Рішення

від 16.04.2019 по справі 903/165/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2019 р. Справа № 903/165/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства "ЗД Україна"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "К.П. Верес"

про стягнення 41262,27 грн.,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 6 від 18.03.2019 року;

від відповідача: н/з.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Встановив:

Позивач - Приватне підприємство "ЗД Україна" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "К.П. Верес" 41262,27 грн., з них 39645,71 грн. заборгованості, 1262,56 грн. пені, 140,34 грн. відсотків річних, 213,66 грн. інфляційних втрат.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору купівлі-продажу від 10.12.2018 року № 79, га виконання якого відповідачу по видаткових накладних від 12.12.2018 року № РН-0000807 та від 03.01.2019 року № РН-0000003 було поставлено товару на суму 44655,71 грн., по п. 3.2 договору оплата товару передбачена протягом 30-ти календарних днів з моменту відвантаження товару; однак відповідач зобов'язання щодо оплати виконав частково - сплатив товар на суму 5000,00 грн. (06.02.2019 року - 2000,00 грн., 15.02.2019 року - 2000,00 грн., 21.02.2019 року - 1000,00 грн.), заборгованість склала 39645,71 грн., на яку нараховано пені в сумі 1262,56 грн. ( п. 5.5 договору) та на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні в сумі 213,66 грн. та 3 % річних в сумі 140,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, за клопотанням позивача вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 02.04.2019 року і зобов'язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4301037026624, відповідач отримав ухвалу суду від 05.03.2019 року, однак відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року розгляд справи по суті відкладено на 16.04.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач в судові засідання 02.04.2019 року та 16.04.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання № 4301037135113.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглядаючи справу за відсутності представника відповідача, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З огляду на викладене та враховуючи розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, справу розглянуто за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,-

в с т а н о в и в:

10.12.2018 року між Приватним підприємством "ЗД Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К.П.Верес" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 79 (а.с.10).

На виконання даного договору по видаткових накладних № РН-0000807 від 12.12.2018 року відповідачем отримано товару на суму 21366,43 грн., № РН-0000003 від 03.01.2019 року на суму 23279,28 грн., всього на суму 44655,71 грн. (12-13), на оплату товару позивачем виписано рахунок-фактуру № СФ-000812 від 11.12.2018 року (дійсний до сплати до 11.12.2019 року) та № СФ-0000003 від 03.01.2019 року (дійсний до оплати до 03.01.2019 року).

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами договору, а саме п. 3.2 передбачено, що Покупець зобов'язаний провести оплату за товар в безготівковій формі згідно встановленого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100 % оплати на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 30-ти календарних днів з моменту відвантаження товару.

Згідно платіжних доручень № 8811 від 06.02.2019 року та № 8885 від 15.02.2019 року відповідач перерахував позивачу по 2000,00 грн. за товар згідно накладної № 807 від 12.12.2018 року та платіжного доручення № 289 від 21.02.2019 року - 1000,00 грн. за товар згідно накладної № 812 від 11.12.2018 року, всього сплачено 5000,00 грн. (а.с. 16-18).

Заборгованість по оплаті становить 39645,71 грн., яка як зазначив представник позивача на момент розгляду справи відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача сума пені за прострочку платежів становить 1262,56 грн. (а.с.6).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача сума інфляційних втрат за січень 2019 року складає 213,66 грн., 3 % річних з 12.01.2019 року по 04.03.2019 року - 140,34 грн.

Суд вважає, що матеріалами справи доведено заборгованість в сумі 39645,71 грн., на яку за умовами договору (п.5.5) нарахована пеня в сумі 1262,56 грн. та згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні в сумі 213,66 грн. та 3 % річних в сумі 140,34 грн., дані нарахування проведено з врахуванням строків оплати товару (п. 3.2), а тому позов підставний та підлягає задоволенню.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1921,00 грн. в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.П.Верес" (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул. Грушевського,79, код ЄДРПОУ 21742823) в користь Приватного підприємства "ЗД Україна" (45601, Волинська область, Луцький район, с.Липини, вул.Вишнева,2, код ЄДРПОУ 38193677) 41262,27 грн., з них 39645,71 грн. заборгованості, 1262,56 грн. пені, 140,34 грн. відсотків річних, 213,66 грн. інфляційних втрат, а також 1921,00 грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

16.04.2019 року.

Суддя С. В. Костюк