Постанова

від 11.04.2019 по справі 657/935/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 657/935/17 Головуючий у першій інстанції Живцова О.А.

Номер провадження 22ц/819/370/19 Доповідач Базіль Л.В..

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (суддя-доповідач) Л.В. Базіль,

суддів: В.В.Бугрика,

І.В. Склярської,

секретар І.О. Давиденко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу № 657/935/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, Каланчацької районної державної лікарні ветеринарної медицини про усунення перешкод у праві на працю та стягнення середнього заробітку належного при звільненні, за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 12.09.2018 року, у складі судді Живцової О.А., повний текст судового рішення складено 17.09.2018 року

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про усунення перешкод у праві на працю та стягнення середнього заробітку належного при звільненні.

Позовна заява мотивована тим, що він з 1985 року прийнятий на роботу в Каланчацьку державну ветеринарну лікарню Херсонської області водієм автомобіля, на якій перебуває і на теперішній час.

За час його роботи підприємство було реорганізовано на Каланчацьке управління ветеринарної медицини, яке в 2016 році реорганізовано.

Маючи намір влаштуватися на іншу роботу він 20 березня 2017 року шляхом поштового зв'язку направив відповідачу заяву про його звільнення з роботи на підставі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) з одночасним проханням видати трудову книжку та розрахунок, 22.03.2017 року відповідач отримав його заяву, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак питання про його звільнення не вирішив, розрахунку не провів, та не видав трудової книжки.

Такими неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, суму якої він оцінює в 5000,00 грн.

Посилаючись на викладене позивач просив суд зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди у праві на працю та звільнити його з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням; зобов'язати відповідача видати йому трудову книжку та виплатити належні йому грошові кошти при звільненні станом на день ухвалення рішення.

Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 08.08.2017 року до участі в справі залучено в якості співвідповідача Каланчацьку району державну лікарню ветеринарної медицини.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 12.09.2018 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області видати ОСОБА_3 належним чином оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, виплатити ОСОБА_3 належні йому кошти при звільненні та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з моменту звільнення по день постановлення судом рішення у справі, а саме по 12 вересня 2018 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду Головне управління Держпродспожислужби в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки не з'ясував хто саме був суб'єктом трудових відносин з ОСОБА_3 внаслідок чого дійшов безпідставного висновку про те, що позивач працював та працює у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Херсонській області.

ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу її доводів не визнав, вважає рішення Каланчацького районного суду Херсонської області законним та таким, що не підлягає зміні.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом від 02.01.1985 року №1 по Каланчацькій ветстанції ОСОБА_3 було прийнято на роботу водієм ветстанції з 02.01.1985 року. Закріплено за ним автомобіль 16-72 ХОА. Підстава: заява ОСОБА_3 (а.с.150)

Наказом від 02.01.2003 року №3 управління ветеринарної медицини в Каланчацькому районі ОСОБА_3 було прийнято на роботу водієм з 02.01.2003 року по переводу. Підстава: заява ОСОБА_3(а.с.151)

Наказом начальника Каланчацької районної державної лікарні ветеринарної медицини Головного управління ветеринарної медицини в Херсонській області, О.М.Алексєєвець від 31.10.2014 року №46-к ОСОБА_3 було переведено на посаду водія Каланчацької районної державної лікарні ветеринарної медицини на 4-х годинний робочий день з 01 листопада 2014 року згідно його заяви (а.с.32)

31 жовтня 2014 року між Каланчацькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини в особі начальника лікарні Алексєєвець О.М. та ОСОБА_3 було укладено трудову угоду на строк з 01.11.2014 року по 31.10.2015 рік (а.с.149)

20.03.2015 року ОСОБА_3 подав начальнику Каланчацької районної державної лікарні ветеринарної медицини заяву, в якій просить розірвати трудовий договір за згодою сторін (а.с.33)

Наказом начальника Каланчацької районної державної лікарні ветеринарної медицини від 20.03.2015 року №5-к згідно з п.1 ст.36 КЗпП України розірвано трудову угоду з ОСОБА_3, водієм Каланчацької районної державної лікарні ветеринарної медицини з 16 березня 2015 року. З вказаним наказом ОСОБА_3 ознайомлений, про що свідчить його підпис на наказі (а.с.34).

20.03.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області з заявою, в якій посилаючись на те, що з 1985 року він прийнятий на роботу водієм автомобіля в Каланчацьку державну ветеринарну лікарню Херсонської області, яка в подальшому змінила свою назву на Каланчацьке управління ветеринарної медицини, де він працює і на теперішній час. В 2016 році Каланчацьке управління ветеринарної медицини Херсонської області реорганізовано, оскільки вирішити питання про його звільнення за місцем проживання не можливо просить Головне управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області звільнити його з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням, видати йому трудову книжку та розрахувати його згідно вимог чинного законодавства.

Залишення заяви позивача про звільнення від 20.03.2017 року Головним управлінням Держпродспожислужби в Херсонській області без відповіді, стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та покладаючи обов'язок на Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області видати ОСОБА_3 належним чином оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, виплатити належні йому кошти при звільненні та середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягуючи з управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 200 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. суд першої інстанції виходив з того, що трудові права позивача порушені з вини Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, як правонаступника Головного управління ветеринарної медицини в Херсонській області.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, дії або бездіяльність якого призвели до порушення прав та інтересів позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду для вирішення трудового спору, а тому відповідачем у такому спорі є підприємство як сторона в трудовому договорі (ст.21 КЗпП України).

Із наявної в матеріалах справи копії Трудової книжки ОСОБА_3 вбачається, що 02.01.2003 року ОСОБА_3 був прийнятий на посаду водія Управління ветеринарної медицини в Каланчацькому районі.

Відповідно до запису від 13.08.2012 року Головне управління ветеринарної медицини в Херсонській області Державного комітету ветеринарної медицини перетворено у Головне управління ветеринарної медицини в Херсонській області Державної ветеринарної фітосанітарної служби України.

Відповідно до записів єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління ветеринарної медицини в Каланчацькому районі, з яким позивач перебував в трудових правовідносинах і на його думку продовжує перебувати, як юридична особа має ідентифікаційний код 26284704, і ця ж юридична особа із вказаним ідентифікаційним кодом на день подачі позову не є припиненою, а з 28.01.2016 року перебуває в стані припинення.

Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Суд першої інстанції вирішуючи спір зазначених обставин не врахував та як наслідок дійшов помилкового висновку про те, що відповідати за пред'явленим позовом повинне Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській, як правонаступник Головного управління ветеринарної медицини у Херсонській області, залишив поза увагою, що зазначене управління не припинено як юридична особа, а з 28.01.2016 року перебуває в стані припинення, та яке і повинно бути відповідачем у цій справі.

Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції на стадії перегляду судового рішення суду першої інстанції позбавлений процесуальної можливості залучивши до справи осіб, які не брали участі у справі, вирішити справу по суті заявлених вимог, то в задоволені позову ОСОБА_3 слід відмовити, що не позбавляє його права звернутися до суду з позовом заявленим до належного відповідача.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а судове рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення суду не оскаржувалося, а тому апеляційним судом не переглядалось.

Керуючись ст.ст.367,374,376 ЦПК України суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області задовольнити частково.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 12.09.2018 року в частині зобов'язання Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області видати ОСОБА_3 належним чином оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та виплати належних йому коштів при звільненні та середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягненні моральної шкоди, витрат на правову допомогу, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні цих вимог.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 12.09.2018 року в частині стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області судових витрат на користь держави в сумі 1280 грн скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В.Базіль

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Скляпська

Повне судове рішення складено 16 квітня 2019 року

Головуючий Л.В. Базіль