Рішення

від 08.04.2019 по справі 923/45/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року Справа № 923/45/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Межерицькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Підприємства споживчої кооперації "Хлібокомбінат Скадовського районного споживчого товариства", м. Скадовськ Херсонської області

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Довкілля", м. Херсон

про стягнення 4660,76 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Овдієнко О.П., довіреність б/н від 05.04.2019р.;

від відповідача - Рева О.О., директор, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 26.10.1996р. Жовтневим РВ УМВС України у Запорізькій області.

У відповідності до ч. 1 п. 1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть справи: Підприємство споживчої кооперації "Хлібокомбінат Скадовського районного споживчого товариства" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Приватної виробничо-комерційної фірми "Довкілля" суми основного боргу у розмірі 4608,00 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 36,86 грн. та суми 3% річних у розмірі 15,90 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2019р., визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 07 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 923/45/19 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву, а позивачу - відповідь на відзив відповідача у встановлені строки.

Ухвалою від 05 березня 2019 року суд, з метою дотримання основних принципів здійснення правосуддя та для надання можливості представникам сторін реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, відклав розгляд справи на 08.04.2019р. Зазначена ухвала суду направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням.

До суду повернулись поштові повідомлення з відмітками пошти про вручення адресатам ухвали суду від 05.03.2019 .

У призначене судове засідання прибули уповноважені представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві, оцінюючі надані докази на свою користь.

Відповідач, відзиву по суті позовних вимог не надав, однак, у судовому засіданні 08.04.2019р. надав усні пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Також у судовому засіданні відповідач не заперечив той факт, що порушив строки виконання робіт, які визначені умовами договору.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачем не надано обґрунтованих пояснень (причин) неподання відзиву у встановлені судом строки, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 18 травня 2017 року між Підприємством споживчої кооперації "Хлібокомбінат Скадовського районного споживчого товариства" (надалі - позивач або замовник) і Приватною виробничо-комерційною фірмою "Довкілля" (надалі - відповідач або виконавець) був укладений договір № 25-05 про надання платних послуг екологічного характеру (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язується за завданням відповідача надати екологічні послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до умов п. 1.2.1. договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин та розробка документів, що обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу у відповідності з вимогами методик, інструкцій та діючого екологічного законодавства України, що регулює порядок їх виконання, погодження проектної документації та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Умовами договору сторони визначили вартість наданих послуг, порядок сплати, строк виконання умов договору. Невід'ємною частиною договору є Додатки №№ 1, 2 - протокол погодження про договірну ціну та кошторис. Договір та додатки до договору підписані уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що розмір за надання екологічних послуг становить 4608,00 грн., який встановлюється протоколом погодження про договірну ціну та кошторисом (Додатки №№ 1,2).

Оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця у вигляді 100 % передплати (п. 5.1 договору).

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що на виконання умов договору, згідно платіжного доручення № 2331 від 18.10.2017р. перерахував відповідачу кошти за надані екологічні послуги у розмірі 4608,00 грн. До матеріалів справи додано копію рахунку - фактури № СФ-058 від 29.09.2017р. та платіжне доручення № 2331 від 18.10.2017р. (а.с. 14, 15). Таким чином, позивач виконав належним чином умови договору в частині проведення розрахунків.

Позивач вказує, що відповідачем порушено умови договору в частині строків виконання зобов'язань за договором та щодо надання документів визначених умовами договору.

Відповідно до умов п. 3.1. договору, позивач зобов'язаний прийняти та оплатити надані екологічні послуги згідно цього договору.

Не пізніше 5-денного терміну з дня отримання виконавцем коштів надати виконавцю інформацію і документацію, необхідну для виконання послуг згідно цього договору. Позивачем, на виконання умов договору, проведено оплату наданих послуг та направлено відповідачеві визначені п. 3.2. документи.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено умови п.п. 4.1, 4.2 та 4.3. договору щодо виконання проектної документації у суворій відповідності з діючими методиками, інструкціями та іншими нормативно-правовими актами, строку виконання умов договору у період два місяці з моменту підписання договору і повного виконання замовником умов, визначених пунктом 3.2. договору погодження проектної документації та отримання дозволу - до 45 днів. Умовами договору також визначено, що у разі отримання від замовника обґрунтованої претензії щодо якості наданих послуг, виконавець зобов'язаний виправити їх за свій рахунок у 5-ти денний термін, після чого надати їх на розгляд замовнику.

16 листопада 2018 року позивач за № 464 від 16.11.2018р. направив відповідачеві претензію про повернення коштів у розмірі 4608,00 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань. Вказану претензію відповідач отримав 05.12.2018р. та залишив без задоволення.

Позивач вказує, що відповідачем вимоги претензії не виконані, грошові кошти в розмірі 4608,00 грн. в семиденний строк з дня отримання претензії не повернуті.

Отже, у зв'язку із порушенням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4608,00 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 36,86 грн. та суму 3% річних у розмірі 15,90 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається, в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Досліджуючи укладений між сторонами договір № 25-05 від 18.05.2017р., суд дійшов висновку, що за своєю природою даний договір є договором надання послуг.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Згідно із статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору в рахунок оплати за надані екологічні послуги перерахував на рахунок відповідача 4608,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2331 від 18.10.2017р.

Відповідно до умов п. 4.2. договору, відповідач приступає до виконання своїх зобов'язань за договором та виконує їх в строк два місяці з моменту підписання договору і сплати позивачем коштів, погодження проектної документації та отримання дозволу - до 45 днів. Вартість робіт за кошторисом склала 4608,00 грн. Тобто відповідач зобов'язаний був виконати роботи в строк, згідно умов п. 4.2. договору.

Проте, в порушення умов п. 4.2. договору відповідач в обумовлені строки роботи не виконав, про причини порушення строків виконання робіт не повідомив.

У судовому засіданні відповідач не заперечив той факт, що порушив строки виконання робіт, які визначені пунктом 4.2. договору.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт, відповідно до встановлених строків, не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні та оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 224 ГК України, під збитками, зокрема, розуміються витрати, зроблені управленою стороною.

Тобто, враховуючи вищевикладене, у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем обов'язків за договором про надання послуг, замовник має право вимагати відшкодування збитків.

В даному випадку, збитками позивача є витрати у розмірі 4608,00 грн., які були здійснені у вигляді оплати за надані екологічні послуги по договору № 25-05 від 18.05.2017р.

Внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання, позивач втратив інтерес у наданні відповідачу послуг та виявив намір скористатися правом і повернути суму оплати за надані екологічні послуги у розмірі 4608,00 грн.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, що строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензію від 16.11.2018р. № 464 відповідач отримав 05.12.23018р. (а.с. 27), а тому, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобов'язаний був її виконати в строк до 11.12.2018р. включно.

Відповідач вимоги претензії від 16.11.2018р. № 464 (а.с 22-26) не виконав, тобто не повернув позивачу суму оплати за надані екологічні послуги у розмірі 4608,00 грн.

З огляду на викладене, вимога про стягнення суми оплати за надані екологічні послуги у розмірі 4608,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, то ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат (а.с. 47), вважає його вірним.

Щодо вимоги в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 15,90 грн., то в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 47), суд виявив наявність помилок у даному розрахунку.

Так, у розрахунку 3% річних позивач зазначив початок періоду нарахування - 05.12.2018р. та кінець періоду 15.01.2019р.

Суд зазначає, що нарахування 3% річних слід здійснювати з 12.12.2018р., оскільки претензію від 16.11.2018р. № 464 відповідач отримав тільки 05.12.2018р. (а.с. 27), а тому, з урахуванням семиденного строку на її виконання, відповідач повинен був її виконати в строк до 11.12.2018р. включно.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок 3% річних за період з 12.12.2018р. по 15.01.2019., який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 4608 12.12.2018 - 15.01.2019 35 3 % 13.26

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню - у розмірі 13,26 грн. В іншій частині позовні вимоги заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Доказів сплати суми інфляційних втрат у розмірі 36,86 грн. та суми 3 % річних у розмірі 13,26 грн. відповідачем суду не надано, а отже вони підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Довкілля" ( 73000, м. Херсон, вул. Полякова, буд. 2, кв. 14, код ЄДРПОУ 30893550) на користь Підприємства споживчої кооперації "Хлібокомбінат Скадовського районного споживчого товариства" (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Комсомольська (Джарилгацька) 157, код ЄДРПОУ 017342253 ) суму основного боргу у розмірі 4608,00 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 36,86 грн., суму 3 % річних у розмірі 13,26 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1919,91 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.04.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко