Ухвала

від 15.04.2019 по справі 905/664/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

15.04.2019 № 905/664/19 за позовом: Керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області (адреса: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Румянцева, буд. 4-а) в інтересах держави в особі Краматорської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ: 24812116, адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, площа Миру, буд.2),

до відповідача: Громадської організації Спортивний клуб Блек Белт (код ЄДРПОУ: 40755828, адреса: 84311, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Можайського, буд.12),

про: стягнення 29067,96 грн., -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Краматорської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Краматорської міської ради Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом №01 - 39 - 2243вих - 19 від 04.04.2019 про стягнення з Громадської організації Спортивний клуб Блек Белт заборгованості з орендної плати за договором №26 від 01.10.2017, укладеним між Управлінням освіти Краматорської міської радою та Громадською організацією Спортивний клуб ОСОБА_1 на державне майно -нежитлове вбудоване приміщення, площею 258,7 кв.м. спортивного залу приміщення загальноосвітньої школи №26 у розмірі 29067,96 грн., пені у розмірі 2192,55 грн., штрафу у розмірі 3199,56 грн.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що даний позов підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Згідно із ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Суд зазначає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_2 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Як вбачається, позовна заява прокурором подана в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області.

В обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав, що Держава Україна в особі Краматорської міської ради зазнає збитки через недоотримання надходжень до державного бюджету зі сплати оренди. Тому, на думку прокурора, Краматорською міською радою не вживаються заходи цивільно-правового характеру на усунення порушень закону, а це свідчить про те, що відповідний орган не здійснює у повному обсязі та належним чином захист інтересів держави.

Разом з тим, договір оренди, що є підставою позову у цій справі, укладений між Управлінням освіти Краматорської міської ради та Громадською організацією Спортивний клуб ОСОБА_1 .

Управління освіти Краматорської міської ради, відповідно до свого Положення, затвердженого рішенням міської ради від 26.12.2006 № 8/V-4, створено за рішенням міської ради відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядкованим виконавчому комітету ради ...; є юридичою особою, має свій бланк, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (п.1.1, п.1.2, п.1.8 Положення). Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваннь Управління освіти Краматорської міської ради зареєстровано як самостійна юридична особа з ідентифікаційним кодом 02142885.

Зі змісту позовної заяви та доданих документів вбачається, що Управління освіти Краматорської міської ради зверталось до відповідача з претензійними листами № 01-26/579 від 18.05.2018 та № 01-26/949 від 12.11.2018 щодо порушення останнім умов договору оренди в частині своєчасного перерахування орендної плати і необхідність погашення боргу.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Як вбачається з доданих до позову документів, Управління освіти Краматорської міської ради звернулось до прокурора міста Краматорська з листом від 30.01.2019 № 01-24/130 "щодо захисту інтересів держави", посилаючись на наявність заборгованості орендаря (відповідача) за договором № 26 від 01.10.2007 року та відсутність бюджетного фінансування у Управління освіти на оплату судових витрат в сумі 1921,00 грн.

Разом з тим, Краматорською місцевою прокуратурою було направлено повідомлення про представництво інтересів держави від 03.04.2019 № 01-39-228вих-19 Краматорській міській раді Донецької області.

У даній позовній заяві не вбачається обставини, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Краматорською міською радою Донецької області, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо стягнення заборгованості з орендаря нерухомого майна комунальної власності за договором, укладеним між Управлінням освіти Краматорської міської ради як самостійною юридичною особою та Громадською організацією Спортивний клуб ОСОБА_1 . Відсутні докази й неможливості відповідними юридичними особами публічного права нести судові витрати у такій справі.

Сама по собі обставина не звернення Краматорською міської ради Донецької області з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Відповідний уповноважений орган держави, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі саме Краматорської міської ради Донецької області в господарському суді не підтверджені прокурором.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 232, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву №01 - 39 - 2243вих - 19 від 04.04.2019 та додані до неї документи Керівнику Краматорської місцевої прокуратури Донецької області.

2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її підписання у апеляційному порядку згідно положень Господарського процесуального кодексу України.

Додаток на адресу позивача: позовна заява №01 - 39 - 2243вих - 19 від 04.04.2019 з додатками, всього на 69 арк., поштовий конверт.

Суддя Н.В. Величко