Ухвала

від 08.04.2019 по справі 753/7076/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙРАЙОННИЙ СУДМ.КИЄВА

справа № 753/7076/19

провадження № 1-кс/753/2683/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3

власника майна ОСОБА_4

власника майна ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого з ОВС другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №32018100000000163 від 28.09.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий з ОВС другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, що вилучено під час обшуку у автомобілі марки CHEVROLET, AVEO д.н.з. НОМЕР_1 , а саме, на печатки, грошові кошти мобільні телефони, які були вилучені під час проведення обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів, що можуть бути доказами у кримінальному провадженні №32018100000000163 від 28.09.2018.

Матеріали клопотання надійшли до суду та передані слідчому судді 04.04.2019.

З матеріалів клопотання вбачається, що другим ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018100000000163 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cт. 212 КК України.

Підставою внесення відомостей до ЄРДР послугували матеріали другого оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві та висновок експерта №2-26/09/2018- дос від 26.09.2018 відповідно до якого встановлено, що у період з березня по червень 2018 року службові особи ТОВ «Фаворит Ойл» (код ЄДРПОУ 38130452), ухилились від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах шляхом проведення фінансово - господарських операцій з підприємствами з ознаками «фіктивності» та «транзитності» - ТОВ "Фінанс-Л" (код СДРПОУ 41049299), ТОВ "Корпван Солюшн" (41716109), ТОВ "ЮЛХ ОІЛ" (код ЄДРПОУ 41958399), ТОВ "Найспром" (код ЄДРПОУ 42098551), ТОВ "Прайм Сірім ОІЛ "(код ЄДРПОУ 42176702), ТОВ "Діблен" (код ЄДРПОУ 41787101), ТОВ «Промресурзбут» (код ЄДРПОУ 39796342), ТОВ "Юна Логістик" (код ЄДРПОУ 40991498), ТОВ "ДЮФУР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 41730610), ТОВ "ВУР ГОЗЕРУ" (код ЄДРПОУ: 42126651), ТОВ "СТАТУС КОРП" (код ЄДРПОУ: 41905132), ТОВ ХТ.ЛЙЛ ПРОМ" (код ЄДРПОУ: 42039243), ТОВ "ЕКСТРА ГОЛД" (код ЄДРПОУ: 42109809), ТОВ "ФРІСТАРТ" (код ЄДРПОУ: 41656087), ТОВ "ЦВІТМАК" (код ЄДРПОУ: 42106326), ТОВ "ЕЛІТ ВЕСТ" (код ЄДРПОУ: 41659177), ТОВ "ВЕСТІРОС" (код ЄДРПОУ: 41660266), ТОВ "ЮРТАЙН" (код ЄДРПОУ: 41656071), TOB ТЕШЕФТ ГРУП" (код ЄДРПОУ; 41654624), TOB "ГАММА ТРЕНД" (код ЄДРПОУ: 42132651), TOB "МИЄТЕЦТВО УСПІХУ" (код ЄДРПОУ; 41656286), ТОВ "ВАЙТХОЛЛ" (код ЄДРПОУ: 41654632), ТОВ "НОРД КОНЄУЛЬТ" (код ЄДРПОУ; 41656239), ТОВ "ВІРСЕЛЛ" (код ЄДРПОУ: 42106483), ТОВ "ЛІНК ЄТОР" (код ЄДРПОУ: 42115985), ТОВ "АНІМА ГЛОБАЛ" (КОД ЄДРПОУ; 41849288), ТОВ "ПРОМХОЛМ" (код ЄДРПОУ; 41656160), ТОВ СЛІМ КОНСАЛТ" (код ЄДРПОУ; 41656129), ТОВ "ТРЕЙД ХОЛЛ" (код ЄДРПОУ; 41656108), ТОВ "АРНО ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ; 42109840), ТОВ "ПРОФІ ВЕСТ" (код ЄРПОУ; 41659203), ТОВ "ГРЕЙС МАКС" (код ЄДРПОУ: 42105940), ТОВ "ЕЛПАЙН ГРУП" (код ЄДРПОУ; 42132712), ТОВ "СЛЛАЙ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ:41659140), ТОВ 'РОЯЛ ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ: 41656149), ТОВ "НЕТІС ПРОН" (код ЄДРПОУ: 41659234), ТОВ "ІНТЕК ПРОФІ" .код ЄДРПОУ; 41658791), ТОВ "ЛЮКС СТЕЙШЕЛ" (код ЄДРПОУ; 41659329), ТОВ "ВЕРТЖІНВЬСТ" (код ЄДРПОУ; 41654645), чим завдано збитків Державі в особливо великих розмірах на загальну суму 4 511 720 грн.

Вказані підприємства здійснюють безтоварні операції шляхом документального оформлення придбання однієї групи товарів та послідуючої реалізації іншої групи товарів підприємствам реального сектору економіки.

Фактично ж придбаний товар реалізовується за готівкові кошти, внаслідок чого до бюджету не надходять грошові кошти в особливо великих розмірах. Придбані та реалізовані товари мають різну номенклатуру, а також відмінні за своїми фізичними характеристиками та функціональним призначенням, що вказує на безтоварність здійснюваних операцій.

У ході досудового розслідування встановлено, що низка «контр-агентів» підприємств ТОВ «Фаворит Ойл» (код ЄДРПОУ 38130452), а саме: СГД ТОВ-Фінанс-Л" (код ЄДРПОУ 41049299), ТОВ "Корпван Солюшн" (41716109), ТОВ "ЮЛХ ОІЛ" (код ЄДРПОУ 41958399), ТОВ "Найспром" (код ЄДРПОУ 42098551), ТОВ "Прайм Стрім ОІЛ "(код ЄДРПОУ 42176702), ТОВ "Діблен" (код ЄДРПОУ 41787101), ТОВ Промресурзбут" (код ЄДРПОУ 39796342), ТОВ "Юна Логістик" код: ЄДРПОУ 40991498), ТОВ "ДЮФУР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ: 41730610), ТОВ " ТВУР ГОЗЕРУ" (код ЄДРПОУ: 42126651) є транзитними підприємствами, які підконтрольні громадянину ОСОБА_4 .

Також слідчий вказує на те, що проведеними у даному кримінальному провадженню негласних слідчих розшукових дій отримано дані про те, що окрім громадянина ОСОБА_4 до діяльності вищевказаних транзитних - підприємств причетні громадяни, а саме: ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) виконує функцію «кур`єра», ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які виконують функцію бухгалтерів.

Оперативним шляхом встановлено, що ОСОБА_5 у своїй протиправній діяльності використовує автомобіль CHEVROLET AVEO НОМЕР_1 для того щоб перевозити грошові кошти.

У подальшому ОСОБА_5 спілкується із ОСОБА_4 та іншими особами для того щоб отримати вказівки для доставки грошових коштів, які були отримані незаконним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13.03.2019 надано дозвіл на проведення обшуку у автомобілі марки CHEVROLET AVEO НОМЕР_1 .

Під час проведення обшуку у вказаному автомобілі було виявлено та вилучено: печатку ТОВ «Юрком Про» (код ЄДРПОУ 40171440); печатку ТОВ «Прайм - Груп» (код ЄДРПОУ 40536927); печатку ТОВ «Атлон Трейдінг» (код ЄДРПОУ 40474159); печатку ТОВ «Вектор - Транс» (код ЄДРПОУ 35554855); печатку ТОВ «Дорадо» (код ЄДРПОУ 32349016); печатку ТОВ «Фороил - ЛТД» (код ЄДРПОУ 39919303); печатку ТОВ «Андерсон Груп» (код ЄДРПОУ 39465544); печатку ТОВ «Зебізнес» (код ЄДРПОУ 40044525); печатку ТОВ «Юнітек Пром» (код ЄДРПОУ 38839657); печатку ТОВ «Сілма ЛТД» (код ЄДРПОУ 40348237); печатку ТОВ «Альпінка» (код ЄДРПОУ 39988471); грошові кошти, номіналом 200 грн. - 7 296 купюр, що становить 1 459 200 грн., номіналом 500 грн. - 1419 купюр, що становить 709 500 грн., номіналом 100 гривень - 1628 купюр, що становить 162 800 грн., номіналом 20 грн. - 524 купюри, що становить 10 480 грн., грошових коштів номіналом 50 грн. - 1 020 купюр, що становить 51 000 грн., загальна сума становить 2 392 980 грн: мобільний телефон «MEIZU» синього кольору , «Nokia» чорного кольору.

Постановою старшого слідчого з ОВС 2-го СВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32018100000000163 від 28.09.2018.

Необхідність накладення арешту на зазначені предмети, речі, зумовлюється тим, що не застосування цього заходу зумовить труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні внаслідок того, що вказані предмети, речі можуть бути знищені.

Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні просив клопотання задовольнити, посилаючись на обставини викладені у клопотанні. Вказуючи, що постановою слідчого наведені речі та документи визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню. Оскільки вилучене майно має статус тимчасово вилученого просив накласти арешт з метою збереження речових доказів.

Власники майна ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотання, оскільки вказане клопотання на їх думку є необґрунтованим, оскільки його було застосовано без урахування фактичних даних щодо належності грошових коштів певним особам, щодо даних про походження грошових коштів, а також відсутності ознак речових доказів, оскільки кримінальне провадження розслідується стосовно ухилення від сплати податків ТОВ «Фаворит Ойл», вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти та телефони не мають відношення до діяльності вказаного підприємства, а також контрагентів, які зазначені у фабулі справи. Вилучені грошові кошти ОСОБА_4 позичив у свого знайомого ОСОБА_13 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором позики від 01.03.2019 та відповідно є його власністю, що також не має відношення до діяльності ТОВ «Фаворит Ойл» та його контрагентів. Таким чином, вилучені грошові кошти не можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та вважатись такими, що отримані від незаконної діяльності, не можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються. Разом із тим, про підозру ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не повідомлено. У зв`язку із чим просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого та повернути вилучені мобільні телефони та грошові кошти у розмірі 2392980 грн. їх власникам.

Заслухавши доводи слідчого та заперечення власників майна та їх представника, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).

Зокрема п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українипередбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 167 КПК Українитимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2ст. 168 КПК України).

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього кодексу, тобто якщо воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Постановою старшого слідчого з ОВС 2-го СВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 03.04.2019 вилучене під час обшуку майно згідно переліку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32018100000000163 від 28.09.2018.

Разом з тим вказана постанова слідчого є невмотивованою. Зокрема слідчий не вказано яким саме ознакам, передбаченимприписами ст. 98 КПК України відповідають вилучені під час обшуку речі та у чому це проявляється. Постанова містить лише опис обставин кримінального провадження, досудове розслідування у котрому ведеться розслідування та загальні посилання на положенняст. 98 КПК України.

Слідчий у клопотанні про накладення арешту на майно посилається, що вилучене майно може бути використане як доказ обставин, які встановлюються під час даного кримінального провадження, та а не застосування цього заходу зумовить труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Проте, яким чином вони можуть бути використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінальних правопорушень та (або) зберегли на собі їх сліди, ним не вказано.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3.ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить у чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, тобто відповідні дані і мають міститись у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «ОСОБА_3 проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Разом з тим, згідно зі ст.ст. 7,16 КПК Українизагальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Разом із тим, при розгляді клопотання про накладення арешту слідчим не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), що вилучені речі в рамках проведення обшуку у кримінальному провадженні, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вищевказаного кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення вищевказаного кримінального правопорушення та відповідно до яких є необхідність у накладенні арешту на майно, їх збереження як речових доказів.

Слідчий не довів та не зазначив конкретних фактичних обставин, які виправдовували б такий спосіб втручання у права та інтереси особи, щодо майна якого вирішується питання.

З урахуванням наведеного, з огляду на встановлені досудовим розслідуванням обставини та предмет доказування у кримінальному провадженні, що розслідується, враховуючи, що надані до клопотання матеріали не містять відомостей, які б слугували належним обґрунтуванням доводів, викладених у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, у зв`язку з відсутністю для цього правових підстав.

Також, слідчий суддя, не убачає підстав, у порядку ч. 3ст. 173 КПК України, яка регламентує, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна, примати судове рішення про вчинення цієї дії, так як сам власник з дотриманням критерію «поза розумним сумнівом» установлений не був.

При цьому, в ч. 3ст. 173 КПК України, зазначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Керуючись ст.ст. 7, 16, 98, 131, 132, 167-168, 170-173, 309,369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволені клопотання старшого слідчого з ОВС другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №32018100000000163 від 28.09.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: