Рішення

від 25.03.2019 по справі 910/14918/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2019Справа № 910/14918/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в

особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт"

про стягнення 117 462, 00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коворотний М.А.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" (далі - відповідач) про стягнення 117 462, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 137-2012 від 30.03.2012 року щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків.

04.12.2018 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/14918/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2019 року.

Представники учасників справи у підготовче засідання 16.01.2019 не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 підготовче засідання у справі № 910/14918/18 відкладено на 06.02.2019.

Представник відповідача у підготовче засідання 06.02.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 06.02.2019 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 20.02.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представник відповідача у підготовче засідання 20.02.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 20.02.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 04.03.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у підготовче засідання 04.03.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/14918/18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.03.2019 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 25.03.2019 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 25.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо (позичальник) укладено Кредитний договір № 137-2012 (далі - Кредитний договір), за умовами якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі понолювальної кредитної лінії лімітом 19 000 000,00 грн, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

За приписами п.п. 1.2, 1.3 Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом 19 % річних. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 29.03.2013 включно.

Надалі до Кредитного договору було укладено ряд додаткових угод.

31.08.2012 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, за умовами якого ліміт поновлювальної кредитної лінії було збільшено до 24 800 000,00 грн.

28.12.2012 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, яким змінено розмір процентної ставки за користування кредитом: з 30 березня 2012 року по 30 листопада 2012 року - 19% річних; з 01 грудня 2012 року - 35% річних.

28.02.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, яким змінено розмір процентної ставки за користування кредитом: з 30.03.2012 по 30.11.2012 - 19 % річних; з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 35% річних, з 01.01.2013 - 28% річних. Сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.01.2013 по 31.01.2013 позичальник сплачує в строк до 14.03.2013 року.

28.03.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, за умовами якого кінцевий термін погашення кредиту було продовжено до 26.03.2014 включно.

15.04.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 4 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 позичальник сплачує в строк до 15.05.2013 року.

15.05.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 5 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 30.04.2013 позичальник сплачує в строк до 15.06.2013 року.

18.06.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 6 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 позичальник сплачує в строк до 15.07.2013 року.

16.07.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 7 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 30.06.2013 позичальник сплачує в строк до 15.08.2013 року.

31.07.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін № 8 до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, яким змінено розмір процентної ставки за користування кредитом: з 30.03.2012 по 30.11.2012 - 19 % річних; з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 35% річних, з 01.01.2013 по 30.06.2013 - 28% річних, з 01.07.2013 - 26% річних.

15.08.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 31.07.2013 позичальник сплачує в строк до 15.09.2013 року.

16.09.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 31.08.2013 позичальник сплачує в строк до 15.10.2013 року.

15.10.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 30.09.2013 позичальник сплачує в строк до 15.11.2013 року.

27.11.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю Пустомити м'ясо та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, за умовами якого було здійснюється заміна сторони - Позичальника в Договорі, в зв'язку з чим всі права та обов'язки Позичальника за договором, які існують на момент укладення даного Договору про внесення змін, переходять від Позичальника до Нового Позичальника з моменту вступу даного Договору про внесення змін в силу. На підставі цього Договору про внесення змін до Нового Позичальника від Позичальника переходять зобов'язання щодо сплати на користь Кредитора Кредиту, а також зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом, комісії, пеню, штрафи та інші платежі передбачені Договором, виконувати всі інші обов'язки покладені на позичальника згідно з умовами Договору, Порядок, розміри та строки виконання зобов'язань зі сплати новим позичальником кредитору та інших платежів визначено договором.

Загальна сума зобов'язань за Договором, що переходять до Нового Позичальника, станом на дату укладення цього Договору про внесення змін становить 25 259 309,05 грн.

Кредитор та Новий Позичальник домовились викласти пункт 1.1. та 1.2. Статті 1 Договору в наступній редакції "1.1. Відповідно до умов цього Договору Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 25 259 309, 05 грн, а Позичальник зобов'язується отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. 1.2. Процентна ставка за користування кредитом 24% річних."

16.12.2013 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 30.11.2013 позичальник сплачує в строк до 15.01.2014 року.

