Рішення

від 11.04.2019 по справі 904/542/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019м. ДніпроСправа № 904/542/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального закладу "Петропавлівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "АРТ", с. Миколаївка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область

про стягнення штрафних санкцій в сумі 76 275,00 грн за договором оренди №1 нерухомого майна спільної власності територіальних громад від 27.05.2015

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, витяг із розпорядження Голови обласної ради № 97-КП від 22.12.2018

від відповідача: ОСОБА_2, посвідчення №0803, довіреність №13 від 01.02.2013

СУТЬ СПОРУ:

Комунальний заклад "Петропавлівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "АРТ" (надалі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 76 275,00 грн за договором оренди №1 нерухомого майна спільної власності територіальних громад від 27.05.2015, за період з 27.04.2018 по 27.01.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди: нерухомого майна (приміщення) загальною площею 32,19 кв.м., розташованого на першому поверсі 5-ти поверхової будівлі за адресою: смт. Петропавлівка, вул. Жовтнева, 102, Петропавлівська ЦРЛ ДОР, орендодавцю у зв'язку з закінченням 27.04.2018 строку дії договору оренди №1 нерухомого майна спільної власності територіальних громад від 27.05.2015. Посилаючись на п. 8.9 даного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 76 275,00 грн за період з 27.04.2018 по 27.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження , судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.03.2019.

04.03.2019 відповідач подав до суду відзив , в якому зазначив, що позивач неправомірно просить стягнути заборгованість за дев'ять місяців, в той час як за чотири місяці заборгованість оплачена в повному обсязі. За твердженням відповідача, розрахунок штрафних санкцій здійснений позивачем з порушенням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і є надто завищеною. Крім того, відповідач вважає, що заявлена сума штрафних санкцій в розмірі 76 275,00 грн суперечить принципам розумності та справедливості.

Сторони не скористалися правом на подання відповіді на відзив і заперечень.

06.03.2019 в судовому засіданні відповідач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копії акта від 06.02.2019 приймання-передачі майна за договором оренди № 1 (651-31/VI-204) від 27.05.2015.

Суд долучив клопотання відповідача з додатком до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.03.2019 оголошено перерву до 21.03.2019.

21.03.2019 в судовому засіданні відповідач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи рахунків № 139 від 04.06.2018, № 121 від 22.05.2018, платіжного доручення № 330 від 29.05.2018.

Суд долучив клопотання відповідача з додатками до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.03.2019 оголошено перерву до 11.04.2019.

В судове засідання 11.04.2019 з'явилися представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи рахунків № 185 від 24.07.2018, № 216 від 19.09.2018, № 145 від 20.06.2018, № 121 від 22.05.2018, № 139 від 04.06.2018 та платіжних доручень № 429 від 24.07.2018, № 35 від 26.09.2018, № 385 від 26.06.2018, № 330 від 29.05.2018, № 365 від 18.06.2018.

Суд долучив клопотання відповідача з додатками до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2015 між Комунальним закладом "Петропавлівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (далі - позивач, орендодавець) і Приватним підприємством "АРТ" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 1 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області (далі - Договір), відповідно пунктів 1.1., 1.2. якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.05.2015 № 651-31/VI передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) для обладнання під аптечний пункт з метою реалізації медикаментів населенню. Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди.

Згідно з п. 2.1. Договору об'єктом оренди є нерухоме майно (приміщення) загальною площею 32,19 кв.м, розташоване за адресою: смт. Петропавлівка, вул. Жовтнева, 102, Петропавлівська ЦРЛ ДОР на першому поверсі 5-ти поверхової будівлі.

Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3 Договору).

За умовами пунктів 3.1., 3.2. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 807 грн 13 коп (без урахування індексу інфляції). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці.

Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди (п. 4.1. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 27 травня 2015 року до 27 квітня 2018 року (пункт 11.1. Договору).

Відповідно до п.5.2.13 Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу.

Пунктом 12.5 Договору Сторони встановили, що Договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 1 ст. 27 названого Закону встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Листами № 574 від 30.04.2018, № 600 від 08.05.2018, № 612 від 16.05.2018 (арк.с. 15-17) позивач звернувся до відповідача про необхідність звільнення орендованої площі згідно з договором оренди № 1 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 27.05.2015.

25.05.2018 позивач надіслав на адресу відповідача лист про необхідність звільнення орендованої площі разом з актом прийому-передачі (арк.с. 18).

Тобто, позивач звернувся до відповідача у встановлений чинним законодавством місячний строк після закінчення дії договору з заявами про припинення дії договору (в зв'язкку з закінченням строку, на який його було укладено) та, відповідно відмовою від його продовження.

В той же час, не зважаючи на те, що строк дії Договору закінчився, відповідач ОСОБА_3 оренди позивачу в строк, встановлений Договором та діючим законодавством, не повернув.

Згідно з п. 8.9. Договору у випадку не звільнення (несвоєчасного звільнення) об'єкта оренди у разі припинення або розірвання цього договору орендар сплачує штрафні санкції за весь час фактичного користування об'єктом оренди у таких розмірах: за перший місяць фактичного користування об'єктом оренди - подвійний розмір орендної плати, розрахованої за останній місяць оренди; за другий місяць фактичного користування об'єктом оренди - потрійний розмір орендної плати і т.д. При цьому в жодному разі договір оренди не вважається продовженим на новий строк.

В зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором щодо повернення об'єкта оренди орендодавцю, позивач на підставі п.8.9. Договору нарахував штрафні санкції в сумі 76 275,00 грн за загальний період прострочення з 27.04.2018 по 27.01.2019 (зідно з актом приймання-передачі майна (арк.с.57) відповідач поверну позивачу об'єкт оренди 06.02.2019).

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими господарським кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення цивільного кодексу (частина перша статті 199 ГК України).

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що пунктом 8.9. Договору сторони визначили, що у випадку не звільнення (несвоєчасного звільнення) об'єкта оренди у разі припинення або розірвання цього договору орендар сплачує штрафні санкції за весь час фактичного користування об'єктом оренди у таких розмірах: за перший місяць фактичного користування об'єктом оренди - подвійний розмір орендної плати, розрахованої за останній місяць оренди; за другий місяць фактичного користування об'єктом оренди - потрійний розмір орендної плати і т.д.

Тобто розмір штрафної санкції обраховано у кратному розмірі до розміру орендної плати. Проте кратний розмір, сторони визначили за перший і другий місяці фактичного користування об'єктом оренди , тобто за загальний період з 27.04.2018 по 27.06.2018. При цьому сторони не узгодили конкретний розмір штрафних санкцій за наступні місяці фактичного користування нерухомим майном, оскільки формулювання в договорі "і.т.д." позбавляє можливості однозначного розуміння та трактування розміру штрафної санкції за третій та наступні місяці користування орендованим майном.

За перерахунком суду розмір штрафних санкцій за загальний період прострочення виконання зобов'язання за загальний період з 27.04.2018 по 27.06.2018 складає 7 062,50 грн, а саме:

- з 27.04.2018 по 27.05.2018 - 2 825,00 грн (1 412,50 грн х 2 = 2 825,00 грн);

- з 27.05.2018 по 27.06.2018 - 4 237,50 грн (1 412,50 грн х 3 = 4 237,50 грн).

Відповідач в період з 29.05.2019 по 26.09.2019 перерахував позивачу 7 062,50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 429 від 24.07.2018 на суму 1 412,50 грн, № 35 від 26.09.2018 на суму 1 412,50 грн, № 385 від 26.06.2018 на суму 1 412,50 грн, № 330 від 29.05.2018 на суму 1 423,80 грн, № 365 від 18.06.2018 на суму 1 401,20 грн.

При цьому суд дійшов висновку, що здійснена відповідачем оплата підлягає зарахуванню саме в рахунок оплати штрафних санкцій за фактичне користування об'єктом оренди, оскільки в графі "Призначення платежу" вищезазначених платіжних доручень містяться посилання на виставлені відповідачем рахунки, найменування послуг за якими вказано "Штрафні санкції згідно пункту 8.9 договору № 1-651-31/VI-204 від 27.05.2015", а саме: рахунки № 185 від 24.07.2018, № 216 від 19.09.2018, № 145 від 20.06.2018, № 121 від 22.05.2018, № 139 від 04.06.2018.

Враховуючи викладене, оскільки є обґрунтованим нарахування штрафних санкцій в сумі 7 062,50 грн, які були сплачені відповідачем в повному обсязі до звернення позивача з позовом до суду, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Комунального закладу "Петропавлівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" до Приватного підприємства "АРТ".

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального закладу "Петропавлівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вулиця Миру, будинок 102, код ЄДРПОУ 01988887) до Приватного підприємства "АРТ" (52744, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Миколаївка, вулиця Жовтнева, будинок 11, код ЄДРПОУ 30417780) про стягнення штрафних санкцій в сумі 76 275,00 грн за договором оренди №1 нерухомого майна спільної власності територіальних громад від 27.05.2015 - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.04.2019.

Суддя А.Є. Соловйова