Рішення

від 11.04.2019 по справі 442/8397/18

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/8397/18

Провадження №2/442/290/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Гарасимків Л.І.

про секретарі - Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг про захист прав споживача, застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг про захист прав споживача, застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення коштів.

В обґрунтування позову посилається на те, що у листопаді 2017 року, з метою придбання автомобіля, попередньо знайшовши необхідний для нього автомобіль на сайті ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг , у м.Львові він звернувся у представництво ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг . Перед укладанням Договору протягом нетривалого часу відбулася бесіда між ним та представником відповідача. Остання не дозволила йому винести договір з метою ґрунтовного ознайомлення з його умовами, натомість запропонувала розповісти всі умови спірного Договору. Представник запевнила, що він отримує автомобіль на протязі 3 днів після сплати першого внеску, в розмірі 10% - 50 000,00 грн., який був ним сплачений. А вже після отримання автомобіля, він щомісячно буде сплачувати за нього суму коштів на протязі двох років. Крім того, представник відповідача запевнила його у вигідності умов Договору, а тому він вирішив його укласти. 08 листопада 2017 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг в особі ОСОБА_3, було укладено договір №100280. Укладаючи Договір з відповідачем по справі, він мав на меті придбати автомобіль Suzuki Vitara за ціною 500 000,00 грн. (як було вказано на сайті), користуватися ним і сплачувати поступово його вартість. В тому, що він укладає саме такий договір його запевнила представник ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг . Хоча в дійсності виявилось зовсім не так. Фактично під час укладення договору йому не було роз'яснено призначення платежу у розмірі 50 000,00 грн., він вважав, що це часткова оплата вартості товару, і саме це вказано у призначенні платежу згідно квитанції №14196500 від 08.11.2017 року. У нього не було можливості детально ознайомитися з умовами договору, зважаючи на їх непрозорість, до його підписання, оскільки представник відповідача завірила його в тому, що всі істотні умови договору вона йому пояснила та спонукала швидше підписати договір, тобто було введено в оману. А перерахування 50 000 грн. на адресу відповідача 08.11.2017 року, тобто в день підписання договору, як оплата за товар (транспортний засіб), є цьому підтвердженням. Сплата 10% від вартості автомобіля в сумі 50 000,00 грн. лише за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору, є тією обставиною, при роз'ясненні якої договір укладений не був би, як такий, що не відповідає принципу справедливості, а його розмір є неспівмірним з затратами виконавця при укладенні договору, оскільки за вчинення лізингодавцем інших дій на виконання договору, передбачені інші платежі, які належить сплатити лізингоодержувачу. Своїми діями представник відповідача ввела його в оману щодо обставин та природи правочину, оскільки під час укладання договору представник ОСОБА_2 Автоінвестфакторінг надав йому хибну, недостовірну інформацію щодо умов договору та умов надання послуг відповідачем. Він не зрозумів, що сплачена ним сума є не авансовим платежем за автомобіль, а комісією за організацію та оформлення договору, а сам договір не є договором купівлі - продажу у кредит. Укладаючи Договір він помилився, щодо обставин, що мають істотне значення, а саме щодо природи правочин прав та обов'язків сторін. Якби при укладенні Договору він розумів, що предметом угоди є надання консультації щодо купівлі автомобіля, а не отримання автомобіля у власність, він би не укладав оскаржуваного договору Представник відповідача по справі, замість чіткого роз'яснення та надання достовірної інформації щодо предмету, правових наслідків та обов язків сторін за Договором навмисно замовчала (приховала) обставини, знання яких могло перешкодити здійсненню правочину. Фактично умови договору №100280 від 08.11.2017р. зовсім не відповідають тим умовам, що обговорювались та погоджувались ним із представником відповідача до його підписання. Крім того вважає, що оскаржуваний Договір порушує його права як споживача, містить несправедливі умови, а також суперечить положенням Закону України Про захист прав споживачів та Закону України Про фінансовий лізинг . Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з явився, однак від нього надійшла заява, в якій вказав, про просить проводити розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а тому суд розглянув справу у відсутності представника позивача на підставі наявних доказів по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг в судове засідання не з явився, не повідомивши причин своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про день і час слухання справи через оголошення на сайті суду, а тому суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі наявних доказів по справі. Керуючись ч.3 ст.223 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про дату судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається зі ст.ст.526, 530, 629 ЦК України встановлено, що зобов язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору га вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України Про фінансовий лізинг визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користуванні лізингоодержувачу на визначений строк, не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до умов договору №100280 08.11.2017р. довіритель доручає, а повірений зобов'язується вчиняти за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультаційні послуги з питання отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

В ч.1 ст.626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.3.1. оспорюваного договору, предметом договору є зобов'язання відповідача вчиняти за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультаційні послуги з питань отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу.

Згідно п.3.2. вказаного договору, назва транспортного засобу, ціна, за якою замовник бажає його придбати, обумовлюється окремою заявкою замовника, що є додатком №1 до даного договору.

Пунктом 10.4 вказаного Договору передбачено, що інформаційно - консультаційна послуга надається у формі аналітичного висновку протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання цього Договору та додатку №1 до Договору. Послуга вважається наданою з дати отримання аналітичного висновку замовником безпосередньо у виконавця або з дати здачі виконавцем аналітичного висновку на пошту чи передачі замовнику іншими відповідними засобами зв'язку та/або підписання акту наданих послуг, вартість послуги складає 10 відсотків від суми, вказаної в додатку № 1 до Договору.

Згідно п.11.4 Договору, винагорода відповідачу за цим договором за інформаційно-консультаційні послуги виплачується позивачем протягом 1 банківського дня після підписання сторонами цього договору на умовах стовідсоткової передоплати, шляхом банківського переказу на рахунок виконавця.

В судовому засіданні не оспорюється той факт, що на виконання умов Договору від 08.11.2017р., на рахунок відповідача - ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг , позивачем ОСОБА_1, 08 листопада 2017 року було перераховано грошові кошти у розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією №14196500.

Крім того, не оспорюється і та обставина, що ОСОБА_2 Автоінфестфакторінг не було передано ОСОБА_1 транспортний засіб - автомобіль Suzuki Vitara в обумовлений строк, про що останнім було скеровано на адресу лист-претензію про визнання договору недійсним та відмову від договору, із зазначенням реквізитів для повернення йому сплачених коштів, на що було надано відповідь №17 від 26.02.2018 року, що у Товариства відсутні підстави для повернення позивачем сплачених коштів, отже з цього випливає, що Договір від 08.11.2017р. є договором фінансового лізингу.

Крім того, в судовому засіданні не оспорюється той факт, що відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж та положеннями Закону України Про фінансовий лізинг .

Відповідно до частин першої та другої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою договір лізинг, є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.

За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.

Частинами першою та третьою статті 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд три неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України.

Крім того, не оспорюється те, що якщо стороною у цьому Договору виступає фізична особа, то згідно з частиною 2 ст.799 ЦК України, договір підлягає обов язковому нотаріальному посвідченню та відповідно до ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 та ч.5 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч.2 п.7 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що оспорюваний Договір від 08 листопада 2017 року №100280 укладено в простій письмовій формі і нотаріально не посвідчено, як того вимагають вищевказані норми матеріального права, а тому відповідно до вимог частини першої статті 220 ЦК України цей договір є нікчемним і не створює правових наслідків для сторін.

Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постановах від 16 грудня 2015 року № 6-2766цс15 та від 8 червня 2016 року № 6-330цс 16.

Вищевикладене підтверджує те, що підписаний сторонами Договір є нікчемним, вимога про застосування наслідків недійсності такого правочину є обґрунтованою, а отже відповідач зобов'язаний повернути все отримане від позивача за таким правочином.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, зазначаю те, що оригінали письмових документів, копії яких додані до позову наявні у позивача.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України підтверджую те, що іншого позову до відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав мною не подавався.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України Про захист прав споживачів вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті (в тому числі розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми), пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно вказаного Закону споживач має право вимагати розірванні договору та відшкодування збитків лише за наявності у роботі істотні недоліків.

Відповідно до ст.1 ЗУ Про захист прав споживачів договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.

Відповідно до п.7 Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року Про практику розгляд цивільних справ за позовами про захист прав споживачів , вирішуючи справи про захист прав споживачів, суди мають виходити з того, що відповідно до ст.4 ЗУ Про захист прав споживачів держава: забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів: надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг) та набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час вибору й використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб; гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я та життєдіяльності.

Встановлений Законом перелік прав, якими користуються споживачі, не є вичерпним.

Законодавчими актами і договорами, які не суперечать Закону, можуть бути передбачені й інші права споживачів та зобов'язання продавців, виконавців.

Згідно зі ст.21 п.4 Закону України Про захист прав споживача порушуються її права як споживача, а саме : порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. При таких обставинах умови Угоди для неї є несправедливими відносно її як споживача послуг, а тому Угоду слід визнати недійсною.

Судом взято до уваги наведені норми, а тому не виникає жодного сумніву, що позивач вправі вимагати повернення коштів, а також покладення на відповідача відповідальності за порушення договірних зобов'язань, що визначена договором та діючим законодавством, а тому оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

Стягненню в користь позивача також підлягають судові витрати, понесені ним при поданні позову до суду, а саме судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 220, 799, 807-808 Цивільного кодексу України, ст.ст.18, 19 Закону України Про захист прав споживачів , ст.16 Закону України Про фінансовий лізинг , ст.ст. 4, 9, 28 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автоінвестфакторінг (м.Київ, вулиця Генерала Алмазова, 18/7, к. 613, код ЄДРПОУ 39757371) на користь ОСОБА_1 - 50 000,00 гривень в рахунок повернення сплачених коштів за договором № 100280 від 08 листопада 2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автоінвестфакторінг (м.Київ, вулиця Генерала Алмазова, 18/7, к. 613, код ЄДРПОУ 39757371) на користь позивача ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80грн., сплачений останнім при поданні позову до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання - АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2 Автоінфестфакторинг , юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова,18/7 к.613, код ЄДРПОУ : 39757371.

Суддя Гарасимків Л.І.