Ухвала

від 16.04.2019 по справі 300/824/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"16" квітня 2019 р.                                                   Справа № 300/824/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Приватного агропромислового підприємства «Ольвія-М» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

12.04.2019 Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного агропромислового підприємства «Ольвія-М» про стягнення заборгованості за період з грудня 2017 року по березень 2019 року у розмірі 5420,78 грн.

Одночасно із адміністративним позовом Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подало клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з забороною використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом з цим, зазначило, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду усіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Органами управління Пенсійного фонду є правління та виконавча дирекція Пенсійного фонду (частина 2 статті 59).

Враховуючи вищенаведене, зокрема умови, встановлені положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", оцінивши суб'єктний склад, підстави та предмет позову, судом встановлено, що вказана норма не передбачає відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення у справі за позовом органу Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до юридичної особи про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Крім наведених висновків, слід зазначити, що мотиви заборони використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зазначення, що не забезпечення реалізації права на оскарження позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, негативно вплине на процес забезпечення надходжень до бюджету Фонду, не містять нормативно визначених обґрунтувань для звільнення від сплати судового збору управління Пенсійного фонду, при тому, що позивач звернувся до адміністративного суду як суб'єкт владних повноважень, реалізовуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України.

Разом з тим, з позову вбачається, що вказані позивачем причини звільнення його від сплати судового збору не підпадають під перелік підстав, за яких можливе звільнення від сплати судового збору, передбаченого статтею 8 Закону України “Про судовий збір”.

Аналогічна правова позиція викладена у ухвалах Верховного Суду від 16.02.2018 по справі за №235/5368/17, від 01.03.2018 по справі за №522/7044/17 та від 27.03.2018 по справі за №496/3020/17.

Положення статті 8 Закону України “Про судовий збір” спрямовані на полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб. Положення даної статті не виключають можливості їх застосування і до юридичних осіб, зокрема, і до державних органів в окремих випадках.

Однак, законодавець, внісши зміни до Закону України "Про судовий збір" (який набрав чинності з 15.12.2017) в частині збільшення ставки судового збору, вирішив і питання щодо кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, та не включив до кола цих суб'єктів органи Пенсійного фонду України.

Невирішення законодавцем питання про фінансування позивача в частині видатків, призначених для сплати судового збору при поданні позовної заяви до суду, не може слугувати підставою для звільнення судом позивача від сплати судового збору.          

Крім того, позивач звертається до адміністративного суду, як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України. З огляду на реалізацію владних функцій, звільняючи позивача від сплати судового збору, суд поставить в нерівні умови по відношенню до позивача інших платників судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № 3674-VI "Про судовий збір").

Враховуючи вищенаведене, зокрема умови, встановлені положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", оцінивши суб'єктний склад, підстави та предмет позову, судом встановлено, що вказана норма не передбачає відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення у справі за позовом органу Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до юридичної особи про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, за подання даної позовної заяви.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії доданих до позовної заяви документів позивачем засвідчено, без зазначення дати такого засвідчення.

Згідно із пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається і власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таке підтвердження від позивача у матеріалах позову відсутнє.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921 грн.

Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими Коломийським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області позовними вимогами майнового характеру складає 1921 грн.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 даної статті передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Приватного агропромислового підприємства «Ольвія-М» про стягнення заборгованості,- залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- копій документів, які засвідчені підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення відповідно до кількості учасників справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 1921 грн.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 Скільський І.І.