Рішення

від 14.05.2018 по справі 804/8831/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Справа № 804/8831/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКадникової Г. В. при секретарі судового засіданняМолоданові М.Ю. за участю: представника позивачаСологуба Д.О. представника відповідачаВойтенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Горсвет до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Горсвет (далі - ТОВ Горсвет ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) від 06.12.2017р.:

- №0022331422 по нарахуванню податку на додану вартість в сумі 336'589грн., штрафних санкцій 84147,25грн.;

- №0022351422 податку на прибуток приватних підприємств в сумі 302'930грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що в порушення п.75.1.2. та п.9.1 Податкового кодексу України перевірка проводилась на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а лише з використанням відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, АІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів .

Також, в ухвалі Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016р. по справі №592/5250/16-к на яку посилається відповідач в акті від 15.11.2017р. за №23731/04-36-14-22/38850314 не дає підстав для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена ухвалою суду, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум витрат є безпідставними.

Проте, ні ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016р., ні будь-чим іншим ніякого вчинення директором ТОВ Хімагромаш ОСОБА_5 фіктивного підприємства, за попередньою змовою групою осіб, шляхом реєстрації юридичної особи, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні неіснуючих операцій, не встановлено.

Згідно ст.369 КПК України, судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а не ухвали, в якій суд вирішує інші питання.

Представник відповідача проти позову заперечувала, до суду надала відзив, в якому свою позицію обґрунтовувала наступним.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області було отримано ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016р. по справі №592/5250/16-к (провадження №1-кп/592/349/16) (набрання законної сили 22.06.2016р.), якою було звільнено ОСОБА_5 (директора ТОВ Хімагромаш ) від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.205 КК України. Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5, діючи в співучасті з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відносно яких зареєстроване кримінальне провадження, вчинив фіктивне підприємство, шляхом створення (реєстрації) суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Хімагромаш , з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні послуг іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівку шляхом здійснення незаконних фінансово-господарських операцій.

Здійснивши аналіз податкової інформації, податкової та фінансової звітності ТОВ Горсвет , ГУ ДФС у Дніпропетровській області було направлено запит від 05.09.2017р. №282/10/04-36-14-09, на який ТОВ Горсвет надало відповідь від 25.09.2017р. №17, якою повідомлено, що підприємство не має можливості надати копії первинних документів, вказаних у запиті.

Відповідно до норм Податкового кодексу України платник податків втрачає право на документальне підтвердження показників податкової звітності, у разі ненадання таких документів під час перевірки, незалежно від причини ненадання. Винятки вказаного правила можуть бути виїмка документів або інше вилучення правоохоронними органами, а також випадки, визначені абзацами другим і четвертим п.44.7 ст.44 Податкового кодексу.

У зв'язку з ненаданням жодних документів не під час проведення перевірки, ні для розгляду заперечень на акт перевірки, вважається, що такі документи були відсутні у ТОВ Горсвет на час складення звітності та проведення перевірки.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016р. по справі №592/5250/16-к встановлено, що ОСОБА_5, своїми діями, які виразились у фіктивному підприємців діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Також, в процесі допиту ОСОБА_5 підтвердив фактичну непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ Хімагромаш та його створення (реєстрацію) для прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується протоколом допиту від 31.05.2016р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Горсвет зареєстровано 05.08.2013р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним код 38850314 (а.с.9-13).

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мороховець О.В. від 19.10.2015р. по справі №183/6566/15 надано дозвіл на проведення обшуку приміщення старшому слідчому СВ ФР Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Литвинову В.В., слідчому СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Давидову М.С., слідчому СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Борщеву А.С., старшому слідчому СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Аріфуліну Р.Ф., старшому слідчому СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Суворову А.С., старшому слідчому СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Машнєву Є.А., старшому слідчому СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ткачуку Д.А., старшому слідчому СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Павловій М.О., слідчому СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Риндич Ю.О. дозвіл на дозвіл на проведення обшуку приміщення, розташованого за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Червоноармійська, буд.43, з метою виявлення і вилучення документів та предметів, що свідчать про фінансово-господарську діяльність, зокрема, ТОВ "Горсвет" (код 38850314) та ТОВ "Хімагромаш" (код 38867925), а саме: первинні документи, документи бухгалтерського й податкового обліків, їх реєстри, "Чорнові" записи, платіжні документи, печатки, штампи, факсиміле, системні блоки, паперові й магнітні носії інформації, змінні носії, грошові кошти, мобільні телефони, а також предмети й документи, що свідчать про здійснення протиправних дій, згідно яких можливо встановити фактичних постачальників ТМЦ, автотранспорт, яким вони користуються для перевезення незаконного придбаних ТМЦ, місць зберігання ТМЦ, осіб причетних до протиправної діяльності (а.с.38-42).

06.11.2015р. слідчим СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області вилучено документи та предмети, що свідчать про фінансово-господарську діяльність ТОВ "Горсвет" та ТОВ "Хімагромаш" про що складено протокол обшуку (а.с.43-59).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016р. по справі 592/5250/16-к розглянуто кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №32016040650000025 від 26.05.2016р., яке надійшло з прокуратури Дніпропетровської області 01.06.2016р. з клопотанням прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності відносно, ОСОБА_5 раніше не судимого, який підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України. Даною ухвалою закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.205 КК України та звільнено останнього від кримінальної відповідальності (а.с.27-32).

ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Горсвет" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Хімагромаш" за період 01.01.2015р. по 31.12.2015р.

За результатами перевірки складено акт №23731/04-36-14-22/38850314 від 15.11.2017р.

В акті ГУ ДФС у Дніпропетровській області, зокрема, посилається на те, що ним отримано вирок по справі №592/5250/16-к Ковпаківського районного суду міста Суми від 13.06.2016р., яким відносно ОСОБА_5 було порушено кримінальне провадження за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, за те, що у вересні 2013 року, діючи за співучасті з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відносно яких зареєстровано кримінальне провадження, вчинив фіктивне підприємництво шляхом створення (реєстрації), суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ "Хімагромаш", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні послуг іншим суб'єктам підприємницької діяльності з переводу безготівкових коштів у готівкову шляхом здійснення незаконних фінансово-господарських операцій.

В ході перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Горсвет" занижено податок на прибуток всього у сумі 302'930грн.00коп., у тому числі за 2015 рік у сумі 302'930грн.00коп.;

- п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Горсвет" занижено податок на додану вартість всього у сумі 237'326грн.00коп., у тому числі: за травень 2015 року на загальну ПДВ 27722грн., за червень 2015 року на загальну суму ПДВ 79'013грн.00коп., за липень 2015 року на загальну суму ПДВ 130'590грн.00коп. та збільшено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2015 року у сумі 99'263грн.00коп. (а.с.16-26).

На підставі акта винесено податкові повідомлення-рішення від 06.12.2017р., а саме:

- №0022331422 по нарахуванню податку на додану вартість в сумі 336'589грн., штрафних санкцій 84147,25грн.;

- №0022351422 податку на прибуток приватних підприємств в сумі 302'930грн. (а.с.14, 15).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.

Відповідно до п.41.1. ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Позивачем 24.01.2018р. подано до суду та долучено до матеріалів справи податкові накладні, які підтверджують факт наявності права у контрагента позивача нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг (товар); в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та які знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України (а.с.125-135).

Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано до матеріалів справи паспорти (сертифікати якості) товару, технічні сертифікати, гарантійні талони, договори, податкові та видаткові накладні (а.с.93-106, 125-220).

Вищим адміністративним судом України в листі від 02.06. 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Окрім вищевикладеного, суд звертає увагу, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.

В акті перевірки зазначено, що підставою для проведення перевірки, за результатами якої винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, слугував вирок по справі №592/5250/16-к Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016р., яким відносно ОСОБА_5 було порушено кримінальне провадження за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

У п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003р. №3 роз'яснюється, що як незаконну діяльність, про яку йдеться у ст.205 КК України, слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням.

Так, у силу ч.1 ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч.2 ст.2 КК України.

Згідно зі ст.17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Щодо зазначеного, існує правова позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016р. по справі №К/800/11516/16; в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008р. по справі №К-23642/07.

Суд звертає увагу, що по-перше, Ковпаківським районним судом м.Суми 13.06.2016р. по справі №592/5250/16-к постановлено ухвалу, а не вирок, як зазначає відповідач в акті за №23731/04-36-14-22/38850314 від 15.11.2017р.

По-друге, відповідно до ст.369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а не у формі ухвали.

Крім того, суд звертає увагу на те, що диспозиція ч.1 ст.205 КК України описує фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

При цьому, об'єктом злочину за ст.205 КК України є встановлений законодавством порядок встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності.

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення виражається в одній з двох дій: 1) створення юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми - суб'єкта підприємницької діяльності; 2) придбання такої юридичної особи.

В тексті ухвали, на який посилається відповідач, зафіксовано об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, яка полягає у придбанні юридичної особи. Поряд з цим, обставини, які б свідчили про неможливість здійснення такою юридичною особою - ТОВ Горсвет господарських операцій з ТОВ Хімагромаш ухвалою не встановлено.

Окрім того, ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016р. закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України та звільнено останнього від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв'язку з цим, суд вважає, що наявність вищевказаної ухвали суду не є в даному випадку доказом безтоварності спірних правочинів позивача з ТОВ Хімагромаш . Дана позиція суду не суперечить правовому висновку Верховного Суду, що наведений у тексті його постанови від 27.02.2018р. №К/9901/3360/17 (у справі №813/1766/17).

За положеннями ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів в межах такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018р. у справі №816/809/17.

Відтак, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів позивача, наявність порушених кримінальних проваджень, не завершених вироком, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з виконання робіт, які з боку контрагентів в повному обсязі підтверджено відповідними договорами, податковими деклараціями та накладними, паспортами (сертифікатами якості), технічними сертифікатами та іншими доказами, в тому числі, документами первинного бухгалтерського обліку.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідач у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України), з урахуванням наведених положень КАС України позивачем доведено протиправність винесених ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у п.110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.12.2017р. №0022331422, №0022351422 протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРСВЕТ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.12.2017р.:

- №0022331422 по нарахуванню податку на додану вартість в сумі 336'589грн.00коп., штрафних санкцій 84'147грн.25коп.;

- №0022351422 податку на прибуток приватних підприємств в сумі 302'930грн.00коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРСВЕТ" (51925, м.Кам'янське, вул.Короленківська, буд.74, код ЄДРПОУ 38850314) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 39394856) судовий збір у розмірі 10'855грн.00коп. (десять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складено 24 травня 2018 року.

Суддя Г. В.Кадникова