ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 квітня 2019 року Справа № 160/2717/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Сільського (фермерського) господарства «Чипець» до Державної фіскальної служби України, Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії , -
ВСТАНОВИВ:
25 березня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Сільського (фермерського) господарства «Чипець» до Державної фіскальної служби України, Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 1002277/31884394 від 27.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Сільським (фермерським) господарством «Чипець» (код ЄДРПОУ 31884394);
- зобов'язати ОСОБА_1 фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року, поданої Сільським (фермерським) господарством «Чипець» (код ЄДРПОУ 31884394) датою її первинного подання.
Пред'явлений позов ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року залишено без руху, через невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 робочих днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із вірним визначенням суб'єктного складу сторін та уточненням змісту позовних вимог.
На виконання вимоги ухвали суду від 29.03.2019 року Сільським (фермерським) господарством «Чипець» в особі адвоката ОСОБА_2 11.03.2019 року подано до суду позовну заяву, в якій визначено відповідачем ОСОБА_1 фіскальну службу України.
Разом з тим, суд наголошує, що спірне рішення № 1002277/31884394 від 27.11.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.09.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка є комісією регіонального рівня.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить із наступного.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Водночас статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частинами 3-6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника юридичної особи, в тому числі суб'єкта владних повноважень, можуть підтверджуватись, зокрема, довіреністю, яка видана від її імені та підписана особою, уповноваженою на це законом або установчими документами або її копією, засвідченою у встановленому законом порядку.
Також відповідно до частин 1 та 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року №1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2, в силу положень якої представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення здійснюється виключно адвокатами.
Наведене кореспондується з положеннями статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині 1 якої закріплено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом абзацу 1 підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) представництво відповідно до статті 131-2 цієї Конституції виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Застереження щодо виключення з цього правила міститься лише в абзаці 3 названого підпункту, яким передбачено, що представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Згідно із частинами 1 та 3 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частини 4 цієї ж статті повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону № 5076.
Отже, починаючи з 1 січня 2019 року представництво у судах першої інстанції, у провадженнях, розпочатих після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами.
Позовна заява від імені Сільського (фермерського) господарства «Чипець» підписана ОСОБА_2, як уповноваженим адвокатом, й на підтвердження таких повноважень додано: копію довіреності від 05.07.2018 року, складену від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОМ СЕРВІС» ОСОБА_3, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5373, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області від 27.02.2019 року № 3.
Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підписано особою-представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва позивача, а отже, яка не мала права його підписувати в порушення вимог пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує стальність та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Практика щодо застосування вищезазначених норм права викладена в ухвалі Верховного Суду від 31.08.2018 року у справі № 826/11649/16, яка повинна бути врахована адміністративним судом згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до приписів пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Сільського (фермерського) господарства «Чипець» до Державної фіскальної служби України, Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2019 |
Оприлюднено | 16.04.2019 |
Номер документу | 81174372 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні