕР_1., що спричинений ДТП, яка мала місце 09.02.2018р.?

5. Проведення судової автотехнічної-товарознавчої експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

6. Надіслати справу №916/2095/18 Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

7. Витрати по оплаті судової експертизи покласти на ТОВ "Турист".

8. Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

9. Зауважити експертам, що судова експертиза має бути проведена у відповідності до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5.

10. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 10.04.2019р. та у відповідності до ч.2 ст.254, п.11 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

11. Повну ухвалу складено 15.04.2019р.

Суддя І.А. Малярчук