Постанова

від 17.04.2019 по справі 904/10194/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2019 року м.Дніпро Справа № 904/10194/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В.

судді: Кузнецов В.О., Вечірко І.О.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019р ., повне рішення складено 22.01.2019р., суддя Мельниченко І.Ф., у справі №904/10194/17

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборності 7", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 95 744, 98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 66 442,41 грн., що складають суму заборгованості за Договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 240 від 01.01.2015 р., 4 475, 61 грн. - річних, 24 826, 96 грн. - інфляції. В обґрунтування позовних вимог, КП Кривбасводоканал посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за Договором Про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 240 від 01.01.2015 р., оскільки за період з 01.10.2014 р. по 30.09.2016 р. проводив несвоєчасно розрахунки за спожиту воду, в результаті чого утворилась заборгованість за вказаний період в сумі 66 442, 41 грн., яку позивач просив стягнути, а також просив стягнути річні в сумі 4 475, 61 грн. та інфляція грошових коштів в сумі 24 826, 96 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 року у даній справі позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності 7 на користь Комунального підприємства Кривбасводоканал 5 432, 80 грн. (п'ять тисяч чотириста тридцять дві гривні 80 коп.) основного боргу, 335, 07 грн. (триста тридцять п'ять гривень 07 коп.) річних; 1 537, 11 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять сім гривень 11 коп.) інфляції, 122, 07 грн. (сто двадцять дві гривні 07 коп.) судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, позивач просив суд скасувати це рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судом було допущено до участі у справі представників відповідача без належних повноважень; судом невірно було встановлено правовідносини сторін згідно спірного Договору № 240 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.01.2015 року; судом не враховано норми матеріального права щодо укладення та виконання спірного договору; судом не було досліджено питання наявності чи відсутності комерційного приладу обліку води, встановленого на водопровідному вводі багатоквартирного будинку на момент укладання Договору № 240 від 01.01.2015 року та невірно були застосовані Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630; судом не було зроблено оцінку належності та достовірності доказів, що підтверджують суму позовних вимог; судом було порушено частину 1 статті 100, частину 1-3 статті 102 ГПК України щодо збирання матеріалів для проведення експертизи; судом першої інстанції було використано як доказ висновок судової економічної експертизи № 2152/2153-18 від 19.11.2018 року, яка була призначена на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, відповідачем зазначено наступні доводи:

- припущення Позивача щодо відсутності повноважень щодо представництва інтересів ОСББ Соборності 7 нічим не обґрунтовано та повністю спростовуються: Описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 10.01.2019; Статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності 7 у новій редакції від 26 грудня 2018 року; Оригіналом Положення про Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності 7 ; Оригіналом Протоколу № 1 Засідання Членів Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності 7 від 28 грудня 2018 року;

- Позивачем в межах розгляду справи Судом 1 - ї Інстанції жодним чином не було доведено розмір позовних вимог, оскільки Позивачем за весь час договірних відносин жодного часу не було взято до уваги ані показання особистих засобів обліку співвласників(мешканців), як окремих споживачів(у тому числі як осіб, що мають право на отримання пільг та субсидій за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення) за Договором між Позивачем та Відповідачем, ані розрахунки - заявки, що подавались Відповідачем в межах договірних зобов'язань, що суттєво впливає на встановлення фактичного розміру заборгованості Відповідача, як окремого споживача за Договором;

- за спірним Договором Відповідач є і самостійним споживачем (в частині власного водопостачання та водовідведення, що пов'язані з утриманням багатоквартирного будинку), і колективним споживачем (замовником) таких послуг відносно співвласників(мешканців) багатоквартирного будинку.

- Позивач не мав жодного права не брати до уваги показання особистих засобів обліку співвласників, про існування яких неодноразово повідомлялось Відповідачем, а Відповідач, виходячи з інтересів співвласників(мешканців) багатковратирного будинку, не міг не здійснювати виконання зобов'язання за Договором без взяття до уваги показань особистих засобів обліку, норм водоспоживання, пільг та субсидій.

- навіть в межах застосування вимог п. 3.9. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 визначено зобов'язання Позивача щодо взяття до уваги показання особистих засобів обліку споживачів, а в разі їх відсутності - з застосуванням норм водоспоживання;

- при підписанні акту - звірки співвласник ОСОБА_1 не мала жодних повноважень для підписання акту звірки, оскільки її повноваження обмежуються тільки підписанням погоджених актів споживання обсягів послуг з постачання холодної води і водовідведення і отримання рахунків для оплати за послуги водопостачання та водовідведення.

- обставини, на які посилається Позивач у свої апеляційній скарзі не відповідають дійсності та суперечать допустимим та належним доказам, що містяться у матеріалах справи та були взяти до уваги судом першої інстанції, внаслідок чого рішення було ухвалено з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу та вимог чинного законодавства.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Відповідача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2015 Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (Виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Косіора 7" (Споживач) укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 240 (далі - Договір, а.с. 10-14, т. 1), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Відповідно до змісту п. 1.2. Договору № 240 - орієнтовний обсяг послуг визначається на підставі розрахункової заявки.

Загальний обсяг послуг з централізованого постачання холодної води орієнтовно складає: 11931,48 м3/рік

Загальний обсяг послуг централізованого водовідведення орієнтовно складає: 11931,48 м3/рік.

Договірний обсяг централізованого постачання питної води та водовідведення може бути змінений (збільшений або зменшений) за письмовою заявою Споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу Виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу. У випадку, якщо Виконавець має технічну можливість виконати таку заявку, зміна оформлюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 1.3. Договору).

Розділом II Договору сторони визначили розмір тарифів на послуги та їх загальну вартість ( пункти 2.1., 2.2., 2.2.1., 2.2.2.).

Пунктом 2.3. Договору було визначено, що плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показниками, згідно з пунктами 10-13 Правил № 630.

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

В п. 9.1. Договору сторони встановили, що Договір укладається на 3 роки та згідно п. 9.2. вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

На виконання умов Договору, у період з жовтня 2014 р. по вересень 2016 р. позивачем було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, про що свідчать акти за вказаний період (том 1, а.с. 35-42).

Згідно наданого позивачем розрахунку сума наданих послуг за вказаний вище період складає 140 921, 35 грн.

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При розгляді апеляційної скарги суд застосовує редакції нормативно-правових актів станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини другої ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з частинами 2, 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

ОСББ не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення "власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об'єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб'єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Споживачем у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу". Стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, "сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг", для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право укладати відповідні договори з суб'єктами, що надають послуги. Втім, ОСББ як таке (як юридична особа) не потребує житлово-комунальних послуг - їх потребують члени об'єднання. У зв'язку з цим статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об'єднання "за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг" (слід звернути увагу, що за новою термінологією, запровадженою Законом України "Про житлово-комунальні послуги", терміну "постачальник" комунальних послуг відповідають терміни "виконавець," та "виробник", а терміну "замовник (абонент)" - термін "споживач").

Таким чином, з визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги" переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник) ОСББ може виступати лише у ролі споживача - як колективний замовник (абонент).

У той же час, виступати колективним замовником (абонентом) комунальних послуг є правом, а не обов'язком ОСББ.

Отже, у будинку, де створено ОСББ, можливі такі варіанти договірних відносин:

1.Укладання договорів про надання відповідної комунальної послуги безпосередньо між споживачами (власниками квартир) та виконавцем послуги.

2.Укладання договору між підприємством, що надає відповідну комунальну послугу, та ОСББ як колективним замовником (абонентом). Такий договір також повинен укладатися на основі типового, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до статей 20, 21 і 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Вказане узгоджується з роз'ясненнями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наведеними у листі від 26.04.2011 № 7/15-4687 "Щодо статусу ОСББ як учасника відносин у сфері житлово-комунальних послуг".

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

При цьому редакція статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинна на момент укладення Договору та яка діяла до 01.07.2015, передбачала, що кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги. Перерахування коштів підприємствам, організаціям, які надають послуги, здійснюється щомісячно у визначений день відповідно до договору між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями. У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

За положеннями п. 10. Договору № 240 сторони цього Договору будують свої відносини на основі чинних, в момент здійснення відповідних дій, нормативно-правових документів, що регулюють відносини у сфері надання послуг централізованого постачання питної води і водовідведення.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Так, згідно п. 9 Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Згідно п. 10 Правил оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця (п. 14 Правил).

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил).

У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу (п. 22 Правил).

Також, за положеннями п. 3.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

В окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо) розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку (п. 3.5. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України).

Згідно п. 3.9. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання.

Згідно п. 10.8 Договору № 240, обсяги постачання послуг визначаються згідно показників технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, встановлених власними коштами та засобами Споживача, згідно з технічними умовами виданими Виконавцем. Місця встановлення, вид, тип технічних засобів та інші необхідні характеристики зазначаються в акті опломбування, що підписується у встановленому порядку уповноваженими представниками Виконавця. Показники технічних засобів обліку знімаються представниками Виконавця щомісячно, у присутності представника Споживача. У разі відсутності, або тимчасової несправності таких технічних засобів - облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом, згідно з установленими нормами водопостачання.

Відповідно до п. 10.9. Договору № 240, для контролю витрати води у Споживача, який не має технічних засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку Виконавець має право встановлювати на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення Споживачем технічних засобів обліку. Вимірювання виконуються цілодобово, упродовж двох тижнів у характерні для обсягів водоспоживання періоди (літо, зима, період відсутності подавання гарячої води та ін.)

При виході технічних засобів обліку з ладу, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за попередні три розрахункові місяці, а в окремих випадках, дозволяється встановлення засобів обліку на групу об'єктів (п. 10.10.).

Згідно п. 10.12 Договору № 240, споживач для підписання акту про кількість отриманих послуг направляє свого представника у відділ Водозбуту Виконавця не пізніше 1 числа кожного місяця наступного за звітним. Якщо представник споживача не прибув у встановлений термін, або відмовився від підписання акту, Виконавець на підставі даних технічних засобів обліку води, або нормативів (норм) водопостачання у односторонньому порядку складає акт, який вважається узгодженим Споживачем та є підставою для здійснення нарахувань та подальшої оплати останнім, один примірник акта в триденний строк направляється на адресу Споживача.

Об'єми послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення, що надаються на об'єкти, які перебувають в управлінні Споживача, визначаються за показниками будинкових технічних засобів обліку, а у разі відсутності останніх - за нормативами питного водопостачання з подальшим розподілом їх на норми водоспоживання та витратами по утриманню будинку (п. 10.13.).

Згідно п. 10.14. Договору, витрати питної води на утримання багатоквартирних будинків нараховуються у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства № 205 від 15.10.2004 року та розроблених за затвердженою Методикою розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами і організаціями від 14.05.2018 р. № 126.

Відповідно до п. 10.23 Договору об'єм послуг з централізованого водовідведення визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобів обліку, а при їх відсутності за нормами водоспоживання.

Крім того, відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Згідно з п. 9 Правил № 630 - у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Відповідно до п. 10 Правил № 630 - оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил.

Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця (п. 14 Правил).

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил).

Згідно з п. 21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу (п. 22 Правил).

Пунктом 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

В окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо) розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку (п. 3.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України).

Згідно з п. 3.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання.

Позивачем було встановлено загальнобудинковий засіб обліку, що підтверджується актом від 30.03.2016 р. (том 1, а.с.157).

Як вбачається із матеріалів справи, частиною мешканців багатоквартирного будинку, у якому створено ОСББ "Соборності 7", встановлено квартирні лічильники, про що свідчать довідки, копії яких залучені до матеріалів справи (том 1, а.с. 134-138, 143-146).

До того ж, частина мешканців будинку користувалися пільгами з оплати водопостачання та водовідведення (том 2, а.с. 56-61).

Згідно наданого позивачем розрахунку сума наданих послуг за вказаний вище період складає 140 921, 35 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснив нарахування вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення згідно з встановленими нормативами водоспоживання та водовідведення, та з врахуванням лише показань загальнобудинкового лічильника, встановленого 30.03.2016 р. та без врахування наявних у мешканців будинку пільг та даних встановлених поквартирних засобів обліку.

Необхідність врахування показань поквартирних лічильників та пільг мешканців будинку встановлена як п.п. 10, 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630, так і Розділом 10 Договору.

Таким чином, нарахування споживачам плати за послуги з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, без врахування показань індивідуальних лічильників та наявних у мешканців будинку пільг призводить до ущемлення прав та інтересів споживачів (ОСББ та безпосередньо мешканців будинку), та до значного необґрунтованого зростання витрат на ці послуги.

Вказане вище узгоджується із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, яка викладена у постанові від 04.06.2018 р. у справі № 904/5702/16.

Факт здійснення позивачем розрахунку без врахувань показань індивідуальних засобів обліку підтверджено і висновком судової економічної експертизи № 2152/2153-18 від 19.11.2018 р., яка була призначена на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 р.

Так, згідно розрахунку з врахуванням показань засобів обліку, як загально будинкового, так і поквартирних, а також з врахуванням пільг мешканців, сума наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2014 р. по вересень 2016 р. складає 83 654, 65 грн.

Згідно п. 3.1. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Споживач здійснює оплату за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення у грошовій формі в повному обсязі не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця. Можливі інші форми оплати наданих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.

При оформленні платіжного доручення або протоколу на проведення взаємозаліку, у графі призначення платежу Споживач повинен вказати період за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата зараховується Виконавцем в рахунок попередньої заборгованості (п. 3.9.).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати наданих послуг, здійснивши розрахунки частково в сумі 78 221, 85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких залучені до матеріалів справи (том 3, 19-164).

Доказів здійснення розрахунків за надані послуги в сумі 5 432, 80 грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості на вказану вище суми підлягають до примусового стягнення.

Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення у період з жовтня по грудень 2014 р. включно здійснювалось поза межами Договору, проте, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується як факт отримання відповідачем цих послуг, так і факт направлення в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вимоги про їх оплату (том 1, а.с. 18-23), вимоги позивача в цій частині слід визнати також обґрунтованими.

Вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 61 009, 61 грн. задоволенню не підлягають, оскільки, як вже зазначено вище, позивачем при розрахунку загального обсягу наданих послуг за спірний період не враховані показання індивідуальних засобів обліку та наявних у мешканців будинку пільг.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за загальний період з 21.11.2014р. по 20.11.2017 р. складає 4 475, 61 грн.; сума інфляції грошових коштів за загальний період з листопада 2014 р. по жовтень 2017 р. складає 24 826, 96 грн.

Вимоги щодо стягнення вказаних вище сум також підлягають частковому задоволенню, з огляду на часткову необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми основного боргу.

Крім того, позивачем при розрахунку інфляції не враховано приписи пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", яким встановлено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Після перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період 11.12.2014 р. по 20.11.2017 р. в сумі 335, 07 грн.; інфляція грошових коштів за період з січня 2015 р. по жовтень 2017 р. в сумі 1 537, 11 грн.

Заперечення ОСББ Соборності 7 із посиланням на недійсність спірного договору, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Так, оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Доказів наявності рішення суду про визнання спірного договору недійсним, як це передбачено ст.ст. 73, 74 ГПК України, відповідач на момент розгляду спору не надав.

Не приймаються судом і посилання відповідача на те, що він не несе відповідальність за борги мешканців будинку, оскільки не є безпосереднім споживачем комунальних послуг.

Згідно ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини другої ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з частинами 2, 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

ОСББ не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення "власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об'єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб'єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Споживачем у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є "фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу".

Стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, "сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг", для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право укладати відповідні договори з суб'єктами, що надають послуги.

Втім, ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг - їх потребують члени об'єднання. У зв'язку з цим статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об'єднання "за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг".

Отже, з визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги" переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник) ОСББ може виступати лише у ролі споживача - як колективний замовник (абонент).

У той же час, виступати колективним замовником (абонентом) комунальних послуг є правом, а не обов'язком ОСББ.

Разом з тим, кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги. Перерахування коштів підприємствам, організаціям, які надають послуги, здійснюється щомісячно у визначений день відповідно до договору між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями.

У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

Посилання відповідача відносно не надсилання щомісячних актів на адресу останнього також не приймаються судом та не звільняють відповідача від обов'язку сплачувати за спожиті комунальні послуги.

Так, настання строку виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги, встановленого в п. 3.2. Договору, не пов'язано з отримання актів, а є самостійним обов'язком споживача.

Відносно різної редакції пунктів 1.2., 2.1.,2.2., 9.1., 10.26 Договорів, які надані позивачем та відповідачем, господарський суд розцінює це, як те, що сторони не дійшли згоди щодо вказаних умов договору.

Щодо доводів скаржника - Комунального підприємства Кривбасводоканал , викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Доводи скаржника про те, що судом було допущено до участі у справі представників відповідача без належних повноважень, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться: Положення про Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності 7 ( т. 4 а.с. 8-11), Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності 7 ( т.4 а.с. 11-28), протокол № 1 Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності 7 від 26.12.2018 року 9 т.4., а.с. 29-34), протокол № 1 Засідання Членів Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборності 7 ( т.4., а.с.- 36-37. Посилання скаржника на ОСОБА_2 України від 14.04.2017 року № 7/9-4067 Про відшкодування витрат за надані пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг мешканцям ОСББ та новий ОСОБА_1 України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 року є безпідставними, оскільки зазначені акти прийняті у 2017 році, тобто не розповсюджуються на правовідносини щодо заборгованості за Договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 240 від 01.01.2015р., за період з 01.10.2014 р. по 30.09.2016 р.

Твердження позивача про те, що Господарським судом Дніпропетровської області невірно було встановлено правовідносини сторін згідно спірного Договору № 240 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.01.2015 року та не враховано норми матеріального права щодо укладення та виконання спірного договору, колегія суддів відхиляє з огляду на зроблений судом першої інстанції системний аналіз законодавства, що регулює спірні відносини, та встановлення фактичних обставин справи.

Посилання апелянта на те, що судом не було досліджено питання наявності чи відсутності комерційного приладу обліку води, встановленого на водопровідному вводі багатоквартирного будинку на момент укладання Договору № 240 від 01.01.2015 року та н6евірно були застосовані Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 є безпідставними, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено про встановлення загальнобудинкового засобу обліку , що підтверджується актом від 30.03.2016 року ( т.1, а.с.-157).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Господарським судом Дніпропетровської області не було зроблено оцінку належності та достовірності доказів, що підтверджують суму позовних вимог, було порушено частину 1 статті 100, частину 1-3 статті 102 ГПК України щодо збирання матеріалів для проведення експертизи; судом першої інстанції було використано як доказ висновок судової економічної експертизи № 2152/2153-18 від 19.11.2018 року, яка була призначена на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2018 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області клопотання ОСББ Соборності 7 про призначення судової економічної експертизи задоволено, призначено у справі № 904/10194/17 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлені наступні питання: 1). чи підтверджується документально розмір заявленої позивачем - Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, надані споживачам (мешканцям) багатоквартирного будинку за адресою: вул. Соборності (Косіора), будинок 7, м. Кривий Ріг, та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Соборності 7", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, у період з 01.10.2014 року по 01.10.2016 року; 2). в якому об'ємі та на яку суму позивачем - Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" надано послуги з водопостачання та водовідведення споживачам (мешканцям) багатоквартирного будинку за адресою: вул. Соборності (Косіора), будинок 7, м. Кривий Ріг, та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Соборності 7", з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм (нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявних пільг у мешканців будинку, у період з 01.10.2014 року по 01.10.2016 року.

У висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №2152/2153-18 за матеріалами справи № 904/10194/17 зазначено, що за результатами дослідження, в об'ємі наданих сторонами документів, не надається за можливе документально підтвердити розмір заявленої позивачем - Комунальним підприємством Кривбасводоканал заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, надані споживачам ( мешканцям) багатоквартирного будинку за адресою: вул.Соборності (Косіора), будинок 7, м.Кривий Ріг, та Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Соборності7 ( по першому питанню).

По другому питанню, за результатами дослідження в об'ємі наданих сторонами документів, документально відображені наступні господарські операції по взаємовідносинам між сторонами за період з 01.10.2014 по 01.10.2016 р.р.

- за даними КП Кривбасводоканал документально відображено надання послуг в розмірі 19045,57 куб.м. на загальну суму 140921,35 грн.

- за даними ОСББ Соборності7 документально відображено одержання послуг в розмірі 10921,76 куб.м. на загальну суму 83654,65 грн., в т.ч.

- по нормі 6943,83 куб.м. на суму 53233,61 грн.

- по лічильнику 3977,93 куб.м. на суму 30421,04

різниця склала в розмірі 8123,81 куб.м. на загальну суму 57266,70 грн.. за рахунок того, що КП Кривбасводоканал проводив нарахування за послуги надані споживачу на підставі встановлених норм ( нормативів) з 01.02.2014 року до встановлення Кривбасводоканал контрольного лічильника на будинок 30.03.2016. при цьому ОСББ Собарності7 здійснювало нарахування з урахуванням даних та показань встановлених квартирних лічильників, встановлених норм ( нормативів) споживання мешканцями інших квартир, у яких не встановлені прилади обліку, та наявним пільг у мешканців будинку ( т.2, а.с.- 107).

За приписами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частина друга вказаної статті містить вичерпний перелік засобів, за допомогою яких судом встановлюються вказані дані, а саме: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України.

Статтями 76, 77 ГПК України, якими встановлено процесуальні критерії належності та допустимості доказів, передбачено, що (1) належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування; (2) предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; (3) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даній справі предметом позову є, зокрема, майнова вимога позивача про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення внаслідок розрахунків відповідача у певному розмірі, у зв'язку з чим до предмета доказування входить, зокрема доведення позивачем фактичної наявності саме заявленої до стягнення суми. З огляду на предмет спору, висновок проведеної у справі судово-економічної експертизи стосується саме питань, які входять до предмету доказування, а отже є належним та допустимим засобом доказування у справі.

Отже, Господарський суд Дніпропетровської області, використавши надані йому процесуальні повноваження щодо оцінки та дослідження зібраних у справі доказів, перевіривши обчислення розміру заявлених грошових вимог, співставив висновок судової експертизи з іншими наявними у справі доказами, та, оцінивши зібрані докази в сукупності за правилами ст. 86 ГПК України, дійшов мотивованого висновку про часткове задоволення позову.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши умови Договору у їх системному зв'язку, а також норми законодавства, які регламентують порядок оплати послуг з водопостачання та водовідведення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги Комунального підприємства Кривбасводоканал без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019року у справі №904/10194/19 - без змін.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 року справі №904/10194/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Повний текст постанови складений 17.04.2019р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов