Постанова

від 09.04.2019 по справі 826/14172/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14172/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства ОТІ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПрАТ ОТІ звернулося у суд із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19 червня 2018 року №0366951209, від 20 червня 2018 року №0370011209.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після набрання чинності Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, тобто з 01 січня 2017 року ПрАТ "ОТІ" при сплаті земельного податку використовує дані витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отриманого 20 квітня 2018 року за №2478/86-18, що стало підставою для уточнення податкових декларацій, тому відповідачем неправомірно та усупереч чинному законодавству прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.

Судове рішення вмотивовано тим, що висновки актів перевірок про заниження ПрАТ "ОТІ" сум податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, визначених за результатами подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2017 та 2018 роки, нормативно та документально не підтверджуються, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання із земельного податку за 2017 та 2018 роки суперечить приписам Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що станом на момент проведення камеральної перевірки була дійсна довідка №Ю-09518/2015 від 14.08.2015 року, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Федори Пушиної, 30/32 у Святошинському районі м. Києва площею 0,9545 га складає 47 380 734,37 грн. та позивачем не було надано до Головного управління ДФС у м. Києві доказів направлення нової нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві за наслідками камеральної перевірки уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ПрАТ ОТІ за січень-грудень 2017 року та січень - квітень 2018 року складено акт №267/26-15-12-09-19/21502504 та №268/26-15-12-09-19/21502504.

Згідно висновків вказаних актів перевірки сума податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, визначена за результатами подання позивачем уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2017 та 2018 роки, є нижчої, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на 806 803,84 грн. та 246 523,42 грн. відповідно.

На підставі зазначених актів контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 19 червня 2018 року №0366951209, від 20 червня 2018 року №0370011209.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 19 червня 2018 року №0366951209 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 286.1 статті 286, пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України ПрАТ "ОТІ" збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб на 308 154,28 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 246 523,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 630,86 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 20 червня 2018 року №0370011209 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 286.1 статті 286, пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України ПрАТ "ОТІ" збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб на 1 210 205,76 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 806 803,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 403 401,92 грн.

Приймаючи податкові повідомлення - рішення контролюючий орган виходив з того, що згідно з витягом з бази даних КП "Кадастр" отримано довідку від 14 серпня 2015 року №Ю-09518/2015, за якою розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 75:155:0001 по вул. Федори Пушиної, 30/32 у Святошинському районі міста Києва площею 0,9545 га з врахуванням індексації на 2017 та 2018 роки (листи Держгеокадастру від 11 січня 2016 року №6-28-0,22-201/2-16 та від 12 січня 2017 року №22-28-0,22-443/2-17) складає 47 380 734,37 грн.

Вважаючи податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За статтею 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з статтею 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, платники земельного податку - юридичні особи самостійно обчислюють земельний податок на підставі даних державного земельного кадастру з використанням відповідного розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У свою чергу, контролюючий орган при виникненні сумнів у розмірі задекларованого земельного податку повинен отримати інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ПрАТ ОТІ подало до ДПІ у Святошинському районі податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:155:0001 по вул. Федори Пушиної, 30/32 у Святошинському районі міста Києва площею 0,9545 га, у якій задекларовано річну суму земельного податку у розмірі 1 421 422,03 грн., та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік щодо тієї ж земельної ділянки, у якій задекларовано річну суму земельного податку у розмірі 1 421 422,03 грн.

Розрахунок та сплата земельного податку здійснювалась із врахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 14 серпня 2015 року.

У подальшому, на підставі пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, позивач подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 та 2018 роки, зареєстровані за №9300334275 від 25 квітня 2018 року та за №9077411825 від 25 квітня 2018 року відповідно, у яких сума земельного податку зменшена, а саме: річна сума земельного податку за 2017 рік складає 614 618,19 грн.; річна сума земельного податку за 2018 рік складає 614 618,19 грн.

При цьому, як вказує позивач, сума земельного податку за 2017 та 2018 роки зменшилась у зв'язку із тим, що ПрАТ "ОТІ" отримав витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:155:0001 по вул. Федори Пушиної, 30/32 у Святошинському районі міста Києва площею 0,9545 га, сформований 20 квітня 2018 року за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та зареєстрований в ГУ Держгеокадастру у м. Києві за вихідним №2478/86-18 від 20 квітня 2018 року., згідно з яким нормативно грошова оцінка даної земельної ділянки складає 20 487 272,91 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу щодо довідки №Ю-09518/2015 від 14.08.2015 року, згідно якої нормативно - грошова оцінка земельної ділянки складає 47 380 734,37 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, який набрав чинності 27 грудня 2016 року і застосовується з 01 січня 2017 року, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі по тексту - Порядок).

Згідно з пунктами 2, 3 розділу І Порядку нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (із змінами).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Пункт 1 розділу ІІІ Порядку визначає, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

Отже, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем при обчисленні земельного податку правомірно використано дані витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2478/86-18 від 20 квітня 2018 року, на підставі якого подано уточнюючі декларації.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, усупереч вищенаведених вимог, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували правомірність обчислення спірної суми грошового зобов'язання із земельного податку, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки землі у розмірі 47 380 734,37 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на листи Держгеокадастру від 11 січня 2016 року №6-28-0,22-201/2-16 та від 12 січня 2017 року №22-28-0,22-443/2-17, а також довідку №Ю-09518/2015 від 14.08.2015 року колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі відсутні в матеріалах справи та не є належними доказами, які підтверджують розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розумінні вищевказаного Порядку.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо того, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів направлення нової нормативно грошової оцінки земельної ділянки до Головного управління ДФС у м. Києві, оскільки такі не спростовують відомості щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, вказаної позивачем в уточнюючій декларації.

Отже, враховуючи, що відповідачем не надано ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час перегляду справи в апеляційному порядку належних доказів того, що нормативно грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки становить 47 380 734,37 грн., колегія суддів дійшла висновку, що заниження ПрАТ "ОТІ" сум податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, визначених за результатами подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2017 та 2018 роки, нормативно та документально не підтверджується, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання із земельного податку за 2017 та 2018 роки є необгрунтованим.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року №0366951209 та від 20 червня 2018 року №0370011209 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма