Постанова

від 10.04.2019 по справі 1540/4443/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4443/18 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Вербицької Н.В., судді -Джабурії О.В.. при секретарі -Поповій К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморська реставраційно-будівельна компанія на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморська реставраційно-будівельна компанія до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Чорноморська реставраційно-будівельна компанія (надалі - Позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (надалі - Відповідач, ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення від 15.08.2018 року:

- №0019111407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 546563,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 437250,00 грн., штрафні санкції - 109313,00 грн.;

- №0019121407, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1403915,00 грн.;

- №0019091407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 853951,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 699804,00 грн., штрафні санкції - 154147,00 грн.;

- №0019101407, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму на 595600,00 грн..

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року позовні вимоги задоволені частково наступним чином:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0019111407 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 324912,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 81228,00 грн.;

визнано протиправним та скасовано - податкове повідомлення-рішення №0019121407 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1291577,00 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0019091407 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 598700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 128871,00 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 року №0019101407 повністю;

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій посилаючись на невірну оцінку судом фактичних обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права просить постанову скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 23.03.2018 року №№2046/14-07, 2043/14-07, 2049/14-07, 2047/14-07, 2050/14-07, 2048/14-07, 2044/14-07, 2045/14-07, співробітниками податкового управління проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт від 23.04.2018 року №872/15-32/14-07/35696237 (надалі - акт перевірки від 23.04.2018).

За висновками акту перевірки, позивачем допущені наступні порушення з податку на прибуток та податку на додану вартість (ПДВ):

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (надалі - ПК), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 699804 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік - 83217,00 грн., 2016 рік - 237135,00 грн., 2017 рік - 379452,00 грн.; завищено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за 2017 рік на суму 595600,00 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.1, 201.2, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 437250,00 грн., Липень 2016 - 21440,00 грн., у т.ч. листопад 2016 - 158683,00 грн., грудень 2016 - 61687,00 грн., травень 2017 - 26540,00 грн., липень 2017 - 48428,00 грн., серпень 2017 - 16501,00 грн., вересень 2017 - 72518,00 грн., грудень 2017 - 31453,00 грн.;

- п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 1403915,00 грн., у тому числі по періодам: травень 2016 - 112338,00 грн., червень 2016 - 112338,00 грн., липень 2016 - 90898,00 грн., серпень 2016 - 90898,00 грн., вересень 2016 - 95765,00 грн., жовтень 2016 - 95765,00 грн., листопад 2016 - 53945,00 грн., грудень 2016 - 26540,00 грн., січень 2017 - 26540,00 грн., лютий 2017 - 26540,00 грн., березень 2017 - 26540,00 грн., квітень 2017 - 26540,00 грн., червень 2017 - 50000,00 грн., липень 2017 - 35259,00 грн., серпень 2017 - 18758,00 грн., вересень 2017 - 146153,00 грн., жовтень 2017 - 146153,00 грн., листопад 2017 - 127199,00 грн., грудень 2017 - 95746,00 грн..

На підставі акту перевірки від 23.04.2018 року відповідачем 15.08.2018 року були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження у даній справі.

Зі змісту акту перевірки слідує, що порушення, які вплинули на спірні податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток полягають в заниженні доходу за 2015-2016 роки на суму 920716,00 грн. та в завищенні витрат за 2016-2017 роки на 3562765,00 грн..

Так, заниження доходу за актом перевірки полягає в наступному:

- неповне включення до доходів отриманих сум за надані послуги з технічного консультування в сфері інжинірингу для ТОВ "Архітектурно-проектна група "ГРАНІ", за виконані будівельні загальновиробничі роботи по об'єкту "Багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом. Офісна будівля з багатоповерховим підземно-надземним паркінгом по вул. Маліновського в межах пров. Союзний та вул. Заводська в м. Одесі" (послуга) для ТОВ "ГРАНІ",

- не включення до доходів сум за продані меблі (подіум, кафедра, стіл президії, двері) в адрес ТОВ "Профісітістрой";

- не включення до доходів отриманих сум за реалізацію ліфту №1 пасажирського в/п 400 кг ОТІS 2000 (1 шт.) на адресу ТОВ "ГРАНІ-ІНВЕСТ" згідно видаткової накладної №10 від 30.11.2016 року;

Завищення витрат за 20016-2017 роки на 3562765,00 грн. за актом перевірки полягає в неправомірному віднесені до валових витрат сум за такими операціями:

- 103880,35 грн. на придбання у ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ТЕХНОГРУП" робіт з капітального ремонту будівель КУ "Одеська обласна туберкульозна лікарня" та ремонту балкону приміщень Південної філії УДЦР у приміщеннях Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, к.34, 35;

- 561689,82 грн. на придбання у ТОВ "АРТ СВІТ СТАР" робіт з ремонту приміщень корпуса №6 Комплексу База відпочинку сімейного типу ;

- 67531,45 грн. на придбання робіт з капітального ремонту у ТОВ "ПРОМ БІЗНЕС ГРУП";

- 125982,00 грн. на придбання забору металевого 145х220, калитки металевої 145х100, воріт металевих 145х220 у ТОВ "ГРАНІ";

- 2703668,71 грн. на придбання робіт у ТОВ "ІНТЕКСО" з реконструкції комунального підприємства Грибовській амбулаторії загальної практики сімейної медицини, зведення металоконструкцій та їх облицювання конструктивними та декоративними елементами (будівля бару), робот з реконструкції домоволодіння для розміщення офісних приміщень Одеської філії УДЦР та інші роботи (послуги).

За змістом розділів 3.1.5.1 та 3.1.5.2 акту перевірки вищеописані операції також стали підставою і для висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань за листопад 2016 року на 91666,67 грн. та про завищення податкового кредиту у відповідних місяцях 2016-2017 років на загальну суму 455402,40 грн., що в свою чергу стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з ПДВ.

Задовольняючі позовні вимоги частково, суд першої інстанції погодився лише з одним викладеним в акті перевірки порушенням у вигляді завищення позивачем валових витрат на суму 561689,82 грн. та податкового кредиту на суму ПДВ 112337,97 грн. по операції з придбання у ТОВ АРТ СВІТ СТАР робіт з ремонту приміщень корпуса №6 Комплексу База відпочинку сімейного типу , зазначивши, що висновок акту перевірки про відсутність реального характеру цих операцій підтверджується вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року по справі №757/24218/17-к.

Щодо решти викладених в акті перевірки порушень, то суд першої інстанції не погодився з висновками податкового органу щодо їх наявності, зазначивши, що висновки про нікчемність укладених ТОВ "ЧРБК" правочинів, окрім правовідносин із ТОВ "АРТ СВІТ СТАР", ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи, які б спростовували надані позивачем документи та свідчили на користь висновків податкового органу.

Суд зазначив, що встановлені судом в ході судового розгляду фактичні обставини щодо решти описаних в акті перевірки господарських операцій об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ за такими операціями, які підтверджуються наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, а відповідачем не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ ЧРБК як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

З урахуванням встановленої вироком кримінального суду нелегальної діяльності ТОВ АРТ СВІТ СТАР протягом липня 2015 року - жовтня 2016 року, в ході якого зазначене підприємство надавало послуги підприємствам реального сектору економіки з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі проведення безтоварних операцій із використанням документів первинного бухгалтерського та податкового обліків, суд першої інстанції дійшов висновку, що задекларовані позивачем по операціям із ТОВ АРТ СВІТ СТАР витрати на суму 561689,82 грн. та податковий кредит на суму ПДВ 112337,97 грн. є непідтвердженими, а тому спірні податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0019111407 та №0019121407, а також з податку на прибуток №0019091407 в частині цих сум є законними та скасуванню не підлягають.

Апелянт - Чорноморська реставраційно-будівельна компанія не погоджується з висновками суду першої інстанції лише в частині операцій із ТОВ АРТ СВІТ СТАР , зазначаючи, що вказаним вироком у кримінальному проваджені не встановлено жодних обставин нереальності господарських операцій ТОВ АРТ СВІТ СТАР саме з позивачем, а сам факт наявності такого вироку не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність всіх господарських операцій цього підприємства. З цих підстав апелянт вважає, що всі спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з визначених статтею 308 КАС України меж апеляційного перегляду, колегія суддів перевіряє правомірність рішення суду першої інстанції лише в частині наданої оцінки операціям позивача із ТОВ АРТ СВІТ СТАР та впливу цих операцій на спірні податкові повідомлення-рішення. Решта висновків суду першої інстанції стосовно заниження доходів та податкових зобов'язань з ПДВ по операціям із ТОВ "Архітектурно-проектна група "ГРАНІ", ТОВ "Профісітістрой", а також завищення витрат та податкового кредиту по операціям із ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ТЕХНОГРУП", ТОВ "ПРОМ БІЗНЕС ГРУП", ТОВ "ГРАНІ" та ТОВ "ІНТЕКСО" не є предметом даного апеляційного перегляду, оскільки апелянт їх не оскаржує.

Надаючи оцінку висновку суду першої інстанції щодо не підтвердження реальності задекларованих позивачем операцій із ТОВ АРТ СВІТ СТАР , колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ст.198 ПК України право платника податків на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником-платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пункт 201.11 статті 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст.9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, слід врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

При цьому суд повинен дотримуватися позиції,яка наведена Європейським судом з прав людини у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та включив витрати до складу оподатковуваного доходу, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Отже, у даній справі підставами звільнення від доказування обставин, які стосуються фіктивності створення та діяльності ТОВ АРТ СВІТ СТАР може бути лише вирок суду, який набрав законної сили.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року по справі №757/24218/17-к затверджено угоду від 27.04.2017 року про визнання винуватості між прокурором Панасенко О.В. та обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначений вирок набрав законної сили 11.01.2018 року.

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що протягом липня 2015 року - жовтня 2016 року ТОВ АРТ СВІТ СТАР надавало послуги підприємствам реального сектору економіки з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі проведення безтоварних операцій із використанням документів первинного бухгалтерського та податкового обліків.

Зокрема, приблизно у липні 2015 року, у невстановленому слідством місці, з метою реалізації злочинного плану, розробленого ОСОБА_6, невстановлена слідством особа, запропонувала ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 виступити за грошову винагороду одноосібним засновником, директором та головним бухгалтером вже існуючого ТОВ АРТ СВІТ СТАР (код ЄДРПОУ 39784426), зареєстрованого 08.05.2015 року Головним територіальним управлінням юстиції в м. Києві за адресою АДРЕСА_1, без мети здійснювати статутну діяльність, аби в подальшому це підприємство було використано для прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_8 не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зафіксовану в статутних документах ТОВ АРТ СВІТ СТАР , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій як майбутнього власника вказаного підприємства погодилася на таку пропозицію.

Отримавши згоду ОСОБА_8, невстановлена досудовим розслідуванням особа підготувала пакет документів про включення ОСОБА_8 до засновників ТОВ АРТ СВІТ СТАР , та призначення її директором та головним бухгалтером вказаного товариства, а саме: протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ АРТ СВІТ СТАР від 06.07.2015 року, згідно якого громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_10. вийшли із складу засновників ТОВ АРТ СВІТ СТАР , а до складу засновників товариства включено ОСОБА_8, та призначено її директором товариства; договір купівлі продажу частки в статутному капіталі ТОВ АРТ СВІТ СТАР від 06.07.2015 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 стала власником 50% статутного капіталу ТОВ АРТ СВІТ СТАР ; договір купівлі продажу частки в статутному капіталі ТОВ АРТ СВІТ СТАР від 06.07.2015 року, укладений між ОСОБА_10. та ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 стала власником 50% статутного капіталу ТОВ АРТ СВІТ СТАР , нову редакцію статуту ТОВ АРТ СВІТ СТАР від 06.07.2015 року.

Після підписання ОСОБА_8 вказаних документів, невстановлена слідством особа, 09.07.2015 року у робочий час доби, подала їх до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації. На підставі вказаних документів державним реєстратором зареєстровано зміни до статутних документів ТОВ АРТ СВІТ СТАР .

Після внесення відповідних реєстраційних змін щодо призначення ОСОБА_8 засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ АРТ СВІТ СТАР , останньою 16.07.2015 року відкрито розрахункові рахунки в ПрАТ Акціонерний банк Південний НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (Євро), НОМЕР_2 (Доллар США) та укладено при цьому договір на обслуговування рахунків з використанням системи дистанційного обслуговування.

Після цього, ОСОБА_8 передала оригінали статутних документів та ключі доступу для дистанційної роботи з розрахунковими рахунками, у повне володіння невстановлених осіб, підконтрольних ОСОБА_6, та у подальшому фінансово-господарської діяльності не вела, печаткою підприємства не володіла, господарських угод не укладала, постачання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг не здійснювала, грошовими коштами підприємства не розпоряджалася, бухгалтерський та податковий обліки не вела, звітні документи, що надаються до контрольних органів не складала, не підписувала та не подавала, оскільки не мала наміру вчинювати зазначені дії.

Отримавши таким чином контроль над ТОВ АРТ СВІТ СТАР ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, використовували вказане фіктивне підприємство з метою прикриття незаконної діяльності та уникли контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

ОСОБА_7, отримавши ключі доступу до системи дистанційного обслуговування розрахункових рахунків ТОВ АРТ СВІТ СТАР , упродовж 2015-2016 років розпоряджалася банківськими рахунками підприємства, його майном та коштами, контролювала переведення безготівкових коштів на рахунки від підприємств реального сектору економіки, замовляла готівкові кошти в банківських установах, оброблювала замовлення на проведення безтоварних операцій, переведення безготівкових коштів в готівку від службових осіб, або представників підприємств реального сектору економіки.

З урахуванням встановлених обставин у вироку Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року по справі №757/24218/17-к, суд першої інстанції в своєму рішенні цілком обґрунтовано застосував правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.02.2018 року у справі №826/6986/14, відповідно до якої статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть у разі формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір підряду між позивачем та ТОВ Арт Світ Стар №0504/16 від 05.04.2016 року, який підписаний ОСОБА_8 (т.1, а.с.120-124), та складена на його документування первинна документація, не може оцінюватися як неналежне документальне підтвердження задекларованих позивачем за цим договором сум витрат та податкового кредиту, а тому висновок акту перевірки про завищення позивачем витрат на суму 561689,82 грн. та податкового кредиту на суму 112337,97 грн. по операціями ТОВ Арт Світ Стар є обґрунтованим.

В той же час, колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що факт завищення позивачем податкового кредиту по операціями ТОВ Арт Світ Стар впливає на податкове повідомлення-рішення №0019111407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 546563,00 грн., оскільки згідно розділу 3.1.5.2 акту податок на додану вартість по операції ТОВ Арт Світ Стар в розмірі 112337,97 грн. позивач включив до податкового кредиту травня 2016 року, а згідно розділу 3.1.5.3 акту перевірки саме за травень 2016 року позивачем завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 112338,00 грн., і саме на цю суму позивачу зменшено податковим повідомленням-рішенням №0019121407 розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2016 року.

В розділі 3.1.5.3 акту перевірки також наведені періоди, в яких позивачем занижений до сплати ПДВ на внаслідок заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту на загальну суму 437250,00 грн., яка донарахована позивачу податковим повідомленням-рішенням №0019111407, і в цих періодах відсутній травень 2016 року.

Отже, факт завищення позивачем податкового кредиту по операціями ТОВ Арт Світ Стар не впливає на податкове повідомлення-рішення №0019111407, а тому суд першої інстанції, скасовуючи це податкове повідомлення-рішення частково, помилково залишив його в силі на суму 112338,00 грн. за основним платежем та на суму штрафних санкцій в розмірі 28085,00 грн., в зв'язку з чим апеляційна скарга в частині цього повідомлення-рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В той же час, суд першої інстанції цілком правомірно скасував податкове повідомлення-рішення №0019121407 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1291577,00 грн., залишивши таким чином це рішення чинним на суму 112338,00 грн. за травень 2016 року, а тому колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо скасування цього рішення в повному обсязі.

Що стосується рішення суду першої інстанції стосовно податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток №0019091407, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 853951,00 грн., то суд першої інстанції вірно вважав, що факт завищення позивачем витрат на суму 561689,82 грн. по операціями ТОВ Арт Світ Стар мав влив на винесення відповідачем цього повідомлення-рішення.

Разом з тим, скасовуючи це повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 598700 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 128871,00 грн., суд першої інстанції не навів жодних розрахунків, на підставі яких він визначив такі суми.

Колегія суддів зазначає, що суд може скасувати податкове повідомлення-рішення частково, відокремивши правомірно нараховану цим рішенням частину податкових зобов'язань та штрафних санкцій від неправомірно нарахованої.

Проте, на відміну від податкових повідомлень-рішень про донарахування ПДВ, в яких сума заниженого податку визначається шляхом простого складання сум завищення податкового кредиту та/або занижених податкових зобов'язань за певний місяць, то визначення сум заниженого податку на прибуток в податкових повідомленнях-рішеннях з цього податку внаслідок завищення валових витрат та/або заниження валового доходу здійснюється з наростаючим підсумком з урахуванням фінансового результату в певних податкових періодах (квартали, півріччя, рік) та діючих ставок цього податку у таких періодах.

Отже, відхиляючи одні підстави для донарахування оскарженим повідомленням-рішенням податку на прибуток і погоджуючись з іншими, суд може визначити неправомірно нараховану таким рішенням частині податку на прибуток зі штрафними санкціями та відокремити її від правомірно нарахованої лише після здійснення вищеописаного механізму розрахунку.

Однак, як вірно зазначає апелянт, розрахунок сум податкових зобов'язань належить до виключної компетенції органів ДФС, і суд не може підміняти цей орган, здійснюючи в рамках розгляду конкретної справи нарахування заниженого податку на прибуток замість фіскального органу.

Виходячи з цього, в даній справі податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток №0019091407 підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки для відокремлення неправомірно нарахованої цим рішенням частини податку на прибуток зі штрафними санкціями від правомірно нарахованої по факту завищення витрат на суму 561689,82 грн. по операціям із ТОВ Арт Світ Стар в травні 2016 року, суду необхідно здійснити окремий розрахунок податку на прибуток по цій операції з урахуванням періоду, який охоплюється цим повідомленням-рішенням, а здійснити такий розрахунок може лише уповноважений на це державний орган.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0019101407, то рішення суду в цій частині не є предметом апеляційного, і як слідує зі змісту цього повідомлення-рішення та змісту розділу 3.1.3 акту перевірки сума зменшеного цим повідомленням-рішенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 595600,00 грн. визначена за 2017 рік, а операції із ТОВ Арт Світ Стар мали місце в травні 2016 року.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що за результатами апеляційного перегляду даної справи постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині податкових повідомлень-рішень №0019111407 та №0019121407, з прийняттям в цій частині нової постанови про повне скасування цих податкових повідомлень-рішень, а в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Виходячи з цього, за правилами ст.139 КАС України підлягають новому пропорційному розподілу судові витрати, понесені позивачем у зв'язку із розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Так, у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції позивач поніс судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 51000,44 грн., а у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції 76500,67 грн. (т.3 а.с.178).

Оскільки загальна сума податкових зобов'язань за спірними повідомленнями-рішеннями складає 3400029,00 грн., з яких правомірність визначення підтверджена за результатами даного апеляційного перегляду лише на суму 112338,00 грн., що дорівнює 3,3% від загального обсягу податкових зобов'язань, то на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в обсязі 96,7 % від загальної суми сплачених судових витрат, що дорівнює 123293,57 грн. ((51000,44 грн. + 76500,67 грн.) х 96,7%)

Керуючись ст.310, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморська реставраційно-будівельна компанія - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року скасувати в частині часткового задоволення позовних вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 15 серпня 2018 року №0019111407 та №0019091407, а також в частині стягнення судового збору.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15 серпня 2018 року №0019111407 та №0019091407 в повному обсязі.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморська реставраційно-будівельна компанія (код ЄДРПОУ 35696237) судовий збір у розмірі 123293 (сто двадцять три тисячі двісті дев'ятсот три) гривні.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 15 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.