Рішення

від 11.04.2019 по справі 904/259/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019м. ДніпроСправа № 904/259/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ІНЖИНІРИНГ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ОСКАР", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Без виклику (повідомлення) учасників.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ІНЖИНІРИНГ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ОСКАР" про стягнення 127 500,00 грн. - основного боргу, 3 512,73 грн. - 3% річних, 10 123,50 грн. - інфляційних втрат, витрат по сплаті судового збору в сумі 2 117,05 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 33 750,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням договору поставки № 2014/65-4 від 01.09.2014р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 04.09.2018р. відкрито спрощене провадження у справі без виклику (повідомлення) учасників.

01.04.2019р. від позивача надійшов розрахунок понесених сум судових витрат на правову допомогу.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (постачальник) і Відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 2014/65-4 від 01.09.2014р.(договір). Згідно предмету договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, згідно із специфікаціями, які складаються на підставі раніше виданих замовлень, а покупець зобов'язався своєчасно прийняти і сплатити продукцію в порядку і на умовах, обумовлених в цьому договорі. Найменування, а сортимент, строки та умови поставки, кількість одиниці виміру, ціна одиниці продукції, встановлюються сторонами в договорі або в специфікаціях, які є невід'ємною частиною (додатками) цього договору (а.1.2 договору). Відповідно до п. 4.1,4.2 договору, загальна сума договору, на моменту його укладання орієнтовано складає 1 000 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 166 666,67 грн. Порядок і терміни оплати покупцем поставленої продукції визначаються сторонами в специфікаціях до цього договору. Згідно п. 3.1 договору, він діє з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2016р., закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, пов'язаних з оплатою і претензійними вимогами.

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до Специфікації № 8 від 20.06.2017 р. та Специфікації № 9 від

21.06.2017р. до Договору Позивач зобов'язався поставити, а Відповідач прийняти та оплатити товар, а саме: Втулки контейнера Д180 кр.ШТ35.454 в кількості 2 штуки на суму 204 000,00 грн.; Втулки контейнера Д150 кр.ШТ35.454 в кількості 1 штука на суму 102 000,00 грн.(а.с.29-30).

На підставі листа Відповідача № 14-3 від 12.02.2018 р. (а.с.31), Продавцем Покупцю по Специфікації № 8 замість Втулки контейнера Д180 кр.ШТ35.454 було поставлено Втулки контейнера Д150 кр.ШТ35.454 ; по Специфікації № 9 замість Втулки контейнера Д180 кр.ШТ35.454 поставлено Втулки контейнера Д185 кр.ШТ35.454 .

У п. 2.2.2. договору, сторони Договору погодили, що датою передачі продукції вважається дата підписання Покупцем товарно-транспортної (видаткової) накладної.

Таким чином, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму -306 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін видатковими накладними № 113 від 30.11.2017 р. на суму 102 000,00 грн., № 14 від 23.02.2018 р. на суму 102 000,00 грн., № 34 від 29.03.2018 р. на суму 102 000,00 грн. (а.с.34-36), а також товарно-транспортними накладними, а саме експрес-накладною компанії Нова Пошта № 10018545536 від 02.12.2017 р. та товарно-транспортними накладними № Р14 від 23.02.2018 р., № Р34 від 29.03.2018 р. (а.с.37-41).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.2. Договору порядок та терміни оплати Покупцем поставленої Продукції визначаються сторонами в Специфікаціях до Договору.

Умовами п. 2 Специфікації № 8 від 20.06.2017 р. та Специфікації № 9 від 21.06.2017 р. до Договору визначено, що Покупець зобов'язаний оплатити 50 % передоплати на рахунок Постачальника, остаточний розрахунок 50 % - протягом 20 календарних днів з моменту поставки продукції.

Позивачем поставлено Відповідачу продукцію в повному обсязі:

відповідно видаткових накладних № 113 від 30.11.2017 р., № 14 від 23.02.2018 р. - 23.02.2018 р.;

відповідно видаткової накладної № 34 від 29.03.2018 р. - 29.03.2018 р.

Таким чином, остаточний розрахунок за видатковими накладними № 113 від 30.11.2017р., № 14 від 23.02.2018 р. на суму 102 000,00 грн. повинен здійснитися по 15.03.2018 р., за видатковою накладною № 34 від 29.03.2018 р. на суму 51 000,00 грн. по 18.03.2018 р.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату Продукції на загальну суму 306 000,00 грн., а саме:

відповідно Специфікації № 8 від 20.06.2017 р. - рахунок № 29 від 20.06.2017р. на суму 204 000,00грн.;

відповідно Специфікації № 9 від 21.06.2017 р. - рахунок № 30 від 21.06.2017р. на суму 102 000,00грн.

В рахунок оплати за поставлену продукцію Відповідачем, перераховано лише 153 000,00 грн., наступними платежами: 27.09.2017 р. - 102 000,00 грн. (на підставі рахунку № 29); 23.10.2017 р. - 51 000,00 грн. (на підставі рахунку № 30), що підтверджується копіями виписок з особового рахунку Позивача (а.с.42-44).

З метою досудового врегулювання спору Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію від 02.10.2018р., № 333-18 (а.с.46-47) про сплату поставленої продукції та штрафних санкцій.

В рахунок погашення заборгованості за рахунком № 30 (Специфікація № 9), відповідачем було оплачено 25 500,00 грн., що підтверджується копією виписки з особового рахунку Позивача (а.с.45).

Таким чином, відповідач не виконав повністю свої зобов'язання за договором поставки № 2014/65-4 від 01.09.2014р. Станом на 14.01.2019 р. його заборгованість становить 127 500,00 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% за видатковими накладними № 113 від 30.11.2017р. та №14 від 23.02.2018 від суми 102 000,00 грн. в розмірі 2548,60 грн. за період з 16.03.2018р. по 14.017.2019р.; за видатковою накладною № 34 від 29.03.2018р. від суми 51 000,00 грн. в розмірі 800,63 грн. за період з 19.04.2018р. по 26.10.2018р., від суми 25 500,00 грн. в розмірі 163,50 грн. за період з 28.10.2018р. по 14.01.2019р.

Розрахунок 3% річних за видатковою накладною наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, вірно враховує періоди нарахувань.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції за видатковою накладною № 113 від 30.11.2017р. та видатковою накладною №14 від 23.02.2018 від суми 102 000,00 грн. в розмірі 7242,29 грн. за період з березня по грудень 2018р., за видатковою накладною № 34 від 29.03.2018р. в розмірі 1887,00 грн. від суми 51000,00 грн. за період з квітня по жовтень 2018р.; за видатковою накладною № 34 від 29.03.2018р. від суми 25500,00 грн. в розмірі 994,50 грн. за період з жовтня по грудень 2018р.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оплата за видатковою накладною № 113 від 30.11.2017р. та видатковою накладною №14 від 23.02.2018р. від суми 102 000,00 грн. випадає на 15 березня 2018 р., то індекс інфляції повинен розраховуватися починаючи з наступного місяця з квітня 2018р. Тому, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за видатковою накладною № 113 від 30.11.2017р. та видатковою накладною №14 від 23.02.2018р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково на суму 6144,29 грн. за період з квітня по грудень 2018р.

Оскільки, оплата за видатковою накладною № 34 від 29.03.2018р. від суми 51 000,00 грн. випадає на 18 квітня 2018 р., то індекс інфляції повинен розраховуватися починаючи з наступного місяця з травня 2018р. Крім того, слід зазначити, що відповідачем була здійснена оплата 25 500,00 грн. у жовтні 26.10.2018р. Отже, на кінець жовтня 2018р. сума заборгованості становила 25 500,00 грн. Таким чином, за видатковою накладною № 34 від 29.03.2018р. від суми 51 000,00 грн. слід розраховувати індекс інфляції за період з травня по вересень 2018р., який становить 605,22 грн.

За видатковою накладною № 34 від 29.03.2018р. від суми 25 500,00 грн. позивачем вірно вказаний період і сума нарахувань.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково на суму 7744,01 грн.

У позові позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 750,00 грн.

Згідно ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено судом за матеріалами справи, позивачем подано докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: копія укладеного позивачем з адвокатським об'єднанням Констрактів Лоерс договором про надання правової допомоги від 08.01.2019р., копія ордера на надання правової допомоги серії КС № 420762 від 08.01.2019 з адвокатом Дяченко І.В., який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №6331/10 від 08.12.2017 року, копія посвідчення адвоката України № 6331/10 від 08.12.2017р., копія платіжного доручення № 3121 від 14.01.2019р. на суму 16 875,00 грн., а також докази надсилання копій зазначених документів на адресу відповідача.

Враховуючи те, що справа за своєю суттю є не складною, справа слухалась у спрощеному провадженні без виклику сторін, витрачений час адвокатом, витрати по оплаті на правничу допомогу суд задовольняє частково в розмірі 10 000,00 грн.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з'ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ОСКАР" (49044, м. Дніпро, бульвар Катеринославський, буд. 2; код ЄДРПОУ 35495711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ІНЖИНІРИНГ" (04053, м. Київ, пров. Киянівський, буд. 3-7; код ЄДРПОУ 37081090) заборгованість у сумі 127 500,00 грн., 3% річних в розмірі 3515,73 грн., інфляційних втрат в розмірі 7744,01грн., судовий збір в розмірі 2081,35 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.04.2019

Суддя С.П. Панна