Ухвала

від 15.04.2019 по справі 460/829/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 квітня 2019 року м. Рівне №460/829/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., після одержання позовної заяви

Релігійна громада Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В :

Релігійна громада Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району звернулася до адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, за змістом якого просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району (ідентифікаційний код: 35491649, адреса: 34745, Рівненська область, Корецький район, село Копитів) шляхом реєстрації статуту Релігійної громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району (ідентифікаційний код: 35491649, адреса: 34745, Рівненська область, Корецький район, село Копитів) в новій редакції;

визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації "Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції" №255 від 26.03.2019 в частині реєстрації статуту Релігійної громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району (ідентифікаційний код: 35491649, адреса: 34745, Рівненська область, Корецький район, село Копитів) в новій редакції з новою юридичною назвою.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як встановлено з позовної заяви, Релігійна громада Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району зареєстрована відповідно до чинного законодавства України, про що свідчить наступна інформація, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: дата державної реєстрації: 24.06.1997; дата запису: 15.01.2008; номер запису: 1 597 120 0000 000376; орган реєстрації - Корецька районна державна адміністрація Рівненської області.

23.02.2019 на території культової споруди села Копитів за головування ОСОБА_1 відбулись територіальні збори мешканців села щодо зміни конфесійної приналежності Релігійної громади УПЦ с. Копитів до ПЦУ.

Позивач повідомив, що членами Релігійної громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району у відповідності до положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та Статуту позивача не проводились загальні збори членів релігійної громади - Парафіяльні збори Релігійної громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району щодо прийняття рішень про внесення змін до Статуту Позивача, а відповідні рішення - не приймалися.

Позивач вказав, що керівник Релігійної громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району не підписував та не подавав будь-яких заяв про проведення державної реєстрації будь-яких змін щодо громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району до Рівненської ОДА, з огляду на що, позивач має обґрунтовані підстави стверджувати, що підписання та подання до Рівненської ОДА заяви про проведення державної реєстрації будь-яких змін щодо Релігійної громади позивача було вчинено особою, що не має на це достатніх повноважень, тобто, вчинено неуповноваженою особою, що суперечить положенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Позивач звернув увагу, що оскарженим розпорядженням зареєстровано статут Релігійної громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району з іншою юридичною назвою, тобто, фактично у протиправний спосіб було змінено найменування позивача.

Отже, предметом спору є правомірність рішення органу виконавчої влади - Рівненської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статусу релігійної організації (позивача) у новій редакції. Проте оскаржується таке рішення саме з підстав порушення особами, які подали заяву про реєстрацію змін до статуту, положень закону, статуту в частині дотримання порядку, способу та компетенції реєстрації таких змін. Ці обставини належать до внутрішньої діяльності юридичної особи та визначаються статутом, на підставі якого діє релігійна громада.

Фактичною підставою звернення до суду стали не стільки протиправні дії відповідача щодо реєстрації змін до статуту, як дії осіб, які скликали відповідні збори, прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади, подали заяву та документи для реєстрації відповідачеві.

Необхідно зауважити, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до підпунктів 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінській дії суб'єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, які мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Суд вважає, що спір між сторонами, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржене розпорядження, хоч і мав владні управлінські повноваження щодо позивача (в частині зареєструвати або відмовити у реєстрації змін до статуту релігійної громади), проте факт здійсненої реєстрації обумовлений наданими для такої реєстрації документами. В свою чергу, за змістом позовної заяви позивач власне і доводить відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та документи для внесення змін до статуту, оспорює порядок проведення парафіяльних зборів та право участі у них, повноваження приймати рішення про внесення змін до статуту.

Отже, наданню правової оцінки оскарженому розпорядженню Голови Рівненської обласної державної адміністрації передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації - Релігійної громади Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району. Оскільки спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, тому позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача.

Таким чином, даний спір не є публічно-правовим. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі №806/3462/14 (адміністративне провадження №К/9901/4706/18).

Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Релігійна громада Української Православної Церкви с. Копитів Корецького району до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження, оскільки вказану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції місцевого господарського суду.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повна ухвала складена 15.04.2019

Суддя Дорошенко Н.О.