15.01.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.12.2013 по 31.12.2013 позичальник сплачує в строк до 15.02.2014 року.

17.02.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 позичальник сплачує в строк до 15.03.2014 року.

17.03.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 позичальник сплачує в строк до 15.04.2014 року.

26.03.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, яким пункт 1.3. Договору сторони виклали в наступній редакції : Кінцевий термін погашення Кредитору Позичальником - 26.06.2015 року включно

16.06.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 позичальник сплачує в строк до 15.07.2014 року.

15.07.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 30.06.2014 позичальник сплачує в строк до 15.08.2014 року.

14.08.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, яким пункт 1.2. статті 1 Договору сторони виклали в наступній редакції : процентна ставка за користування кредитом починаючи з 01.09.2014 -16, 10% річних.

15.08.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 31.07.2014 позичальник сплачує в строк до 15.09.2014 року.

15.09.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 31.08.2014 позичальник сплачує в строк до 15.10.2014 року.

15.10.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 30.09.2014 позичальник сплачує в строк до 15.11.2014 року.

31.10.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрхлібпродукт укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідно до якого сторони домовились, що проценти нараховані по 30.10.2014 позичальник сплачує в строк до 15.12.2014 року.

За приписами п. 2.4 Кредитного договору, проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту.

Відповідно до п. 14.4 Кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного робочого дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов'язання. Сплата пені не звільняє Позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

В п. 14.8 Кредитного договору сторонами погоджено, що у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов'язання за цим Договором, він зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до п.8.1 Кредитного договору у разі невиконання або неналежного Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором Кредитор має право надання кредитних коштів за цим Договором, скасувати ліміт кредиту заборгованості Позичальника за кредитом разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього Договору (далі - вимога про дострокове погашення кредиту).

Як встановлено у п. 8.2 Кредитного договору, зокрема, кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за цим Договором, зокрема, у випадку, порушення Позичальником будь-якого з обов'язків, встановлених статтею 10 цього Договору (підпункт 8.2.4); порушення Позичальником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більше ніж 5 банківських днів (підпункт 8.2.10)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, з огляду на що станом на 05.07.2016 у відповідача наявна заборгованість за Договором у загальному розмірі 67 795 495, 84 грн, з яких: 25 259 309, 59 грн. - заборгованість за кредитом; 12 905 235, 74 грн. - заборгованість за процентами; 5 205 074, 13 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2 228 530, 78 грн. - пеня за несвоєчасне сплату процентів по кредиту; 1 726 260, 81 грн. - заборгованість по 3%річних за несвоєчасне погашення кредиту; 392 199, 67 грн. - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 16 942 032, 73 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 3 136 852, 39 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів. У зв'язку з цим позивач просить стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором проценти за користування кредитом в розмірі 117 462,00 грн .

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 05.07.2016 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" наявна заборгованість за Кредитним договором № 137-2012 від 30.03.2012 у загальному розмірі 67 795 495, 84 грн, з яких: 25 259 309, 59 грн. - заборгованість за кредитом; 12 905 235, 74 грн. - заборгованість за процентами; 5 205 074, 13 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2 228 530, 78 грн. - пеня за несвоєчасне сплату процентів по кредиту; 1 726 260, 81 грн. - заборгованість по 3%річних за несвоєчасне погашення кредиту; 392 199, 67 грн. - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 16 942 032, 73 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 3 136 852, 39 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів. У зв'язку з цим позивач просить стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором проценти за користування кредитом в розмірі 117 462,00 грн.

Проте, в матеріали справи не подано належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів за Кредитним договором № 137-2012 від 30.03.2012 та своєчасної сплати процентів за користування такими кредитними коштами.

Отже, Суд доходить висновку, що в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору № 137-2012 від 30.03.2012, відповідач не здійснив повернення грошових коштів та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають проценти за користування кредитними коштами в розмірі 117 462,00 грн.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про сятгнення 117 462, 00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" (03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 2; ідентифікаційний код 35755674) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т; ідентифікаційний код 19017842) 117 462 (сто сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. процентів за користування кредитом та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова