Ухвала

від 11.04.2019 по справі 521/19774/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/19774/18

Пр. № 4-с/521/11/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Романюк О.М.,

за участю заявника - ОСОБА_3. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Одесі скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гриченюк Анни Антонівни, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика , Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,

встановив:

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що 04 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Васильківським МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області) Гриченюк А.А. на підставі виконавчого листа №521/21858/13-ц, який було видано Малиновським районним судом м. Одеси 16 жовтня 2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №52463355 щодо примусового виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (далі - ПАТ УкрСиббанк ) заборгованості за кредитним договором у сумі 1043603,33 грн.

Скаржник зазначав, що 11 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області була винесена постанова про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 104360, 33 грн.

Крім того, постановою головного державного виконавця Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31 жовтня 2016 року було накладено арешт на все його майно, що належить йому в межах суми звернення стягнення 1148063,66 грн.

Вказував, що 31 жовтня 2016 року була винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100,00 грн., а 14 червня 2018 року була винесена постанова про опис та арешт майна боржника, а саме його земельної ділянки.

Постановами старшого державного виконавця Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Ліщенко Н.І. від 02 липня 2018 року було замінено сторону виконавчого провадження з стягувача ПАТ УкрСиббанк на стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика (далі - ТОВ ФК Позика ) та призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ Приватна експертна служба , для участі у виконавчому провадженні.

12 липня 2018 року старшим державним виконавцем Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Ліщенко Н.І. була винесена постанова про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Відділ примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Київській області).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Київській області Качанова М.О. від 25 липня 2018 року було прийнято до провадження виконавче провадження ВП №52463355.

Крім того, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Київській області Качанова М.О. від 02 жовтня 2018 року було накладено арешт на кошти боржника та винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна.

Посилаючись на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження та всі подальші виконавчі дії є незаконними, оскільки до відома боржника не доводились, а також на те, що державним виконавцем було порушено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, ОСОБА_3 просив суд визнати недійсною та скасувати постанову державного виконавця Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Гриченюк А.А. від 04 жовтня 2016 року про відкриття виконавчого провадження №52463355.

Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи скарги, та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник ТОВ ФК Позика в судове засідання не з`явився, надав до суду заперечення на скаргу, в обґрунтування яких зазначив, що боржником було отримано оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження. Стверджував, що при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було дотримано вимоги щодо процедури відкриття виконавчого провадження, станом на сьогоднішній день боржником борг не сплачено, рішення суду не виконано, з підстав чого просив суд відмовити у задоволенні скарги (а.с. 77-80, 99-102).

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с. 112).

Ухвалою суду від 22 листопада 2018 року скарга ОСОБА_3 була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків скарги (а.с. 6-8).

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року скарга ОСОБА_3 була прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі (а.с. 29).

Ухвалою суду від 12 лютого 2019 року по справі було витребувано з Васильківського МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області належним чином завірені копії виконавчого провадження ВП №52463355, відкритого на підставі виконавчого листа виданого Малиновським районним судом м. Одеси 16 жовтня 2014 року (а.с. 48-49).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Аналіз викладених вище обставин, неявки в судові засідання державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, яким було відомо про розгляд справи, призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті. Тому суд, такі дії вищезазначених осіб відносить до таких, що суперечать вимогам ст. 43 ЦПК України, та розцінює їх як зловживання стороною своїми процесуальними правами, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Васильківського МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області Гриченюк А.А., суд прийшов до висновку, що вона є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення, державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення визначений розділом VІІ ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року Судовий контроль за виконанням судових рішень .

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року, яке набрало законної сили, були задоволенні позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_3 та стягнуто з останнього на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором №11201813000 від 28 серпня 2007 року у розмірі 130134, 16 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 31 жовтня 2013 року складає 1040162,30 грн., та стягнуто судовий збір у розмірі 3441, 00 грн. (а.с. 17-19).

16 жовтня 2014 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року було видано виконавчий лист №521/21858/13-ц.

03 жовтня 2016 року ПАТ УкрСиббанк звернулося до Васильківського МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області із заявою про примусове виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором №11201813000 від 28 серпня 2007 року у розмірі 130134, 16 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 31 жовтня 2013 року складає 1040162,30 грн., та стягнення судового збору у розмірі 3441, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 04 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Васильківського МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області Гриченюк А.А. на підставі виконавчого листа №521/21858/13-ц, який було видано Малиновським районним судом м. Одеси 16 жовтня 2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №52463355 щодо примусового виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором у сумі 1043603,33 грн. (а.с. 20).

Постановою головного державного виконавця Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31 жовтня 2016 року було накладено арешт на все його майно, що належить йому в межах суми звернення стягнення 1148063,66 грн. (а.с. 21).

14 червня 2018 року головним державним виконавцем Васильківського МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області Гриченюк А.А. була винесена постанова про опис та арешт майна боржника, а саме земельної ділянки, яка належить останньому на праві власності (а.с. 22).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про виконавче провадження визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Зі змісту постанови головного державного виконавця Васильківського МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області Гриценюк А.А. про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року вбачається, що боржнику ОСОБА_3 було надано строк для добровільного виконання рішення суду, а саме до 11 жовтня 2016 року (а.с. 20).

Згідно ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 травня 2018 року по справі №916/1605/15-г зазначено, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Однак, державною виконавчою службою не надано суду документів на підтвердження направлення скаржнику рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з якого б вбачалось, що ОСОБА_3 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року №52463355.

З метою повного, об`єктивного розгляду даної справи, ухвалою суду від 12 лютого 2019 року з Васильківського МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області було витребувано належним чином завірені копії виконавчого провадження №52463355, відкритого на підставі виконавчого листа №521/21858/13-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 16 жовтня 2014 року (а.с. 48-49).

Згідно листа Васильківського МВ ВДВС ГТУЮ у Київській області від 06 лютого 2019 року зазначено, що вищевказане виконавче провадження 12 липня 2018 року було передано до Відділу примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Київській області (а.с. 61).

Ухвалою суду від 12 березня 2019 року до участі у даній справі було залучено Відділ примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Київській області (а.с. 87-88).

Будь-яких заперечень на подану скаргу та копію виконавчого провадження, представником Відділу примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Київській області надано не було.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка відображена у постановах від 28 січня 2015 у справі № 3-217-14 та від 15 листопада 2016 у справі № 21-5597а15, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено імперативний обов`язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зокрема, згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові № 471/283/17-ц від 22 серпня 2018 року, частинами першою та другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Доказів на підтвердження отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження суду не надано.

Таким чином, постанова державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гриченюк А.А. про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року ВП №52463355 порушує права та інтереси боржника ОСОБА_4 , оскільки у зв`язку з неповідомленням належним чином про відкриття виконавчого провадження, останній був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду.

Оскільки на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, яка не була доведена до відома Ткачова В.О . , державним виконавцем були здійсненні інші виконавчі дії, які фактично порушили права останнього, то суд вважає, що постанова державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гриченюк А.А. про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року ВП №52463355, підлягає скасуванню.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах у пункті 18 роз`яснено, що виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги заявника щодо визнання недійсною постанови державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гриченюк А.А. про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року ВП №52463355 не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 447-453 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гриченюк Анни Антонівни, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика , Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області- задовольнити частково.

Постанову державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гриченюк Анни Антонівнипро відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року ВП №52463355 - скасувати.

В інший частині вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 15 квітня 2019 року.

Суддя: О.М. Сегеда