Постанова

від 09.04.2019 по справі 826/14272/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14272/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алкмер до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Державної фіскальної служби у місті Києві, Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Алкмер звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач 1), Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач 2), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 3), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.12.2017 №93/26-59-12-01-24 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області направити до Державної фіскальної служби України документи відносно ТОВ Алкмер з метою внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ Алкмер платником податку на додану вартість з дати реєстрації шляхом внесення у автоматизовану систему даних реєстру платників податку на додану вартість Державної фіскальної служби України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації ТОВ Алкмер ;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України повернути на електронний рахунок ТОВ Алкмер у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму у розмірі 2 795 414,12 грн., на яку ТОВ Алкмер має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обгрунтування позовних вимог посилалося на те, що відсутні правові підстави для анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, оскільки позивач своєчасно подавав до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, однак останні не було відображено у звітності платника податку, натомість, контролюючий орган мотивував необхідність подання декларації з податку на додану вартість в електронному вигляді. Позивач наголошує, що ним подавався до контролюючого органу договір про визнання електронних документів, однак відповідачем 1 не було вчинено відповідних дій щодо його реєстрації, незважаючи на численні звернення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року позов задоволено.

Судове рішення вмотивовано тим, що порушення позивачем порядку подання декларацій з податку на додану вартість, у зв'язку з чим останні не прийняті як податкова звітність, сталось внаслідок бездіяльності відповідача-1 який за відсутності будь-якого обґрунтування впродовж тривалого періоду часу не вчиняв жодних дій щодо укладення або відмови в укладенні із позивачем договору про визнання електронних документів. Поряд з цим, позивачем вчинено дії на виконати обов'язку, як суб'єкта декларування з подання контролюючому органу декларацій. Факту неподання ним протягом останніх послідовних податкових 12 місяців декларації з податку на додану вартість чи подачі такої декларації (податкового розрахунку), який би свідчив про відсутність операцій, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи кредиту під час судового розгляду справи відповідачем не доведено та судом не встановлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що підставою для прийняття спірного рішення стало неподання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців декларації (податкового розрахунку). Також, апелянт звертає увагу на те, що предметом оскарження у даній справі є саме протиправність рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а не протиправність дій податкового органу щодо відмови в укладенні договорів про визнання електронних документів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.12.2017 №93/26-59-12-01-24 анульовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкмер", як платника на додану вартість та у подальшому залишок коштів останнього на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість було перераховано до бюджету, а таких рахунок закрито.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Анулювання реєстрації здійснюється на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Згідно з пунктом 5.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі - Положення) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо зокрема особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 розділу V Положення при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Положеннями підпункту 5.5 розділу V Положення передбачено, що анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Як зазначалося вище, рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.12.2017 №93/26-59-12-01-24 анульовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкмер", як платника на додану вартість. Підставою для прийняття такого рішення зазначено неподання податковому органу податкових декларацій з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (з грудня 2016 року по листопад 2017 року), які свідчать про відсутність постачання/придбання.

Однак, матеріалами справи підтверджується, що позивачем 18.01.2017, 16.02.2017 року у паперовому вигляді були подані податкові декларації з податку на додану вартість до податкового органу та вони були прийняті останнім, про що свідчать штампи контролюючого органу на податкових деклараціях.

При цьому, як слідує з пояснень позивача та не заперечується податковим органом, контролюючим органом не було відображено в податковій звітності платника податку вказані декларації з тих підстав, що вони не подані в електронному вигляді.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Алкмер 18.01.2017 на адресу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було направлено супровідним листом договір про визнання електронних документів, однак відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду не зазначено причин, з яких не було прийнято договір про визнання електронних документів та не надано доказів того, що договір, наданий позивачем супровідним листом від 18.01.2017 №22/5-01 не відповідав вимогам законодавства.

Отже, наведені обставини свідчать, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства вчинялися дії для подання контролюючому органу податкової звітності, що свідчить про необґрунтованість висновку державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про неподання податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців та протягом періоду з грудня 2016 року по листопад 2017 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №805/4063/17-а.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.12.2017 №93/26-59-12-01-24 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 308 КАС України та відсутність апеляційних скарг відповідача 2 та відповідача 3 колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в іншій частині позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма