Постанова

від 19.03.2019 по справі 804/4676/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2019 року м. Дніпросправа № 804/4676/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бонус

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.)

у справі № 804/4676/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бонус

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бонус звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0002491422 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 1 102 720,00 грн. та 183 755,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);

- податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0002541422 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 971 093,00 грн. та 485 546,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);

- податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0002551422 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3318,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків контролюючого органу про порушення підприємством податкового законодавства при відображенні операцій з надання позивачеві послуг механічної обробки поковок, оскільки надання послуг не підтверджується первинними документами через відсутність в актах наданих послуг інформації щодо обсягів господарської операції (кількість працівників виконуючих роботу, кількість людино-години, які витрачені на роботи, які інструменти, механізми, обладнання використовувалися під час робіт, послуг). Позивач вказує, що відповідачем не враховано наявність всіх необхідних первинних документів та бухгалтерських регістрів, які свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської діяльності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд дійшов висновку про те, що оспорювані рішення прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд зазначив, що у ході судового розгляду справи позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням встановлених судом обставин та фактів фіктивного підприємництва контрагентів позивача, які позивачем жодними доказами не спростовані.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ТОВ Бонус подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Позивач вважає наведені доводи відповідача такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки на даний час відсутня законодавчо визначена форма актів виконання робіт (надання послуг), і відповідачем не наведено норму чинного законодавства, яка б зобов'язувала суб'єкт господарювання будь-яким певним чином визначати обсяг наданих/отриманих послуг. Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з надання послуг меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Стосовно посилань відповідача на матеріали кримінальних проваджень, то наявність в тих чи інших ухвалах, прийнятих по різноманітним кримінальним провадженням, найменувань суб'єктів господарювання, які мали господарські відносини з ТОВ Бонус , не містить жодного доказового значення у цій справі, оскільки у жодній із цих ухвал не міститься обґрунтованих фактів їх протиправної поведінки в цілому і окремо у відносинах з ТОВ Бонус .

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржене рішення суду першої інстанції цілком обґрунтованим та правомірним.

ТОВ Бонус підтримало доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ Бонус з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складений акт перевірки від 22.11.2017 № 26488/04-36-14-22/21941296.

Перевіркою встановлено порушення підприємством:

пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1, п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п.138.8, п.138.10, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1202787 грн., в тому числі за 2014 рік - 154822 грн.; за 2015 рік - 367699 грн.; за 2016 рік - 580266 грн.;

п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193, п.198.1, пп.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп. в п.200.4 ст.200, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1313425 грн. (в тому числі заниження в сумі 181049 грн., за яким контролюючим органом за наслідком раніше здійснених документальних перевірок прийняті податкові повідомлення-рішення), у тому числі: за квітень 2014 року - в сумі 16499 грн., за травень 2014 року - в сумі 12475 грн., за липень 2014 року - в сумі 46 27 грн. (в тому числі, грошове зобов'язання в сумі 37009 грн., збільшене ТОВ БОНУС податковим повідомленням-рішенням №0000011501 від 06.01.2015 за наслідками раніше здійсненої документальної перевірки). за серпень 2014 року - в сумі 22822 грн., за жовтень 2014 року - в сумі 15413 грн., за листопад 2014 року - в сумі 44469 грн., за грудень 2014 року - в сумі 40187 грн.. за січень 2015 року - в сумі 6816 грн., за лютий 2015 року - в сумі 20139 грн., за березень 2015 року - в сумі 32 314 грн., за квітень 2015 року - в сумі 79818 грн., за червень 2015 року - в сумі 5493 грн., за липень 2015 року - в сумі 28617 грн., за серпень 2015 року - в сумі 11591 грн., за вересень 2015 року - в сумі 186565 грн. (в тому числі грошове зобов'язання в сумі 144040 гри., збільшене ТОВ БОНУС податковим повідомленням-рішенням №0000141422 від 05.09.2017 за наслідками раніше здійсненої документальної перевірки), за жовтень 2015 року - в сумі 19691 грн., за листопад 2015 року - в сумі 28350 грн., за грудень 2015 року - в сумі 52791 грн., за січень 2016 року - в сумі 49626 грн., за лютий 2016 року - в сумі 67340 грн., за березень 2016 року - в сумі 10622 грн., за квітень 2016 року - в сумі 161619 грн., за травень 2016 року - в сумі 33118 грн., за червень 2016 року - в сумі 480 грн., за серпень 2016 року - з сумі 50097 грн., за вересень 2016 року - в сумі 84315 грн., за жовтень 2016 року - в сумі 75403 грн., за листопад 2016 року - в сумі 26022 грн., за грудень 2016 року - в сумі 84 306 грн.

п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп. в п.200.4 ст.200, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в загальній сумі 27441 грн., в тому числі, за грудень 2016 року - в сумі 27441 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов, виходячи з аналізу господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами (виконавцями), як вказано відповідачем в акті перевірки, ризиковими контрагентами, щодо операцій з механічної обробки поковок.

Так контролюючим органом зазначено, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ Бонус з придбання робіт та послуг з механічної обробки поковки (в т.ч. шліфування), внаслідок чого безпідставно сформований податковий кредит з ПДВ в загальній сумі 1125112 грн., завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток (собівартості реалізованих робіт та товарів) у 2014 році у сумі 929091 грн. та завищено витрати, що враховуються при визначенні повноти фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 та 2016 роки у сумі 5478188 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами:

- ТОВ Кийтехторг (код 38864746) - на суму витрат за 2014 рік - 139 767,00 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 27953,40 грн., в т.ч.: за квітень 2014 року - в сумі 16499,40 грн., за травень 2014 року - в сумі 11454,00 грн.; оплата грошовими коштами здійснена в 2014 році у сумі 111256,24 грн., шляхом переведення боргу - 56464,16 грн.; станом на 31.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня;

- ТОВ Сервіс-Торгпоставка (код 39064941) - на суму витрат за 2014 рік - 62 335,81 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за липень 2014 року у сумі 9 417,60 грн. (з урахуванням зменшення податкового кредиту в сумі 3 049,56 грн. згідно акту від 14.11.2015 №3424/15-01-21941296, на підставі якого прийняте ППР від 06.01.2015 №000001 1501); оплата грошовими коштами здійснена в 2014 році у сумі 74 802,97 грн., станом на 3 1.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня;

- ТОВ Айт Ком (код 39232337) - на суму витрат за 2014 рік - 399 207,24 грн., податковий кредит з ПДВ у сумі 33 229,46 грн. зменшено згідно акту від 14.11.2015 №3424/15-01-21941296, на підставі якого прийняте ППР від 06.01.2015 №000001 1501, в т.ч. за серпень 2014 року - 22 821,60 грн., за листопад 2014 року - 6 809,30 грн., за грудень 2014 року - 3 598,56 грн.; відображено оплату грошовими коштами в 2014 році у сумі 479 048,69 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня;

- ТОВ Автокарголім (код 39168890) - на суму витрат за 2014 рік - 62 421,00 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року у сумі 12 484,20 грн.; заборгованість зменшена за рахунок відступлення права вимоги у сумі 74 905,20 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня;

- ТОВ Кейрон (код 39239311) - на суму витрат за 2014 рік - 56 199,70 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2014 року у сумі ПДВ 11 239,94 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2014 році у сумі 67 439,64 грн., станом на 31.12.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня;

- ТОВ Венден Груп (код 39239133) - на суму витрат за 2014 рік - 209 160,00 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 41 832,0 грн., в т.ч. за жовтень 2014 року - 4 172,60 грн., за листопад 2014 року - 37 659,40 грн.; відображено оплату в грошовій формі в 2014 році у сумі 250 992,00 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня;

- ТОВ Конкорд Хауз (код 39172184) - витрати за даними бухгалтерського обліку не відображались, віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року ПДВ у сумі 24 104,27 грн.; оплата у грошовій формі здійснена в 2015 році в сумі 12 293,00 грн. та збільшенням кредиторської заборгованості на суму 132 330,62 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість склала 144 623,62 грн.;

- ТОВ Дейтвуд (код 39424560) - на суму витрат за 2015 рік - 194 083,03 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 16 761 грн., в т.ч. за січень 2015 року - 6 816,00 грн., за лютий 2016 року - 9 945,50 грн.; оплата у грошовій формі здійснена у 2015 році в сумі 232 899,63 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня;

- ТОВ Аквамарін Трейд (код 39369353) - на суму витрат за 2015 рік - 50 968,33 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за лютий 2015 року - 10 193,67 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2015 році у сумі 8 482,20 грн., станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 52 679,80 грн.;

- ТОВ Арвейд (код 39365453) - на суму витрат за 2015 рік - 592 971,41 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 112 131,52 грн., в т.ч.: за березень 2015 року - 32 313,81 грн., квітень 2015 року - 79 817,71 грн.; відображено здійснення оплати в грошовій формі в 2015 році у сумі 662 789,12 грн., станом на 31.12.2016 сальдо у розрахунках не обліковується;

- ТОВ Агрохім Постач 2015 (код 39615979) - на суму витрат за 2015 рік - 161 320,00 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 38 680,00 грн., в т.ч.: за травень 2015 року - 22 504,00 грн., червень 2015 року - 16 176,00 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2015 році у сумі 232 080,00 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість склала 38 496,00 грн.;

- ТОВ Атарі Плюс (код 39741073) - на суму витрат за 2015 рік - 80 801,51 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за липень 2015 року - у сумі 38 950,00 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2015 році у сумі 80 801,51 грн., станом на 31.12.2016 сальдо у розрахунках не обліковується;

- ТОВ Власан Трейд (код 39818769) - на суму витрат за 2015 рік - 778 033,42 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за серпень 2015 року у сумі 10 596,00 грн. (податковий кредит за вересень 2015 року в сумі 144 040,00 грн. зменшено згідно акту від 05.07.2017 №7103/04-36-14-22/21941296, на підставі якого прийняте ППР від 05.09.2017 №0000141422); оплата в грошовій формі здійснена в 2015 році у сумі 933 640,10 грн., станом на 31.12.2016 сальдо по розрахунках не обліковується;

- ТОВ Кепітал Бізнес Трейд (код 39758134) - на суму витрат за 2015 рік - 114 204,00 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 22 840,80 грн., в т.ч.: за жовтень 2015 року -19 690,80 грн., листопад 2015 року - 3 150,00 грн.; відображено здійснення оплати в грошовій формі в 2015 році у сумі 162 128,16 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість склала 25 083,36 грн.;

- ТОВ Фронет (код 39916543) - на суму витрат за 2015 рік - 126 000,00 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 43 783,33 грн., в т.ч.: за листопад 2015 року - 25 200,00 грн., грудень 2015 року - 1 8 583,33 грн.; відображено здійснення оплати в грошовій формі в 2015 році у сумі 279 022 грн. та в 2016 році в сумі 55 276,50 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість склала 168 098,50 грн.;

- ТОВ Сайрез (код 39900182) - на суму витрат - 258 1 87,50 грн., в тому числі за 2015 рік - в сумі 171 040,00 грн., за 2016 рік - в сумі 87 147,50 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 51 637,50 грн., в т.ч.: за грудень 2015 року - 34 208,00 грн., січень 2016 року - 17 429,50 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2015 році у сумі 33 278,88 грн. та в 2016 році у сумі 172 680,36 грн., станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 103 865,76 грн.;

- ТОВ Орбітай (код 39913191) - на суму витрат за 2016 рік - 632 780,41 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 110 159,44 грн., в т.ч.: за січень 2016 року - 32 196,97 грн., лютий 2016 року - 67 340,17 грн., березень 2016 року - 10 622,30 грн.; оплата в грошовій формі здійснена у 2016 році в сумі 660 956,69 грн., станом на 3 1.12.2016 кредиторська заборгованість склала 98 379,80 грн.;

- ТОВ Прайд Інвест Груп (код 39933375) - на суму витрат за 2016 рік - 474 824,00 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за квітень 2016 року - у сумі 94 964,80 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2016 році у сумі 492 072,55 грн., станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 77 716,25 грн.;

- ТОВ Лонг Трейдінг (код 39876252) - на суму витрат за 2016 рік - 227 053,50 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за квітень 2016 року - у сумі 45 410,70 грн.; відображено здійснення оплати в грошовій формі в 2016 році у сумі 497 296,48 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість склала 224 832,28 грн.;

- ТОВ Лайт-Ойл-Сіті (код 40100076) - на суму витрат за 2016 рік - 106217,82 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за квітень 2016 року - у сумі 21 243,56 грн.; оплата не здійснювалась, станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 127 461,38 грн.;

- ТОВ Делора Інвест (код 39976597) - на суму витрат за 2016 рік - 331 180,70 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за травень 2016 року - у сумі 33 118,14 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2016 році у сумі 25 832,14 грн., станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 371 584,70 грн.;

- ТОВ Стандарт Еволюшн Плюс (код 40336085) - на суму витрат за 2016 рік - 83 089,00 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 16 617,80 грн., в т.ч.: за червень 2016 року -480,00 грн., серпень 2016 року - 16 137,80 грн.; відображено здійснення оплати в грошовій формі в 2016 році у сумі 10041 8,96 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість склала 712,16 грн.;

- ТОВ Лайф Дейз (код 40562339) - на суму витрат за 2016 рік - 225 367,71 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за липень 2016 року - у сумі 45 073,54 грн.; відображено здійснення оплати в грошовій формі в 2016 році у сумі 125 158,29 грн., станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 145 282,96 грн.;

- ТОВ Еліт-Техно (код 40561974) - витрат на рахунках синтетичного бухгалтерському обліку - не відображено, віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за серпень 2016 року - у сумі 49 266,00 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2016 році у сумі 475 258,75 грн., станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 475 258,75 грн.;

- ТОВ Файлекомп (код 39528017) - на суму витрат за 2016 рік - 55 238,40 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за вересень 2016 року - у сумі 11 047,68 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2016 році у сумі 66 286,08 грн., станом на 31.12.2016 сальдо у розрахунках - не обліковується.;

- ТОВ Європа Дейз (код 40530223) - на суму витрат за 2016 рік - 496 319,97 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 99 263,99 грн., в т.ч.: за вересень 2016 року - 63 218,39 грн., жовтень 2016 року - 36 045,60 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2016 році у сумі 597 711,25 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість склала 2 127,29 грн.;

- ТОВ Спецавіаконтракт (код 39704670) - на суму витрат за 2016 рік - 197 407,00 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 34 681,48 грн., в т.ч.: за жовтень 2016 року - 29 881,48 грн., листопад 2016 року - 4 800,00 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2016 році у сумі 69 029,91 грн., станом на 3 1.12.2016 кредиторська заборгованість склала 167 858,49 грн.;

- ТОВ Оптіма Плас (код 40385106) - на суму витрат за 2016 рік - 76 623,37 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за листопад 2016 року - у сумі 15 325,67 грн.; оплата в грошовій формі здійснена в 2016 році у сумі 120 689,68 грн., станом на 31.12.2016 дебіторська заборгованість склала 28 741,64 грн.;

- ТОВ Ларедо Інвестмент (код 40521549) - на суму витрат за 2016 рік - 112 796,40 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за грудень 2016 року - у сумі 22 559,28 грн.; оплата не здійснювалась, станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 135 355,68 грн.;

- ТОВ Агропромінь (код 40528539) - на суму витрат за 2016 рік - 102 720,84 грн., крім того віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за грудень 2016 року - у сумі 20 544,17 грн.; оплата не здійснювалась, станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість склала 123 265,01 грн.

За наслідками проведеної планової документальної перевірки ТОВ Бонус та розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки від 22.11.2017 (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 4623/10/04-36-14-03-18 від 30.01.2018 щодо результатів розгляду заперечень) контролюючим органом встановлено, що по вищевказаним контрагентам наявні докази щодо відсутності факту здійснення господарських операцій з виконання робіт та послуг з механічної обробки поковки через недостатність у контрагентів необхідних матеріальних та трудових ресурсів, будівельних машин і механізмів (включаючи розрахункову кількість машино-годин), відсутність операцій по залученню третіх осіб до виконання робіт (згідно даних ЄПРН), а також наявність інформації щодо сумнівності таких суб'єктів та їх участі у схемах мінімізації та/або ухилення від оподаткування підприємствами реального сектору економіки, в тому числі, з огляду на наявні кримінальні провадження щодо контрагентів позивача.

Стосовно перерахованих позивачем на користь його контрагентів (виконавців) коштів протягом 2015-2016 років коштам в загальній сумі 6038472,56 грн. контролюй орган зазначив, що перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікації як витрати.

Відображення ТОВ Бонус в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників ані від інших, у т.ч. невстановлених осіб), є порушенням п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248.

Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018, фактичне перерахування грошових коштів у бухгалтерському обліку ТОВ Бонус підлягає відображенню наступним чином: Дт.377 Розрахунки з іншими дебіторами Кт.311 Поточні рахунки в національній валюті - 6038472,56 грн. як дебіторська заборгованість.

Таким чином, наявна інформація щодо сумнівності зазначених контрагентів-постачальників, в сукупності з аналізом інформаційних баз даних та дослідженням первинних документів, стали підставою для висновків під час проведення перевірки ТОВ Бонус стосовно нереальності проведених господарських операцій та, як слідство, встановлення порушень податкового законодавства в частині заниження ПДВ та податку на прибуток.

Також документальною перевіркою встановлено, що згідно з даними наданих для перевірки журналів-ордерів та відомостей за грудень 2016 року в бухгалтерському обліку ТОВ БОНУС по рахунках 631 Розрахунки з постачальниками і підрядниками , 377 Розрахунки з іншими дебіторами та 681 Розрахунки за авансами одержаними обліковується кредиторська заборгованість перед суб'єктами господарювання, рух якої не здійснювався в період з 01.01.2014 по 31.12.2016, в тому числі по ТОВ Проспект Інформаційних Технологій , ТОВ Промінтех , ТОВ Транслем , ПП Ферум Плюс , ТОВ Мактрейд Факторі , ТОВ Оптіма Телеком , Утел та ФОП ОСОБА_2

На підставі пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, п.5, п.15 П(С)БО 15 Дохід , п.5 П(С)БО 11 Зобов'язання кредиторська заборгованість ТОВ БОНУС перед ТОВ Транслем , ПП Ферум Плюс , ТОВ Промінтех , ТОВ ПроспектІнформаційних Технологій , ТОВ Мактрейд Фекторі , ФОП ОСОБА_2, ТОВ Оптіма Телеком , Утел та ТОВ Статус Практик визнана доходом і врахована за даними перевірки при визначенні фінансового результату при оподаткуванні податком на прибуток за 2016 рік.

У зв'язку із невизначенням доходу у вигляді безповоротної фінансової допомоги за простроченою кредиторською заборгованістю, по якій минув строк позовної давності, дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 рік за даними перевірки збільшено на суму 225628 грн.

Крім того, у зв'язку із нездійсненням коригування за простроченою кредиторською заборгованістю, за якою минув строк позовної давності, перевіркою встановлено порушення ТОВ Бонус п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла в момент вчинення правопорушення), за рахунок чого за даними перевірки зроблено обґрунтований висновок про завищення податкового кредиту за грудень 2016 року на загальну суму 33684 грн.

02.02.2018 на підставі акту перевірки від 22.11.2017 № 26488/04-36-14-22/21941296 ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено:

податкове повідомлення-рішення №0002551422 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в тому числі, на суму 3318,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);

податкове повідомлення-рішення №0002541422 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 971093,00 грн. та 485546,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);

податкове повідомлення-рішення №0002491422 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 1102720,00 грн. та 183755,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність означених податкових повідомлень-рішень в межах визначених позивачем вимог.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з'ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Стаття 134 ПК України визначає об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Так, згідно з абз.1, 2 п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За положеннями пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, на яку посилається відповідач, не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що відповідно до укладених позивачем з переліченими вище підприємствами договорів про надання послуг виконавець приймає на себе обов'язки надання послуг з механічної обробки поковок згідно технічної документації, наданої замовником.

У зв'язку з тим, що кожна поковка має різні розміри, вагу, вигляд та марку сталі, обсяг та вартість послуг встановлюється на підставі Специфікацій, які оформлюються на кожну послугу.

При завершенні робіт по наданню послуг виконавець передає замовнику акт надання послуг, який замовник повинен підписати та засвідчити печатками, а у разі незгоди чи виявлення браку замовник повинен у термін три дні повідомити виконавця , що повинно бути засвідчено належним чином, актами з підписом представника виконавця.

Якщо в 3-денний термін з моменту отримання акту надання послуг замовник не підписав акт та не висловив інших вимог, послуги вважаються наданими в повному обсязі та належать сплаті.

Виходячи із змісту складених на виконання укладених позивачем з переліченими контрагентами актів, контролюючий орган дійшов висновку, що надання таких послуг не підтверджується первинними документами, оскільки в складених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутня інформація щодо обсягів господарської операції, одиниці виміру робіт (кількість працівників виконуючих роботу, кількість людино-годин, які витрачені на роботи, які інструменти, механізми, обладнання використовувалися під час робіт).

Також відповідач посилається на недостатність у контрагентів позивача необхідних матеріальних та трудових ресурсів, будівельних машин і механізмів (включаючи розрахункову кількість машино-годин), відсутність операцій по залученню третіх осіб до виконання робіт (згідно даних ЄПРН), а також наявність інформації щодо сумнівності таких суб'єктів та їх участі у схемах мінімізації та/або ухилення від оподаткування підприємствами реального сектору економіки, в тому числі, з огляду на наявні кримінальні провадження щодо контрагентів позивача.

З цього приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Також у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В результаті дослідження документів, складених на підтвердження виконання договорів про надання послуг, а також враховуючи види діяльності позивача, апеляційний суд вважає, що складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і в сукупності з іншими документами є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій з надання позивачу послуг з механічної обробки поковок, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Крім того, доводи відповідача з приводу змісту актів здачі-прийняття послуг апеляційний суд вважає такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства через відсутність законодавчо визначеної форми актів передачі-приймання робіт (надання послуг) і встановлених правил та вимог щодо їх складення і змісту.

Так, норми глави 63 Цивільного кодексу України, якою врегульований такий вид зобов'язань як послуги, не встановлюють ніяких правил і вимог до форми та змісту документів, що складаються на виконання договору про надання послуг.

Приймаючи до уваги вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України до первинних документів, вбачається, що зміст та обсяг господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому ці особи мають забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.

Крім того, враховуючи принцип свободи укладення договору, виходячи з правил ведення господарської діяльності, платник податків має право самостійно визначати обсяг робіт та послуг, який йому необхідний для забезпечення власної господарської діяльності; визначення необхідності та доцільності укладення суб'єктом господарювання певних договорів не належить до компетенції податкових органів.

Також слід зазначити, що перелічені вище контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій з позивачем мали статус юридичної особи, платників податку на додану вартість, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагентів позивача в ході виконання укладених з позивачем відповідних господарських договорів про надання послуг.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з надання послуг не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами), нікчемності, безтоварності.

В акті перевірки відповідачем не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами про надання послуг, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договорів позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

З приводу висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з підприємствами, які ґрунтуються на податковій інформації відносно цих підприємств, а також наявності кримінальних проваджень апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податкова інформація не може бути достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, висновки відповідача з цього приводу носять характер припущень податкового органу (з огляду на відсутність належних доказів), в той час, як за приписами п. 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, жодною нормою законодавства України не передбачений обов'язок платника податків - покупця товарів (робіт, послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

І право платника податків - покупців товарів (робіт, послуг) на відображення в податковому обліку певних господарських операцій не залежить від виконання його контрагентами вимог податкового законодавства в частині подання звітності та сплати податків.

Позивач, як сторона за відповідним господарським договором, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Стосовно посилань відповідача на матеріали кримінальних проваджень, в яких фігурують як підприємства, що мають ознаки фіктивності, ТОВ КИИТЕХТОРГ , ТОВ СЕРВІС-ТОРГПОСТАВКА , ТОВ КЕЙРОН , ТОВ АРВЕЙД , ТОВ АТАРІ ПЛЮС , ТОВ ДЕЙТВУД , ТОВ ФРОНЕТ , та наданої судом першої інстанції цій інформації оцінки апеляційний суд зазначає, що на момент розгляду даної адміністративної справи означені кримінальні провадження не є завершеними, обвинувальні вироки за наслідками розслідування не постановлені судом, тому ці матеріали кримінального провадження самі по собі не мають доказової сили для цієї адміністративної справи.

Докази, отримані за процедурою, встановленою Кримінально-процесуальним кодексом України, підлягають оцінці судом при прийнятті рішення у кримінальній справі та за відсутності обвинувального вироку і доведеності певних фактів у кримінальній справі не можуть носити преюдиційний характер в адміністративному процесі під час вирішення адміністративної справи.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Лайф Дейз апеляційний суд вважає недоречним посилання відповідача на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2017 у справі №759/8762/17, відповідно до якого керівника ТОВ Лайф Дейз визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 201, ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України і, як наслідок, висновок контролюючого органу, що при укладенні позивачем договорів ТОВ Лайф Дейз на придбання послуг не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов'язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду та інших ознак комерційної привабливості для обрання позивачем саме цього контрагента, тобто встановлено відсутність належної обачності при виборі контрагента ТОВ Лайф Дейз , що є ознакою штучного характеру оформленого договору, мета укладення договору формування документообігу по нереальній господарській операції.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в тому числі розрахунку сум визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, вартість послуг з механічної обробки поковок, наданих позивачеві ТОВ Лайф Дейз в липні 2016 року (270441,25 грн. з урахуванням ПДВ), віднесена позивачем до витрат (225367,71 грн.) та податкового кредиту (45073,54 грн.) за липень 2016 року, не враховувалась контролюючим органом при донарахуванні податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 02.02.2018 № 0002491422 та податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 02.02.2018 № 0002541422, отже вказані обставини не впливають на правомірність цих податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не доведено обґрунтованості висновків, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції невірно та не у достатньому обсязі встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з порушенням норм права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бонус задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року у справі 804/4676/18 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0002491422 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 1 102 720,00 грн. та 183 755,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);

податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0002541422 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 971 093,00 грн. та 485 546,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);

податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 № 0002551422 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3318,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко