Рішення

від 02.04.2019 по справі 911/2392/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2019Справа № 911/2392/18

За позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорномор ОРГ"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача Купенко М.С. (адвокат);

від відповідача не з`явились.

В судовому засіданні 02.04.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 16.04.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорномор ОРГ" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року у розмірі 7 379 909,09 грн. з них: простроченої заборгованості - 3 400 000,00 грн. (три мільйони чотириста тисяч гривень), заборгованості за процентами - 2 916 321,15 грн. (два мільйони дев'ятсот шістнадцять тисяч триста двадцять одна гривня 15 копійок), пені за несвоєчасне погашення кредиту - 590 947,95 грн. (п'ятсот дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 95 копійок) та пені за несвоєчасне погашення процентів - 472 639,99 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі шістсот тридцять дев'ять гривень 99 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2018 року у справі № 911/2392/18 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2018 року у справі № 911/2392/18 матеріали справи передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

18 грудня 2018 року матеріали справи № 911/2392/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2018 року справу № 911/2392/18 передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року справу № 911/2392/18 прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи № 911/2392/18 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2019 року.

08.01.2019 року через канцелярію суд від позивача надійшла заява № 13206/633 від 02.01.2019 року "Про уточнення позовних вимог", в якій позивач вказує, що під час розгляду справи відповідач змінив адресу місцезнаходження на 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованості за договором про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року у розмірі 7 379 909,09 грн. з них: простроченої заборгованості - 3 400 000,00 грн., заборгованості за процентами - 2 916 321,15 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 590 947,95 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів - 472 639,99 грн. із зазначенням дійсної адреси місцезнаходження відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 року змінено найменування позивача - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" на Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, підготовче засідання відкладено на 12.03.2019 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 12.03.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 911/2392/18 до судового розгляду по суті на 02.04.2019 року. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою-повідомленням від 12.03.2019 року.

В судовому засіданні 02.04.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2019 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Водночас, суд звертає увагу, що поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 25.01.2019 року, 18.03.2019 року з відмітками у довідках відділення поштового зв'язку на відповідних конвертах неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача та за закінченням встановленого строку зберігання .

Так, поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорномор ОРГ" за адресою: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 20.12.2018 року у справі № 911/2392/18 є 23.01.2019 року та ухвали від 05.02.2019 року - 14.03.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством Креді Агріколь Банк (надалі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Чорномор ОРТ (надалі - відповідач, позичальник/клієнт) укладено договір про надання банківських послуг № 02/1160422 (надалі - договір), відповідно до п. 3 якого, банк надає банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку. Кількість банківських послуг, що надаються за договором, необмежена. Банківські послуги можуть надаватися в будь-якій валюті, що дозволяється чинним законодавством України та щодо якої сторони письмово прийшли до згоди. Ліміт банківської послуги може змінюватися шляхом укладення сторонами додаткових договорів про зміну договору.

В п. 4 договору визначено, що ціною договору є сума грошових коштів, які клієнт зобов'язується повернути/сплатити/відшкодувати банку відповідно до умов договору, та складається з суми (розміру) генерального ліміту, плати за банківські послуги, штрафних санкцій, інших платежів (відшкодування збитків, понесених витрат, завданої шкоди тощо).

За умовами п. 6 договору банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. Залежно від виду банківської послуги видами плати можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і сторонами можуть бути погоджені інші види плати. Плата за користування банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості клієнта за банківською послугою, або будь-якої іншої суми, що погоджена сторонами та/або відома сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою). Проценти щодо банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється клієнтом з порушеннями (невчасно та/або неналежним чином), розраховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватися клієнтом банку негайно (за першої нагоди) в повному обсязі таких нарахованих процентів.

Відповідно до п. 25.1. договору банк відкриває клієнту відновлювальну кредитну лінію з лімітом в 2 900 000,00 грн., розмір процентної ставки за його користування - 23% річних в гривні.

Період дії ліміту банківської послугиРозмір ліміту банківської послуги, в UAH до 30.08.2013 включно 2 900 000,00 31.08.2013 0,00 01.09.2013 до 30.08.2014 включно 2 900 000,00 31.08.2014 0,00 з 01.09.2014 до 30.08.2015 включно 2 900 000,00 31.08.2015 0,00 Строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі (п. 5 договору).

В договорі про зміну № 1 від 29.04.2013 року договору № 02/1160422 від 24.01.2013 року сторони погодили викласти пункт 25.1. договору в новій редакції:

Період дії ліміту банківської послугиРозмір ліміту банківської послуги, в UAH до 30.11.2013 включно 2 900 000,00 31.11.2013 0,00 з 01.12.2013 до 30.11.2014 включно 2 900 000,00 31.11.2014 0,00 з 01.12.2014 до 22.01.2016 включно 2 900 000,00| 23.01.2016 0,00 Договором про зміну № 2 від 24.05.2013 року до договору № 02/1160422 від 24.01.2013 року збільшено генеральний ліміт до 3 900 000,00 грн., до договору додано п. 25.2., за змістом якого банк відкриває клієнту відновлювальну кредитну лінію з лімітом в 500 000,00 грн., під 21% річних в гривні до 23.01.2016 включно, з наступними графіком погашення:

І

ДатаСума кредиту, що має бути повернена на відповідну дату у UAHРозрахунковий максимальний розмір заборгованості на відповідну дату, у UAH 30.11.2013 500 000,00 0,00 30.11.2014 500 000,00 0,00 23.01.2016 500 000,00 0,00 В договорі про зміну № 3 від 29.11.2013 року до договору № 02/1160422 від 24.01.2013 року сторони погодили викласти пункти 25.1., 25.2. договору в новій редакції:

- в пункті 25.1. договору визначено дату припинення чинності ліміту відновлювальної кредитної лінії в сумі 2 900 000,00 грн. - 31.12.2013 року включно;

- в пункті 25.2. договору визначено дату припинення чинності ліміту відновлювальної кредитної лінії в сумі 500 000,00 грн. - 31.12.2013 року включно.

Договором про зміну № 4 від 17.12.2013 року до договору сторони погодили викласти пункт 25.1. договору в новій редакції: датою припинення чинності ліміту відновлювальної кредитної лінії № 1 та № 2 є 31.12.2014 року включно, розмір процентної ставки - 19 % річних.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що належним чином виконав умови за договором про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року шляхом перерахування коштів на загальну суму 3 400 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, проте відповідач в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за вказаним договором в розмірі 7 379 909,09 грн. з них: простроченої заборгованості - 3 400 000,00 грн., заборгованості за процентами - 2 916 321,15 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 590 947,95 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів - 472 639,99 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимогами ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року позивачем видано відповідачу грошові кошти в розмірі 3 400 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку відповідача за період з 24.05.2013 року по 09.10.2018 року та за період з 11.12.2017 року по 09.10.2018 року.

Позивач зазначає, що належним чином виконав умови договору про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року шляхом перерахування коштів на загальну суму 3 400 000,00 грн., проте відповідач в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повернення відповідачем позивачу грошових коштів за договором про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року та доказів сплати процентів за користування такими коштами.

Отже, відповідно до вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення вищенаведених норм Цивільного кодексу України та умов договору про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 3 400 000,00 грн. та не сплатив проценти за користування такими коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг № 02/1160422 від 24.01.2013 року в розмірі 3 400 000,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 2 916 321,15 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь санкції за порушення виконання грошового зобов'язання: пеню за несвоєчасне погашення кредиту - 590 947,95 грн. та пеню за несвоєчасне погашення процентів - 472 639,99 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 15 договору визначено, що за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені договором строки, клієнт зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісії, що підлягають сплаті відповідно до договору;

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення процентів, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення процентів у відповідності до вимог договору та чинного законодавства України, зазначений розрахунок є вірним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення процентів в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 590 947,95 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 472 639,99 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів, за розрахунками позивача.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення 7 379 909,09 грн. з них: простроченої заборгованості - 3 400 000,00 грн., заборгованості за процентами - 2 916 321,15 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 590 947,95 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів - 472 639,99 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 110 698,64 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорномор ОРГ" (код ЄДРПОУ 36598500, адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3) на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (код ЄДРПОУ 14361575, адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4) грошові кошти: простроченої заборгованості - 3 400 000,00 грн. (три мільйони чотириста тисяч гривень), заборгованості за процентами - 2 916 321,15 грн. (два мільйони дев'ятсот шістнадцять тисяч триста двадцять одна гривня 15 копійок), пені за несвоєчасне погашення кредиту - 590 947,95 грн. (п'ятсот дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 95 копійок), пені за несвоєчасне погашення процентів - 472 639,99 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі шістсот тридцять дев'ять гривень 99 копійок) та судовий збір - 110 698,64 грн. (сто десять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 64 копійки).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.04.2019р.

Суддя О.В. Котков