Рішення

від 15.04.2019 по справі 916/332/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Справа № 916/332/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, згідно ордеру серії ОД №155124 від 13.03.2019р.

відповідача: не з'явився,

розглянувши справу №916/332/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецтрейд» (67571, Одеська область, Лиманський район, с.Фонтанка, вул. Гагаріна,2а) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-15» (65037, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, пр-т Свободи, 6) про стягнення 26060,46грн., із яких 19945,92грн. основного боргу, 3267,62грн. пені, 677,84грн. три проценти річних, 2169,08грн. інфляційне збільшення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 01.02.2017р. між ТОВ Гідроспецтрейд та ТОВ Родос-15 було укладено договір про надання послуг по механічному обробленню матеріалів №150, відповідно до умов якого ТОВ Гідроспецтрейд зобов'язалось виконати роботи з механічного оброблення матеріалів для ТОВ Родос-15 . Також 01.02.2017р. між ТОВ Гідроспецтрейд та ТОВ Родос-15 укладено договір поставки №149, згідно умов якого ТОВ Гідроспецтрейд взяло на себе зобов'язання передати у власність ТОВ Родос-15 автозапчастини, супутні товари для автотранспорту та інші товари в асортименті, кількості та за ціною згідно з заявкою покупця, узгодженої сторонами засобами електронного чи факсимільного зв'язку або в усній формі. ТОВ Родос-15 замовило у ТОВ Гідроспецтрейд відповідні послуги з виконання робіт з механічного оброблення матеріалів, а також відповідний товар (автозапчастини, супутні товари для автотранспорту та інші товари). Так, позивач вказує, що відповідно до п.4.1. договору №150 від 01.02.2017р. ТОВ Родос-15 зобов'язаний розрахуватись за поставлені товари, виконані роботи на протязі 7-ми банківських днів, згідно виставленого рахунку-фактури. 12.12.2017р. позивач виставив відповідачу рахунки №№СФ-0001159, СФ-0001160. Позивач зазначає, що належним чином виконав на користь відповідача послуги по виконанню робіт з механічного оброблення матеріалів, а також здійснив поставку обумовленого сторонами товару, двома партіями, в асортименті та кількості, узгодженими сторонами, що підтверджується, зокрема: актами виконаних робіт № 240 від 12.12.2017р., №241 від 13.12.2017р. Таким чином, позивач робить висновок, що відповідач мав оплатити вартість наданих 12.12.2017р. послуг у сумі 9461,04грн. до 22.12.2017р. та наданих 13.12.2017р. послуг у сумі 10484,88 грн. до 23.12.2017р., чого з боку відповідач зроблено не було, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, на яку нараховано пеню, три проценти річних, інфляційне збільшення.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, правом на подання відзиву на позов не скористався. Ухвали суду, якими призначались судові засідання, відповідачу надсилались засобами поштового зв'язку за адресою: 65037, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, пр-т Свободи, 6, що є адресою останнього, зазначеною у позовній заяві та ОСОБА_1 з ЄДРЮОФОП станом на 01.04.2019р. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2019р. відкрито провадження у справі №916/332/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 13.03.2019р. о 10год.30хв.

У судовому засіданні 13.03.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 01.04.2019р. до 11год.40хв.

Клопотання позивача від 27.03.2019р. за вх.№5907/19 про долучення доказів до справи судом задоволено.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

01.02.2017р. між ТОВ Гідроспецтрейд (виконавець) та ТОВ Родос-15 (замовник) було укладено договір №150 про надання послуг по механічному обробленню матеріалів, відповідно до умов якого він регулює взаємовідносини між замовником і виконавцем з приводу виконання робіт в частині механічного оброблення матеріалів, а також вимоги щодо контролю за кількістю і якістю цих робіт і умови одержання виконавцем плати за проведені роботи відповідно актам виконаних робіт. Виконавець проводить роботи, використовуючи при цьому свої технічні можливості, пристосування, агрегати, запасні частини, комплектуючі і інші матеріали, якщо інший порядок не буде узгоджений сторонами додатково. Загальна сума договору за виконання робіт складає загальну суму зазначену в актах виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).

Згідно п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору №150 від 01.02.2017р. договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2018р. включно. Про дострокове розірвання договору чи небажання продовжувати взаємини на наступний рік сторона повідомляє рекомендованим листом іншу сторону за три тижні. У разі відсутності такого повідомлення строк дії договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року. За будь-яких обставин договір продовжує діяти до виконання сторонами усіх вже взятих зобов'язань та проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Прийняття матеріалів для проведення робіт здійснюється у присутності замовника (його представника) у такому порядку: представник виконавця перевіряє отримані матеріали і фіксує в наряді-замовлені металів отримані для обробки матеріали; акт прийому складається у 2 (двох) примірниках: по одному для виконавця і замовника та підписується замовником (його представником) і представником виконавця, відповідальним за прийняття металів до обробки, і скріплюється печаткою виконавця (п.п.3.1., 3.2. договору №150 від 01.02.2017р.).

Як сторони визначили у п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору №150 від 01.02.2017р., замовник зобов'язаний розрахуватись за поставлені товари, виконані роботи на протязі 7- ми банківських днів, згідно виставленого рахунку-фактури. Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів в національній валюті у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця. Датою проведення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця. За порушення замовником строків оплати вартості робіт, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Також 01.02.2017р. між ТОВ Гідроспецтрейд (постачальник) та ТОВ Родос-15 (покупець) було укладено договір поставки №149, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупця автозапчастини, супутні товари для автотранспорту та інші товари в асортименті, кількості та за ціною згідно заявки покупця, узгодженої сторонами засобами електронного чи факсимільного зв'язку або в усній формі. Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вартість цього товару на умовах даного договору. Передача товару за даним договором оформлюється видатковими накладними на відпуск товару, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Право власності на товар переходить покупцю при передачі товару згідно до супровідних документів на товар (п.п.1.1., 1.2. договору).

Згідно п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору №149 від 01.02.2017р. сума даного договору визначається загальною вартістю поставленого товару згідно видаткових накладних протягом строку його дії. Вартість товару вказана в рахунку-фактурі, виписаному покупцю в день отримання заявки. Оплата здійснюються протягом 7 (семи) календарних днів з дня поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки постачальника.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника) або на умовах FСА (перевізник) у відповідності до Міжнародних Правил Інкотермс 2010 за згодою сторін протягом 7 (семи) днів з моменту отримання заявки. Постачальник в момент поставки з кожною партією товару зобов'язується надавати покупцеві товаросупровідні документи: рахунок та видаткову накладну, податкова накладна буде надана в електронному вигляді за допомогою модуля електронного документообігу в терміни згідно з податковим законодавством України. Прийняття та перевірка товару по кількості і якості здійснюються покупцем у момент його одержання й прийняття в місці поставки. Покупець зобов'язаний перевірити кількість, асортимент, комплектність, якість товару, а також на предмет відсутності ушкоджень або дефектів і, у випадку їх виявлення, негайно заявити про це постачальнику. Після підписання покупцем видаткової накладної товар вважається прийнятим покупцем відповідно до умов договору (п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору №149 від 01.02.2017р.).

Згідно п.4.8. договору №149 від 01.02.2017р. у випадку порушення покупцем строку оплати, передбаченого п.2.3. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що підлягає сплаті за кожен день прострочення. А також має право в подальшому не відпускати товар з відстроченням платежу, а тільки на умовах 100% передоплати.

У п.6.3. договору №149 від 01.02.2017р. сторони погодили, що він діє до 31.12.2018р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих раніше зобов'язань за ним. Якщо після закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не побажає його розірвати, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

За актом виконаних робіт №240 від 12.12.2017р. позивач виконав на користь відповідача роботи на суму 9461,04грн. та поставив запчастини на суму 5754,96грн., загалом по акту на суму 15216грн. Згідно акту виконаних робіт №240 від 12.12.2017р. позивач виконав на користь відповідача роботи на суму 10484,88грн. та поставив запчастини на суму 5754,96грн., загалом по акту на суму 16239,84грн.

Позивачем були сформовані та відправлені на реєстрацію податкові накладні №25 від 12.12.2017р. (на загальну суму виконаних послуг та поставленого товару відповідно до акту виконаних робіт №240 від 12.12.2017р.) та №28 від 13.12.2017р. (на загальну суму виконаних послуг та поставленого товару відповідно до акту виконаних робіт № 241 від 13.12.2017 р.). Відповідно до квитанцій про реєстрацією податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.12.2017 р. та від 27.12.2017 р., вищезазначені податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН за №№9277886735, НОМЕР_1.

27.03.2018р. позивач надіслав відповідачу претензію №24 від 27.09.2018р. про виконання зобов'язань за договорами №№149, 150 та сплату заборгованості на загальну суму 31455,84грн.

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури №СФ-0001159 від 12.12.2017р. на суму 15216грн., №СФ-0001160 від 12.12.2017р. на суму 16239,84грн., доказів оплати яких з боку відповідача до матеріалів справи не подано.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, із наявних у матеріалах справи документів, договорів №№149, 150 від 01.02.2017р., первинних документів щодо виконання робіт, поставки запчастин, відсутності доказів проведеної відповідачем оплати, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення 19945,92грн. основного боргу.

З підстав не належного та не своєчасного виконанням договірних зобов'язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 3267,62грн. загалом за період з 22.12.2017р. по 23.06.2018р.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив його вірність, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення пені підлягає судом задоволенню у повній мірі, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає 3267,62грн. пені загалом за період з 22.12.2017р. по 23.06.2018р.

Також, позивач через несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг нарахував до стягнення з останнього три проценти річних у розмірі 677,84грн. загалом за період з 22.12.2017р. по 08.02.2019р., втрат від інфляції у розмірі 2169,08грн. загалом за період з грудня 2017р. по січень 2019р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок трьох процентів річних, суд встановив, що його зроблено вірно, внаслідок чого позовна вимога позивача про стягнення з відповідача три проценти річних у розмірі 677,84грн. загалом за період з 22.12.2017р. по 08.02.2019р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

За наслідками перевірки розрахунку позивача втрат від інфляції, суд встановив, що позивач під час розрахунку припустився помилки, зокрема, так як за грудень 2017р. заборгованість проіснувала десять днів за актом №240 та 9 днів за актом №241, є безпідставним нарахування втрат від інфляції за грудень 2017р. Крім того, на момент здійснення судом перерахунку в межах заявленого позивачем періоду були наявними дані по індексу інфляції за січень 2019р. За розрахунком суду, з врахуванням сукупного індексу інфляції за період з січня 2018р. по січень 2019р. включно в розмірі 129,08, сума втрат від інфляції складає: за актом №240 - 2751,26грн., за актом №241 - 3048,75грн., загалом 5800,01грн.

Однак, так як позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції у розмірі 2169,08грн., задоволенню судом підлягає саме зазначена сума, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути 2169,08грн. втрат від інфляції загалом за період з грудня 2017р. по січень 2019р.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

У попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат позивач зазначив 1921грн. судового збору та 9000грн. витрат на правову допомогу. На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката позивач подав до справи договір про надання правової допомоги №06/02/19-1 від 06.02.2019р., укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ Гідроспецтрейд щодо захисту прав у суді по договору №150 від 01.02.2017р., вартість послуг за яким сторонами визначено у розмірі 9000грн., акт від 26.03.2019р. про обсяги виконаних робіт по договору №06/02/19-1 від 06.02.2019р., платіжне доручення про сплату витрат на послуги адвоката №817 від 26.02.2019р. на суму 9000грн., детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 13.03.2019р. за вх.№4899/19.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн., які судом підлягають відшкодуванню платнику за рахунок відповідача в сумі 1921грн., а також понесено витрати на правову допомогу адвоката в сумі 9000грн., які теж покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецтрейд» (67571, Одеська область, Лиманський район, с.Фонтанка, вул. Гагаріна,2а, код ЄДРПОУ 38294886) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-15» (65037, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, пр-т Свободи, 6, код ЄДРПОУ 39565546) про стягнення 26060,46грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-15» (65037, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, пр-т Свободи, 6, код ЄДРПОУ 39565546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецтрейд» (67571, Одеська область, Лиманський район, с.Фонтанка, вул. Гагаріна,2а, код ЄДРПОУ 38294886) 19945 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн 92коп. основного боргу, 3267 (три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 62коп. пені, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 84коп. три проценти річних, 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 08коп. інфляційного збільшення, 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору, 9000 (дев'ять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 квітня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук