Ухвала

від 15.04.2019 по справі 640/1498/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про забезпечення позову

15 квітня 2019 року м. Київ №640/1498/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства охорони здоров'я України (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ 00012925), Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), треті особи - Одеський національний медичний університет (місцезнаходження: 65082, Одеська обл., м. Одеса, пров. Валіховський, 2; код ЄДРПОУ 02010801), Державна установа "Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського" (місцезнаходження: 95006, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7; код ЄДРПОУ 01896719), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_2), про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , знаходиться адміністративна справа №640/1498/19 за позовом ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1) , до Міністерства охорони здоров'я України, (далі - відповідач-1, МОЗ України) , Кабінету Міністрів України, (також далі - відповідач-2, КМУ) , треті особи - Одеський національний медичний університет, (далі - третя особа-1, ОНМЕДУ) , Державна установа "Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського", (далі - третя особа-2, КДМУ ім. С.І. Георгієвського) , ОСОБА_4, (далі - третя особа-3, ОСОБА_4) , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії МОЗ України щодо подання до КМУ пропозиції щодо утворення Національного Одеського медичного університету, реорганізувавши шляхом злиття ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського;

- визнати протиправними дії КМУ щодо прийняття Розпорядження від 27 грудня 2018 року №1094-р "Про утворення Національного Одеського медичного університету";

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження КМУ від 27 грудня 2018 року №1094-р "Про утворення Національного Одеського медичного університету" , (далі - оскаржуване розпорядження №1094-р) ;

- визнати протиправними дії МОЗ України щодо подання до КМУ пропозиції щодо утворення Національного медичного Одеського університету, реорганізувавши ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського шляхом злиття;

- визнати протиправними дії КМУ щодо прийняття Розпорядження від 27 лютого 2019 року №94-р "Про утворення Національного медичного Одеського університету";

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження КМУ від 27 лютого 2019 року №94-р "Про утворення Національного медичного Одеського університету" , (далі - оскаржуване розпорядження №94-р) ;

- зобов'язання МОЗ України утриматися від вчинення будь-яких дій щодо подання до КМУ пропозиції про реорганізацію ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського шляхом їх злиття;

- зобов'язання КМУ утриматися від вчинення дій, передбачених Законом України "Про Кабінет Міністрів України" та Регламентом Кабінету Міністрів України, спрямованих на прийняття будь-яких рішень про реорганізацію ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського шляхом їх злиття.

До суду через канцелярію 05 квітня 2019 року представником позивача подано письмову заяву про забезпечення позову шляхом заборони усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо наступних відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОНМЕДУ:

- повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;

- назва юридичної особи;

- ідентифікаційний код юридичної особи;

- дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення;

- дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо);

- відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявления кредиторами своїх вимог;

- дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстави для його внесення;

- дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа;

- дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди, (далі - подана заява) .

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, зокрема, що МОЗ України має намір у будь-який спосіб отримати контроль над ОНМЕДУ, що є прямим порушенням права вищого навчального закладу на автономію.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2019 року у справі №640/868/19 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, зупинено дію оскаржуваного розпорядження №1094-р. Проте, незважаючи на факт існування обов'язкового до виконання судового рішення МОЗ України та КМУ фактично вдалося до дій, які звели нанівець ефективність вжитих судом заходів забезпечення позову - було прийнято оскаржуване розпорядження №94-р, яким вирішено провести реорганізацію ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського шляхом їх злиття та створення нової юридичної особи - Національного медичного Одеського університету.

Як зазначив позивач, незважаючи на формальну зміну назви юридичної особи, яка повинна бути утворена відповідно до оскаржуваного розпорядження №94-р, зміст протиправного рішення КМУ не відрізняється від оскаржуваного розпорядження №1094-р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2019 року вжито заходів забезпечення позову у справі №640/1498/19 шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження №94-р.

На думку позивача, відповідачі систематично вчиняють дії, спрямовані на незаконну реорганізацію ОНМЕДУ, а також наявні підстави вважати, що відповідачі з метою ухилення від виконання ухвал про забезпечення позову вдаватимуться до прийняття нових рішень про реорганізацію ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського, що нівелює ефективність вжитих заходів забезпечення позову.

Позивач звертав увагу суду на наявність у МОЗ України наміру, незважаючи на існування чинних заходів забезпечення позову, на підставі оскаржуваного розпорядження №1094-р або оскаржуваного розпорядження №94-р розпочати дії по реорганізації ОНМЕДУ, в обґрунтування чого посилався на апеляційну скаргу МОЗ України від 29 січня 2019 року у справі №640/435/19.

За переконанням позивача, станом на сьогоднішній день у МОЗ України відсутні будь-які перешкоди для внесення змін до ЄДР відносно припинення ОНМЕДУ, незважаючи на наявність ухвал про забезпечення позову у даній справі. У МОЗ України також відсутні перешкоди для подання до КМУ пропозиції про реорганізацію ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського шляхом їх злиття, а у КМУ, відповідно, відсутні перешкоди для прийняття нового відповідного розпорядження.

Тобто, станом на дату подачі цієї заяви МОЗ України має змогу звернутися до державного реєстратора з метою внесення змін до відомостей ЄДР про ОНМЕДУ, зокрема, щодо перебування такої юридичної особи у стані припинення. З цього моменту почнуть обраховуватися строки для вчинення дій в процедурі припинення ОНМЕДУ як юридичної особи. Так, буде визначено строк для заявлення кредиторами вимог, після спливу якого буде складено передавальний акт та на його підставі проведено реєстрацію припинення ОНМЕДУ та створення нової юридичної особи.

Безпосередня реалізація реорганізації ОНМЕДУ та КМДУ ім. С.І. Георгієвського, на думку позивача, безумовно призведе до невідворотних негативних наслідків, оскільки у випадку припинення ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського як юридичних осіб, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення прав та інтересів. Зокрема, вирішуватиметься питання про скасування процедури злиття як такої та поділ майна утвореної юридичної особи.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 вважає за необхідне додатково вжити заходів забезпечення позову, які: є співмірними позовним вимогам, відповідають предмету позову та безпосередньо пов'язані з ним; не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті; є адекватним та ефективним способом забезпечення позову; є необхідними та достатніми для забезпечення виконання судового рішення; можуть запобігти порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також інших осіб (працівників та студентів ОНМЕДУ), які не є учасниками справи.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 150, ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є співробітником ОНМЕДУ, а саме, займає посаду завідувача кафедри травматології та ортопедії.

27 грудня 2018 року КМУ прийнято оскаржуване розпорядження №1094-р, яким вирішено, зокрема, погодитися з пропозицією МОЗ України щодо утворення Національного Одеського медичного університету, реорганізувавши шляхом злиття ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволено частково, зупинено дію оскаржуваного розпорядження №1094-р.

При цьому, 27 лютого 2019 року КМУ прийнято оскаржуване розпорядження №94-р, яким вирішено, зокрема, погодитися з пропозицією МОЗ України щодо утворення Національного медичного Одеського університету, реорганізувавши ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського шляхом злиття, а також визнано таким, що втратило чинність оскаржуване розпорядження №1094-р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволено частково, зупинено дію оскаржуваного розпорядження №94-р.

Приймаючи вказані вище ухвали про забезпечення позову суд, зокрема, виходив з того, що:

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного розпорядження №1094-р та оскаржуваного розпорядження №94-р;

- невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки фактична реалізація оскаржуваного розпорядження №1094-р та оскаржуваного розпорядження №94-р за час розгляду адміністративної справи призведе до того, що у випадку задоволення позовних вимог та скасування вказаних розпоряджень, повернення ОНМЕДУ його майна буде значно ускладненим, переведення та звільнення працівників будуть незаконними, а отже, доведеться докласти значних зусиль та понести витрати для повторного переведення та поновлення відповідних працівників на посадах.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК України) , юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", передавальний акт є підставою державної реєстрації створення юридичної особи.

За змістом ч. 14 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", передавальний акт є підставою для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Враховуючи вказані вище норми, МОЗ України дійсно має змогу звернутися до державного реєстратора з метою внесення змін до відомостей ЄДР про ОНМЕДУ, зокрема, щодо перебування ОНМЕДУ у стані припинення.

Так, під час розгляду даної справи може бути розпочата процедура реорганізації ОНМЕДУ, створено комісію з реорганізації, встановлено строк заявлення вимог кредиторами. В результаті процедури реорганізації, ОНМЕДУ буде припинено як юридичну особу.

Крім того, в наявній в матеріалах справи копії апеляційної скарги МОЗ України від 29 січня 2019 року №14.2-02/53 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2019 року про забезпечення позову в адміністративній справі №640/435/19 апелянт в обґрунтування даної скарги дійсно посилається, зокрема, на неможливість виконання оскаржуваного розпорядження №1094-р через вказану ухвалу. При цьому, у вказаній апеляційній скарзі

Однак, МОЗ України у вказаній апеляційній скарзі не зазначено про наявність ухвали суду від 18 січня 2019 року про забезпечення позову у справі №640/868/19 шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження №1094-р, що дійсно може свідчить про намір МОЗ України вчинити дії щодо реорганізації ОНМЕДУ, незважаючи на зупинення дії вказаного розпорядження.

Водночас, з наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 квітня 2019 року №1005237350 вбачається, що 05 квітня 2019 року державним реєстратором внесено відносно ОНМЕДУ запис №15561270053022681 (у подальшому скасований за судовим рішенням), згідно якого внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, а також зважаючи на те, що за відносно невеликий проміжок часу прийнято майже однакові оскаржуване розпорядження №1094-р та оскаржуване розпорядження №94-р відносно реорганізації шляхом злиття ОНМЕДУ та КДМУ ім. С.І. Георгієвського, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача відносно того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОНМЕДУ, може істотно ускладнити реалізацію виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява №11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із вище викладених обставин, оскільки, за переконанням суду, дійсно невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду поданої заяви не є вирішенням публічно-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття таких заходів призведе до негативних наслідків, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72, 77, 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задовольнити повністю.

2. Заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо наступних відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Одеський національний медичний університет (код ЄДРПОУ 02010801):

- повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;

- назва юридичної особи;

- ідентифікаційний код юридичної особи;

- дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення;

- дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо);

- відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявления кредиторами своїх вимог;

- дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстави для його внесення;

- дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа;

- дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди

3. Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України.

4. Дана ухвала може бути пред'явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 15 квітня 2022 року.

Роз'яснити, що дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи №640/1498/19 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Дана ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко