Постанова

від 10.04.2019 по справі 826/5885/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5885/18 Головуючий у 1 інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Ганечко О.М. Кузьмишиної О.М. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномед Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномед Україна" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномед Україна", в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Техномед Україна , розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності 7-А в Дніпровському районі, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України в м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Техномед Україна, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності 7-А в Дніпровському районі, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Покладено на Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві обов'язок щодо забезпечення виконання даного рішення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномед Україна" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що частина виявлених позивачем порушень законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки товариством усунута.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.06.2016 р. директору Товариству з обмеженою відповідальністю Техномед Україна було винесено припис № 1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки, який був надісланий Відповідачу згідно фіскального чеку № 3267 від 06.06.2016 р.

Пізніше, на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві № 109 від 20.02.2018 р. Про проведення позапланових перевірок та посвідчення № 104 від 21.02.2018 р. на проведення перевірки, Головним управлінням ДСНС України у м. Києві у період з 26.02.2018 р. по 27.02.2018 р. була проведена позапланова перевірка приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Техномед Україна , розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності 7-А в Дніпровському районі.

За наслідками перевірки було складено Акт № 41 яким було встановлено, що приміщення ТОВ Техномед Україна , розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності 7-А, експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Детальний опис виявлених порушень наведено в Акті № 41. Копію даного акту отримано представником ТОВ Техномед Україна 27.02.2018 р., про що свідчить підпис головного електрика ТОВ Техномед Україна ОСОБА_5 в Акт № 41.

Зокрема, Актом № 41 були встановлені наступні порушення:

- п. 1.6 розділ ІV Правил пожежної безпеки України - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях коридору підвального поверху, та на сходовій клітині не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 1.18 розділ ІV Правил пожежної безпеки України - в підсобних приміщеннях підвального поверху допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- п. 1.17 розділ ІV Правил пожежної безпеки України - в підсобному приміщенні архіву допускається встановлення електророзеток, вимикачів на горючу основу (поверхню) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- п. 2.37 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України - запасна евакуаційна сходова клітина з 2,3-го поверхів захаращена матеріальними цінностями та різними матеріалами;

- п. 2.37 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України - двері евакуаційних виходів, які ведуть з коридорів 2,3-го поверхів до запасної сходової клітини не забезпечені замками, що легко відчиняються з середини;

- п. 2.37 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України - двері евакуаційних виходів, які ведуть з коридорів 2,3-го поверхів до запасної сходової клітини не забезпечені замками, що легко відчиняються з середини;

- п. 2.33 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України, п. 7.2.7 ДБН В.1.1.7-2016 - ширина евакуаційних дверей з 2-го поверху, які ведуть до сходової клітини менше 0,8 метра;

- п. 2.33, 2.28 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України - в офісних приміщеннях на другому поверсі допускається застосування на шляхах евакуації килимового покриття, на які ненадані відповідні результати іспитів стосовно таких показників, як горючість, займистість, токсичність та поширення полум'я поверхнею;

- п. 2.33 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України, п. 7.2.1, 7.3.24 ДБН В.1.1.7-2016 - вихід з підвального поверху влаштований через об'єм сходової клітини типу СК1, який не відокремлено (не ізольовано) від розташованих вище поверхів;

- п. 2.33 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України - в віконних отворах сходових клітин СК1 не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2 м 2 ;

- п. 2.37 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України - в об'ємі ліфтового холу 3-го поверху допускається розміщення офісного приміщення;

- п. 1.1, 1.4 розділ V Правил пожежної безпеки України - система протидимного захисту (система димовидалення з 2,3-го поверхів), перебуває у непрацездатному (неробочому) стані;

- п. 1.3 розділ ІІІ , п.п 1.1, 1.4 розділ V Правил пожежної безпеки України - клапани системи димовидалення, які розміщені в коридорах на 2,3-му поверхах не відчиняються закладені наглухо;

- п. 9.1 розділ VІ Правил пожежної безпеки України - складські приміщення розташовані в підвальному поверсі не обладнані системою димовидалення;

- п. 1.2 розділ V Правил пожежної безпеки України - приміщення поверхів не обладнані системою оповіщення про пожежу;

- п. 1.1, 2.2, 2.3 розділ V Правил пожежної безпеки України - пожежні насоси, які повинні забезпечувати потрібний напір води до мережі пожежних кран- комплектів (які розміщені на поверхах), не функціонують та не утримуються у постійній експлуатаційній готовності згідно вимог Державних будівельних норм;

- п. 2.2 розділ V Правил пожежної безпеки України - пожежні кран-комплекти, які розміщені на поверхах не пройшли технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- п. 1.3 Розділ ІІІ, п. 2.2 розділ V Правил пожежної безпеки України - не забезпечений вільний доступ до пожежного інвентарю, який знаходиться в пожежних кран- комплектах розташованих на поверхах, а саме дверцята шаф пожежних кран-комплектів зачинені на навісні замки;

- п. 2.3 Розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України, п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9.2009 - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме двері складських приміщень підвального поверху не виконані протипожежними з відповідним класом вогнестійкості;

- п. 1.2 розділ V Правил пожежної безпеки України - приміщення, які здаються в орендне користування суб'єктам господарювання де розміщені електронно-обчислювальні машини для обробки даних (серверні) не обладнані автоматичною системою пожежогасіння;

- ст. 57 Кодексу цивільного захисту - господарська діяльність в приміщеннях здійснюється без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Наведені порушення, на думку позивача, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем припису, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно частини першої статті 7 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

За правилами частини сьомої ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Разом з цим, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту. Також, цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

В силу частини третьої ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

У відповідності до п. 12 частини першої ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною другою ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДСНС України у м. Києві у період з 26.02.2018 р. по 27.02.2018 р. була проведена позапланова перевірка приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Техномед Україна , розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності 7-А в Дніпровському районі.

За наслідками перевірки було складено Акт № 14 яким встановлено, що приміщення ТОВ Техномед Україна , розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності 7-А експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та вказано на 21 порушення.

Також, як вбачається з матеріалів справи, частину порушень відповідачем усунуто.

Так, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві повторно з 04.04.2018 року по 05.07.2018 року проведено перевірку приміщення ТОВ Техномед Україна , про що складенно акт № 275, згідно якого, відповідачем не усунуто 12 порушень вимог пожежної безпеки, зокрема; в офісних приміщеннях на другому поверсі допускається застосування на шляхах еваекуації килимового покриття, на які не надані відповідні результати іспитів стосовно таких показників, як горючість, займистість, токсичність та поширення полумя поверхнею; система протидимного захисту (система димовидалення з 2-3 поверхів) перебуває у непрацездатному стані; клапани системи протидимного захисту, які розміщені в коридорах на 2,3-му поверхах, не відчиняються, закладені наглухо; складські приміщення в підвальному поверсі не обладнані системою димовидалення; приміщення поверхів не обладнані системою оповіщення про пожежу, тощо.

Зазначені порушення у сукупності сприяють виникненню та швидкому розповсюдженню пожежі, перешкоджають успішній евакукації та ускладнюють оперативну ліквідацію пожежно-рятувальними підрозділами, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають у данному підприємстві.

На думку колегії суддів, вказані порушення можуть призвести до займання і розповсюдження вогню, та, безумовно, пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.

Виявленні позивачем порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що виявлені порушення викликають необхідність застосування судом заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

Відповідач вказує, що ним частина порушень усунуто, також, зазначає, що порушення щодо не обладнання складських приміщень в підвальному поверсі не системою димовидалення не є компетенцією відповідача, оскільки він не є балансоутримувачем будівлі, а є лише власником частини приміщень.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до положень статей 4-7 Закону України Про пожежну безпеку , правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Згідно вимог частини пятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Не усунені порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що, у свою чергу, унеможливлює, забезпечити безпеку працівників та відвідувачів в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем під час апеляційного розгляду справи.

Разом з тим, доводи відповідача про те, що частково ним було усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Так, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров'я людей.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) та заборони експлуатацію дошкільного навчального закладу.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16, від 28.02.2019 року № 810/2400/18 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.

Вірними, також, є посилання позивача на те, що належним доказом усунення порушень є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної та техногшенної безпеки, а тому, якщо апелянт вважає, що порушення відсутні, він може звернутися із заявою про проведення перевірки до позивача для встановлення відсутності порушень.

Щодо доводів апелянта про встановлення мораторію на перевірки та відсутність у позивача права на її проведенння, колегія суддів зазначає, що, у данному випадку, відповідач здійснював позаплановий захід щодо перевірки виконання припису від 06.06.2016 року, а тому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016, № 1728-VIII, мораторій на цю перевірку не поширювався.

Решта доводів та заперечень апелянта - висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 250,315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномед Україна" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Ганечко О.М. Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 15.04.2019 року