Ухвала

від 15.04.2019 по справі 815/5771/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/5771/17

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Коваля М.П.,

судді - Димерлія О.О.,

судді - Єщенка О.В.,

розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ТОВ "ПРОКАР ТРЕЙДІНГ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 31 жовтня 2017 року № 0039111403 та № 0039121403.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року адміністративний позов задоволений повністю.

Не погоджуючись зі вказаним судовим рішенням, 02 травня 2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року було залишено без руху, та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали, шляхом надання до суду оригіналу підтвердження щодо оплати судового збору у сумі 127475,81 грн.

За клопотаннями апелянта, ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року та від 07 серпня 2018 року, останньому продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги із наданням десятиденного строку з дня отримання копій наведених ухвал.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень було повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Разом з тим, 19.03.2019 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду було повторно подано апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 127475,81 грн., відомостей, передбачених п. 3, 8 ч.2 ст. 296 КАС України, а також заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.

11.04.2019 року до канцелярії П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДФС в Одеській області за вх. №6884, до якого було додано платіжне доручення №1634 від 28.12.2018 року на суму 84983,87 грн., чим було частково усунуто недоліки апеляційної скарги.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року в частині поважності строків на апеляційне оскарження апелянтом було зазначено наступне. Так, апелянт вказує, що у на протязі 2018 та початку 2019 року на адресу ГУ ДФС в Одеській області надходять численні листи ГУ ДКСУ в Одеській області щодо безспірного стягнення коштів з рахунків ГУ ДФС в Одеській області на користь позивачів, тому надати платіжне доручення в строк встановлений судом не було можливості, оскільки кошти які надходять на рахунки ГУ ДФС в Одеській області відразу спрямовані на погашення існуючих боргів по судовому збору, що підтверджуються листами органами казначейства. Посилаючись на положення бюджетного законодавства апелянт вказує, що ДФС як бюджетна та неприбуткова установа не є розпорядником та отримувачем судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України на здійснення судочинства та функціонування органів судової влади та не має відповідного бюджетного призначення. бюджетного асигнування (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) по сплаті судового збору, і як наслідок з рахунків ДФС платник податку не має права вимагати стягнення судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, надходження листів ГУ ДКСУ в Одеській області щодо безспірного стягнення коштів з рахунків ГУ ДФС в Одеській області не може бути визнане поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування ГУ ДФС в Одеській області з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави поновлення строку апеляційного оскарження, викладені апелянтом є неповажними та не можуть свідчити наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №815/4575/15, від 31.07.2018 у справі №804/5200/17, від 13.11.2018 у справі №804/958/17.

У справі Пономарьов проти України (рішення від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини нагадав про необхідність розуміння права на справедливий розгляд судом з урахуванням принципу юридичної визначеності, який є одним із аспектів верховенства права. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, зокрема ст. ст.286 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки у апелянта закінчився строк, для надання доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 296, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко