Ухвала

від 15.04.2019 по справі 580/1236/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 квітня 2019 року справа № 580/1236/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Смілянського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області про скасування рішення,

УСТАНОВИЛА:

08.04.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) (далі - позивач) до Смілянського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області (20701,Черкаська область, м.Сміла, вул. Житомирська, буд.6; код ЄДРПОУ 36091333) про скасування постанови головного державного виконавця Гребенюка О.В. від 01.03.2019 у виконавчому провадженні №2798213 про накладення на нього штрафу в сумі 18867,23 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено непідвідомчість заявленого спору адміністративному суду з огляду на таке.

Згідно з п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

За вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, їхньою посадовою або службовою особою,у т.ч. органу виконавчої служби, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований ст.74 Закону України від 02.06.2016№1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII). Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналіз наведених положень Закону 1404-VIII свідчить, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення виключно до суду, який видав виконавчий документ. Тобто критеріями розмежування юрисдикції згідно з цим законом є суд, що видав виконавчий документ.

У постанові від 29.08.2019 у справі № 201/10328/16-ц Велика Палата Верховного Суду вирішила, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів підвідомчий місцевому загальному суду, що видав виконавчий документ.

Згідно з обґрунтуваннями позовних вимог спірне рішення про накладення штрафу прийняте у зв'язку з наявністю у позивача заборгованості зі сплати аліментів понад 3 роки в межах виконавчого провадження №2798213, відкритого на підставі виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.12.2006 № 2-3027, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття, починаючи з 29.11.2006.

Отже, спірне рішення прийняте з підстав невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань з добровільного виконання рішення місцевого загального суду. Тому для оцінки його правомірності суд має надати з'ясувати обставини і факти сплати боржником аліментів у добровільному порядку. Зважаючи, що штраф у спірному рішенні розрахований у розмірі 50% від суми заборгованості позивача, як боржника, станом на 01.11.2016 - 37735,26грн., для вирішення спору адміністративний суд, дотримуючись принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, мав би оцінювати правомірність здійсненого розрахунку, встановлювати факти сплати (несплати) аліментів у відповідному розмірі на відповідну дату, з'ясовувати вину боржника, оцінювати стан виконання рішення місцевого загального суду. Обсяг досліджуваних обставин і фактів свідчить, що вони входять у поняття здійснення судового контролю. З огляду на це заявлені спірні відносини стосуються сфери контролю за виконанням рішення місцевого загального суду.

Відповідно до ч.1 ст.447 та ч.1 ст.448 Розділу VII Судовий контроль за виконанням судових рішень Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-ІV (далі - ЦПК України) у редакції на час звернення з позовом сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Оскільки позивач у цій справі є боржником у виконавчому провадженні з приводу виконання вказаного вище судового рішення, а спірна постанова про накладення на нього штрафу прийнята у зв'язку з наявністю у нього станом на 01.11.2016 заборгованості зі сплати аліментів за 3 роки, заявлений у цій справі спір не підвідомчий адміністративному суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, заявлений спір має розглядатися Смілянським міськрайонним судом Черкаської області відповідно до вимог Розділу VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України.

Додану до матеріалів позову копію ухвали вказаного місцевого суду щодо відмови у відкритті провадження з цим позовом суд не врахував, оскільки у Україні діє принцип незалежності суду. Процесуальні ухвали судів першої інстанції не є обов'язковими для врахування іншими судами. Крім того, матеріали позову не містять доказів, що законності вказаної ухвали суду надано правову оцінку судами вищих інстанцій.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України визначений обов'язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження, а на підставі ч.6 ст.170 КАС України роз'яснити позивачу, що спір віднесено до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.

Також відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VI "Про судовий збір" наявні підстави повернути позивачу з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно з квитанцією від 03.04.2019 №30 у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 170-171, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Смілянського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області про скасування рішення.

2. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно з квитанцією від 03.04.2019 №30 у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

3. Роз'яснити, що спір відноситься до юрисдикції Смілянського міськрайонного суду Черкаської областіза правилами цивільного судочинства.

4. Копію ухвали направити позивачу.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 15.04.2019