Рішення

від 15.04.2019 по справі 420/732/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/732/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - Магло О.М.;

представника відповідача та третьої особи - Тарановського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРС 61 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕСУРС 61 звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якій просило: визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті поданих в електронному вигляді податкових накладних № 13 від 16.01.2019 року, № 14 від 16.01.2019 року, № 1 від 05.02.2019 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити реєстрацію податкових накладних (податкова накладна № 13 від 16.01.2019 року, податкова накладна № 14 від 16.01.2019 року, податкова накладна № 1 від 05.02.2019 року) в електронному вигляді згідно з умовами Договору про визнання електронних документів та вважати їх зареєстрованими з дати їх подання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

30.01.2019 року ТОВ Ресурс 61 відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України склав та направив засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (порядковий номер 13, дата виписування податкової накладної 16.01.2019, порядковий номер 14, дата виписування податкової накладної 16.01.2019). Щодо податкової накладної № 13 від 16.01.2019 року ТОВ Ресурс 61 30.01.2019 р. о 15:58 год. була отримана квитанція № 1 (ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником '41594597' договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору). Щодо податкової накладної № 14 від 16.01.2019 року ТОВ Ресурс 61 30.01.2019 р. о 15:58 год. була отримана квитанція № 1 (ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником '41594597' договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору). 05.02.2019 року ТОВ Ресурс 61 відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України склав та направив засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (порядковий номер 1, дата виписування податкової накладної 05.02.2019). Щодо податкової накладної № 1 від 05.02.2019 року ТОВ Ресурс 61 05.02.2019 р. о 14:03 год. була отримана квитанція № 1 (ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником '41594597' договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору). Договір є чинним відповідно до п.3 Договору № 241020171 від 24.10.2017 р. договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Посилений сертифікат відкритого ключа ТОВ Ресурс 61 отримано 24.10.2017 р., який є чинний до 23.10.2019 p., що підтверджується кваліфікованими сертифікати відкритого ключа. Відповідно причини для блокування податкових накладних відсутні, а Договір про визнання електронних документів № 2410201 71 від 24.10.201 7 року є діючим.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРС 61 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що подання документів засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронний цифровий підпис , Податкового кодексу України, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, на підставі Договору про визнання електронних документів, шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів. Звітність підприємства не приймалась з огляду на наявність об'єктивних підстав, які визначені вимогами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827. Крім того, позивач звернувся до не належного відповідача. Орган ДПС, де розташовано приймальний шлюз, зокрема, здійснює такі заходи: прийом електронної податкової звітності з перевіркою її на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); передача до ДПІ перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації (підрозділи автоматизації процесів оподаткування). Згідно Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у м. Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна). Відповідно до п.3 Розділу 4 Договору про визнання електронних документів від 24.10.2017 року органи ДФС не несуть відповідальність за порушення обміну інформацією, що виникла внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕСУРС 61 перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

24.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ресурс 61 уклало з Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області договір про визнання електронних документів № 241020171, яким передбачалось визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ресурс 61 протягом 2017 та 2018 років за результатами здійснених фінансово-господарських операцій складало та надсилало на реєстрацію податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних з урахуванням встановлених строків та вимог податкового законодавства.

ТОВ Ресурс 61 в січні-лютому 2019 року намагалось здійснити реєстрацію податкових накладних № 13 від 16.01.2019 року, № 14 від 16.01.2019 року, № 1 від 05.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На вказані спроби ТОВ Ресурс 61 були отримані в електронному вигляді квитанції, в яких було вказано, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, документ не прийнято, при необхідності виправте документ та надішліть його знову, виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником 41594597 договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу, надішліть заяву про приєднання до договору.

З метою своєчасної реєстрації податкових накладних ТОВ Ресурс 61 30.01.2019 року намагалося подати заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 року № 1554001, на що отримало квитанцію № 1 про її не прийняття, оскільки діє заява про приєднання від 24.10.2017 року № 241020171 до договору про визнання електронних документів.

Відповідно до п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Тобто, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); не чинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України; відсутності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.2 розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, договір про визнання електронних документів - Договір, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Згідно з п.1 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу ІІ цього Порядку, а саме: автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення; автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов'язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов'язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору; перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю; наявність діючого Договору.

Відповідно до п.14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, дія Договору та пов'язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю.

Відповідно до п.п.3-5 розділу 6 Договору № 241020171 договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

З матеріалів справи вбачається, що посилений сертифікат відкритого ключа ТОВ Ресурс 61 було отримано 24.10.2017 року, який є чинний до 23.10.2019 року, відповідно причини для блокування податкових накладних відсутні, а договір про визнання електронних документів № 241020171 від 24.10.2017 року є діючим.

Згідно з п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями; соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Таким чином, на думку суду, платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але з незалежних від нього причин та не з його вини їх зареєструвати не виявилося можливим.

За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для неприйняття вказаних податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, відмова Державної фіскальної служби України у прийнятті поданих в електронному вигляді податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРС 61 № 13 від 16.01.2019 року, № 14 від 16.01.2019 року, № 1 від 05.02.2019 року є протиправною.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити реєстрацію податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРС 61 (податкова накладна № 13 від 16.01.2019 року, податкова накладна № 14 від 16.01.2019 року, податкова накладна № 1 від 05.02.2019 року) в електронному вигляді згідно з умовами Договору про визнання електронних документів та вважати їх зареєстрованими з дати їх подання.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача за боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРС 61 (вул. Мирна, 6, м. Одеса, 65055, ідентифікаційний код 41594597) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197), третя особа: Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Академіка Заболотного, 38-А, м. Одеса, 65025, ідентифікаційний код 39578136), про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті поданих в електронному вигляді податкових накладних № 13 від 16.01.2019 року, № 14 від 16.01.2019 року, № 1 від 05.02.2019 року.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити реєстрацію податкових накладних (податкова накладна № 13 від 16.01.2019 року, податкова накладна № 14 від 16.01.2019 року, податкова накладна № 1 від 05.02.2019 року) в електронному вигляді згідно з умовами Договору про визнання електронних документів та вважати їх зареєстрованими з дати їх подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСУРС 61 (код ЄДРПОУ 41594597) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2019 року.

Суддя М.М. Кравченко