Ухвала

від 15.04.2019 по справі 640/7676/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/7676/19

н/п 1-кс/640/4995/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

адвоката - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12014220000000005 від 04.01.2014 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_7 , 2004р.н. та сина ОСОБА_8 , 2010р.н., працюючого ФОП ОСОБА_9 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

12.04.2019до суду надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення застави.

На обґрунтування клопотання слідчий, зокрема, вказує, що ОСОБА_5 03 січня 2014 року о 13.00, керував технічно справним автомобілем «MERCEDES-BENZ VITO», р.н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_10 , на якому рухався по окружній дорозі м. Харкова зі сторони перехрестя з вул. Леся Сердюка у бік перехрестя з вул. Білгородське шосе в м. Харкові. Під час руху, в районі розташування 494 км. + 50 м вказаної автодороги, на території Дергачівського району Харківської області водій ОСОБА_5 не врахував дорожню обстановку та погодні умови у вигляді ожеледиці на проїжджій частині, не переконався у безпеці і що його дії не створять перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху уліво та виїхав на зустрічну смугу руху, чим грубо порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим трапилось зіткнення автомобілю «MERCEDES-BENZ VITO», р.н. НОМЕР_1 з автомобілем «TOYOTA AURIS», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_11 , що рухався по окружній дорозі м. Харкова в зустрічному йому напрямку зі сторони перехрестя з вул. Білгородське шосе в м. Харкові.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля «TOYOTA AURIS», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_11 загинув на місці події, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров`я.

10.04.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Під час допиту підозрюваний ОСОБА_5 провину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав.

Сторона обвинувачення вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події від 04.01.2019; фото-таблицею до протоколу огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколами проведення слідчих експериментів; висновками авто-технічних експертиз № 280/14 від 07.04.2014, № 5221 від 28.05.2014, № 6955 від 22.06.2017, 18388/26978 від 30.11.2018; висновками судово-медичних експертиз № 31-ДМ/14 від 10.04.2014, № 23-А/14 від 07.02.2014, № 12-14/137-А/19 від 11.03.2019; висновком транспортно-трасологічної експертизи № 188 від 20.03.2014.

Також сторонаобвинувачення вважаєнаявними ризикитого,що підозрюванийможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідчення потерпілої у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 повністю підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи, що не має наміру переховуватися чи на когось впливати.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220000000005 від 04.01.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

10.04.2019 о 14 год. 50 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_11 смерть, а потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_13 у цьому кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя вважає недоведеним ризик можливості переховування ОСОБА_5 від органів досудового рослідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків взагалі, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілу, спростовують доводи захисту про відсутність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Враховуючи вимоги ст.ст. 176 ч. 3, 194 ч. 4 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_5 є недостатнім для запобігання ризику, доведеного в судовому засіданні.

Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше в силу ст.89 КК України не судимий.

Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням вказаного вище ризику, доведених прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаного ризику.

При цьому, враховуючи дані про особу підозрюваного, викладені вище, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного домашній арешт в період доби з 21-00 до 06-00 год., в межах строку досудового розслідування, на строк 1 місяць 26 днів, до 10 червня 2019 включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити взадоволенніклопотанняслідчого СУГУ НПв Харківськійобласті підполковникаполіції ОСОБА_6 по кримінальномупровадженню №12014220000000005від 04.01.2014року,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: заборонити підозрюваному залишати вказане житло, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в період доби з 21-00 год. до 06-00 год. в межах строку досудового розслідування на строк 1 (один) місяць 26 (двадцять шість) днів, тобто до 10 червня 2019 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу направити для виконання до органів поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 .

Встановити строк дії даної ухвали з 15 квітня 2019 року по 10 червня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1