Рішення

від 28.02.2019 по справі 160/8682/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Справа № 160/8682/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі судового засідання - Чорній М.В. за участю: позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - Воротниченко Н.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування вимоги, визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- від 19.07.2018 р. № 0294801305 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 118 541,67 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 79 027,78 грн., штрафні (фінансові) санкції - 39 513,89 грн.;

- від 19.07.2018 р. № 0294791305 з військового збору на загальну суму 8 232,06 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 6 585,65 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 646,41 грн.;

- від 17.10.2018 р. № 0533621305 з податку на додану вартість на загальну суму 321778,14 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 257 422,51 грн., штрафні (фінансові) санкції - 64 355,63 грн.;

- визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 19.07.2018 р. № Ф-0294831305 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 76 520,78 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 19.07.2018 р. № 0294881305 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7 652,08 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він вважає висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, не підтвердженими належними доказами (документами). В акті перевірки №32607/04-36-13-05/НОМЕР_5 від 22.06.2018 р. відповідачем необґрунтовано встановлено низку порушень податкового законодавства, які призвели до винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 19.07.2018 р. № 0294801305, від 19.07.2018 р. № 0294791305, від 17.10.2018 р. № 0533621305, спірної вимоги про сплату боргу вимога про сплату боргу № Ф-0294831305 від 19.07.2018 року та спірного рішення про застосування штрафних санкцій від 19.07.2018 року № 0294881305, які мають бути скасованими, оскільки є необґрунтованими.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що позивач стверджує, що напівпричепи та сідельні тягачі не підпадають під визначення основні засоби подвійного призначення , а напівпричепи є транспортним засобом, але не вважаються автомобільним. Однак, в даному випадку, не зрозумілою є позиція позивача відносно того, до якого виду транспортного засобу (якщо його не вважати автомобільним) варто відносити напівпричепи та сідельні тягачі. Позивачем надано копію листа від 18.12.2018 р. №31/4-1245-Б-89 Територіального сервісного центру № 1245 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області, виходячи із аналізу вказаної відповіді дані транспортні засоби (напівпричепи та сідельні тягачі) призначені для перевезення вантажів, а тому висновок контролюючого органу відносно неправомірності віднесення до складу витрат тих, що відносяться на утримання основних засобів подвійного призначення, є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства в силу дії прямої норми підпункту 177.4.5. та 177.4.6. пункту 177.4. статті 177 ПК України.

Позивачем включено до складу податкового кредиту (квітень 2016 р.) суми ПДВ по придбанню автотранспортного засобу - Автомобіль Volkswagen Touareg LIFE 3.0 V6 TDI (204) 8-Tiptr. - НОМЕР_19 від TOB "ГРАНД АВТО" (РНОСПП 32349977) - податкова накладна від 26.04.2016 р. №506 на загальну суму 379 тис.грн. (в тому числі ПДВ - 63166,67 грн.) та від 27.04.2016 р. №523 на загальну суму 1 165 533 грн. (в тому числі ПДВ - 194255,5 грн.). Позивач при придбанні вказаного автомобіля мав право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості легкового автомобіля, при цьому він був зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п.188.1. ст.188 ПК України на дату набуття права приватної власності на легковий автомобіль. Позивачем до позову було додано перелік первинних документів, серед яких: договір купівлі-продажу автомобіля № 1103950 від 17.03.2016 року та договір оренди транспортного засобу від 13.06.2016 року. Згідно із п.3.1. договору купівлі-продажу автомобіля № 1103950 від 17.03.2016 року ...сума цього Договору складає 1 544 533 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 257 422,17 грн. . Із зазначеного випливає, що сума орендної плати, визначена в умовах договору, в розмірі 900 грн. за місяць є неспіврозмірною із загальною вартістю автомобіля. Враховуючи те, що при цьому, щомісячна сума кредитного платежу згідно Додатку № 1 до Кредитного договору №012/3650/0315310 від 28.04.2016 року ФОП ОСОБА_1. складає 18 596,67 грн. За таких обставин, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 04.06.2018 р. по 15.06.2018 р. посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

Порушення, виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті №32607/04-36-13-05/НОМЕР_5 від 22.06.2018 р., а саме:

- порушення пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України в частині не повідомлення платником податків про об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області за основним місцем обліку повідомленням за ф.№ 20-ОПП;

- порушення п.177.2, пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік в сумі 79 027,78 грн.;

- порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.10 р. №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , у результаті чого зроблено висновок про заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік на загальну суму 76 520,78 грн.;

- порушення п.163.1 ст.163, п.176.2, ст.176 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за 2016 рік в сумі 6 585,65 грн.;

- порушення п.189.1 ст.189, п.201.1, п.201.2, п.201.10 ст.201 ПК України в частині неподання та не реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних на операцію з використання товарно-матеріальних цінностей в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, на суму ПДВ - 90 964,37 грн.;

- порушення пп.98.5 г п.198.5 ст.198 ПК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації), на загальну суму 50 134,20 грн., в тому числі за грудень 2017 р. на суму 50 134,20 грн.;

- порушення пп.198.5 г п.198.5 ст.198 ПК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за 2016-2017 рр. на загальну суму 298 252,34 грн., в тому числі: за квітень 2016 р. - 6444,17 грн., за травень 2016 р. - 25 737 грн., за червень 2016 р. - 12 590 грн., за серпень 2016 р. - 22 293 грн., за вересень 2016 р. - 11 110 грн., за жовтень 2016 р. - 3 762 грн., за листопад 2016 р. - 4 703 грн., за грудень 2016 р. - 28 379 грн., за лютий 2017 р. - 13 902,05 грн., за травень 2017 р. - 33 364 грн., за липень 2017 р. - 71 055,09 грн., за серпень 2017 р. - 21295,50 грн., за вересень 2017 р. - 30 811,36 грн., за жовтень 2017 р. - 12 806,17 грн.;

- порушення п.201.10 ст.201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на суму ПДВ - 2 296,67 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач оскаржив їх до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Листом від 17.07.2018 р. № 42025/10/04-36-13-05 відповідач скаргу позивача залишив без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

19.07.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0294751305 за платежем Адміністративні штрафи та інші санкції на суму 170 грн.; №0294801305 за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 118 541,67 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 79 027,78 грн., штрафні (фінансові) санкції - 39 513,89 грн.; №0294791305 за платежем Військовий збір на загальну суму 8 232,06 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 6 585,65 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 646,41 грн.; №0294711305 за платежем Податок на додану вартість на суму штрафу 45 482,19 грн.; №0294631305 за платежем Податок на додану вартість на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2017 року у розмірі 50 134,20 грн.; №0294611305 за платежем Податок на додану вартість на загальну суму 372 815,43 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 298 252,34 грн., штрафні (фінансові) санкції - 74 563,09 грн.; №0294741305 за платежем Податок на додану вартість на суму штрафу 229,67 грн.; вимога про сплату боргу № Ф-0294831305 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 76 520,78 грн.; рішення № 0294881305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7 652,08 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, рішенням та вимогою, позивач оскаржив їх до ДФС України.

Рішенням № 13249/Б/99-99-11-02-02-25 від 31.08.2018 р. про результати розгляду скарги Державна фіскальна служба України залишила без змін вимогу № Ф-0294831305 від 19.07.2018 р. про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 76 520,78 грн. та рішення від 19.07.2018 р. № 0294881305 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7 652,08 грн., а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення.

Рішенням № 14874/Б/99-99-11-02-04-14 від 27.09.2018 р. про результати розгляду скарги Державна фіскальна служба України частково задовольнила скаргу ФОП ОСОБА_1:

скасувала податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2018 р. № 0294711305 на суму 45 482,19 грн., №0294631305 на суму 50 134,20 грн.;

частково скасувала податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2018 р. № 0294611305 з податку на додану вартість в частині основного платежу 40 829,83 грн. та штрафної санкції у розмірі 10 207,46 грн.;

- залишила без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2018 р. № 0294801305 на суму 118 541,67 грн., №0294791305 на суму 8 232,06 грн.

За результатами розгляду скарги платника податків Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2018 р. № 0533621305 за платежем Податок на додану вартість на загальну суму 321 778,14 грн., в тому числі податкове зобов'язання - 257 422,51 грн., штрафні (фінансові) санкції - 64 355,63 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 19.07.2018 р. за № 0294801305, 0294791305, від 17.10.2018 р. за № 0533621305, вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 19.07.2018 р. № Ф-0294831305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.07.2018 р. № 0294881305, є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За висновками податкового органу, в ході перевірки було встановлено порушення позивачем п.177.2, пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України, а саме: безпідставне включення у 2017 році до складу витрат підприємця витрат на утримання основних засобів подвійного призначення - витрати на придбання запасних частин, виконання технічного обслуговування і ремонту вантажних автомобілів (шиномонтаж), придбання шин на загальну суму 439 043,24 грн., внаслідок чого були занижені податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 79 027,78 грн.

При цьому відповідач зазначає, що згідно пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею.

Також посилається на пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України, відповідно до якого ...не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Проте відповідачем не доведено, причину визначення транспортних засобів позивача, як вантажних автомобілів .

Як встановлено перевіркою та підтверджується реєстраційними даними, основним видом фінансово-господарської діяльності позивача, від якої ним отримані задекларовані доходи, є надання послуг з перевезення вантажів (КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт).

Для здійснення господарської діяльності та отримання доходу платником податків використовуються наступні сідельні тягачі: DAF XF 105.410, номерний знак НОМЕР_8; DAF XF 105.410, номерний знак НОМЕР_9; DAF XF 105.410 Т, номерний знак НОМЕР_10; DAF XF 105.460, номерний знак НОМЕР_11; DAF ТЕ 95 XF, номерний знак НОМЕР_12 та напівпричепи: KOGEL S 24, номерний знак НОМЕР_13; SCHMITZ S 01, номерний знак НОМЕР_14; KOGEL SNCO 24, номерний знак НОМЕР_15; SCHMITZ S01, номерний знак НОМЕР_12; МЕТАСО SD 334, номерний знак НОМЕР_16, в ході експлуатації яких підприємцем здійснювались витрати, пов'язані з підтриманням цих транспортних засобів у робочому стані.

Відповідно до ст.1 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 р. №2344-III (зі змінами і доповненнями) транспортний засіб вважається автомобільним при одночасному дотриманні таких характеристик: це колісний транспортний засіб, рух якому дає джерело енергії; має не менше чотирьох коліс; призначено для руху безрейковими дорогами; використовується у трьох напрямах: (1) для перевезення людей та (або) вантажів, (2) буксирування транспортних засобів і (3) виконання спеціальних робіт.

Таким чином, напівпричепи є транспортним засобом, але не вважаються автомобілем (автомобільним транспортом), оскільки не обладнані джерелом енергії, а рухаються за рахунок сідельного тягача.

З огляду на викладене, висновки відповідача в частині безпідставного включення до складу витрат позивачем витрат на утримання напівпричепів, як основних засобів подвійного призначення, не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, Закон України Про автомобільний транспорт містить визначення легковий автомобіль і вантажний автомобіль , якщо конструкцією та обладнанням передбачено перевезення вантажів - це вантажний автомобіль, а якщо перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно - це легковий автомобіль.

Отже, спираючись на дані визначення, можливо звузити коло легкових та вантажних автомобілів, виключивши з нього автомобілі, які використовуються для (2) буксирування транспортних засобів і (3) виконання спеціальних робіт, а не для (1) для перевезення людей та і або) вантажів.

Відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеної на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затвердженої Законом Про Митний тариф України від 19.09.2013 р. № 584-VII. УКТ ЗЕД є систематизованим переліком товарів, який включає код товару, його найменування, одиницю вимірювання та обліку (ОВО)

Так, згідно ст.1 Закону України Про Митний тариф України засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання обліковуються в групі товарів з кодом 87: автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, мають товарну позицію (код УКТЗЕД 8703); моторні транспортні засоби для перевезення вантажів - код УКТ ЗЕД 8704; транспортні засоби вантажні, самохідні без підіймальних або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, що використовуються на залізничних платформах, їх частини - код УКТ ЗЕД 8709.

При цьому, згідно відповіді від 18.12.2018 р. за № 31/4-1245-Б-89 Територіального сервісного центру № 1245 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області на запит позивача, відповідно до електронної бази даних Митний документ станом на 18.12.2018 року автомобілі були розмитнені митними органами по коду товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 8701209000 (трактори колісні для напівпричепів, що використовувались), а напівпричепи розмитнені митними органами по коду товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 8716398000 (інші причепи та напівпричепи для перевезення вантажів, що використовувались).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) -консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4 частини 1 статті 6 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

В ході перевірки контролюючим органом було зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пп.177.2, 177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік на загальну суму 439 043,24 грн.

У зв'язку з цим перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний внесок в межах максимальної величини, встановлено порушення вимог Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI та його заниження за 2017 рік на суму 76 520,78 грн.

Проте, при відсутності в діях позивача порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, що призвело до визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2017 рік в сумі 79 027,78 грн., автоматично відсутнє порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеного Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

В ході перевірки також було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту (квітень 2016 р.) суми ПДВ у зв'язку з придбанням автотранспортного засобу - автомобіля Volkswagen Touareg LIFE 3.0 V6 TDI (204) 8 - Tiptr -НОМЕР_19 від TOB ГРАНД АВТО (код ЄДРПОУ 32349977) згідно податкових накладних від 26.04.2016 р. № 506 на загальну суму 379 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 63166,67 грн.) та від 27.04.2016 р. № 523 на загальну суму 1 165 533 грн. (в т.ч. ПДВ - 194255,50 грн.).

