Рішення

від 31.10.2018 по справі 804/4184/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року Справа № 804/4184/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

1. визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (код 39394856) податкові повідомлення-рішення від 03.05.2018 року:

- №0156701305 по нарахуванню грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 23 685, 23 грн., та штрафних санкцій 5 921, 31 грн.;

- №0157971305 штрафних санкцій в сумі 510, 00 грн.;

- №0156661305 по нарахуванню податку на доходи фізичних осіб в сумі 284 222, 78 грн. та штрафних санкцій 71 055,70 грн.;

- №0156511305 по нарахуванню податку на додану вартість у сумі 312 636,00 грн. та штрафних санкцій 78 159,00 грн.;

2. визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (код 39394856) рішення від 03.05.2018 року №0156841305 по нарахуванню єдиного соціального внеску в сумі 68 756,20 грн., та штрафних санкцій 6 857,62 грн.;

3. визнати протиправною та скасувати винесену Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (код 39394856) Вимогу про сплату боргу від 03.05.2018 року №0156851305 в сумі 68 576,20 грн. та штрафних санкцій 6857,62 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено Акт від 30.03.2018 року №15587/04-36-13-05/НОМЕР_1, на підставі висновків якого 03 травня 2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0156701305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 23 685, 23 грн. та штрафних санкцій у сумі 5 921, 31 грн.; №0157971305 про нарахування штрафних (фінансових санкцій) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у сумі 510, 00 грн.; №0156661305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 284 222, 78 грн. та штрафних санкцій у сумі 71 055,70 грн.; №0156511305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 312 636,00 грн., та штрафних санкцій 78 159,00 грн.; рішення №0156841305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 68 756,20 грн. та штрафних санкцій у сумі 6 857,62 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0156851305 в сумі 68 576,20 грн. та штрафних санкцій 6857,62 грн. Вказані рішення позивач вважає такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що всі господарські операції підтверджуються необхідними документами, які є підставою для формування витрат та розрахунку чистого доходу, а виявлені в ході перевірки порушення допущені не позивачем, а постачальниками, які продали ФОП ОСОБА_5 товар, який не був куплений у ви робника по ланцюгу постачання в період, що перевірявся.

Ухвалою суду від 11.06.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до судового розгляду на 02.07.2018 року на 14:30 год.

Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, 02 липня 2018 року подав до суду відзив, який залучений до матеріалів справи та в якому відповідач пояснив, що під час проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 було встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат, які враховуються при обчисленні оподатковуваного доходу, витрати, які не підтверджені первинними документами на суму 1 548 353,55 грн., завищено податковий кредит всього у сумі 303 427,33 грн.; занижено військовий збір та єдиний внесок, у зв'язку із чим, відповідачем донараховано суми грошових зобов'язань, а тому, оскаржувані рішення винесено обґрунтовано на підставі чинного законодавства та у межах повноважень.

Судове засідання, призначене на 02.07.2018 року, за клопотанням представника позивача було відкладено на 01.08.2018 року на 15 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 01.08.2018 року, було знято з розгляду у зв'язку із хворобою судді, та розгляд справи призначено на 29.08.2018 року о 15 год. 40 хв.

В судових засіданнях 29.08.2018 року, 07.09.2018 року, 13.09.2018 року, 17.10.2018 року оголошувалась перерва у зв'язку із необхідністю надання сторонами додаткових доказів по справі.

31 жовтня 2018 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позову підстав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 02.03.2018 року по 16.03.2018 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, ст.13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , згідно наказів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.01.2018 року №682-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , від 02.03.2018 року №1398-п Про внесення змін до наказу ГУ ДФС від 29.01.2018 року №682-п та плану-графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік, посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.03.2018 року №15587/04-36-13-05/НОМЕР_1, у висновках якого встановлено порушення:

1) пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України у частині неналежного ведення книги обліку доходів і витрат;

2) п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України у частині невнесення змін щодо об'єктів оподаткування;

3) п.177.2, п.177.4 ст.177, з урахуванням вимог п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України донараховано ПДФО від провадження господарської діяльності на загальну суму 287 198,02 грн., в т.ч. за 2017 рік - 287 198,02 грн.;

4) п.163.1 ст.163, ст.176, з урахуванням п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України донараховано військового збору на загальну суму 23 933,17 грн., в тому числі за 2017 рік - 23933,17 грн.;

5) п.4 ст.25 Закону №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у результаті чого занижено єдиний внесок в розмірі 68 576,20 грн., в тому числі за 2017 рік - 68 576,20 грн.;

6) п.2.1. розділу 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , в частині не подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за II квартал 2016 року;

7) п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України у частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ;

8) п.198.5 ст.198, з урахуванням п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України, пп. а п.198.1 та абзаців першого і другого пп.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 316 476 грн., в т.ч. по періодам лютий 2017 в сумі 38 938 грн., березень 2017 в сумі 37 316 грн., квітень 2017 в сумі 31 782 грн., травень 2017 в сумі 33 147 грн., червень 2017 в сумі 29 476 грн., липень 2017 в сумі 6938 грн., вересень 2017 в сумі 48 040 грн., жовтень 2017 в сумі 19 484 грн., листопад 2017 в сумі 10 444 грн., грудень 2017 в сумі 60 866 грн.

На підставі висновків перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 03 травня 2018 року були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0156701305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 29 606,54 грн., з яких 23 685, 23 грн. - податкові зобов'язання, 5 921, 31 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення №0157971305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у сумі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0156661305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 355 278,48 грн., з яких 284 222, 78 грн. - податкові зобов'язання, 71 055,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення №0156511305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 390 795,00 грн., з яких 312 636,00 грн. - податкові зобов'язання, 78 159,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- рішення №0156841305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску,яким донараховано суму 68 756,20 грн. та штрафні санкції у сумі 6 857,62 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0156851305 в сумі боргу у розмірі 68 576,20 грн. та штрафних санкцій у сумі 6857,62 грн.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Згідно з пунктом 177.1. статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 177 Податкового кодексу України).

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем.

В силу підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 175 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи- підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Порядок ведення та форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481.

Судом встановлено, що позивачем велась Книга обліку доходів і витрат, яка була надана до перевірки, проте відповідач зазначає, що у графі Книги обліку доходів і витрат не зазначено реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судовим оглядом первинних документів, залучених до матеріалів справи позивачем, встановлено, що за загальними правилами вони відповідають вимогам, визначеним в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , розмір витрат, який визначений в податкових деклараціях, за період, що перевірявся, відповідає фактичним витратам, визначеним позивачем в Книзі обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці.

Судом з'ясовано, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб (податкове повідомлення-рішення №0156661305 від 03.05.2018 року), військового збору (податкове повідомлення-рішення №0156701305 від 03.05.2018 року), єдиного соціального внеску (Ви мога №0156851305 та Рішення №0156841305 від 03.05.2018 року) податку на додану вартість (податкове повідомлення-рішення №0156511305 від 03.05.2018 року) та застосування штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення №0157971305 від 03.05.2018 року), явились висновки контролюючого органу стосовно того, що фактично позивачем здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ ТК ГРАНД МАРКЕТ (ЄДРПОУ 40228926); з ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИК ЮА (ЄДРПОУ 40800152); ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА КАСТА (ЄДРПОУ 41504299); ТОВ ЛЕГО УНІВЕРС (ЄДРПОУ 41038890); з ПП Науково - дослідницька фі рма Оптимальні технології (ЄДРПОУ 36699731); з ТОВ МАСТЕРІ ТРЕЙД (ЄДРПОУ 41350514); з ТОВ ОСОБА_6 ГРУП (ЄДРПОУ 41324751); з ТОВ РІТЕЙЛ СТЕНД (ЄДРПОУ 41634147) і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року ФОП ОСОБА_5 здійснювала господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку, єдиного соціального внеску, податку на доходи найманих працівників та військового збору; у період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року здійснювала на загальній системі оподаткування та була платником податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, податку на доходи найманих працівників, єдиного соціального внеску з найманих працівників та військового збору.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 здійснювала неспеціалізовану оптову торгівлю продуктами харчування, постачальником яких було ТОВ ТК ГРАНД МАРКЕТ на підставі договору поставки від 09.03.2017 року №0903-1 (т.3, а.с. 163-165).

За договором від 09.03.2017 року №0903-1 в порядку та на умовах даного договору постачальник (ТОВ ТК ГРАНД МАРКЕТ ) зобов'язується поставити (передати у власність) покупця товар (продукцію), а покупець зобов'язується прийняти поставлену у відповідності з умовами договору продукцію та оплатити її (пункт 1.1). Загальна сума договору визначається як загальна вартість всієї продукції, передбаченої всіма належним чином оформленими та підписаними сторонами накладними (пункт 2.1). Продукція постачається Постачальником протягом 5 календарних днів з моменту отримання постачальником заявку покупця (пункт 3.1). Датою поставки продукції є дата передачі продукції постачальником покупцю. Дата поставки визначається по даті підписання сторонами накладної на продукцію (пункт 3.3).

На виконання умов договору ТОВ ТК ГРАНД МАРКЕТ оформлено:

- видаткові накладні: від 16.03.2017 року №1603-1; від 16.03.2017 року №1603-2; від 17.03.2017 року №1703-1; від 17.03.2017 року №1703-2; від 28.03.2017 року №2903-1; від 18.04.2017 року №1804/2; від 18.04.2017 року №1804/4; від 18.04.2017 року №1804/1; від 18.04.2017 року №1804/3; від 27.04.2017 року №2704/1; від 16.05.2017 року №1605/3; від 16.05.2017 року №1605/2; від 16.05.2017 року №1605/4; від 16.05.2017 року №1605/1; від 29.05.2017 року №2905/1; від 01.06.2017 року №1062; від 01.06.2017 року №1061; від 16.06.2017 року №16061; від 19.06.2017 року №19061; від 19.06.2017 року №19062; від 20.06.2017 року №20061; від 29.06.2017 року №2906/1; від 29.06.2017 року акт 3006/1;

- податкові накладні: №71 від 16.03.2017 року; №72 від 16.03.2017 року; №73 від 17.03.2017 року; №74 від 17.03.2017 року; №75 від 28.03.2017 року; №66 від 18.04.2017 року; №65 від 18.04.2017 року; №63 від 18.04.2017 року; №64 від 18.04.2017 року; №67 від 27.04.2017 року; №46 від 16.05.2017 року; №47 від 16.05.2017 року; №48 від 16.05.2017 року; №45 від 16.05.2017 року; №49 від 29.05.2017 року; №65 від 01.06.2017 року; №64 від 01.06.2017 року; №66 від 16.06.2017 року; №68 від 19.06.2017 року; №67 від 19.06.2017 року; №69 від 20.06.2017 року; №70 від 29.06.2017 року; №142 від 30.06.2017 року всього на суму 784 204,40 грн., в тому числі ПДВ - 130 700,73 грн.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ТК ГРАНД МАРКЕТ , податок на додану вартість по придбаному товару включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_5 у наступних звітних періодах: березень 2017 року у сумі ПДВ 37 316,00 грн.; квітень 2017 року у сумі ПДВ - 30 762,00 грн.; травень 2017 року у сумі ПДВ - 33 147,00 грн.; червень 2017 року у сумі ПДВ - 29 476,00 грн.

Розрахунки за поставлений товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в загальній сумі 784 204,40 грн.

Також між ФОП ОСОБА_5 (замовник) та ТОВ ТК ГРАНД МАРКЕТ (виконавець) укладено договір про надання послуг від 29.05.2017 року №0903-1 (т. 3, а.с. 188-190), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: фасування продуктів харчування з наклеюванням стикерів, на яких повинна бути зазначена назва продукту харчування, вага, дата фасування, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Згідно умов договору поставки №402/1 від 14.02.2017 року (т. 3, а.с. 151-152), укладеного між ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИК ЮА (постачальник) та ФОП ОСОБА_5 (покупець), постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, приймати та оплачувати цей товар. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника за його рахунок.

На виконання умов договору ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИК ЮА оформлено:

- видаткові накладні від 16.02.2017 року №1602/109; від 16.02.2017 року №1602/108; від 17.02.2017 року №1702/110; від 17.02.2017 року №1702/112; від 17.02.2017 року №1702/111;

- податкові накладні №109 від 16.02.2017 року; №108 від 16.02.2017 року; №110 від 17.02.2017 року; №112 від 17.02.2017 року; №111 від 17.02.2017 року.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИК ЮА , податок на додану вартість по придбаному товару включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_5 у наступних звітних періодах: лютий 2017 року у сумі ПДВ - 37 686,00 грн.

Розрахунки за поставлений товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в загальній сумі 226 118,69 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА КАСТА (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки №4/1512 від 15.12.2017 року (т. 3, а.с. 149-150), у пунктах 1.1, 2.1, 3.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передавати у власність покупця новорічні подарунки (товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, приймати та оплачувати цей товар. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника за його рахунок. Покупець оплачує товар за ціною, що вказується у видаткових накладних, актах приймання-передачі, специфікаціях тощо.

На виконання умов договору ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА КАСТА виписано видаткову накладну від 18.12.2017 року №1218/13 та податкову накладну №240 від 18.12.2017 року на суму 170 562,00 грн., в тому числі ПДВ - 28 427,00 грн.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА КАСТА , податок на додану вартість по придбаному товару включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_5 у грудні 2017 року у сумі ПДВ 28 427,00 грн.

Розрахунки за поставлений товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в загальній сумі 170 562,00 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ Торгівельна група Каста суд відмічає, що постачаль ником не зареєстровано податкові накладні на придбання товару - новорічні подарунки.

Як пояснив представник позивача, підприємством було придбано продукти харчування, а продано ФОП ОСОБА_5 новорічні подарунки, які складались саме з продуктів харчування (цукерки, ваф лі, печиво тощо). Після фасування та пакування наборів у святкові упаковки виник продаж товару під назвою новорічні подарунки . Податковим органом вказана обставина взята до уваги не була.

Судом також встановлено, що поставка продукції ТОВ ЛЕГО УНІВЕРС здійснювалась на підставі договору поставки №12/0409 від 04.09.2017 року (т. 3, а.с. 138-140), за умовами якого продавець (ТОВ ЛЕГО УНІВЕРС ) в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується передати у власність покупцю (ФОП ОСОБА_5В.) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника за його рахунок. Прийняття товару за кількістю та якістю проводиться замовником за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Цементна, 4.

На виконання умов договору ТОВ ЛЕГО УНІВЕРС виписано видаткові накладні від 18.09.2017 року №1909/2, від 18.09.2017 року №1610/2, від 19.09.2017 року №1909/1; податкові накладні №161 від 18.09.2017 року, №174 від 18.09.2017 року, №162 від 19.09.2017 року на загальну суму 288 241,25 грн., в тому числі ПДВ - 48 040,21 грн.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ЛЕГО УНІВЕРС , податок на додану вартість по придбаному товару ФОП ОСОБА_5 включено до складу податкового кредиту у вересні 2017 року у сумі ПДВ 48 040,00 грн.

Розрахунки за поставлений товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в загальній сумі 288 241,20 грн.

Також, судом встановлено, що між ПП Науково - дослідницька фі рма Оптимальні технології (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки продукції №1207/1 від 12.07.2017 року (т. 3, а.с. 133-134).

У вказаному договорі передбачено, що в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупця товар (продукція), а покупець зобов'язується прийняти поставлену продукцію у відповідності з умовами договору покупцю та оплатити її вартість. Продукція, що є предметом цього договору, поставляється постачальником протягом 5 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки покупця. Постачальник поставляє продукцію покупцю в асортименті та кількості, передбаченому заявкою покупця. Покупець приймає продукцію по факту поставки згідно з накладною. Датою поставки продукції є дата передачі продукції постачальником покупцю. Дата поставки визначається по даті підписання сторонами накладної на продукцію.

На виконання умов договору №1207/1 від 12.07.2017 року ПП Науково - дослідницька фі рма Оптимальні технології виписано видаткову накладну від 17.07.2017 року №170711, податкову накладну №170711 від 17.07.2017 року на суму 63 419,88 грн., в тому числі ПДВ 10 569,98 грн.

На підставі податкових накладних, виписаних ПП Науково - дослідницька фі рма Оптимальні технології , податок на додану вартість по придбаному товару включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_5 у липні 2017 року у сумі ПДВ 10 570,00 грн.

Розрахунки за поставлений товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в загальній сумі 63 419,88 грн.

Також, матеріалами справи підтверджено, що за умовами договору поставки №42 від 09.10.2017 року (т. 3, а.с. 124-128), укладеного між ТОВ МАСТЕРІ ТРЕЙД (постачальник) та позивачем (покупець), постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати цей товар. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника за його рахунок. Прийняття товару за кількістю та якістю проводиться замовником за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Цементна, 4.

На виконання умов договору ТОВ МАСТЕРІ ТРЕЙД виписано видаткові накладні від 16.10.2017 року №180, від 27.10.2017 року №327; податкові накладні №180 від 16.10.2017 року, №327 від 27.10.2017 року на суму 139 105,88 грн., в тому числі ПДВ - 23 184,31 грн.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ МАСТЕРІ ТРЕЙД , податок на додану вартість по придбаному товару включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_5 у жовтні 2017 року у сумі ПДВ 16 941,00 грн.

Розрахунки за поставлений товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в загальній сумі 139 105,87 грн.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ ОСОБА_6 ГРУП (постачальник) та ФОП ОСОБА_5 (покупець) укладено договір поставки №12/3011 від 30.11.2017 року (т. 3, а.с. 111-115), на виконання якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати цей товар. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника за його рахунок. Прийняття товару за кількістю та якістю проводиться замовником за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Цементна, 4.

ТОВ ОСОБА_6 ГРУП було складено видаткові накладні від 01.12.2017 року №327, від 01.12.2017 року №326, від 01.12.2017 року №328, від 01.12.2017 року №368; податкові накладні №27 від 01.12.2017 року, №28 від 01.12.2017 року, №26 від 01.12.2017 року, №68 від 01.12.2017 року на загальну суму 222 758,53 грн., в тому числі ПДВ 37 126,42 грн.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ОСОБА_6 ГРУП , податок на додану вартість по придбаному товару включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_5 у грудні 2017 року у сумі ПДВ 37 126,00 грн.

Розрахунки за поставлений товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в загальній сумі 222 758,53 грн.

За умовами договору поставки №32-0111 від 01.11.2017 року постачальник (ТОВ РІТЕЙЛ СТЕНД ) (т. 3, а.с. 105-110) зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передавати у власність покупця (позивач) товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати цей товар. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника за його рахунок. Прийняття товару за кількістю та якістю проводиться замовником за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Цементна, 4.

На виконання умов договору ТОВ РІТЕЙЛ СТЕНД виписано видаткові накладні від 16.11.2017 року №1611/243, від 16.11.2017 року №1611/244, від 16.11.2017 року №1611/245; податкові накладні №27 від 01.12.2017 року, №28 від 01.12.2017 року, №26 від 01.12.2017 року на суму 211 954,30 грн., в тому числі ПДВ - 35 325,71 грн.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ РІТЕЙЛ СТЕНД , податок на додану вартість по придбаному товару включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_5 у листопаді 2017 року у сумі ПДВ 35 326,00 грн.

Розрахунки за поставлений товар проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в загальній сумі 211 954,43 грн.

Придбані за вищевказаними договорами товари (продукти харчування) ФОП ОСОБА_7 зберігала в орендованих приміщеннях та холодильних камерах на підставі договору суборенди №759 від 25.10.2016 року (т. 1, а.с. 81-84) у ТОВ Управління громадського харчування та торгівлі за адресою: м. Кам'янське, вул. Цементна, 4, морозильних камерах, які представля ють собою складські приміщення з установленим холодильним обладнанням. Товари наван тажувалися і розвантажувалися як силами продавця, так і силами водія - експедитора та фізи чною особою-підприємцем.

Крім того, послуги по зберіганню ТМЦ за адресою: м. Кам'янське, вул. Запасна, 7 та про ведення вантажних робіт ФОП ОСОБА_5 надавало ТОВ Дніпропром і К згідно договору №063002/1 від 30.06.2017 року про надання послуг по перевезенню вантажів та проведення вантажних робіт (т. 1, а.с. 112-114).

Покупцями вище переліченої продукції були КДНЗ 2 ОСОБА_8 дзвіночки (ЄДРПОУ 35095012), стан 0 , код ДПІ 401; КДНЗ 3 ОСОБА_8 (ЄДРПОУ 35095028), стан 0 , код ДПІ 401; КДНЗ 4 Ромашка (ЄДРПОУ 35095033), стан 0 , код ДПІ 401; КДНЗ 6 СОНЕЧКО (ЄДРПОУ 35095049), стан 0 , код ДПІ 401; КДНЗ 8 БІЛОЧКА (ЄДРПОУ 35323404), стан 0 , код ДПІ 401; ЗОШ 2 (ЄДРПОУ 33340061), стан 0 , код ДПІ 401; ЗОШ 4 (ЄДРПОУ 33340119), стан 0 , код ДПІ 401; ЗОШ 3 (ЄДРПОУ 33340124), стан 0 , код ДПІ 401; ЗОШ 5 (ЄДРПОУ 33340098), стан 0 , код ДПІ 401 на підставі укладених договорів про придбання продуктів харчування.

З акту перевірки вбачається, що контролюючий орган робить висновок про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки ФОП ОСОБА_5 до перевірки не надано товарно-транспортних накладних та інших документів, які свідчать про транспортування, тобто рух ТМЦ, з відмітками про передачу та отримання ТМЦ.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, транспортування придбаного товару проводилось орендованими транспортними засобами, транспортними засобами постачальників, транспортними засобами покупців частково за рахунок контрагентів, частково за рахунок ФОП ОСОБА_5 в залежності від умов договорів.

Так, пунктом 1.1 договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 26.05.2017 року №2605/1, укладеному між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Україна-2000 (ЄДРПОУ 31197641), передбачено, що перевізник зобов'язується доставляти і отримувати ввірений йому для перевезення вантаж (згідно товарно-транспортної накладної) транспортним засобом: марка DAF SHMITZ, тип ВАНТАЖНИЙ (фургон з причепом), державний номер транспортного засобу АЕ9785ЕЕ, в пункт призначення і видавати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а також приймає на себе зобов'язання надавати експедиторські послуги, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати перевізнику. Згідно з пунктом 2.4 цього ж договору навантаження і розвантаження вантажів здійснюються за домовленістю сторін.

Відповідно до товарно-транспортних накладних, оформлених відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 26.05.2017 року №2605/1, перевезення здійснювались протягом червня 2017 року на підставі товарно-транспортних накладних №Р1 від 01.06.2017 року, №Р2 від 01.06.2017 року, №Р3 від 01.06.2017 року, №Р4 від 01.06.2017 року, №Р5 від 01.06.2017 року, №Р6 від 01.06.2017 року, №Р7 від 01.06.2017 року, №Р8 від 06.06.2017 року, №Р9 від 06.06.2017 року, №Р10 від 06.06.2017 року, №Р11 від 06.06.2017 року, №Р12 від 06.06.2017 року, №Р13 від 06.06.2017 року, №Р14 від 06.06.2017 року, №Р15 від 07.06.2017 року, №Р16 від 08.06.2017 року, №Р17 від 09.06.2017 року, №Р18 від 12.06.2017 року, №Р19 від 12.06.2017 року, №Р20 від 12.06.2017 року, №Р21 від 12.06.2017 року, №Р22 від 12.06.2017 року, №Р23 від 12.06.2017 року, №Р24 від 12.06.2017 року, №Р25 від 13.06.2017 року, №Р26 від 13.06.2017 року, №Р28 від 14.06.2017 року, №Р29 від 14.06.2017 року, №Р30 від 14.06.2017 року, №Р31 від 14.06.2017 року, №Р32 від 14.06.2017 року, №Р33 від 14.06.2017 року, №Р34 від 15.06.2017 року, №Р35 від 15.06.2017 року, №Р36 від 15.06.2017 року, №Р37 від 15.06.2017 року, №Р38 від 15.06.2017 року, №Р39 від 19.06.2017 року, №Р40 від 19.06.2017 року, №Р41 від 19.06.2017 року, №Р42 від 19.06.2017 року, №Р43 від 19.06.2017 року, №Р44 від 19.06.2017 року, №Р45 від 19.06.2017 року, №Р46 від 20.06.2017 року, №Р47 від 20.06.2017 року, №Р48 від 20.06.2017 року, №Р49 від 20.06.2017 року, №Р50 від 20.06.2017 року, №Р51 від 20.06.2017 року, №Р52 від 21.06.2017 року, №Р53 від 21.06.2017 року, №Р54 від 21.06.2017 року, №Р55 від 21.06.2017 року, №Р56 від 21.06.2017 року, №Р57 від 21.06.2017 року, №Р58 від 22.06.2017 року, №Р59 від 22.06.2017 року, №Р60 від 22.06.2017 року, №Р61 від 22.06.2017 року, №Р62 від 22.06.2017 року, №Р63 від 26.06.2017 року: пункт навантаження - м. Кам'янське, пункт розвантаження - м. Вільногірськ.

Загальна вартість робіт (послуг) з відшкодування витрат на вантажні перевезення відповідно акту №30061 склала 46 200,00 грн. (з ПДВ), в т.ч. ПДВ - 7700 грн. Оплата за транспортно-експедиційні послуги за червень 2017 року згідно договору від 26.05.2017 року №2605/1 та акту виконаних робіт за червень відбулася 23.06.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням №135 в сумі 462000,00 грн. (банківські виписки з рахунку №26005476682 АТ Райффайзен банк Аваль у м. Києві, МФО 380805 за червень 2017 року).

На підставі податкової накладної від 30.06.2017 року реєстраційний номер НОМЕР_2, виписаною ТОВ Україна-2000 , податок на додану вартість по отриманій послузі включено до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_5 у червні 2017 року.

Також, для доставки товарів від продавців на склади позивача і далі до покупців, крім транспорту постачальників, ФОП ОСОБА_5 використовувала автомо біль ГАЗ-3302002-01 фургон малотоннажний - В, державний номер АЕ 7224НІ, який був наданий позивачу фізичною особою ОСОБА_8 у безоплатне користування для використання у господарській діяльності на підставі договору позички від 03.01.2017 року.

При цьому, судом не можуть братися до уваги посилання відповідача на те, що договір позички від 03.01.2017 року з фізичною особою ОСОБА_8 но таріально не посвідчений, а тому, факт використання в господарській діяльності автомобіля ГАЗ-3302002-01 є непідтвердженим.

Так, відповідно до частини 1 статті 827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Частиною 4 статті 828 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Разом з тим, статтею 1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що наземні транспортні засоби - пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України дай тимчасовою користування, зареєстровані в інших країнах.

Підпунктом b статті 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, здійснюючих міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання України - 07.09.2005 року) встановлено, що під автомобілем мається на увазі будь-який самохідний транспортний засіб, що використовується для перевезення на дорогах людей або вантажів або буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей або вантажів; цей термін не включає сільськогосподарські трактори.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, всі автомобілі (і вантажні, і легкові) належать до самохідних транспортних засобів, а, отже, договір позички таких транспортних засобів не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення.

На думку суду сама по собі відсутність нотаріального посвідчення договору позички не впливає на правомірність формування позивачем валових витрат по господарських операціях з оренди автомобіля.

Суд також відмічає, що договір позички від 03.01.2017 року про безкоштовне користування автомобілем на давалась до заперечень на акт перевірки, що підтверджується матеріалами справи.

За приписами пункту 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, для водія фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, необхідно мати, зокрема, накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж, при цьому необхідності оформлення товарно-транспортної наклад ної не передбачено.

Контролюючий орган вважає, що ФОП ОСОБА_5 безпідставно віднесено до складу витрат вартість газу пропан бутан г 2711.12.97.00 для заправки автомо біля ГАЗ-3302002-01, на підтвердження використання якого у господарській діяльності не на дано підтверджуючі документи.

ОСОБА_6, як зазначається в самому акті перевірки, газ пропан бутан 2711.12.97.00 у кількості 3 909,23 л. ФОП ОСОБА_5 придбала за безготівковим розрахунком у ПП Кундео (ЄДРПОУ 34655074) на суму 36 749,31 грн. відповідно до договору №5 від 10.08.2017 року поставки зрідженого газу, та використала для заправки автомобіля ГАЗ-3302002-01, який використовувався на підставі договору позички від 03.01.2017 року із фізичною особою ОСОБА_8 для доставки товарів від продавців на склади підприємця і далі до покупців, тобто, у виробничих потребах.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу щодо непідтвердження факту реальності господарських операцій між ФОП ОСОБА_5 та контрагентами-постачальниками базуються на відсутності товарно-транспортних накладних, що підтверджують перевезення товару.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до абзацу 27 пункту 1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тобто, товарно транспортні накладні є обов'язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення.

Суд зазначає, що умовами досліджених договорів між позивачем і контрагентами не було передбачено, що позивач виступав у якості замовника за договором перевезення, тоді як товарно-транспортна документація призначена для обліку руху товарно матеріальних цінностей, розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини між перевізником та замовником по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

За таких обставин, відсутність товарно-транспортних накладних не може слугувати підставою для позбавлення позивача на податковий кредит за відповідний період.

Доводи контролюючого органу про те, що господарські операції не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки за весь період діяльності контрагентів позивача по ланцюгу взаємопов'язаних господарських опе рацій з руху товарів на придбання товару номенклатурою в кількості та вартості встановлена відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва, на підтвердження чого відповідач посилається інформаційні бази даних ДФС, податкову звітність та інші джерел інформації, відповідно до яких у контрагентів позивача відсутня необхідна для ведення господарської діяльності кількість працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, неподання податкової звітності. ОСОБА_6 викладені обставини не свідчать про безтоварність угод поставки послуг з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період надання послуг.

Суд зауважує, що поставлений товар не обов'язково мав бути придбаним в період, що перевірявся, оскільки він міг бути придбаним в попередні періоди і зберігатись на складі, взятим у іншого власника на реалізацію, придбаний у неплатника ПДВ або продавець податкову накладну не зареєстрував чи в її реєстрації ДФС України було відмовлено.

ОСОБА_6, щоб з'ясувати вказані обставини контролюючий орган зустрічних перевірок не проводив, а висновки зробив лише за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних, тобто лише за наявними зареєстрованими по датковими накладними. Однак, податкова накладна є документом податкового, а не бухгал терського обліку. Факт здійснення господарської операції має підтверджуватись не податко вими, а цивільно-правовими (договір, довіреність, гарантія і т.д.) та бухгалтерськими (видат кова накладна, рахунок-фактура, платіжні доручення,банківські виписки і т.д.) документами.

Тобто, вказані обставини є лише припущенням відповідача про неможливість здійснення господарських операцій контрагентами позивача, з огляду на те, що податкове законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування від встановлення факту сплати контрагентами податку до бюджету по всьому ланцюгу постачальників від виробника до особи, що заявила своє право на відшкодування ПДВ, як не залежить таке право і від фактичного перебування господарюючих суб'єктів за їх юридичною адресою.

Крім того, позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, у тому числі по декларуванню податкових зобов'язань чи по їх сплаті, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, правомірність віднесення позивачем відповідних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, первинними документами спростовується висновок відповідача про порушення ФОП ОСОБА_5 пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України в частині безпідставного віднесення до складу витрат, які враховуються при обчисленні оподатковуваного доходу, витрат, які не підтверджені первинними документами на суму 1 548 353,55 грн. за 2017 рік.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зважаючи, що в ході розгляду справи встановлено, що за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 року ФОП ОСОБА_5 включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість від придбання ТМЦ на загальну суму ПДВ - 303427,33 грн. на підставі первинних документів, які за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважаються належними документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності, висновок відповідача про неправомірне завищення ФОП ОСОБА_5 податкового кредиту у сумі 303427,33 грн. не відповідає дійсним обставинам справи, а тому податкове повідомлення-рішення №0156511305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 312 636,00 грн. підлягає скасуванню.

Що стосується правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0156701305 від 03.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 29 606,54 грн., з яких 23 685, 23 грн. - податкові зобов'язання, 5 921, 31 грн. - штрафні (фінансові) санкції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платниками військового збору є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема: об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

Оскільки, в ході розгляду справи було встановлено, що позивачем правильно було відображено в податкових деклараціях вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, відповідачем неправомірно донараховано військового збору на суму 23 933,17 грн.

Щодо порушення позивачем вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI), суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховують на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. (частина 2 статті 9 Закону № 2464-VI).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 не було занижено суму доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний внесок, а тому донарахування єдиного внеску на загальну суму 68 576,20 грн. є протиправним.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (51931, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області: податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 року №0156701305; податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 року №0157971305; податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 року №0156661305; податкове повідомлення-рішення від 03.05.2018 року №0156511305; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.05.2018 року №Ф-0156851305, рішення від 03.05.2018 року №0156841305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 12 774,36 грн. (дванадцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні тридцять шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 05 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_1