Рішення

від 02.04.2019 по справі 905/2046/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.2019р. Справа №905/2046/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів Величко Н.В., судді Паляниці Ю.О.,

секретар судового засідання Бутова Є.В.

у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код ЄДРПОУ 00178353)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗ (87504, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нікопольський, 11, код ЄДРПОУ 38057980)

про стягнення 240 029 121, 21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №60/ПУ/2018 від 05.11.2018р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 18.03.2019р.

Позивач, Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля , м.Павлоград звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗ , м.Маріуполь про стягнення заборгованості за договором комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. у розмірі 209 028 213,30 грн., 3% річних у розмірі 8 407 442,44 грн., індексу інфляції у розмірі 22 593 465,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р., у зв'язку з чим просить суд стягнути основну заборгованість, 3% річних та інфляційні.

Ухвалою суду від 09.11.2018р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2046/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, 05.02.2019р. для розгляду справи №905/2046/18 було визначено колегію у складі: головуючого судді Сковородіної О.М., суддів Величко Н.В., Паляниці Ю.О.

Відповідач у відзиві б/н б/д (вх.№5558/19 від 18.03.2019р.) проти вимог викладених у позовній заяві заперечив з посиланням на те, що Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля не представлено до матеріалів справи актів передачі товару від комітента до комісіонера за вантажно-митними деклараціями №50006/0702/2017/000589, №500010003/2017/000972, №500010003/2017/002684, №UA500170/2017/000374, а саме актів приймання-передачі продукції за договором комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. №4 від 15.12.2016р., №5 від 16.12.2016р., №6 від 17.12.2016р., №7 від 18.12.2016р., №8 від 20.12.2016р, №12 від 23.12.2016р., №13 від 27.12.2016р., №14 від 29.12.2016р., №15 від 29.12.2016р., №16 від 29.12.2016р., №18 від 29.12.2016р., №19 від 30.12.2016р., №38 від 30.01.2017р. Крім того, на підтвердження передачі відповідачу товару за вантажно-митною декларацією №500170/2017/000376 не надано акту приймання-передачі №10 від 23.01.2017р., за вантажно-митною декларацією №504120/2017/101968 - №50 від 13.02.2017р.

Водночас, позивачем не представлено до матеріалів справи зовнішньоекономічних контрактів, за якими було реалізовано продукцію та виникла заявлена до стягнення заборгованість.

Крім того, у відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю БАЗ вказувало, що діяльність підприємства відповідача за вказаним договором комісії була спрямована на штучне формування валових видатків, податкового кредиту та не мала реального обороту, поставка товару з боку позивача не відбувалась, внаслідок чого договір №2169-ПУ від 12.05.2016р. є фіктивним.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що у матеріалах справи наявні акти приймання-передачі продукції за грудень 2016 року та січень 2017 року; крім того, факт передачі продукції підтверджується також звітами комісіонера, які були складені та підписані комісіонером за результатами виконання спірного договору комісії та оформленими вантажно-митними деклараціями; у вантажно-митних деклараціях (доповненням до графи 9) наявна інформація про комітента - Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля . Разом з цим, за твердженням позивача, зовнішньоекономічні контракти, на відсутність у матеріалах справи яких посилається відповідач, не є предметом даного спору та не відноситься до предмету доказування.

Крім того, як випливає з укладеного сторонами правочину, кінцевою метою договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. є отримання прибутку від реалізації комісіонером продукції комітента за погодженою ціною, внаслідок чого, передання продукції на комісію відповідачу за актами приймання-передачі для подальшої її реалізації за зовнішньоекономічними контрактами така мета була досягнута, сторонами вчинено усі належні господарські операції притаманні для даного виду правовідносин, з огляду на що, твердження відповідача про фіктивність спірного договору №2169-ПУ від 12.05.2016р. є необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

У поясненнях б/н від 02.04.2019р. позивач зазначав, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором комісії, які виникла за вантажно-митними деклараціями, оформленими на виконання умов договору №2169-ПУ від 12.05.2016р., а саме №500170/2017/001792 від 01.04.2017р., №500030/2017/002451 від 09.03.2017р., №500070005/2017/000476 від 22.02.2017р., №504050000/2017/101121 від 15.02.2017р., №500010003/2017/002202 від 16.02.2017р., №500070005/2017/000477 від 22.02.2017р., №504050000/2017/002597 від 24.02.2017р., №500490/2017/000022 від 03.03.2017р., №500170/2017/000223 від 04.03.2017р., №500030/2017/002260 від 06.03.2017р., №500170/2017/000376 від 09.03.2017р., №500170/2017/000374 від 09.03.2017р., №500170/2017/000529 від 12.03.2017р., №504120/2017/101969 від 14.03.2017р., №504120/2017/101971 від 14.03.2017р., №504120/2017/101968 від 14.03.2017р., №500490/2017/000213 від 28.03.2017р., №500170/2017/001791 від 01.04.2017р., №504010/2017/001212 від 13.04.2017р.

Крім того, за твердженням позивача, за вантажно-митними деклараціями, на які посилається відповідач, а саме: №50006/0702/2017/000589, №500010003/2017/000972, №500010003/2017/002684, №UA500170/2017/000374, заборгованість відсутня та останні не є предметом даного спору.

Ухвалою суду від 28.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі №905/2046/18 та призначено розгляд вказаної справи по суті на 20.03.2019р.

Ухвалою суду від 27.03.2019р. оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 27.03.2019р.

У судовому засіданні 27.03.2019р. оголошено перерву до 02.04.2019р.

Представник позивача у судовому засіданні 02.04.2019р. з розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.04.2019р. з розгляду справи по суті проти задоволення позову заперечував з підстав, на які посилався у відзиві.

У судовому засіданні 02.04.2019р. в порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.ст.1011, 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Як свідчать матеріали справи, 12.05.2016р. між Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю БАЗ (комісіонер) було підписано договір комісії №2169-ПУ, за приписами розділу 1 якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується здійснити від свого імені та за рахунок комітенту угоду з продажу сільськогосподарської продукції за межами України; номенклатура, кількість, мінімальна ціна та умови поставки продукції, що підлягає продажу за цим договором, визначається специфікаціями, які оформлюються додатками до договору; виступаючи від свого імені комісіонер самостійно укладає зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу з третьою особою (особами), здійснює всі необхідні митні процедури, пов'язані з експортом продукції, укладає договору щодо транспортування продукції (при необхідності); виступаючи від свого імені комісіонер самостійно укладає з підприємством-декларантом договір на декларування продукції; продукція, що надійшла до комісіонера від комітента, є власністю останнього (в редакції додаткової угоди б/н від 10.06.2016р.).

За змістом п.5.1 укладеного сторонами правочину мінімальні ціни продукції, за якими може бути здійснена продаж покупцям, проводяться у специфікаціях до цього договору. Зміна ціни провинна бути обумовлена у додаткових угодах до специфікації.

Цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2017р., у частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (п.10.1 договору №2169-ПУ від 12.05.2016р. в редакції додаткової угоди б/н від 24.06.2016р.).

Відповідно до розділів 2, 3 договору №2169-ПУ від 12.05.2016р. обов'язком комітента є передання комісіонеру продукції згідно з актами прийому-передачі в загальній кількості, визначеній додатками (специфікаціями) до цього договору, а обов'язком комісіонера, зокрема, є прийняття від комітента продукції згідно з актами прийому-передачі.

Передача продукції на комісію здійснюється протягом місяця після підписання специфікації, якою визначається сортамент і кількість продукції, за актом прийому-передачі в будь-якому місяці на території України, визначеному у специфікації. Ризик випадкової втрати та відповідальність за збереження продукції переходить до комісіонера з моменту підписання акта прийому-передачі (п.п.4.1, 4.2 договору №2169-ПУ від 12.05.2016р.).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов п.4.1 договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. комітентом та комісіонером були підписані, зокрема, наступні специфікації:

- №49 від 22.11.2016р.: найменування: олія соняшникова нерафінована, І ґатунку українського походження, врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 2000 т (+/- 10%) вартістю 1 520 000 доларів США (+/- 10%) (760 доларів США за 1 метричну тону);

- №51 від 12.12.2016р.: найменування: шрот соняшниковий гранульований з насіння соняшнику врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 5000 т (+/- 10%) вартістю 700 000 доларів США (+/- 10%) (140 доларів США за 1 метричну тону);

- №56 від 21.12.2016р.: найменування: олія соняшникова нерафінована, І ґатунку українського походження, врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 1000 т (+/- 10%) вартістю 757 000 доларів США (+/- 10%) (757 доларів США за 1 метричну тону);

- №57 від 10.01.2017р.: найменування: макуха соняшнику українського походження врожаю 2016 року (ДСТУ 80-96) у кількості 2400 т (+/- 10%) вартістю 396 000 доларів США (+/- 10%) (165 доларів США за 1 метричну тону);

- №58 від 10.01.2017р.: найменування: олія соняшникова нерафінована, І ґатунку українського походження, врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 2600 т (+/- 10%) вартістю 1 939 600 доларів США (+/- 10%) (746 доларів США за 1 метричну тону);

- №59 від 10.01.2017р.: найменування: шрот соняшниковий гранульований з насіння соняшнику врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 3000 т (+/- 10%) вартістю 375 000 доларів США (+/- 10%) (125 доларів США за 1 метричну тону);

- №60 від 10.01.2017р.: найменування: шрот соняшниковий гранульований з насіння соняшнику врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 6000 т (+/- 10%) вартістю 750 000 доларів США (+/- 10%) (125 доларів США за 1 метричну тону);

- №61 від 02.02.2017р.: найменування: олія соняшникова нерафінована, І ґатунку українського походження, врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 1250 т (+/- 10%) вартістю 930 000 доларів США (+/- 10%) (744 доларів США за 1 метричну тону);

- №62 від 06.02.2017р.: найменування: олія соняшникова нерафінована, І ґатунку українського походження, врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 350 т (+/- 10%) вартістю 260 750 доларів США (+/- 10%) (745 доларів США за 1 метричну тону);

- №63 від 10.02.2017р.: найменування: олія соняшникова нерафінована, І ґатунку українського походження, врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 500 т (+/- 10%) вартістю 360 000 доларів США (+/- 10%) (720 доларів США за 1 метричну тону);

- №64 від 14.02.2017р.: найменування: шрот соняшниковий гранульований з насіння соняшнику врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 3500 т (+/- 10%) вартістю 437 500 доларів США (+/- 10%) (125 доларів США за 1 метричну тону);

- №65 від 14.02.2017р.: найменування: олія соняшникова нерафінована, І ґатунку українського походження, врожаю 2016 року (ДСТУ 4492:2005) у кількості 2000 т (+/- 10%) вартістю 1 440 000 доларів США (+/- 10%) (725 доларів США за 1 метричну тону).

Разом з тим, вищевказані специфікації містять відомості щодо умов поставки продукції на комісію, умови експорту продукції та відомості про комісійну винагороду комісіонера.

На підтвердження передання відповідачу сільськогосподарської продукції за договором комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. комітентом представлені акти приймання-передачі продукції з якості і кількості, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств (т.4 а.с.136 - 246, т.4 а.с.1 - 55).

Відповідно до ч.1 ст.1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

До обов'язків комісіонера, зокрема, відноситься самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, пов'язану з реалізацією продукції у відповідності до вказівок комітента на найбільш вигідних умовах; після реалізації та митного оформлення окремої партії продукції, надати комітенту оригінали вантажно-митних декларацій в електронному документі та завірені митним органом або брокером ВМД на паперовому носії, які підтверджують перетинання митних кордонів України, протягом 30 днів з моменту оформлення ВМД; ВМД повинна мати обов'язковий запис даних про комітента у доповненні до гр.9 (згідно вимоги п.2 гл.1 р.2 Інструкції про порядок заповнення ВМД) (розділ 2 договору №2169-ПУ від 12.05.2016р.).

Як свідчать матеріали справи, на виконання приписів п.2.10 договору №2169-ПУ від 12.05.2016р., Товариством з обмеженою відповідальністю БАЗ були оформлені, зокрема, наступні вантажно-митні декларації:

1. Одержувач: AMBERTOWN LLP (Unit 5, Olympia Industrial Estate, Coburg Road, London, №22 6TZ):

1) №504050000/2017/101121 від 15.02.2017р.: олія соняшникова нерафінована, виготовлена з насіння врожаю 2016 році (ДСТУ 4492:2005), наливом у кількості 486,613 мт вартістю 368 366,04 доларів США (гривневий еквівалент 10 030 777,45 грн.);

2) №500010003/2017/002202 від 16.02.2017р.: макуха соняшнику, українського походження, для кормових цілей, врожаю 2016 році у кількості 2624,181 мт вартістю 432 989,87 доларів США (гривневий еквівалент 11 687 956,65 грн.);

3) №500070005/2017/000477 від 22.02.2017р.: шрот з насіння соняшника мелений гранульований, одержаний в результаті вилучення олії з ядра насіння соняшника шляхом екстрагування, відноситься до твердих відходів, виготовлено у 2016 році (ДСТУ 11246-96); колір сірий та коричневий з різними відтінкам з запахом притаманним шроту з соняшника, навалом у кількості 2971,735 мт вартістю 371 466,88 доларів США (гривневий еквівалент 10 045 406,48 грн.);

4) №504050000/2017/002597 від 24.02.2017р.: олія соняшникова нерафінована, виготовлена з насіння врожаю 2016 році (ДСТУ 4492:2005), І сорту, наливом у кількості 240,10 мт вартістю 172 872 доларів США (гривневий еквівалент 4 651 343,47 грн.);

5) №500170/2017/000223 від 04.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, сира, виготовлена з насіння врожаю 2016 році, І сорту, наливом у кількості 115,82 мт вартістю 86 401,72 доларів США (гривневий еквівалент 2 340 736,30 грн.);

6) №500030/2017/002260 від 06.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, сира, виготовлена з насіння врожаю 2016 році, І сорту, (ДСТУ 4492:2005), наливом у кількості 130,96 мт вартістю 94 291,20 доларів США (гривневий еквівалент 2 557 106,53 грн.);

7) №UA500170/2017/000374 від 09.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, сира, виготовлена з насіння врожаю 2016 році, І сорту у кількості 263,36 мт вартістю 200 153,60 доларів США (гривневий еквівалент 5 396 034,37 грн.);

8) №500170/2017/000376 від 09.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, сира, виготовлена з насіння врожаю 2016 році, І сорту у кількості 2418,32 мт вартістю 1 804 066,72 доларів США (гривневий еквівалент 48 636 677,20 грн.);

9) №500170/2017/000529 від 12.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, сира, виготовлена з насіння врожаю 2016 році, І сорту у кількості 105,55 мт вартістю 75 996 доларів США (гривневий еквівалент 2 044 948,40 грн.);

10) №504120/2017/101969 від 14.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, з насіння врожаю 2016 році, (ДСТУ 4492:2005), І сорту, наливом у кількості 178,341 мт вартістю 135 539,16 доларів США (гривневий еквівалент 3 645 267,16 грн.);

11) №504120/2017/101968 від 14.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, з насіння врожаю 2016 році, (ДСТУ 4492:2005), І сорту, наливом у кількості 338,141 мт вартістю 251 915,05 доларів США (гривневий еквівалент 6 775 146,44 грн.);

12) №500490/2017/000022 від 03.03.2017р.: шрот з насіння соняшника мелений гранульований, одержаний в результаті вилучення олії з ядра насіння соняшника шляхом екстрагування, відноситься до твердих відходів, виготовлено у 2016 році (ДСТУ 11246-96); колір сірий та коричневий з різними відтінкам з запахом притаманним шроту з соняшника, навалом у кількості 6504,514 мт вартістю 813 064,25 доларів США (гривневий еквівалент 22 026 980,53 грн.);

13) №504120/2017/101971 від 14.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, з насіння врожаю 2016 році, (ДСТУ 4492:2005), наливом у кількості 457,264 мт вартістю 346 148,85 доларів США (гривневий еквівалент 9 309 523,78 грн.);

14) №500490/2017/000213 від 28.03.2017р.: шрот з насіння соняшника мелений гранульований, одержаний в результаті вилучення олії з ядра насіння соняшника шляхом екстрагування, відноситься до твердих відходів, виготовлено у 2017 році (ДСТУ 11246-96); колір сірий та коричневий з різними відтінкам з запахом притаманним шроту з соняшника, навалом у кількості 3727,841 мт вартістю 465 980,13 доларів США (гривневий еквівалент 12 653 013,36 грн.);

15) №500170/2017/001791 від 01.04.2017р.: олія соняшникова нерафінована, з насіння врожаю 2016 році, І сорту, наливом у кількості 51,39 мт вартістю 37 000,80 доларів США (гривневий еквівалент 998 135,73 грн.);

16) №504010/2017/001212 від 13.04.2017р.: олія соняшникова нерафінована, наливом у кількості 1240,78 мт вартістю 923 140,32 доларів США (гривневий еквівалент 24 810 015,53 грн.).

2. Одержувач: PLANEXIM Trading LLP (Unit 5, Olympia Industrial Estate, Coburg Road, London, England, №22 6TZ, United Kingdom):

1) №500070005/2017/000476 від 22.02.2017р.: шрот з насіння соняшника мелений гранульований, одержаний в результаті вилучення олії з ядра насіння соняшника шляхом екстрагування, відноситься до твердих відходів, виготовлено у 2016 році (ДСТУ 11246-96); колір сірий та коричневий з різними відтінкам з запахом притаманним шроту з соняшника, навалом у кількості 4956,513 мт вартістю 693 911,82 доларів США (гривневий еквівалент 18 765 135,37 грн.);

3. Одержувач: KATERA-FOOD P.H.U. (Str. Marcin 29/5, 61-806 Poznan, Poland):

1) №500170/2017/001792 від 01.04.2017р.: олія соняшникова сира нерафінована, врожаю 2016 році, І сорту, наливом у кількості 1490,78 мт вартістю 1 080 815,50 доларів США (гривневий еквівалент 29 156 141,62 грн.);

2) №500030/2017/002451 від 09.03.2017р.: олія соняшникова нерафінована, сира, виготовлена з насіння врожаю 2016 році, І сорту у кількості 501,80 мт вартістю 363 805 доларів США (гривневий еквівалент 9 807 988,89 грн.).

Відповідно до ст.1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

За змістом п.6.1 договору №2169-ПУ від 12.05.2016р. після виконання доручення з продажу партії продукції комісіонер представляє комітенту звіт. Звіт має містити інформацію щодо оформлення ВМД та копії ВМД, інформацію про кількість і вартість реалізованої продукції, інформацію про отримання коштів від продажу валюти та перерахування коштів комітенту, розрахунок комісійної винагороди за виконані послуги, вартість послуг з проведення вантажних та транспортних операцій, витрат на проведення митних процедур, сертифікації. Звіт комісіонера разом з документами, що підтверджують витрати: належним чином оформлені копії актів приймання-передачі послуг, що виникли у межах виконання комісіонером послуг, копії виписок банку, що підтверджують надходження валюти від покупця на рахунок комісіонера, вартість послуг банку при конвертації валюти, суму комісії банку за продаж валюти, мають бути надані у строк, передбачений п.2.11 даного договору. Звіти комісіонера мають бути підписані комітентом протягом 10 днів, чим підтверджується факт приймання послуг комісіонера. Якщо комітент має заперечення щодо звіту комісіонера, він має повідомити про це протягом вказаного строку з дати одержання звіту. У противному разі звіт вважається прийнятим, а послуги комісіонера виконаними.

Як свідчать представлені до матеріалів справи звіти комісіонера до договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. (т.3 а.с.18 - 24), Товариством з обмеженою відповідальністю БАЗ у порядку виконання доручення комітента (Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля ) прийнято, зокрема, у січні - березні 2017 року на комісію у відповідності до актів приймання-передачі сільськогосподарську продукцію, а саме: олію соняшникову нерафіновану врожаю 2016 року, шрот соняшниковий гранульований врожаю 2016 року, макуху з насіння соняшника врожаю 2016 року, поставлено по зовнішньоекономічним контрактам у період з лютого по квітень 2017 року та оформлено відповідні вантажно-митні декларації на експорт вказаної продукції.

Представлені Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля звіти комісіонера до договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. затверджені комітентом без зауважень та заперечень, містять підпис директора комісіонера та печатку підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗ .

За твердженням позивача, відповідач встановлений договором №2169-ПУ від 12.05.2016р. обов'язок по розрахунку за продукцію, реалізовану в рамках укладеного сторонами правочину (за вантажно-митними деклараціями №500170/2017/001792 від 01.04.2017р., №500030/2017/002451 від 09.03.2017р., №500070005/2017/000476 від 22.02.2017р., №504050000/2017/101121 від 15.02.2017р., №500010003/2017/002202 від 16.02.2017р., №500070005/2017/000477 від 22.02.2017р., №504050000/2017/002597 від 24.02.2017р., №500490/2017/000022 від 03.03.2017р., №500170/2017/000223 від 04.03.2017р., №500030/2017/002260 від 06.03.2017р., №500170/2017/000376 від 09.03.2017р., №UA500170/2017/000374 від 09.03.2017р., №500170/2017/000529 від 12.03.2017р., №504120/2017/101969 від 14.03.2017р., №504120/2017/101971 від 14.03.2017р., №504120/2017/101968 від 14.03.2017р., №500490/2017/000213 від 28.03.2017р., №500170/2017/001791 від 01.04.2017р., №504010/2017/001212 від 13.04.2017р.) у повному обсязі та у передбачений договором комісії строк не виконав, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу (за курсом Національного банку України на кінцеву дату здійснення розрахунків за кожною вантажно-митною декларацією) у розмірі 209 028 213,30 грн.

С уд одразу зауважує, що посилання відповідача на те, що діяльність підприємства відповідача за договором комісії була спрямована на штучне формування валових видатків, податкового кредиту та не мала реального обороту, поставка товару з боку позивача не відбувалась, внаслідок чого договір №2169-ПУ від 12.05.2016р. є фіктивним, до уваги судом не приймаються враховуючи наступне.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 5 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згіно із ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним.

Як встановлено судом вище, на виконання зазначеного договору позивачем здійснювалось постачання товару, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі продукції з якості і кількості, який в подальшому було реалізовано третім особам за зовнішньоекономічними контрактами, про що свідчать представлені вантажно-митні декларації.

Разом з цим, з підписанням акту від 20.06.2017р. перерахунку-переведення заборгованості до договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р., комісіонером визнано заборгованості за наведеним договором комісії, що також підтверджує наявність у сторін під час підписання спірного правочину наміру створити реальні правові наслідки.

На підставі викладеного, враховуючи надані до матеріалів справи первинні документи, за висновками суду, сторонами було вчинено дії, спрямовані на настання відповідних правових наслідків, тому відсутні будь-які правові підстави вважати спірний договір фіктивним.

Разом з цим, господарським судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю БАЗ до господарського суду із вимогами про визнання недійсним договору комісії не зверталось, а питання недійсності вказаного правочину виникло після звернення позивачем до суду з вимогами про стягнення заборгованості за договором №2169-ПУ від 12.05.2016р.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів того, що договір комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. вчинений без наміру створення правових наслідків, та таких обставин судом не встановлено, викладені у відзиві твердження Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗ до уваги судом не приймаються як необґрунтовані та безпідставні.

В силу норм ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.7.1 договору №2169-ПУ від 12.05.2016р. комісіонер приймає на себе поруку щодо оплати покупцями поставленої їм продукції протягом 90 календарних днів з дати її передачі покупцями і оформлення вивізної митної декларації.

Відтак, з огляду на вищенаведений пункт укладеного сторонами правочину, строк виконання зобов'язання з оплати продукції, реалізованої в рамках договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р., настав.

За змістом п.7.8 вказаного договору комісії (в редакції додаткової угоди б/н від 24.06.2016р.) у разі погашення заборгованості за діючими зовнішньоекономічними контрактами комісіонером сторонами встановлена можливість здійснити перерахунок заборгованості у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України станом на дату кожної окремої вантажно-митної декларації (ВМД). За результатами перерахунку складається акт, який має бути узгоджений та підписаний обома сторонами.

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере) (ч.3 ст.1016 Цивільного кодексу України).

За змістом п.п.8.1, 8.3 договору №2169-ПУ від 12.05.2016р. сторони несуть відповідальність за виконання умов даного договору згідно з чинним законодавством України. У випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію по угоді, яка була укладена між третьою особою та комісіонером, останній відповідає перед комітентом як поручитель (делькредере), у вигляді відшкодування прямої дійсної шкоди.

Як свідчить наявний у матеріалах справи акт від 20.06.2017р. перерахунку-переведення заборгованості до договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р., станом на 20.06.2017р. заборгованість AMBERTOWN LLP перед Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля становить 6 256 593,20 доларів, що дорівнює у гривні за курсом НБУ на дату вантажно-митної декларації 168 725 271,32 грн.; заборгованість PLANEXIM Trading LLP перед Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля становить 160 860,54 доларів, що дорівнює у гривні за курсом НБУ на дату вантажно-митної декларації 4 350 076,84 грн.

Вказаний акт перерахунку-переведення заборгованості підписано комісіонером та комітентом, скріплено печатками підприємств.

Відтак, враховуючи умови п.п.7.1, 8.3 укладеного сторонами договору комісії, з підписанням зазначеного акту перерахунку-переведення заборгованості за договором №2169-ПУ від 12.05.2016р., Товариство з обмеженою відповідальністю БАЗ визнало свою заборгованість (додаткове зобов'язання за делькредере) зі сплати грошових коштів за реалізовану продукцію за зовнішньоекономічними контактами, укладеними в рамках договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р., на загальну суму 173 075 348,16 грн.

В той же час, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля за розрахунками за відвантажену Товариством з обмеженою відповідальністю БАЗ сільськогосподарську продукцію нерезиденту KATERA-FOOD P.H.U. (вантажно-митні декларації №500170/2017/001792 від 01.04.2017р., №500030/2017/002451 від 09.03.2017р.) на загальну суму 38 964 130,51 грн. відповідачем не представлено.

Разом з тим, з огляду на те, що комісіонер прийняв на себе поруку щодо оплати покупцями поставленої їм продукції протягом 90 календарних днів з дати її передачі покупцями і оформлення вивізної митної декларації, комісіонер мав провести остаточний розрахунок з комітентом у наступні строки:

- за вантажно-митною декларацією №500170/2017/001792 від 01.04.2017р. - 30.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500030/2017/002451 від 09.03.2017р. - 06.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500070005/2017/000476 від 22.02.2017р. - 23.05.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №504050000/2017/101121 від 15.02.2017р. - 16.05.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500010003/2017/002202 від 16.02.2017р. - 17.05.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500070005/2017/000477 від 22.02.2017р. - 23.05.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №504050000/2017/002597 від 24.02.2017р. - 25.05.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500490/2017/000022 від 03.03.2017р. - 01.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500170/2017/000223 від 04.03.2017р. - 02.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500030/2017/002260 від 06.03.2017р. - 04.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500170/2017/000376 від 09.03.2017р. - 07.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №UA500170/2017/000374 від 09.03.2017р. - 07.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500170/2017/000529 від 12.03.2017р. - 10.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №504120/2017/101969 від 14.03.2017р. - 12.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №504120/2017/101971 від 14.03.2017р. - 12.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №504120/2017/101968 від 14.03.2017р. - 12.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500490/2017/000213 від 28.03.2017р. - 26.06.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №500170/2017/001791 від 01.04.2017р. - 01.07.2017р.,

- за вантажно-митною декларацією №504010/2017/001212 від 13.04.2017р. - 13.07.2017р.

Відтак, як вказує позивач, за відповідачем обліковується заборгованість по розрахункам за реалізовану за зовнішньоекономічними контрактами сільськогосподарську продукцію за курсом Національного банку України на дату виникнення заборгованості з розрахунків (п.7.1 договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р.) у розмірі 209 028 213,30 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2018р. відповідача було зобов'язано представити суду, в тому числі, відзив на позовну заяву.

Як вказувалось вище, у відзиві б/н б/д (вх.№5558/19 від 18.03.2019р.) відповідач просив суд, зокрема, відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля , відповідачем не представлено.

Водночас, викладені у відзиві посилання відповідача про відсутність у матеріалах справи актів передачі товару від комітента до комісіонера за ВМД №50006/0702/2017/000589, №500010003/2017/000972, №500010003/2017/002684, №UA500170/2017/000374, а саме актів приймання-передачі продукції за договором комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. №4 від 15.12.2016р., №5 від 16.12.2016р., №6 від 17.12.2016р., №7 від 18.12.2016р., №8 від 20.12.2016р, №12 від 23.12.2016р., №13 від 27.12.2016р., №14 від 29.12.2016р., №15 від 29.12.2016р., №16 від 29.12.2016р., №18 від 29.12.2016р., №19 від 30.12.2016р., №38 від 30.01.2017р. до уваги судом не приймаються, з огляду на те, що наведені вантажно-митні декларації №50006/0702/2017/000589, №500010003/2017/000972, №500010003/2017/002684 не є предметом даного судового спору; акт приймання-передачі з якості і кількості №10 від 23.01.2017р., №50 від 13.02.2017р., №38 від 30.01.2017р. наявні у матеріалах справи (т.3 а.с.150, 199, 224).

Крім того, посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи зовнішньоекономічних контрактів, за якими було реалізовано продукцію та виникла заявлена до стягнення заборгованість також відхиляються судом з огляду на те, що умовами договору №2169-ПУ від 12.05.2016р. не передбачено передання комісіонером комітенту означених документів. Натомість, з п.1.3 договору комісії слідує, що виступаючи від свого імені комісіонер самостійно укладає зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу з третьою особою (особами), здійснює всі необхідні митні процедури, пов'язані з експортом продукції, укладає договору щодо транспортування продукції (при необхідності).

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля до Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗ про стягнення основного боргу в сумі 209 028 213,30 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 6 751 323,25 грн за загальний період з 17.05.2017р. по 15.10.2018р. (вантажно-митні декларації, за якими виникла заборгованість №500170/2017/001792 від 01.04.2017р., №500030/2017/002451 від 09.03.2017р., №500070005/2017/000476 від 22.02.2017р., №504050000/2017/101121 від 15.02.2017р., №500010003/2017/002202 від 16.02.2017р., №500070005/2017/000477 від 22.02.2017р., №504050000/2017/002597 від 24.02.2017р., №500490/2017/000022 від 03.03.2017р., №500170/2017/000223 від 04.03.2017р., №500030/2017/002260 від 06.03.2017р., №500170/2017/000376 від 09.03.2017р., №500170/2017/000374 від 09.03.2017р., №500170/2017/000529 від 12.03.2017р., №504120/2017/101969 від 14.03.2017р., №504120/2017/101971 від 14.03.2017р., №504120/2017/101968 від 14.03.2017р., №500490/2017/000213 від 28.03.2017р., №500170/2017/001791 від 01.04.2017р., №504010/2017/001212 від 13.04.2017р.) у розмірі 8 407 442,44 грн.

Здійснений позивачем розрахунок процентів річних є арифметично вірним.

Також, Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 22 593 465,47 грн за загальний період з липня 2017 року по вересень 2018 року.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд зазначає про наступне:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

В той же час, враховуючи те, що строк виконання зобов'язання зі сплати грошових коштів за реалізовану продукцію на підставі вантажно-митних декларацій №500170/2017/001791 від 01.04.2017р., №504010/2017/001212 від 13.04.2017р., №500170/2017/001792 від 01.04.2017р. в рамках договору комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. настав у липні 2017 року (01.07.2017р., 13.07.2017р. та 01.07.2017р. відповідно), інфляційні у вказаний місяць року нарахуванню не підлягали (неповний місяць).

При цьому, здійснивши перевірку розрахунку інфляційної складової боргу позивача, господарський суд дійшов висновку, що сума інфляційних збитків є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 616 700 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля до Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗ про стягнення заборгованості за договором комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. у розмірі 209 028 213,30 грн. - задовольнити, 3% річних у розмірі 8 407 442,44 грн. - задовольнити, індекс інфляції у розмірі 22 593 465,47 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗ на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля заборгованість за договором комісії №2169-ПУ від 12.05.2016р. у розмірі 209 028 213,30 грн., 3% річних у розмірі 8 407 442,44 грн., індекс інфляції у розмірі 22 593 465,47 грн. та суму судових витрат у розмірі 616 700 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 02.04.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код ЄДРПОУ 00178353).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю БАЗ (87504, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нікопольський, 11, код ЄДРПОУ 38057980).

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя Ю.О.Паляниця

Суддя Н.В. Величко