Рішення

від 11.04.2019 по справі 922/3554/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019Справа № 922/3554/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп",

про стягнення 939, 25 грн.,

Представники:

від позивача: Бабій А.Б.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області (далі - позивач) звернулося до Господарському суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 939, 25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 5687-Н від 03.02.2014.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/3554/18 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2019 задоволено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Передано справу №922/3554/18 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

11.02.2019 матеріали справи № 922/3554/18 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 прийнято справу № 922/3554/18 до свого провадження. Розгляд справи № 922/3554/18 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 922/3554/18 призначено на 11.04.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 15.02.2019 та від 14.03.2019 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, кв. 920, проте, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 15.02.2019 з відміткою: за закінченням терміну зберігання , при цьому конверт з ухвалою суду від 14.03.2019 та/або повідомлення про вручення до суду не повернулися.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливость ознайомитись, з ухвалами суду від 15.02.2019 та від 14.03.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (далі - орендар) укладено договір оренди № 5687-Н, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частини стін нежитлового приміщення на 1-му (площа 4,32 кв.м.) та 3-му (площа 4,32 кв.м.) поверхах 6-поверхового учбового корпусу (Інв. № 10300001001, літ. за тех., паспортом А-6 ) реєстровий № майна 02071174.9.ФЮСТСВ0020), загальною площею 8,64 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 40, що знаходиться на балансі Харківського національного університету будівництва і архітектури (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 10.09.2013 і становить за незалежною оцінкою 31 400, 00 грн.

Майно передається в оренду з метою: розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2013 року - 396, 83 грн. (додаток № 2).

Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2014 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень-лютий 2014 року.

Пунктом 3.3. договору визначено, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

У разі користуванням майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяця пропорційно дням користування (п. 3.4. договору).

За умовами п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 50 %;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50 %.

Відповідно до п. 3.11 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно п. 5.3 договору, орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

У відповідності до п. 5.10 договору, у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 03.02.2014 до 03.01.2017 (п. 10.1. договору).

На виконання договору оренди № 5687-Н від 03.02.2014, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частини стін нежитлового приміщення на 1-му (площа 4,32 кв.м.) та 3-му (площа 4,32 кв.м.) поверхах 6-поверхового учбового корпусу (Інв. № 10300001001, літ. за тех., паспортом А-6 ) реєстровий № майна 02071174.9.ФЮСТСВ0020), загальною площею 8,64 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 40, які згідно довідки балансоутримувача від 11.07.2013 № 10/1595 не потребують поточного або капітального ремонту, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 03.02.2014.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, зокрема за договором оренди № 5687-Н від 03.02.2014 в частині сплати орендних та інших платежів, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп", в якій просить суд розірвати договір оренди № 5687-Н від 03 лютого 2014 року та договір оренди № 5688-Н від 03 лютого 2014 року, а також стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 38 552, 22 грн., яка складається із сум: за Договром оренди №5687-Н від 03.02.2014 року: основна заборгованість в розмірі 13 095,73 грн., пеня в розмірі 5753,87 грн., штраф 7% в розмірі 830,06 грн., 3% річних в розмірі 958,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 10 154,16 грн. та за Договором оренди №5688-Н від 03.02.2014 року: основна заборгованість в розмірі 3 327,23 грн., пеня в розмірі 1441,16 грн., штраф 7% в розмірі 232,90 грн., 3% річних в розмірі 238,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 521,11 грн. (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог).

Крім того, 27.10.2016 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (3-тя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача) звернулася до суду у справі № 922/2780/16 із позовною заявою (самостійною вимогою 3-ї особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору), в якій просило суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати у сумі 9 327,33 грн., пеню у сумі 3 237,66 грн. та штраф у сумі 652,91 грн; розірвати Договір оренди 5687-Н від 03 лютого 2014 року та Договір оренди 5688-Н від 03 лютого 2014 року, які укладені між РВ ФДМУ по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" повернути орендоване майно (окреме індивідуально визначене майно - частини стін нежитлового приміщення на 1-му (площа 4,32 кв.м.) та 3-му (площа 4,32 кв.м.) поверхах 6-поверхового учбового корпусу, інв. № 10300001001, літ. За тех., паспортом А-6 , реєстровий № майна № 02071174.9.ФЮСТСВ0020), загальною площею 8,64 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 40), балансоутримувачу -Харківському державному технічному університету будівництва та архітектури за Актом приймання-передачі; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" повернути орендоване майно (окреме окреме індивідуально визначене майно - частину вестибюлю на першому поверсі 5-ти поверхового учбового корпусу, інв. № 1030002001, літ. В , реєстраційний номер 02071174.9.ФЮСТСВ 008, загальною площею 2,16 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Артема, 486) балансоутримувачу - Харківському державному технічному університету будівництва та архітектури за Актом приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.11.2016 у справі № 922/2780/16 позов Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури задоволено частково. Зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" на користь Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури заборгованість з орендної плати за договорами оренди № 5687-Н та № 5688-Н у розмірі 16 422,96 гривень, 3% річних в розмірі 1 174,00 гривень, інфляційні втрати в розмірі 12 444,15 гривень, пеню в розмірі 7 195,03 гривень, штраф у розмірі 1 062,96 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 гривень. В решті позову щодо розірвання Договіру оренди № 5687-Н від 03 лютого 2014 року та Договіру оренди № 5688-Н від 03 лютого 2014 року - відмовлено. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати за Договорами оренди № 5687-Н та № 5688-Н в розмірі 9 327,33 гривень, пеню в розмірі 3 237,66 гривень та штраф в розмірі 652,91 гривень. Розірвано Договір оренди № 5687-Н від 03 лютого 2014 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" повернути орендоване майно - окреме індивідуально визначене майно - частини стін нежитлового приміщення на 1-му (площа 4,32 кв.м.) та 3-му (площа 4,32 кв.м.) поверхах 6-поверхового учбового корпусу (Інв. № 10300001001, літ. За тех., паспортом А-6 ) реєстровий № майна № 02071174.9.ФЮСТСВ0020, загальною площею 8,64 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 40, балансоутримувачу -Харківському державному технічному університету будівництва та архітектури (місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40, код ЄДРПОУ: 02071174) за Актом приймання-передачі.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 01.11.2016 у справі № 922/2780/16, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" орендованого за договором майна за актом приймання-повернення майна.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп", утворилась заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 939, 25 грн. за період з жовтня 2016 по грудень 2016.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 5687-Н від 03.02.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України , предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України , за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунальна майна , істотними умовами договору оренди є, зокрема об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна закріплено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі -Закон).

Статтею 29 Закону, передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом вище, на виконання договору оренди № 5687-Н від 03.02.2014, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частини стін нежитлового приміщення на 1-му (площа 4,32 кв.м.) та 3-му (площа 4,32 кв.м.) поверхах 6-поверхового учбового корпусу (Інв. № 10300001001, літ. за тех., паспортом А-6 ) реєстровий № майна 02071174.9.ФЮСТСВ0020), загальною площею 8,64 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 40, які згідно довідки балансоутримувача від 11.07.2013 № 10/1595 не потребує поточного або капітального ремонту, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 03.02.2014, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, без зауважень та заперечень.

Судом встановлено, що за надані позивачем орендні послуги за період з жовтня 2016 по грудень 2016 відповідач у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" утворилась заборгованість у розмірі 939, 25 грн., доказів зворотного суду не надано.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно п.3.4. договору, у разі користуванням майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяця пропорційно дням користування.

За умовами п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 50 %;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50 %.

Відповідно до п. 3.11 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи умови п. 3.6. договору, відповідач зобов'язаний був перераховувати орендну плату до 15 числа місяця, наступного за звітним, тобто починаючи з 16 числа кожного наступного місяця за звітним відбувалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору оренди № 5687-Н від 03.02.2014, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 939, 25 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, кв. 920, ідентифікаційний код - 37982944) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області (61057, м. Харків, Майдан Театральний, буд. 1, ідентифікаційний код - 23148337) 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 25 коп. - заборгованості та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 16.04.2019

Суддя Щербаков С.О.