Постанова

від 17.07.2007 по справі 12/417-05-9941

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/417-05-9941

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 липня 2007 р.                                                                                   № 12/417-05-9941  

 Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Одеса (далі – відділення Фонду)

на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005

зі справи  № 12/417-05-9941

за позовом прокурора міста Одеси  в інтересах держави в особі відділення Фонду

до державного підприємства житлово-експлуатаційної дільниці корпорації "Украгропромбуд", м. Одеса (далі –ДП "Украгропромбуд")

про стягнення штрафних санкцій у сумі 4 525 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 року прокурор міста Одеси в інтересах держави в особі відділення Фонду звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП "Украгропромбуд" 4 525 грн. штрафних санкцій за нестворення у 2004 році  робочих місць для працевлаштування інвалідів на підставі статей 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII "Про  основи  соціальної  захищеності  інвалідів  в  Україні"  (далі –Закон).

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2005 (суддя Юдова В.З.) у задоволені позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що ДП "Украгропромбуд" виконано вимоги Закону, зокрема, ним було створено робоче місце для працевлаштування інваліда.

Відділення Фонду звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене судове рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Скаргу мотивовано тим, що місцевим господарським судом у розгляді справи невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, Закону.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2006 касаційну скаргу відділення Фонду разом з матеріалами даної справи передано для розгляду до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2007 відділенню Фонду відмовлено у відкритті касаційного провадження  у справі, а  касаційну скаргу повернуто до Вищого господарського суду України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши правильність застосування господарським судом Одеської області норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Згідно зі статтею 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі –Положення), Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України (далі –Мінпраці) та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.

Таким чином, Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.

Отже, даний спір є публічно-правовим і на нього згідно зі статтями 4, 17 КАС України поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.

Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, місцевим господарським судом в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.

Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.

Таким чином, розгляд господарським судом першої інстанції публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає скасуванню згідно зі статтею 11110 ГПК України з передачею справи місцевому господарському суду для розгляду за правилами КАС України.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ                      № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 зі справи  № 12/417-05-9941  скасувати.

Справу передати до господарського суду Одеської області для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суддя                      В. Москаленко

Суддя                                                                                                       І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                  В. Селіваненко