Ухвала

від 03.04.2019 по справі 334/7392/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 03.04.2019

Справа № 334/7392/18

Провадження № 2/334/1119/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Манюхіні О.О.

за участю представників позивача та відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та клопотання ОСОБА_4 про застосування судом зустрічного забезпечення за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про поділ майна подружжя

в с т а н о в и в:

В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_6, про поділ майна подружжя.

До початку розгляду справи, ОСОБА_3 звернулася із зустрічною позовною заявою про поділ майна подружжя, яка була уточнена та відповідно до якої, вона просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошову компенсацію різниці вартості належної їй частки майна у сумі 958019 грн. Це вартість її частки майна, яку ОСОБА_4 продав без її згоди як дружини, а саме: транспортні засоби MAN 8.163, державний номер НОМЕР_1, жовтого кольору, 2003 р.в.; ЗАЗ 110557, державний номер НОМЕР_2, білого кольору, 2005 р.в.; DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_3, жовтого кольору, 2007 р.в.; FIAT DUCATO, державний номер НОМЕР_4, білого кольору, 2004 р.в.; ГАЗ 2752, державний номер НОМЕР_5, синього кольору, 2003 р.в., окрім автомобілю FORD ESCORT VAN, державний номер НОМЕР_6, синього кольору. 1996 р.в.

Ухвалою суду від 18 березня 2019 року, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про поділ майна було об'єднано разом з первісним позовом ОСОБА_4

На теперішній час, ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_4 протягом 2018-2019 року зареєстрував на своє ім'я наступні об'єкти рухомого та нерухомого майна: у лютому 2018 року квартира за адресою: АДРЕСА_1; 26.12.2018 року автомобіль MAN 8.163, 2000 р.в.; 10.01.2019 року автомобіль RENAULT MAGNUM, 2000 р.в.;12.01.2019 року транспортний засіб FREJAT ST-3400, 1993 р.в.

Свою заяву про забезпечення позову ОСОБА_3 обумовлює тим, що відповідач ОСОБА_4 після отримання зустрічного позову, який він отримав 18.03.2019 року може здійснити відчуження свого майна, що позбавить її у подальшому захистити своє право власності на майно та отримати грошову компенсацію.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник наполягали на задоволенні клопотання про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на все майно яке належить та зареєстровано на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_7, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лесі Українки, буд.4. кв.7, в тому числі на транспортні засоби: MAN 8.163, 2000 р.в.; RENAULT MAGNUM, 2000 р.в.; FREJAT ST-3400, 1993 р.в, які за ним зареєстровані з підстав, викладених у клопотанні, а також доводили суду, що після звернення ОСОБА_4 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя у 2016 році з позовною заявою про розірвання шлюбу, останній протягом року без згоди дружини здійснив відчуження майже усіх автомобілів, про що стало відомо лише тільки у вересні 2017 року, коли ОСОБА_3, звернулася з відповідною заявою до Регіонального сервісного центру МВС В Запорізькій області, на яке вона отримала відповідь, що за ОСОБА_4 було зареєстровано лише автомобілі НОМЕР_8 та Ford АР3016ЕВ. А враховуючи той факт, що на теперішній час існує спір щодо майна подружжя, яке набуте під час шлюбу та стягнення з ОСОБА_4 грошової компенсації різниці вартості належної частки майна у сумі 958019 грн., з метою уникнення відчуження транспортного засобу відповідачем та не можливістю виконання рішення суду у подальшому, ОСОБА_3 просила суд про забезпечення позову шляхом накладання арешту на все майно, яке належить ОСОБА_4

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання та пояснювали суду, що ОСОБА_3 не надано суду доказів того, що ОСОБА_4 вчинив або вчиняє будь-які дії спрямовані на неможливість виконання майбутнього судового рішення у справі, що розглядається. А підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також ОСОБА_4 доводив суду, що автомобілі та нерухоме майно, щодо яких заявник просить накласти арешт перебувають у користуванні третіх осіб, неможливість користування вказаним майном потягне значні збитки для заявника та третіх осіб, у зв'язку з чим одночасно з вжиттям заходів забезпечення позову судом має бути застосовано зустрічне забезпечення (ст. 154 ЦПК України). Його застосування у даному випадку є обов'язковим, (п. 3 ст. 154 ЦПК України) враховуючи, що ОСОБА_3 у заяві зазначила про тяжке матеріальне становище, яке не дозволить у випадку відмови у задоволенні позову відшкодувати можливі збитки ОСОБА_4, які будуть спричиненні забезпеченням позову. Крім того, ОСОБА_7 повідомив суду, що державним виконавцем за заявою ОСОБА_3 прийнята постанова про заборону відчуження належному йому рухомого і нерухомого майна, з метою забезпечення ОСОБА_4 оплати аліментів. Заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_4 - відсутня. З урахуванням вищезазначеного, ОСОБА_4 просить суд відмовити у задоволенні даного клопотання та застосувати зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів, достатніх для забезпечення збитків відповідачу за зустрічним позовом у разі повної чи часткової відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 або шляхом надання гарантії банком, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму.

Розглянувши подане клопотання, вивчивши доводи заявника ОСОБА_3 та її представника про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити,передбачені цим Кодексом,заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України визначено види забезпечення позову. Так, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна,якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; 8) встановленням обов'язку вчинити дії щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об'єктів права інтелектуальної власності, правомірність використання (розміщення) яких у мережі Інтернет є предметом спору. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частина 1 статті 153 ЦПК України встановлює, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими заявник вважає, що захист його прав, свобод та інтересів (отримання грошової компенсації вартості частки спільного майна подружжя) буде неможливим без вжиття відповідних заходів (накладення арешту на спільне майно за наявності вимоги про залишення майна у власності відповідача) і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесенні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому необхідно залишити заяву ОСОБА_3 без задоволення.

Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову суд виходив з того, що застосування до позивача зустрічного зобов'язання, який передбачений випадками переліченими у ч. 3 ст. 154 ЦПК України залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 151-153, 154 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 Олегівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про поділ майна подружжя - залишити без задоволення.

Клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Козлова Н. Ю.