Згідно висновків відповідача, викладених в акті перевірки на сторінці 25, ... оскільки суб'єктом права власності на придбаний легковий автомобіль є фізична особа (громадянин), а не фізична особа-підприємець, яка здійснювала оплату за придбання легкового автомобіля, то фактично відбулася передача легкового автомобіля від фізичної особи-підприємця у приватну власність фізичної особи .

Таким чином, за висновком контролюючого органу, в порушення пп.198.5 г п.198.5 ст.198 ПК України ФОП ОСОБА_1 занизив податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2016 р. на суму 257 422,17 грн.

Відповідно до договору № 1103950 купівлі-продажу автомобіля ком.№ 919090 від 17.03.2016 р. ТОВ ГРАНД АВТО ( Продавець ) передало у власність, а ФОП ОСОБА_1 прийняв і оплатив на умовах договору 1 (один) автомобіль Volkswagen Touareg LIFE 3.0 V6 TDI (204) 8-Tiptr - НОМЕР_19 вартістю 1 544 533 грн., в тому числі ПДВ - 257422,17 грн.

Факт виконання умов договору Сторонами підтверджується: рахунком-фактурою №АМСЧТ1103950 від 26.04.2016 р. на суму 463 533 грн. (в т.ч. ПДВ - 77 255,50 грн.), рахунком-фактурою № АМСЧТ1103950 від 27.04.2016 р. на суму 1 544 533 грн. (в т.ч. ПДВ -257422,17 грн.), видатковою накладною № АМРА1103950 від 27.04.2016 р., актом прийому-передачі від 27.04.2016 р., виписками по рахунку AT Райффайзен Банк Аваль у м.Києві за 26.04.2016 р., 27.04.2016 р., за 04.05.2016 р.

Так, 28.04.2016 р. між ФОП ОСОБА_1 ( Позичальник ) і ПАТ Райффайзен Банк Аваль ( Кредитор ) був укладений кредитний договір № 012/3650/0315310 від 28.04.2016 р., відповідно до умов якого Кредитор зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти в формі невідновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1115800 грн. (п.1.1 договору).

Кредит був наданий позичальникові для придбання автомобіля Volkswagen Touareg LIFE 3.0 V6 TDI (204) 8-Tiptr - НОМЕР_19 згідно Договору № 1103950 купівлі-продажу автомобіля ком. № 919090 від 17.03.2016 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ ГРАНД АВТО .

Таким чином, кошти за даний автомобіль, у тому числі і ПДВ, позивачем сплачувались як фізичною особою-підприємцем, що підтверджується документально.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_20 від 27.04.2016 р., власником автомобіля Volkswagen Touareg LIFE 3.0 V6 TDI (204) 8-Tiptr -НОМЕР_19 є ОСОБА_1

Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою КМУ від 07.09.1998 р. № 1388, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами.

Відповідно до ч.1 ст.52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно із ч.2 ст.128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїй майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Отже, чинним законодавством України, а саме Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими Постановою КМУ від 07.09.1998 р. за № 1388, не передбачено проведення реєстрації органами внутрішніх справ транспортного засобу на ФОП, а лише на фізичних та юридичних осіб. Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу органи внутрішніх справ зазначають лише ПІБ власника - без позначок про його статус підприємця чи звичайної особи. З урахуванням цього, органами внутрішніх справ даний автомобіль був зареєстрований на позивача як на фізичну особу.

Разом з тим, документально підтверджується факт придбання вищевказаного автомобіля позивачем, саме як підприємцем, та його використання у власній господарській діяльності ФОП ОСОБА_1

Суд звертає увагу, що операція, на яку посилається відповідач у своєму відзиві на позов, яка не має розумної економічної причини, є похідною операцією (подальше надання а/т в оренду) і не має жодного відношення до визначення позивачеві спірної суми з ПДВ.

Відповідно до абз.3 п.6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 року за№ 1388, транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Отже, оскільки документально підтверджується факт придбання вищевказаного автомобіля позивачем, саме як підприємцем, та його використання у власній господарській діяльності позивача, висновки відповідача про заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2016 р. на суму 257 422,17 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування вимоги, визнання протиправними та скасування рішення слід задовольнити з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.07.2018 р. за № 0294801305, 0294791305, від 17.10.2018 р. за № 0533621305, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2018 р. № Ф-0294831305 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 76520,78 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2018 р. № 0294881305 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7652,08 грн.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 5 327,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 11.03.2019 року.

Суддя Кучма К.С.