Рішення

від 26.03.2019 по справі 333/160/19

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/160/19

Провадження №2/333/831/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1, 69050, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСНЯНКА ТА , 69068, АДРЕСА_2

про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 32 544,18 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2019 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернувся ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСНЯНКА ТА про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 32 544,18 грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що останній протягом 2014 -2017 років працював в ТОВ ВЕСНЯНКА ТА . У зв'язку з багатомісячними затримками із виплати заробітної плати, ОСОБА_1 08.06.2017 року звільнився на підставі ст. 38 КЗпП України. Після звільнення відповідачем видано ОСОБА_1 трудову книжку із записом про звільнення, проте заборгованість по заробітній платі не сплачено. Враховуючи, що відповідачем проігноровано усні звернення позивача про виплату заборгованості по заробітній платі, ОСОБА_1 звернувся на Урядову гарячу лінію, а також направив вимогу щодо виплати боргу по заробітній платі на адресу ТОВ ВЕСНЯНКА ТА . 28.03.2019 року на адресу позивача від відповідача повернувся конверт через неотримання останнім листа та за закінченням строку зберігання в поштовому відділенні доставки. На підставі звернення ОСОБА_1 на Урядову гарячу лінію Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області проведено перевірку відповідача і надано відповідачу відповідь про виявлення факту порушення ТОВ ВЕСНЯНКА ТА ст. 116 КЗпП України. Перевіркою встановлено наявність заборгованості із виплати заробітної плати за період з березня 2016 року по травень 2017 року на суму 32 544,18 грн. З цих підстав, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, у разі неявки представника відповідача, не заперечую проти заочного розгляду справи.

Представник відповідач до зали судового засідання жодного разу не з'явився, на юридичну адресу відповідача судом було направлено судові повістки. Однак, на адресу суду повернулися конверти з причини за закінченням терміну зберігання , з невідомих суду причин представник відповідача не з'явився за їх отриманням. У зв'язку з вищезазначеним, на підставі ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про час, дату та місце слухання справи.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що відповідач в строк, встановлений судом, відзив не надав без поважних причин, суд, керуючись ч. 8 ст. 178 ЦПК України, дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 на підставі трудового договору в період з 02.10.2013 року по 08.06.2017 року працював в ТОВ ВЕСНЯНКА ТА . Зазначена обставина підтверджується копією трудової книжки від 22.03.1972 року (а.с. 4-5).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні (ч. 1). Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3). Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці та ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Як вбачається з копії довідки від 22.08.2014 року №116, ОСОБА_1 з 01.10.2013 року працював на посаді монтажника гіпсокартонних систем в підприємстві ТОВ ВЕСНЯНКА ТА і його дохід за період з лютого 2014 року по липень 2014 року складав 21 629,41 грн. (а.с. 13). Із змісту позовної заяви слідує, що у зв'язку з багатомісячними затримками із виплати заробітної плати, ОСОБА_1 прийнято рішення про звільнення. Згідно з копією трудової книжки від 22.03.1972 року, на підставі наказу від 08.06.2017 року №10, позивача у справі звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 5). Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1). В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (ч. 2). Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вбачається, що у зв'язку з невиконанням ТОВ ВЕСНЯНКА ТА перед ОСОБА_1 обов'язку щодо виплати всіх сум, що належать йому на день звільнення, позивач звернувся в Урядову гарячу лінію. Відповідно до повідомлення від 18.09.2017 року №08/028-05/5747, ГУ Держпраці у Запорізькій області після проведення заходів контролю встановлено, що за відповідачем перед ОСОБА_1 обліковується заборгованість з виплати заробітної плати - за період березень 2016 року - травень 2017 року у сумі - 32 544,18 грн., а сама сума до виплати становить: за березень 2016 року - 2 013,06 грн., за квітень 2016 року - 1 199,44 грн., за травень 2016 року - 1 788,56 грн., за червень 2016 року - 2 173,66 грн., за липень 2016 року - 2 234,68 грн., за серпень 2016 року - 2 439,96 грн., за вересень 2016 року - 2 527,48 грн., за жовтень 2016 року - 1 736,53 грн., за листопад 2016 року - 2 698,75 грн., за грудень 2016 року - 2 698,75 грн., за січень 2017 року - 1 740,53 грн., за лютий 2017 року - 1 499,51 грн., за березень 2017 року - 2 835,31 грн., за квітень 2017 року - 2 713,46 грн., за травень 2017 року - 2 121,05 грн. враховуючи вищевикладене, на підприємстві порушені вимоги ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці . За результатами перевірки складено акт, директору ТОВ ВЕСНЯНКА ТА видано припис на усунення виявлених порушень та вживаються відповідні заходи щодо притягнення винних осіб до відповідальності згідно чинного законодавства (а.с. 10). Крім того, з огляду на те, що при звільненні відповідачем позивачу не сплачено заборгованість по заробітній платі, останнім на адресу ТОВ ВЕСНЯНКА ТА направлено вимогу про розрахунок від 10.02.2018 року, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 вимагає, зокрема, виплатити йому в повному обсязі заборгованість по заробітній платі, невикористаній відпустці та всі належні йому виплати одним платежем на наступний день після отримання цієї вимоги поштовим переводом через Відділення поштового зв'язку №50 м. Запоріжжя Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (а.с. 14). Доказом направлення позивачем на адресу відповідача зазначеної вище вимоги є опис вкладення (а.с. 16) та роздруківка з інтернет-ресурсу про відстеження поштових відправлень (а.с. 17). Однак, на адресу ОСОБА_1 з ТОВ ВЕСНЯНКА ТА повернувся конверт з причин за закінченням терміну зберігання . Отже, з невідомих причини відповідач не отримав вимогу позивача (а.с. 15). Факт невиконання ТОВ ВЕСНЯНКА ТА перед ОСОБА_1 обов'язку щодо виплати всіх сум, що належать йому на день звільнення, підтверджується довідкою з Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застрахованих осіб за період з 2003 року по 2017 рік (а.с. 11-12). Доказів протилежного матеріали справи №333/160/19 не містять та відповідачем не надано. З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 32 544,18 грн.є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому задовольняються судом. Керуючись ст.ст. 130, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСНЯНКА ТА (69068, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32407989) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 69050, АДРЕСА_3, РНОКПП: НОМЕР_1) - 32 544 (тридцять дві тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 18 коп. заборгованості по заробітній платі.

Повне рішення складено 12.04.2019 р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду .

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова