Ухвала

від 16.04.2019 по справі 160/3362/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2019 року          Справа №160/3362/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормаскло» про підтвердження обгрунтованості арешту коштів на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2019 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормаскло», в якій просить підтвердити обгрунтованість арешту коштів на рахунках платника податків ТО«Втормаскло» (код ЄДРПОУ42039449).

Перевіривши позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на відповідність вимогам статті 283 КАС України, суд приходить до висновку про залишення позовної заяву без розгляду, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КАС України, зокрема, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Також, обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені Розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за № 948/30816 (далі Порядок № 632).

Так, згідно п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 632 арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Порядку № 632 за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку № 632.

Так, згідно п.п. 1, 2 Розділу ІV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

З аналізу вищенаведених положень КАС України, ПК України та Порядку № 632 вбачається, що законодавець відрізняє обставини та підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків та для звернення до суду із відповідною заявою.

Тобто, обставинами, що зумовили дане звернення до суду, є обставини, за яких застосовується арешт майна, а рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків є підставою звернення до суду.

Згідно змісту заяви та доданих до неї документів, обставинами, що зумовили дане звернення до суду є відмова Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормаскло» у допуску посадових осіб заявника до проведення фактичної перевірки, про що заявником 11.04.2019 року складено відповідний акт № 20773/04-36-14-16/42039449.

Так, заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області за наслідками розгляду звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків було складено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 12.04.2019 року.

Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ встановлені ст. 270 КАС України.

Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 283 КАС України, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у даному випадку є 12.04.2019 року.

Проте, дана заява подана 15.04.2019 року. Згідно реєстру перечі справ судді №1402/19 від 15.04.2019 року 17:01:49, адміністративна справа була передана судді Віхровій В.С. 16.04.2019 року, тобто після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 283 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 819/2388/17 від 13.02.2019 року.

Частиною 5 статті 270 КАС України встановлено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Як вбачається з наведеної норми ч. 5 ст. 270 КАС України в частині залишення позовної заяви без розгляду, поданої після закінчення встановлених строків, вона є для судді зобов'язальною та безальтернативною.

Враховуючи вищевикладене та на підставі наведеного, суд вважає за необхідне залишити без розгляду дану позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 270, 283, 294, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормаскло» про підтвердження обгрунтованості арешту коштів на рахунках платника податків - залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 283 КАС України.

Суддя В.С. Віхрова