Рішення

від 27.03.2019 по справі 910/16032/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2019Справа № 910/16032/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д )

до Приватного акціонерного товариства "Юридична фірма "КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС" в особі ліквідаційної комісії (01042, м. Киї, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпус А, кім. 613 б)

про зобов'язання визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

Представники учасників справи:

Від позивача: Бригинець А.А.;

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Юридична фірма "КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС" (далі - відповідач) в особі ліквідаційної комісії про:

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Юридична фірма "КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ 36385325; 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпус А, кімната 613-6) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, ІД) із заборгованості, за договором № б/н від 06.06.2012р. (розділ 3.2.1 Умов та правил "Кредитний ліміт"), яка утворилася станом на 02.10.2018р., в сумі 29 006,76 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом у розмірі 2 695,98 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 7 847,10 грн., заборгованість по комісії у розмірі 4 097,64 грн., пеня у розмірі 14 366,04 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем направлено відповідачу заяву з кредиторськими вимогами, однак вказана заява повернулась на адресу позивача, що на думку позивача свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання існуючої заборгованості перед позивачем та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків.

17.12.2018 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.01.2019 року.

Представники учасників справи у підготовче засідання 28.01.2019 не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/16032/18 відкладено підготовче засідання на 11.02.2019 року.

08.02.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про продовження строків підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.

Судом у підготовчому засіданні 11.02.2019 постановлено ухвалу про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 27.02.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представник відповідача у підготовче засідання 27.02.2019 не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/16032/18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2019 року.

Судом у судовому засіданні 20.03.2019 постановлено ухвалу про оголошення перерви у зазначеній справі до 27.03.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 27.03.2019 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 27.03.2019 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали від 20.12.2018, 28.01.2019, 11.02.2019, 27.02.2019, 20.03.2019 у справі № 910/16032/18 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, м.Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпус А, кімн. 613-Б. Проте, вищевказані ухвали Господарського суду міста Києва були повернуті, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами з

довідкою поштового відділення зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку із

організація не зареєстрована, організація вибула, не має такої органанізації за цією адресою.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 27.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012 Приватним акціонерним товариством Юридична фірма КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитка печатки та приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (позивача), що в цілому складають договір банківського обслуговування. Свої зобов'язання за договором позивач виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача, що підтверджується виписками про рух коштів по рахунках відповідача.

У зв'язку з тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язання за договором № б/н від 06.06.2012, Приватне акціонерне товариство Юридична фірма КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС має заборгованість перед банком, яка станом на 02.10.2018 становить 29 006, 76 грн., і складається із наступного:

- заборгованість за кредитом 2 695, 98 грн.;

- заборгованість за відсотками 7 847, 10 грн.;

- заборгованість по комісії 4 097, 64 грн.;

- пеня 14 366, 04 грн.

Позивач зазначає, що з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо що відповідач перебуває в стані припинення.

19.10.2018 АТ КБ Приватбанк було направлено ліквідаційній комісії заяву з кредиторськими вимогами, однак 30.10.2018 та 05.11.2018 вказана заява була повернута у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується витягом з сайту ПАТ УКРПОШТА .

Позивач вказує, що зазначена обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обовязку щодо визнання реально існуючої заборгованості та включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок майна особи, що ліквідується.

У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутись до суду з даними позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

06.06.2012 Приватним акціонерним товариством Юридична фірма КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитка печатки. Шляхом підписання заяви, відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (позивача), що в цілому складають договір банківського обслуговування.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача, що підтверджується виписками про рух коштів по рахунках відповідача.

П.3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п.3.2.1.1.6 Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.

Згідно з п. 3.2.1.4.1.2. Умов у випадку необнулювання дебетового сальдо з дат періоду, в якому дебетового сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо пілягає обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредиту відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Згідно з п.3.2.1.4.1.3 Умов у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобовязання порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобовязань, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

П.3.2.1.4.4. Умов встановлено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п.3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня., (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежеу. В разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 259 ЦК України п. 3.2.1.5.7. Умов сторони погодили терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів, - 5 років.

У зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за договором станом на 02.10.2018 р. заборгованість відповідача згідно даних позивача становить заборгованість за кредитом 2 695, 98 грн.; заборгованість за відсотками 7 847, 10 грн.; заборгованість по комісії 4 097, 64 грн.; пеня 14 366, 04 грн.

Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, чи контррозрахунку не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Положеннями ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Ч.1 ст. 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

При цьому ч.2 цієї статті визначено, що права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 12, 14 Цивільного Кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор вправі звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії у разі відмови у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову.

Розглядаючи позов з вимогами про зобов'язання Приватного підприємства Юридична фірма КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС в особі голови ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, дослідженню судом підлягає наступне коло питань: в чому полягає порушення прав чи інтересів позивача, чи буде поновлене таке порушене право чи інтерес позивача в разі задоволення таких вимог, правомірність заявлення до відповідача спірних грошових вимог, дотримання строку для звернення з позовом, передбаченого ч. 3 ст. 112 ЦК України.

Згідно частини 1 та 7 статті 59 Господарського кодексу України (ГК України) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному законом.

Згідно частини 2 та 3 статті 60 ГК України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною 6 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як встановлено судом, позивач 19 жовтня 2018 року направив на адресу відповідача заяву з вимогами. Розрахунок заборгованості був оформлений станом на 02.10.2018 р., відповідно до якого загальна заборгованість становить 29 006, 76 грн.

Поштовий конверт з направленою претензією на адресу банку повернувся 30 жовтня 2018 та 05.11.2018 року.

Вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку, передбаченого ст. 111 ЦК України, щодо включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії

З огляду на дату повернення поштового конверту з направленою претензією на адресу позивача - 30 жовтня 2018 року, враховуючи положення частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку, визначеного законодавством, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, будь-яких заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, повязаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Юридична фірма "КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпус А, кімната 613-6, код ЄДРПОУ 36385325) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) із заборгованості, за договором № б/н від 06.06.2012 р. (розділ 3.2.1 Умов та правил "Кредитний ліміт"), яка утворилася станом на 02.10.2018 р., в сумі 29 006 (двадцять дев'ять тисяч шість) грн. 76 коп., в т.ч. заборгованість за кредитом у розмірі 2 695 (дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять ) грн. 98 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 7 847 (сім тисяч вісімсот сорок сім) грн. 10 коп., заборгованість по комісії у розмірі 4 097,64 (чотири тисячі дев'яносто сім) грн 64 коп., пеня у розмірі 14 366 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 04 коп. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Юридична фірма "КЕЙ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ 36385325; 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпусА, кімната 613-6) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова