Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2340/4709/18
Провадження №2а/711/56/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Семиволос І.М.,
за участю представника відповідача
за довіреністю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом Приватного науково-комерційного підприємства Інтерпром до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2018 року, -
в с т а н о в и в:
Позивач ПНКП Інтерпром звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Черкаській області про скасування акта про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинах з ТОВ Арена Інтернешинал за жовтень 2016 №391/23-11-14-1007/24414048 від 08.09.2018 року, а також про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2018 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018р. у відкритті провадження у справі в частині вимог про скасування акта про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинах з ТОВ Арена Інтернешинал за жовтень 2016 №391/23-11-14-1007/24414048 від 08.09.2018 року, - відмовлено. В частині решти позовних вимог справу направлено до Придніпровського райсуду м. Черкаси.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2019р. прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в частині позовних вимог про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2018 року.
Свої позовні вимоги, викладені в редакції позовної заяви, що надійшла до суду 29.11.2018р. позивач в особі директора ПНКП Інтерпром ОСОБА_2 мотивує тим, що ПНКП Інтерпром дійсно мав взаємовідносини з ТОВ Арена Інтернешинал в жовтні 2016 року (отримував товар - блоки резисторів), про що ГУ ДФС у Черкаській області були надані відповідні документи. Станом на 21.11.2018р. щодо платника податків ТОВ Арена Інтернешинал наявна інформація про те, що ТОВ перебуває на обліку в органах доходів та зборів. ПНКП на офіційному сайті ГУ ДФС у Черкаській області отримав інформацію про бізнес партнера ТОВ Арена Інтернешинал про те, що останній не перебуває в процесі припинення своєї діяльності та іншу інформацію.
ПНКП Інтерпром за договором та видатковій накладній отримав товар. На фінансову операцію була надана податкова накладна, яка зареєстрована в ГУ ДФС та підписана директором ТОВ Арена Інтернешинал .
Звертає увагу, що законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. За отриманий товар ПНКП сплатило грошові кошти, в т.ч. податки, а тому вважає дану фінансову операцію як фактично здійснену. Приймання товару проходило за Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення в товарів народного споживання за якістю. Оскільки надана інформація підтверджує правочинність дій ПНКП, останній вважає свої дії фактично здійсненими згідно Податкового Кодексу України. ПНКП Інтерпром є організацією оптової торгівлі, а не юрфірмою, тому не в змозі проконтролювати дії своїх партнерів, зокрема ТОВ Арена Інтернешинал . Де товариство отримує товар, де зберігається, транспортування, зміни в Державному реєстрі відсутні. ПНКП Інтерпром отримує інформацію із офіційних джерел. Таким чином, якщо податкові органи володіють інформацією щодо ухилення від сплати податків платником, вони повинні вживати заходи з метою притягнення до відповідальності саме такого суб єкта господарювання, а не покладати відповідальність на його контрагента, який документально підтвердив своє право на податкові відрахування.
Отже, позивач заперечує так про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Арена Інтернешинал та не вважає нараховані штрафи та пеню правовою дією.
Просить суд, скасувати протокол про притягнення до адміністративної відповідальності від 08.09.2018 року та зняти штрафні санкції і пеню.
В судове засідання позивач не з явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_1 заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. Подано відзив на позов, за яким зазначено, що відповідно до висновку акту №391/23-11-14-1007/24414048 від 08.10.2018 року (а не 08.09.2018 року, як вказує позивач у позові) перевіркою встановлено порушення ПНКП Інтерпром вимог п.44.1, 44.2, 44.3, 44.6 ст. 44, п.134.1 ст. 134 ПК України, п.п.1.2 п.1, п.п.2.4, п.п. 2.1 п. Наказу №88, ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого занижений податок на прибуток на суму 9275грн. за 2016 рік; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, п.2.4 Наказу №88, ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого знижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 10305грн.
Зазначено, що відповідно до ст.7 ч.2, ст.ст. 254, 256, ст. 163-1 ч.1 КУпАП Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено протокол від 08.10.2018 року (а не від 08.09.2018 року, як вказує у позові позивач) №145 відносно директора та головного бухгалтера ПНКП Інтерпром ОСОБА_2, отже, даний протокол відповідає вимогам чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за таких підстав:
встановлено, що ГУ ДФС у Черкаській області проведено перевірку ПНКП Інтерпром , за результатами якої встановлені порушення вимог п.44.1, 44.2, 44.3, 44.6 ст.44, п.134.1 ст. 134 ПК України, п.п.1.2 п.1, п.п.2.4, п.п. 2.1 п. Наказу №88, ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого занижений податок на прибуток на суму 9275грн. за 2016 рік; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, п.2.4 Наказу №88, ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого знижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 10305грн. Крім того, за результатами перевірки складено акт акту №391/23-11-14-1007/24414048 від 08.10.2018 року.
Внаслідок виявлених порушень законодавства, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Черкаській області Воробкало К.О. 08.10.2018 року складено протокол №145 про адміністративне правопорушення відносно директора та головного бухгалтера ПНКП Інтерпром ОСОБА_2 за ст.ст. 163-1 ч.1 КУпАП.
При дослідженні в судовому засіданні оригіналу вказаного протоколу №145 вбачається, що примірник протоколу отримано ОСОБА_2 08.10.2018 року , про що мається його підпис. Крім того, ним зазначено, що з вказаним протоколом він не згоден.
При цьому, слід зазначити, що позивачем не оскаржується постанова про притягнення ПНКП Інтерпром , директора, головного бухгалтера підприємства до адміністративної відповідальності.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ст. 19 Конституції України).
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.19 ст. 4 КАСУ, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (ст. 19 КАСУ).
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ст. 256 КУпАП).
Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто слід установити, чи у зв язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним та скасування, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року (справа №760/9462/16-а, провадження №К/9901/12359/18).
Таким чином, у задоволенні позову ПНКП Інтерпром про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 08.10.2018 року, слід відмовити.
На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, КУпАП, ст.ст. 2, 4, 5, 6, 8, 9, 19, 20, 77, 227, 228, 241-246, 268-271, 286, 294, 295 КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
У задоволенні позову Приватного науково-комерційного підприємства Інтерпром до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2018 року, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАСУ, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду .
Повний текст судового рішення складений 10 квітня 2019 року.
Головуючий: С. М. Позарецька
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2019 |
Оприлюднено | 16.04.2019 |
Номер документу | 81160293 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Позарецька С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні