Постанова

від 11.04.2019 по справі 761/34408/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

іменем України

11 квітня 2019 р.

м. Київ

справа № 761/34408/17

провадження № 51-8130км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від17 травня 2018року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100020000049, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чита-46 Росія, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України такого, що немає судимості,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч.1, 2 ст. 205-1КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 205-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; ч. 2 ст. 205-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, та покладено обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він восени 2015 року (точна дата судом не встановлена), вніс завідомо неправдиві відомості до протоколу №1/15 Загальних зборів учасників ТОВ «САКЕЛАРІ» від 12.11.2015 року та в Статут ТОВ «САКЕЛАРІ», повторно до протоколу №1/15 Загальних зборів учасників ТОВ «ЛІНК-ТРЕЙС» від 12.11.2015 року та в Статут ТОВ «ЛІНК-ТРЕЙС» щодо включення його до складу учасників товариства, призначення на посаду директора, про внесення коштів до статутного капіталу підприємства та здійснення господарської діяльності, які в подальшому були надані невстановленою особою в реєстраційну службу Бориспільського міського управління юстиції Київської області для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від17 травня 2018року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначає про те, що судом першої інстанції у вироку не визначені обов`язки, які покладаються на особу на підставі ст. 76 КК України, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Окрім того, у вироку не вказано в якій редакції застосовано ст. 76 КК України. Зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою допущені порушення та при розгляді апеляційної скарги не перевірив належним чином викладених у ній доводів і не вмотивувавши своєї позиції, ухвалив рішення, яке суперечить ст. 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримала частково подану скаргу. Просила ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Однак цих законодавчих вимог апеляційний суд не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, не погодившись з вироком суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити вирок у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме в частині визначення обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Однак, суд апеляційної інстанції залишаючи без задоволення скаргу прокурора, усупереч вимогам ст. 419 КПК України, з достатньою повнотою не перевірив його доводи,не надав вичерпної відповіді, на яких підставах, передбачених процесуальним чи матеріальним законом, він визнав наведені у них доводи неспроможними.

Окрім того, апеляційний суд, залишив поза увагою, що згідно п. 6 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок повинен вирішити, зокрема, які обов`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 4 ст. 374 цього кодексу у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема, обов`язки, які покладені на засудженого в разі звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Характер цих обов`язків, які можуть бути покладені на особу судом, визначає ефективність звільнення від відбування покарання з випробуванням та має суттєвий вплив на можливість здійснювати якісний контроль за засудженими.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що в результаті судового провадження місцевий суд дійшов висновку про можливість звільнення

ОСОБА_6 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та поклав на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Однак, місцевий суд у вироку не конкретизував, які він покладає обов`язки на засудженого ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 76 КК України.

Окрім того, враховуючи, що злочин засудженим було вчинено в 2015 році, тобто до внесення змін Законом України від 07 вересня 2016 року № 1492-VIII до ст. 76 КК України, а вирок постановлений у 2018 році, то суду необхідно було зазначити у вироку, яка редакція ст. 76 КК України застосовується до засудженого на момент постановлення вироку.

Апеляційний суд належним чином не звернув уваги на допущені порушення, а тому ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, а допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону у силу положень ч. 1ст. 412 КПК Україниє істотними.

Із урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 419 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Під час апеляційного перегляду слід повно та всебічно перевірити доводи поданих на вирок апеляційних скарг, і в залежності від встановленого, постановити рішення, яке буде відповідати вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від17 травня 2018рокущодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3