Справа № 761/14834/19
Провадження № 1-кс/761/10505/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року слідчий суддяШевченківського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го відділу розслідування кримінальних проваджень ГСУ ФР ДФС ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 320180000000000 32 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України про арешт майна,
ВСТАНОВИВ :
Старший слідчий з ОВС 1-го відділу розслідування кримінальних проваджень ГСУ ФР ДФС ОСОБА_3 звернувся досуду ізклопотанняму кримінальному провадженні № 320180000000000 32 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України про арешт суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8-ми підприємств: ТОВ «Ганул» (код 34603623), ТОВ «Енігма-Трейдінг» (код 40817978), ТОВ «Трейд-Рент» (код 30218487), ТОВ «Тур Інфо» (код 30637601), ТОВ «Кофе Енд Круасан» (код 37939642), ТОВ «Комфорт Стор» (код 37983010), ТОВ «Торгівельні-Традиції» (код 38964748), ТОВ «Разборн-АДВ» (код 39235673), ТОВ «Платинум Сет» (код 40037319) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На обгрунтування клопотання слідчим зазначено, що управлінням розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018000000000032 від 07.05.2018 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2017-2019 років службові особи ряду підприємств переслідуючи мету власного збагачення, діючи в порушення вимог податкового законодавства України, організували злочинну схему пов`язану з необлікованою реалізацією тютюнових виробів за готівку зі складів, які не зареєстровані як місця зберігання тютюнових виробів на адресу суб`єктів підприємницької діяльності (магазинів роздрібної торгівлі) внаслідок чого умисно ухилились від сплати податків та акцизного збору в особливо великих розмірах.
Так встановлено, що службові особи ТОВ «Ганул» (код 34603623), ТОВ «Енігма-Трейдінг» (код 40817978), ТОВ «Трейд-Рент» (код 30218487), ТОВ «Тур Інфо» (код 30637601), ТОВ «Кофе Енд Круасан» (код 37939642), ТОВ «Комфорт Стор» (код 37983010), ТОВ «Торгівельні-Традиції» (код 38964748), ТОВ «Разборн-АДВ» (код 39235673), ТОВ «Платинум Сет» (код 40037319) та ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_11 (код НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_10 ) ФОП ОСОБА_14 (код НОМЕР_11 ), ФОП ОСОБА_15 (код НОМЕР_12 ) ФОП ОСОБА_16 (код НОМЕР_13 ) при здійснені діяльності пов`язаної з торгівлею тютюновими виробами на території м. Києва використовуючи малі архітектурні форми (магазини, кіоски з роздрібної торгівлі, зупинкові комплекси та павільйони очікування на зупинках громадського транспорту) ухиляються від сплати акцизного збору та інших податків в особливо великих розмірах шляхом не облікованої реалізації тютюнових виробів за готівку без відображення по бухгалтерському обліку.
Реалізація придбаних тютюнових виробів через малі архітектурні форми (магазини, кіоски з роздрібної торгівлі, зупинкові комплекси та павільйони очікування на зупинках громадського транспорту) здійснюється за готівкові кошти без застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідного обліку цих операцій у бухгалтерському обліку і податковій звітності підприємств, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання за максимально можливими роздрібними цінами у місцях торгівлі.
Крім того встановлено, що з метою приховування реалізації тютюнових виробів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідного обліку цих операцій у бухгалтерському обліку і податковій звітності підприємств зазначені вище суб`єкти господарської діяльності відображають реалізацію тютюнових виробів на адресу підприємств, які мають ознаки фіктивності.
З метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки члени угруповання можуть в будь-який час здійснити реєстрацію податкових накладних та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних їх відчуження іншим чином, з метою їх приховування, слідчий просив накласти арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8-ми підприємств: ТОВ «Ганул» (код 34603623), ТОВ «Енігма-Трейдінг» (код 40817978), ТОВ «Трейд-Рент» (код 30218487), ТОВ «Тур Інфо» (код 30637601), ТОВ «Кофе Енд Круасан» (код 37939642), ТОВ «Комфорт Стор» (код 37983010), ТОВ «Торгівельні-Традиції» (код 38964748), ТОВ «Разборн-АДВ» (код 39235673), ТОВ «Платинум Сет» (код 40037319) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Слідчий у судове засідання не з`явився, звернувся на адресу суду із заявою про здійснення розгляду клопотання у його відсутності, при цьому зазначив, що доводи клопотання підтримує у повному обсязі та просить клопотання задовольнити з підстав наведених у ньму.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Статтею 131 КПК Україниарешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3ст.132КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованогозаходу забезпечитьвиконання поставленогозавдання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Разом з тим вважаю, що посилання слідчого на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а відтак наявність правової підстави для арешту майна, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та немотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону, належного процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 320180000000000 32 надані матеріали клопотання не містять, а тому, як вважаю, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го відділу розслідування кримінальних проваджень ГСУ ФР ДФС ОСОБА_3 про арешт суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ 8-ми підприємств, а саме: ТОВ «Ганул» (код 34603623), ТОВ «Енігма-Трейдінг» (код 40817978), ТОВ «Трейд-Рент» (код 30218487), ТОВ «Тур Інфо» (код 30637601), ТОВ «Кофе Енд Круасан» (код 37939642), ТОВ «Комфорт Стор» (код 37983010), ТОВ «Торгівельні-Традиції» (код 38964748), ТОВ «Разборн-АДВ» (код 39235673), ТОВ «Платинум Сет» (код 40037319).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2019 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 81195713 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Мєлєшак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні