Постанова

від 10.04.2019 по справі 431/3219/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 431/3219/18

Провадження № 22-ц/810/210/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2019 року, квітня місяця, 10-го дня, Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Яреська А.В. (судді - доповідача), суддів: Гаврилюка В.К., Карташова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Вовчанської С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 08 лютого 2019 року у цивільній справі (№ 431/3219/18 суддя І інстанції - Ткач О.В.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про заміну товару неналежної якості, стягнення збитків, моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Старобільського районного суду Луганської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заміну товару неналежної якості, стягнення збитків, моральної шкоди. Просив суд стягнути з відповідача штраф в 10 кратному розмірі від вартості сівалки в розмірі 44 500 грн.; стягнути матеріальну шкоду в розмірі 2 700 грн., пов'язану з витратами на обробку земельної ділянки в період відсутності сільськогосподарської техніки внаслідок її некомплектності та не якості; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.; витрати, пов'язані з поїздками до суду у розмірі 1 400 грн. У подальшому змінював позовні вимоги, надавши суду уточнену позовну заяву.

Позов було прийнято до розгляду і рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 08 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про заміну товару неналежної якості, стягнення збитків, моральної шкоди були задоволено частково. Було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 шкоду, яка є наслідком продажу товару неналежної якості в розмірі 2700 грн.; моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.; судові витрати в розмірі 528, 08 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 08 лютого 2019 року та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Позивачем рішення суду у тій його частині, яким було відмовлено у задоволенні інших позовних вимог оскаржено не було.

Сторони до судового засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень проти них, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Відповідно до правил ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Позивачем рішення суду у тій його частині, яким було відмовлено у задоволенні інших позовних вимог оскаржено не було.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновків про обґрунтованість збитків позивача, що виразилися у необхідності найму у сторонньої особи іншої сільськогосподарської техніки й обробки земельної ділянки у сумі 2700 грн., зазначив на підтвердження своїх висновків тут про факт наявності земельної ділянки, що належить ПП Бджолопідприємство Вікторія , одним з засновників якого є позивач ОСОБА_2 підтверджено, виписку з Єдиного реєстру юридичних осіб (а.с. 101), статут ПП Бджолопіжприємства Вікторія , пояснення свідка ОСОБА_3 (а.с. 102-113).

Крім того , суд першої інстанції визнав обґрунтованою моральну шкоду позивача, яка виразилася в порушенні виробничих планів позивача, як засновника сільськогосподарського підприємства, який мав намір використати придбану в квітні місяці сівалку, а наприкінці літа-косарку, з метою обробки земельної ділянки, що не міг здійснити, внаслідок продажу товару неналежної якості з боку відповідача. Позивач внаслідок цього поніс збитки в розмірі 2700 грн., вимушений був докладати зайвих зусиль щодо оренди сільськогосподарської техніки у сторонніх осіб з метою обробки земельної ділянки, звертатися до прокуратури, суду. Крім того, суд врахував доводи позивача ОСОБА_2, що через численні поїздки до суду, він отримував моральні страждання, оскільки він мешкає в районі проведення бойових дій. На підставі цього, суд визнав об'єктивно доведеними і моральну шкоду позивача в сумі 5 000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , ст. 1167 ЦК України, судові витрати у сумі 528,08 грн.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України -невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновків про доведеність порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невірно застосування судом норм закону України Про захист прав споживачів , на який посилався позивач як на головну підставу своїх вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Між тим, відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом. Це відповідає і правовій позиції ВСУ у справі № 6-1575цс16, згідно до якої спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються лише коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникає лише у разі заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом, а таких обставин по справі не було встановлено - то суд безпідставно зробив висновки щодо необхідності стягнення моральної шкоди на підставі норм Закону Про захист прав споживачів по цій справі.

Що ж до стягнення з відповідача на користь позивача компенсації коштів на найм у сторонньої особи іншої сільськогосподарської техніки та обробки земельної ділянки у сумі 2700 грн. - то з наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається що вони можуть бути використані лише для підтвердження факту завдання збитків не гр. ОСОБА_2, що звернувся до суду як фізична особа - а юридичній особі ПП Бджолопідприємство Вікторія , идентифікаційний код 42311078, яке має власну правосуб'єктність, проте не було долученим до участі у справі на стороні позивача - хоч і має здатність бути окремим суб'єктом цивільних відносин, має здатність мати цивільні права і обов'язки, яка виникає з моменту створення юридичної особи і припиняється з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (а.с. 104), має двох засновників - як це вбачається з Статуту підприємства (а.с. 106), має самостійний баланс та може самостійно набувати майнові та немайнові права (п. 1.9 Статуту а.с. 106), представництво підприємства у відносинах із іншими юридичними та фізичними особами здійснюється через директора бджолопідприємства (п. 9.3.1 Статут а.с. 113). Як вбачається з пояснень ОСОБА_4 у довідці-підтвердженні (а.с. 100) платну технічну допомогу було надано ним саме бджолопідприємству за проханням директора бджолопідприємства (а.с. 100) - а отже відсутні підстави для стягнення зазначених коштів на користь фізичної особи ОСОБА_2, що є позивачем по справі саме як фізична особа. Юридична особа ПП Бджолопідприємство Вікторія , идентифікаційний код 42311078 стороною по справі не є, до участі у справі не залучалась, самостійні вимоги від цієї юридичної особи до відповідача не заявлені. Статею 141 ЦПК є визначено порядок розподілу судових витрат у випадку відмови у задоволенні позовних вимог і що у випадку відмови у позові вони покладаються на позивача, крім передбачених ч. 6 цієї статті обставин. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково та рішення Старобільського районного суду Луганської області від 08.02.2019 року скасувати у частині задоволення ним позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2700 грн., що є наслідком продажу товару неналежної якості та у частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. та судових витрат у розмірі 528,08 грн. Ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

З огялду на викладене вище та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 08 лютого 2019 року змінити - скасувавши його у частині задоволення ним позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2700 гривень, що є наслідком продажу товару неналежної якості та у частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 гривень та судових витрат у розмірі 528 гривень 08 копійок.

Ухвалити у цій частині позовних вимог нове рішення - яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог через їх необґрунтованість. У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2019 року.

Головуючий

Судді