Рішення

від 10.04.2019 по справі 913/654/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 квітня 2019 року Справа № 913/654/18

Провадження № 18/913/654/18

За позовом акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до комунального підприємства Креміннатеплокомуненерго , м. Кремінна Луганської області

про стягнення 118160,69 грн

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність № 14-17 від 16.01.2019;

від відповідача: представник не прибув.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 37814,47 грн, 3% річних в сумі 7351,98 грн, інфляційних втрат в сумі 72994,24 грн. за прострочення платежів з оплати вартості природного газу, поставленого позивачем відповідачу за договором купівлі-продажу природного газу від 24.02.2014 № 2373/14-БО-20.

Позивач обґрунтовує свої вимоги несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 2373/14-БО-20 від 24.02.2014.

На підставі п. 7.2. договору та ст. 625 ЦК України, за прострочення платежів відповідачу нараховані вищевказані пеня (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу), а також інфляційні втрати та три проценти річних.

Відповідач відзивами на позовну заяву (без дати та номеру, надійшов до суду 10.01.2019) та від 01.03.2019 № 139 проти стягнення пені заперечує посилаючись на те, що на нарахування та стягнення пені Законом України від 13.01.2015 № 85-VIII Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси встановлено мораторій.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Обставини встановлені судом:

- на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 24.02.2014 № 2373/14-БО-20, укладеному між сторонами за позовом, позивач у періоди: лютий - березень та жовтень - грудень 2016 р. поставив відповідачу природний газ на суму 577541,08 грн;

- відповідно до п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем (відповідачем) до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу;

- у порушення умов договору відповідач своєчасно, у встановлений договором строк, вартість одержаного газу позивачу не сплатив, оплата за газ здійснювалась відповідачем несвоєчасно.

ОСОБА_2 факти підтверджується поданими позивачем письмовими доказами (завіреними копіями документів): договором купівлі-продажу природного газу № 2373/14-БО-20 від 24.02.2014 з додатковими угодами № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5 (а.с. 19-23); актами приймання-передачі природного газу (а.с. 27-31); довідкою по операціях за договором купівлі-продажу природного газу від 24.02.2014 № 2373/14-БО-20 (а.с. 34-35); розрахунком заборгованості та штрафних санкцій (а.с. 24-26).

Відповідач відзивами на позовну заяву (без дати та номеру, який надійшов до суду 10.01.2019) та від 01.03.2019 № 139 проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзивах.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача інфляційні втрати (за період: січень 2015 р. - жовтень 2017 р.) складають 72994,24 грн, три проценти річних за період прострочення з 15.03.2014 по 19.11.2017 - 7351,98 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача вказаних інфляційних втрат та процентів річних є законними та обґрунтованими і тому, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені:

За прострочення оплати вартості поставленого газу пунктом 7.2. договору передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі вказаних положень договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 37814,47 грн за шість місяців прострочення щодо кожного місяця поставки газу (за період з 15.03.2014 по 14.07.2015).

Разом з тим, частиною 2 статті 2 Закону України від 13.01.2015 № 85-VIII Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси (із змінами та доповненнями; далі - ОСОБА_2 № 85-VIII) встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами-виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг , що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Час, визначений у статті 1 цього Закону - до 31.12.2020.

ОСОБА_2 набрав чинності з 07.02.2015.

Частинами 1 та 2 статті 5 Цивільного кодексу України встановлено наступне:

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. .

Враховуючи, що вказаним Законом пом'якшується (скасовується) цивільна відповідальність особи - вводиться мораторій на нарахування та стягнення пені, зазначений ОСОБА_2 має зворотну дію у часі - розповсюджується на відносини, які виникли до дня набрання ним чинності, в тому числі на спірні правовідносини.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 Про визначення гарантованих постачальників природного газу встановлено, що гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

У пункті 5 статуту Компанії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 встановлено, що метою діяльності Компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах, і одержання прибутку від провадження господарської діяльності.

Пунктом 6 статуту Компанії встановлено, що предметом діяльності Компанії є, зокрема, видобування нафти і природного газу, постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ.

Законом України Про енергозбереження визначено, що: енергозбереження - це діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів; паливно-енергетичні ресурси - це сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.

Відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу , енергоносії - це кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

Тобто природний газ як матеріальний об`єкт, різновид палива, в якому зосереджена енергія, придатна для практичного використання, є одним з видів енергетичних ресурсів.

З урахуванням наведеного, в силу приписів чинного законодавства Компанія (позивач) є енергопостачальною компанією в розумінні статті 2 Закону № 85-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України (у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду) від 18.01.2019 у справі № 913/66/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.12.2018 предметом діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

ОСОБА_2 послуги, відповідно до ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги , є комунальними послугами.

Пунктом 1.2. договору купівлі-продажу природного газу від 24.02.2014 № 2373/14-БО-20, укладеного між сторонами за позовом (на підставі якого позивач поставляв відповідачу природний газ) встановлено: Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями . .

Відповідач здійснював свою господарську діяльність у м. Кремінна Луганської області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.

Таким чином, відповідач є підприємством-виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг, що надає такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Відповідно, в період з 07.02.2015 по 31.12.2020, на підставі ч. 2 ст. 2 Закону № 85-VIII, діє мораторій на нарахування та стягнення позивачем з відповідача пені за порушення строків оплати природного газу, поставленого за договором купівлі-продажу природного газу від 24.02.2014 № 2373/14-БО-20.

У супереч вимогам вказаного Закону позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 37814,47 грн за прострочення щодо кожного місяця поставки газу за період з 15.03.2014 по 14.07.2015.

За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 37814,47 грн слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1205,24 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства Креміннатеплокомуненерго , 92900, Луганської області, м. Кремінна, пров. Гастелло, буд. 21, ідентифікаційний код 33587903, на користь акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720, інфляційні втрати в сумі 72994,24 грн , три проценти річних в сумі 7351,98 грн. , витрати на судовий збір в сумі 1205,24 грн. ; наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову (про стягнення пені в сумі 37814,47 грн ) відмовити.

10 квітня 2019 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16 квітня 2019 р. і може бути оскаржене протягом 20 днів з цієї дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко