Рішення

від 16.04.2019 по справі 905/399/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.2019                     м.Харків Справа № 905/399/19                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СМЕНА”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОБУД-ПРО”, с.Касянівка, Нікольський район, Донецька область

про стягнення 37799,00грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “СМЕНА” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОБУД-ПРО”, с.Касянівка, Нікольський район, Донецька область, про стягнення заборгованості в розмірі 37799,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №327 від 21.03.16р. в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.

В якості правових підстав подання позову позивач зазначив положення статей 530, 610, 611, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/399/19.

Ухвалою господарського суду від 01.03.19р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/399/19; дану справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 26.03.19р.

Представники сторін у судове засідання 16.04.19р. не з'явились, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не наданий.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його

представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.16р. між позивачем (постачальник) Товариством з обмеженою відповідальністю “СМЕНА” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОБУД-ПРО” укладений договір поставки №327 (далі - договір), згідно, якого постачальник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується передати у власність покупця товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити вказаний товар.

Предметом поставки є товар з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.1.3 договору).

Згідно п.2.1, 2.4 договору, передача товару від постачальника до покупця здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником. Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатково-прибутковою накладною.

Відповідно до п.2.6 договору, поставка товару (партії товару) вважається виконаною постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця (покупцю), що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній.

Пунктами 5.2, 5.3 договору визначено, що асортимент, кількість, та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображаються сторонами у видатково-прибутковій накладній по кожній партії окремо. Загальна сума договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії Договору, згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.6.1, 6.2 договору, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару шляхом 100% передоплати. Поставка товару здійснюється протягом 10 днів після передоплати. Оплата здійснюється шляхом безготівкового або готівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в договорі.

Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.17р. (п.8.1 договору).

Якщо жодна сторона за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не відмовиться від цього договору, термін його дії вважається продовженим на наступний рік з аналогічною пролонгацією. (п.8.5 договору).

Договір підписаний керівниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткових накладних №65000395 від 18.04.18р., №65000821 від 08.06.18р. відповідачу поставлено товар на загальну суму 76599,00грн.

Поставлена позивачем продукція згідно вказаних видаткових накладних на загальну суму 76599,00грн., була прийнята директором відповідача, що підтверджується підписом отримувача (відповідача) на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень. Підпис особи отримувача продукції на видаткових накладних скріплений печаткою підприємства відповідача.

Крім того, матеріали справи містять Довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №99 від 16.04.18р., №158 від 07.06.18р.

Факт отримання від позивача продукції з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Відповідачем здійснена часткова оплата прийнятого за видатковими накладними №65000395 від 18.04.18р., №65000821 від 08.06.18р. товару в розмірі 38800,00грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №514 від 08.06.18р., №3645 від 08.04.18р., наявних в матеріалах справи.

Претензією №03/1 від 03.12.18р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за договором поставки №327 від 21.03.16р. в розмірі 37799,00грн.

Проте відповідачем вимоги претензії не виконані.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого за договором поставки №327 від 21.03.16р. товару в повному обсязі не виконав у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в загальному розмірі 37799,00грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Внаслідок укладення договору №327 від 21.03.16р. між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.6.1, 6.2 договору, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару шляхом 100% передоплати. Поставка товару здійснюється протягом 10 днів після передоплати. Оплата здійснюється шляхом безготівкового або готівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в договорі.

Отже сторонами спору в договірному порядку узгоджено порядок оплати за поставлений товар шляхом здійснення покупцем попередньої оплати на користь постачальника. При цьому, умовами договору сторонами не встановлено певного строку здійснення відповідачем-покупцем попередньої оплати на користь позивача-постачальника.

Суд зазначає, що ст.531 Цивільного кодексу України передбачає можливість позивача як боржника відносно обов'язку з поставки виконати своє зобов'язання достроково, чинне законодавство України та умови договору поставки №327 від 21.03.16р. не містять обмеження такого права. В свою чергу, прийняття відповідачем дострокової поставки товару без зауважень дає підстави стверджувати про узгодження сторонами такого порядку виконання цього зобов'язання, що в силу його зустрічного характеру у розумінні ст.538 Цивільного кодексу України з обов'язком з оплати, обумовлює необхідність виконання відповідачем такого обов'язку.

Вказане кореспондується з приписами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України , яка регламентує подальшу оплату товару та підлягає застосуванню в даному випадку к спірним правовідносинам в силу хронологічної неможливості здійснення оплати саме як попередньої у відношенні вже здійснених до такої оплати поставок.

Відповідно до п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманого товару. В свою чергу, першим днем прострочення оплати слід вважати наступний день після підписання видаткової накладної (прийняття товару/продукції) щодо всіх накладних, якими опосередковувалась дострокова (без отримання попередньої оплати) поставка товару, що приймався відповідачем без зауважень.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач від поставленої продукції не відмовився, при отриманні продукції відповідачем жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності не подавалось. Тобто, продукція була поставлена постачальником та прийнята належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків за кількістю, якістю та відсутності необхідних товаросупровідних документів.

Враховуючи, наведені вище норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару по договору поставки №327 від 21.03.16р. та згідно видаткових накладних №65000395 від 18.04.18р., №65000821 від 08.06.18р. на загальну суму 76599,00грн. у останнього виникло зобов'язання з його оплати.

При цьому, відповідачем здійснена часткова оплата прийнятого за видатковими накладними товару в розмірі 38800,00грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №514 від 08.06.18р., №3645 від 08.06.18р., наявних в матеріалах справи.

Сплату заборгованості за отриманий товар в розмірі 37799,00грн. відповідачем не здійснено. Доказів перерахування грошових коштів в сумі 37799,00грн. на рахунок позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором поставки №327 від 21.03.16р. щодо оплати поставленого товару не виконав, а отже прострочив виконання зобов'язання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов щодо стягнення основного боргу в сумі 37799,00грн. підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СМЕНА” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОБУД-ПРО”, с.Касянівка, Нікольський район, Донецька область, про стягнення заборгованості в розмірі 37799,00грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОБУД-ПРО” (87030, вул.Чапаєва, б.24, с.Касянівка, Нікольський район, Донецька область, код ЄДРПОУ 37691822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СМЕНА” (03150, м.Київ, вул.Ділова, б.5, корп.2) суму боргу в розмірі 37799,00грн., судовий збір в розмірі 1921,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 16.04.19р.

Суддя М.О. Лейба