Рішення

від 11.04.2019 по справі 916/112/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2019 р. Справа № 916/112/19

Господарський суд Одеської області, м.Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.

за участі секретаря судового засідання Мукієнко Д.С.

за позовом: Компанії „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 23, оф.20) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Р.А.В. Інвестгруп» (адреса для листування: 65026, м. Одеса, вул. Приморська, 23, оф.20), Комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „С.Х.А. Транс» (адреса для листування: 65026, м. Одеса, вул.. Грецька, 17, оф.5)

про визнання за компанією „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю право користування інтернет-ресурсами у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255;

про зобов'язання Комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю „С.Х.А. Транс» здійснити трансфер (передання) інтернет-ресурсів у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255, на користь Компанії „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, згідно політики RIPE, що опублікована на веб-сайті RIPE;

про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю „Р.А.В. Інвестгруп» здійснити трансфер (передання) інтернет-ресурсів у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255, на користь Компанії „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 01.09.18 р.

від відповідача - ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» : не з'явився

від відповідача - КП ТОВ „С.Х.А. Транс» : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач заявлений позов підтримує, в його обґрунтування зазначає, що між Компанією „Рекіндлінг ЛТД» ТОВ та ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) № 3004 від 30.04.18 р., що є похідним від договору про передання інтернет-ресурсів № АС25/8 від 08.12.11 р., укладеним між ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» та КП ТОВ „С.Х.А. Транс» , який сторонами не було виконано. Згідно розділу 1 договору №АС25/8, Інтернет-ресурси мають бути передані замовнику протягом 6 років з моменту його підписання, оплата послуг здійснюється у повному обсязі на умовах після спати протягом 90 днів з моменту фактичного передання Інтернет-ресурсів у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі. Керуючись тим, що відповідачами зобов'язання за договором не виконано, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав, з вимогою здійснити трансфер вказаних вище Інтернет-ресурсів. Згідно до договору № 3004 від 30.04.18р. до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав і, оскільки інше не встановлено договором або законом, усі права ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» як первісного кредитора, які існували на момент 30.04.18 р. перейшли до позивача, що прямо регулюється як умовами договору, так і ст.514 ЦК України. Звідси, до позивача перейшло право вимоги за договором, тому, він може вимагати виконання його суттєвих умов у КП ТОВ „С.Х.А. Транс» , а саме здійснення трансферу Інтернет-ресурсів.

Проаналізувавши положення ст.31 ЗУ „Про міжнародне приватне право» , ст.ст.1, 6 ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність» , ст.ст. 626, 526, 509, 525, ч.1 ст.901 ЦК України позивач відзначає, про порушення його прав відповідачами їх бездіяльністю, спосіб захисту яких прямо встановлений як основним договором так і договором цесії, у зв'язку з чим просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Договір № АС25/8 від 08.12.11 р. містить визначення щодо вибору права у випадках судового розгляду спорів та судовою установою по їх розгляду визначено Господарський суд Одеської області, а тому розгляд спорів, що виникли із договору № 3004 також має провадить Господарським судом Одеської області.

28.02.19 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» за вх.№4154/19 в якому відповідач відзначає про часткове визнання позову та відмовити у позовних вимогах щодо зобов'язання ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» здійснити трансфер (передання) Інтернет-ресурсів у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255 та розгляд справи без присутності представників товариства. Правова позиція відповідача полягає у тому, що КП ТОВ „С.Х.А. Транс» у визначений договором строк не виконало свої зобов'язання, у зв'язку з чим ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» відступило право вимоги за договором передання Інтернет-ресурсів №АС25/8 позивачу. На момент підписання договору відступлення прав вимоги № 3005 позивач знав, що ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» не отримало право користування Інтернет-ресурсів у зазначених діапазонах. а тому заявлені вимоги у відношенні до ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» є необгрунтованими. Окрім того позивачем не надано доказів що підтверджують користування ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» Інтернет-ресурсами у даних діапазонах, у зв'язку з чим позовні вимоги є також і недоведеними.

Відповідач, КП ТОВ „С.Х.А. Транс» , заявлений позивачем позов визнає також частково, про що виклав у відзиві від 28.02.19 р. за вх.№ 4157/19, вимоги щодо зобов'язання КП ТОВ „С.Х.А. Транс» здійснити трансфер Інтернет-ресурсів та визнання права користування Інтернет-ресурсами вважає необґрунтованими. Так, в обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на те, що з метою виконання умов договору №АС25/8 КП ТОВ „С.Х.А. Транс» уклало стандартну сервісну угоду з Компанією „Райп Енсісі» (RIPE NCC) яка є одним із регіональних Інтернет-реєстраторів, що здійснює розподіл Інтернет-ресурсів, а також пов'язану з цим реєстрацію та координацію діяльності, що направлена на глобальну підтримку функціонування мережі Інтернет. Відповідно до укладеної угоди КП ТОВ „С.Х.А. Транс» підконтрольні Інтернет-рсурси у тому числі і в діапазонах 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255. Невиконання зобов'язань за договором № АС25/8 відбулось з підстав не бажання ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» спілкуватись та підписувати необхідні документи.

Стосовно укладеного між позивачем та ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» договору №3004, відповідач зазначає, про те, що не був повідомлений про його укладення, а тому вважає відсутнім у позивача право вимоги виконання за ним зобов'язань, тому не вбачає підстав для задоволення судом заявлених позовних вимог.

10.04.19 р. від Компанії „Рекіндлінг ЛТД» ТОВ до суду надійшли клопотання за вх.№№7106/19, 7116/19 щодо повернення судом відповідно до приписів п.5 ст.216 ГПК України, за умови відкладення судом 08.04.19 р. судового засідання на стадії дослідження обставин справи, на стадію початку розгляду справи по суті, та згідно ст.ст. 2, 207 ГПК України поновлення строку для подання документів по справі які були віднайдені на підприємстві під час ревізії документів лише 05.04.19 р.

Дані клопотання судом задоволені, в судовому засіданні 11.04.19р., суд, в порядку п.5 ст.216 ГПК України з врахуванням того що судове засідання 08.04.19р. було відкладено, розпочав розгляд справи по суті спочатку, задовольнив клопотання відповідача про залучення в порядку ст.207 ГПК України доказів, а саме листів відповідачів від 09.12.17р. №37/9, від 31.01.18 р. № 24, що стосуються взаємовідносин сторін за договором від 08.12.11р. № АС25/8, оскільки за відсутності представників останніх в судових засіданнях, їх місцезнаходження в м.Кіровограді, Республіці Молдова, суд надає можливість сторонам справи обґрунтувати свої позиції щодо оспорюваних правовідносин.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.19р. відкрито провадження у справі №916/112/19, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 01.03.2019р. о 10год. 00хв.

Ухвалою суду від 01.03.2019р. закрито підготовче провадження по справі №916/112/19, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.03.2019р. о 10год. 00хв.

13.03.19р. у судовому засіданні на стадії дослідження доказів, суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 08.04.2019р. о 10год.00хв. з викликом відповідачів.

Ухвалою суду від 08.04.2019р. відкладено розгляд справи №916/112/19 на 11.04.2019р. о 10год.00хв., у зв'язку з неявкою представників сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

08.12.11 р. між ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» (замовник) та КП ТОВ „С.Х.А. Транс» (виконавець) був укладений договір про передання інтернет-ресурсів № АС25/8 умовами п.1.1 якого передбачено, що за цим договором виконавець за плату надає послуги з організації отримання та виділення замовнику незалежних Інтернет-ресурсів, їх технічного обслуговування, та надає інші послуги, які виникають з цього договору.

За результатами виконання договору виконавець має право передати (організувати трансфер) Інтернет-ресурсів замовнику у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255 (Інтернет-ресурси). Інтернет-ресурси мають бути передані замовнику через 6 років з дати його підписання. Сторони домовились, що виконавець має право використання Інтернет-ресурсів на власний розсуд і без обмежень до настання строку трансферу (передання) замовнику. Датою підписання для мети цього договору вважається дана, зазначена перед преамбулою (п.п. 1.2., 1.3. договору № АС25/8).

Сторони домовились, що кредитор у будь-яких зобов'язаннях, які виникають з цього договору, може бути замінений внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому згода іншої сторони на такий правочин не вимагається. Використання ресурсів має відповідати політиці RIPE NCC, яка опублікована на веб-порталі RIPE NCC, і яка може змінюватись час від часу. Замовник має виплатити виконавцю винагороду протягом 90 днів з моменту фактичного передання Інтернет-ресурсів, вказаних у п.1.2. договору, у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі. Оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку на розрахунковий рахунок виконавця. Валюта договору - гривня. Ціна договору, яка підлягає сплаті, складається з винагороди відповідно до п.3.1., яка становить 150000грн., та інших платежів за цим договором за супутні послуги, які можуть бути погоджені сторонами у специфікаціях. Виконавець підтверджує, що на момент підписання цього договору ним було отримано усю необхідну інформацію для його виконання, у тому числі, але не виключно інформацію про повне найменування, місцезнаходження, телефони, адреси електронної пошти, перелік обладнання, яке використовується у мережі клієнта, описання мережі клієнта (п.п. 2.1., 2.6., 3.1., 3.2., 3.3., 4.1. договору № АС25/8).

Керуючись загальними принципами міжнародного приватного права, застосовуючи автономію волі, з метою здобуття максимальної правової визначеності, керуючись Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р. та з урахуванням ст.ст. 5, 76 ЗУ „Про міжнародне приватне право» , сторони встановили, що будь-які спори, які можуть виникнути між сторонами у процесі укладання, виконання, зміни, припинення та/або розірвання цього договору, є підсудними судам України, а саме - Господарському суду Одеської області або іншому судовому органу, який буде створений на заміну зазначеного суду у випадку його реорганізації, ліквідації тощо, або буде призначений його правонаступником. Право, яке регулює цей договір та підлягає застосуванню при вирішенні спорів, право України. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п.п. 5.3., 5.4., 10.1. договору №АС25/8).

Із поданих відповідачем до справи листа ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» від 09.12.17р. №37/9, листа КП ТОВ „С.Х.А. Транс» від 31.01.18 р. № 24 вбачається звернення ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» до КП ТОВ „С.Х.А. Транс» щодо виконання зобов'язань за договором №АС25/8, дати, що планується, передачі Інтернет-ресурсів та повідомлення про можливе переведення права вимоги по договору іншій компанії. В свою чергу КП ТОВ „С.Х.А. Транс» зазначило про підтвердження наявності наміру та готовність до передачі Інтернет-ресурсів в діапазонах, зазначених у договорі № АС25/8, проведення робіт по можливості організації отримання та виділення Інтернет-ресурсів ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» в строк до березня 2018р. та прохання стосовно проведення оплати наданих послуг.

Подалі 30.04.18 р. між ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» (первісний кредитор) та Компанією „Рекіндлінг ЛТД» (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №3004 умовами якого передбачено, що кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору відповідно до договору про переведення Інтернет-ресурсів №АС25/8 від 08.12.11 р.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора за основним договором в обсязі та на умовах, які існують на дату укладання цього договору - тобто на 30.04.18р. Новий кредитор одержує право вимагати передання (здійснення трансферу) Інтернет-ресурсів у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255 (надалі - Інтернет-ресурси). Датою підписання для мети цього договору вважається дата, зазначена перед преамбулою. Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за дійсність переданої йому вимоги, проте не несе відповідальність за невиконання боржником його обов'язків. Для цілей цього договору боржником є КП ТОВ „С.Х.А. Транс» , Республіка Молдова, яка є виконавцем за основним договором. Сторони підтверджують, що документи, які підтверджують право вимоги до боржника передані новому кредитору на момент підписання договору (п.п. 1.2., 1.3., 1.4., 3.1., 3.2., 3.5. договору № 3004).

Керуючись загальним принципом міжнародного приватного права, застосовуючи автономію волі, з метою здобуття максимальної правової визначеності, керуючись Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р. та з урахуванням ст.ст. 5, 76 ЗУ „Про міжнародне приватне право» , сторони встановили, що будь-які спори, які можуть виникнути між сторонами у процесі укладання, виконання, зміни, припинення та/або розірвання цього договору, є підсудними судам України, а саме Господарському суду Одеської області або іншому судовому органу, який буде створений на заміну зазначеного суду у випадку його реорганізації, ліквідації тощо, або буде призначений його правонаступником. Право, яке регулює цей договір та підлягає застосуванню при вирішенні спорів, право України. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п.п. 4.3., 4.4., п.7.1. договору № 3004).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення, правові позиції сторін, мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, чи відмови в задоволенні позову, суд дійшов таких висновків з огляду на наступне законодавство та усталену судову практику:

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України від 16.01.03р.).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст.901, ч.ч.1 ст.ст.902, 903, 905 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.513, ст.ст. 514, 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Як передбачено ч.1 ст.7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ч.1 ст.366 ГПК України).

За положеннями ч.1 ст.76 ЗУ „Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Відповідно до ст.38 ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно ст.ст.1, 2, 3, 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р., ратифікованої Україною 19.12.1992р. (постанова ВРУ №2889-XII), учасником якої є Республіка Молдова, ця Угода регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними. Для цілей цієї Угоди під господарюючими суб'єктами розуміються підприємства, їх об'єднання, організації будь-яких організаційно-правових форм, а також громадяни, які мають статус підприємця згідно із законодавством, що діє на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, та їх об'єднань. Господарюючі суб'єкти кожної з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав користуються на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав правовим і судовим захистом своїх майнових прав і законних інтересів, рівним із господарюючими суб'єктами цієї держави. Господарюючі суб'єкти кожної з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав мають на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав право без перешкод звертатися до судів, арбітражних (господарських) судів, третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить вирішення справ, зазначених у статті 1 цієї Угоди (в подальшому - компетентні суди), можуть виступати в них, порушувати клопотання, висувати позови та здійснювати інші процесуальні дії. Компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав: відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову. Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав - учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача; здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача; виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору; мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди; має постійне місце проживання або місце знаходження позивач за позовом про захист ділової репутації; знаходиться контрагент-постачальник, підрядник або той, хто надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів. Компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду. При наявності такої угоди суд іншої держави - учасниці Співдружності припиняє виробництво у справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до прийняття рішення у справі. Позови суб'єктів господарювання про право власності на нерухоме майно розглядаються виключно судом держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, на території якої знаходиться майно. Справи про визнання недійсними повністю або такими, що не мають нормативного характеру, актів державних і інших органів, а також про відшкодування збитків, завданих господарюючим суб'єктам такими актами або які виникли внаслідок неналежного виконання зазначеними органами своїх обов'язків по відношенню до господарюючих суб'єктів, розглядаються виключно судом за місцем знаходження зазначеного органу. Зазначена в пунктах 3 і 4 компетенція судів не може бути змінена угодою Сторін.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1)верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом; 3)гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4)змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст.2 ГПК України).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5)запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (ст.13 ГПК України).

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, за наявності арбітражного застереження в договорах № АС25/8 від 08.12.11р., №3004 від 30.04.18 р. щодо застосування при розгляді спорів по ним права України та розгляд справ Господарським судом Одеської області, суд, з врахуванням положень ч.1 ст.3, ст.7, ч.1 ст.366 ГПК України, ч.1 ст.76 ЗУ „Про міжнародне приватне право» , ст.38 ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність» , підписаної та ратифікованої Україною Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992р. (Київська Угода), учасником якої є Республіка Молдова, розглядає дану справу за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Із наявних у справі документів та викладених сторонами позицій суд доходить висновку щодо не виконання сторонами договору № АС25/8 від 08.12.11 р. своїх зобов'язань, а саме КП ТОВ „С.Х.А. Транс» не було передано у визначені договором строки ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» у користування інтернет-ресурсами у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255 та відповідно останнє не оплатило КП ТОВ „С.Х.А. Транс» вартість таких послуг. Між тим, із листування сторін, зокрема із поданого до справи листа ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» від 09.12.17 р. №37/9, листа КП ТОВ „С.Х.А. Транс» від 31.01.18 р. № 24 вбачається звернення ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» до КП ТОВ „С.Х.А. Транс» стосовно виконання зобов'язань за договором №АС25/8, визначеності з цього приводу по даті передання Інтернет-ресурсів та повідомлення про можливе переведення права вимоги по договору іншій компанії. У своїй відповіді КП ТОВ „С.Х.А. Транс» зазначило про підтвердження наявності наміру та готовності передати Інтернет-ресурси в діапазонах, зазначених у договорі № АС25/8, проведення робіт по можливій організації отримання та виділення Інтернет-ресурсів ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» в строк до березня 2018 р. та прохання стосовно проведення оплати наданих послуг. Звідси, взаємовідносини сторін щодо надання у користування Інтернет-ресурсів, відповідно до умов договору № АС25/8, зокрема його п.10.1., яким визначено дію договору до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором, існували на момент укладення позивачем з ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» договору №3004 від 30.04.18 р. та відповідно могли бути переданими в порядку ст.ст. 512- 514, 516 ЦК України. При цьому як договір № АС25/8, а саме його п. 2.1., так і лист ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» від 09.12.17 р. №37/9, передбачають можливість переведення прав кредитора на іншу особу, у зв'язку з чим відзначення КП ТОВ „С.Х.А. Транс» про неповідомлення його про відступлення права вимоги та неправомірність такого заходу, не відповідає дійсності, оскільки є цілком узгодженою договором та взаємовідносинами сторін дією.

За таких обставин, вимога позивача щодо визнання за ним права користування Інтернет-ресурсами відповідно до укладеного з ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» договору №3004 від 30.04.18р. та набутого на його підставі права вимоги виконання КП ТОВ „С.Х.А. Транс» зобов'язань за договором №АС25/8, на думку суду, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Відповідно до цього, є правомірною вимога позивача до КП ТОВ „С.Х.А. Транс» щодо зобов'язання безпосередньо здійснити трансфер (передання) Інтернет-ресурсів у визначених діапазонах, оскільки таке зобов'язання у останнього виникло згідно до договору № 3004 від 30.04.18 р. Між тим, так як у ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» за договором №АС25/8 виникли зобов'язання по прийняттю Інтернет-ресурсу та оплати за таку надану послугу, що фактично не відбулось, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ТОВ „Р.А.В. Інвестгруп» здійснити трансфер (передання) Інтернет-ресурсів компанії „Рекіндлінг ЛТД» ТОВ є необґрунтованими, тому задоволенню судом не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги у зв'язку з чим визнає за Компанією „Рекіндлінг ЛТД» ТОВ право користування інтернет-ресурсами у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255; зобов'язує КП ТОВ „С.Х.А. Транс» здійснити трансфер (передання) інтернет-ресурсів у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255, на користь Компанії „Рекіндлінг ЛТД» ТОВ, згідно політики RIPE, що опублікована на веб-сайті RIPE. В решті частини заявлених позивачем позовних вимог суд відмовляє за недоведеністю та необґрунтованістю.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача судом задоволено частково, сплачений ним судовий збір в сумі 3845 грн. підлягають йому відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Керуючись ст.ст.129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити частково позов Компанії „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вулиця Темістоклі Дерві 6, офіс D 4, індекс 1066, Нікосія Кіпр; адреса для листування: 65026, м. Одеса, вул.Приморська, 23, оф.20) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Р.А.В. Інвестгруп» (65085, м. Одеса, вул. Моторна, 6, код 36654313; адреса для листування: 65026, м.Одеса, вул. Приморська, 23, оф.20), Комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „С.Х.А. Транс» (Республіка Молдова, МD-2060, муніципалітет Кишинів, АДРЕСА_1; адреса для листування: 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 17, оф.5) про визнання права користування Інтернет-ресурсами, зобов'язання вчинити певні дії.

2. Визнати за Компанією „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вулиця Темістоклі Дерві 6, офіс D 4, індекс 1066, Нікосія Кіпр; 65026, м.Одеса, вул.Приморська, 23, оф.20) право користування інтернет-ресурсами у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255.

3. Зобов'язати Комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю „С.Х.А. Транс» (Республіка Молдова, МD-2060, муніципалітет Кишинів, АДРЕСА_1; 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 17, оф.5) здійснити трансфер (передання) інтернет-ресурсів у наступних діапазонах: 37.246.0.00-37.246.255.255; 81.162.128.0-81.162.191.255, на користь Компанії „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вулиця Темістоклі Дерві 6, офіс D 4, індекс 1066, Нікосія Кіпр; 65026, м.Одеса, вул. Приморська, 23, оф.20), згідно політики RIPE, що опублікована на веб-сайті RIPE.

4. Відмовити позивачу в решті частини заявлених позовних вимог.

5. Стягнути з Комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „С.Х.А. Транс» (Республіка Молдова, МD-2060, муніципалітет Кишинів, АДРЕСА_1; 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 17, оф.5) на користь Компанії „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вулиця Темістоклі Дерві 6, офіс D 4, індекс 1066, Нікосія Кіпр; 65026, м. Одеса, вул. Приморська, 23, оф.20) 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Р.А.В. Інвестгруп» (65085, м.Одеса, вул. Моторна, 6, код 36654313; 65026, м. Одеса, вул. Приморська, 23, оф.20) на користь Компанії „Рекіндлінг ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вулиця Темістоклі Дерві 6, офіс D 4, індекс 1066, Нікосія Кіпр; 65026, м. Одеса, вул. Приморська, 23, оф.20) 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 квітня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук