Рішення

від 03.04.2019 по справі 908/1722/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/78/18-32/142/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2019 Справа № 908/1722/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Стоун» (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, б. 9 Д)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2)

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контракт плюс» (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, літера А, офіс 321)

про стягнення 1037577,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, ордер ЗП № 032227 від 20.02.2019 (був присутній в підготовчому засіданні та в судовому засіданні 20.03.2019).

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 7878 від 18.09.2018 (був присутній у підготовчому засіданні та в судовому засіданні 20.03.2019)

від третьої особи: ОСОБА_1, адвокат, ордер ЗП № 032226 від 31.01.2019 був присутній в підготовчому засіданні та в судовому засіданні 20.03.2019).

ВСТАНОВЛЕНО:

31.08.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (б/д, б/н) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Стоун» до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» про стягнення заборгованості за договором поставки № 17081 від 31.08.2017 у розмірі 1037577,52 грн, з яких 960000,00 грн - основна заборгованість, 42401,75 грн - пеня, 14956,27 грн - 3 % річних та 20219,49 грн - інфляційні втрати.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018, враховуючи перебування судді Ярешко О.В. у відпустці, враховуючи закінчення строку підготовчого провадження, справу №908/1722/18 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2018 справу прийнято до провадження. Присвоєно справі номер провадження 22/78/18-32/142/18. Підготовче засідання призначено на 18.12.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.12.2018 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 20.02.2019.

20.02.2019 суд дослідивши всі питання визначені у статті 182 ГПК України, з'ясувавши у представників позивача та відповідача, що інші докази, окрім тих, які надані до матеріалів справи та клопотання у них відсутні, суд дійшов висновку щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в наступному судовому засіданні 20.03.2019.

В судовому засіданні 20.03.2019 судом розпочато розгляд справи по суті та в присутності представників сторін було оголошено перерву до 03.04.2019.

В судовому засіданні 20.03.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти їх задоволення з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву.

03.04.2019 представники сторін в судове засідання не з'явились. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання 03.04.2019.

Враховуючи те, що судом вже розпочато розгляд справи по суті 20.03.2019 та сторонами надані всі докази у справі, клопотання відповідача судом залишено без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.

Судове засідання проводилось без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, у відповідності до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙТ СТОУН (далі - постачальник) та відповідачем було укладено договір поставки № 170181 (далі - договір поставки № 170181).

За умовами п. 1.1. договору поставки № 170181, постачальник, зобов'язався у 2017 році поставити (передати у власність) замовникові, яким є відповідач, товари, зазначені в специфікаціях - додатках до договорів поставки, а замовник, прийняти і оплатити такі товари на умовах договорів поставки.

Відповідно до п. 3.2. договору поставки № 170181, замовник оплачує поставлений постачальником-3 товар виключно за ціною, вказаною в специфікаціях.

Згідно з п. 4.2. замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання - передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку-фактури на оплату товарів.

П. 3.1. договору поставки № 170181 визначено, що ціна (сума, загальна вартість) договору становить 4 800 000,00 (чотири мільйони вісімсот тисяч грн. 00 коп.) грн. з ПДВ.

Специфікацією № 1, викладеній в додатку № 1 до договору поставки № 170181 зазначено, що позивач повинен поставити Зубчасте колесо, у кількості 100 од. на суму 4 800 000,00 (чотири мільйони вісімсот тисяч грн. 00 коп.) грн. з ПДВ.

Відповідно до видаткової накладної № 1 від 15.09.2017, позивач поставив 10 од. Зубчастих колес на загальну суму 480 000,00 грн. (чотириста вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) з ПДВ. Поставка товару підтверджується Товаро - транспортною накладною № 1 від 15.09.2017 року.

Факт прийняття товару та отримання оригіналу відповідного рахунку-фактури відповідачем підтверджується актом приймання-передачі № 1 від 15.09.2017 року. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджуються довіреністю № 2181 від 15.09.2017 року.

Відповідно до видаткової накладної № 2 від 22.09.2017, позивач поставив 9 од. Зубчастих коліс на загальну суму 432 000,00 грн. (чотириста тридцять дві тисячі грн. 00 коп.) з ПДВ. Поставка товару підтверджується Товаро-транспортною накладною № 2 від 22.09.2017 року. Факт прийняття товару та отримання оригіналу відповідного рахунку-фактури відповідачем підтверджується актом приймання-передачі № 2 від 22.09.2017 року. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджуються Довіреністю № 2181 від 15.09.2017 року. Строк оплати поставленого товару настав 01.02.2018 р.

Відповідно до видаткової накладної № 3 від 11.10.2017, позивач поставив 11 од. Зубчастих коліс на загальну суму 528 000,00 грн. (п'ятсот двадцять вісім тисяч грн. 00 коп.) з ПДВ. Поставка товару підтверджується Товаро-транспортною накладною № РЗ від 11.10.2017. Факт прийняття товару та отримання оригіналу відповідного рахунку-фактури відповідачем підтверджується актом приймання-передачі № від 11.10.2017. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджуються Довіреністю № 343 від 11.10.2017 року. Строк оплати поставленого товару настав 20.02.2018 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 265 Господарського кодексу України договір поставки укладається на розсуд сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 та ч. 1 ст. 530 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України; якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що на виконання умов договору здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 1 440 000,00 грн. (один мільйон чотириста сорок тисяч грн. 00 коп.), що підтверджується вищевказаними документами первинного бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково виконав зобов'язання за договором сплативши позивачу суму боргу в розмірі 480 000,00грн. (платіжне доручення № 12642 від 30.10.2017). Тобто, відповідачем оплачена тільки перша поставка за видатковою накладною № 1 від 15.09.2017.

В результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 960 000,00 грн. (дев'ятсот шістдесят тисяч грн. 00 коп.), що стало причиною звернення позивача до суду про стягнення суми заборгованості в розмірі 960 000,00 грн. з урахуванням пені, суми індексу інфляції та 3% річних.

Заперечуючи проти двох неоплачених поставок відповідач вказує на те, що у позивача відсуне право вимоги, так як 14.03.2018 між ТОВ ЛАЙТ СТОУН з ТОВ ФК КОНТРАКТ ПЛЮС був укладений договір факторингу № 14-03/18-1, яким вимоги за договором поставки №170181 від 31.08.2017 відступлено фактору. Таким чином, відповідач вважає, що належним виконанням грошових зобов'язань за договором щодо оплати товару, є здійснення платежів фактору. Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до п.п.6.1.3. п. 6.1. договору замовник (відповідач у справі) зобов'язаний підписати та скріпити печаткою зі сторони замовника отримані від постачальника Акти приймання-передачі товару, які оформлені у відповідності до абзацу другого пункту 4.2. цього договору, на протязі 7 (семи) днів після їх отримання. Відповідно до статуту відповідача (п. 13.35) документи, які супроводжують виконання договору підписуються двома посадовими особами. Акт приймання - передачі від 22.09.2018, копію якого надав позивач, підписані однією посадовою особою. Акт приймання - передачі від 11.10.2017, копію якого надав позивач, не зазначено ким зі сторони відповідача підписаний цей акт. З урахуванням викладеного, акти приймання передачі, копії яких надав позивач, викликають у відповідача сумнів щодо їх достовірності.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймають виходячи з наступного: так дійсно, 14.03.2018 між ТОВ ЛАЙТ СТОУН з ТОВ ФК КОНТРАКТ ПЛЮС був укладений договір факторингу № 14-03/18-1, яким вимоги за договором поставки №170181 від 31.08.2017, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, укладеними між приватним акціонерним товариством Запорізький електроремонтний завод відступлено фактору.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Керуючись нормами чинного законодавства України ТОВ ЛАЙТ СТОУН та ТОВ ФК КОНТРАКТ ПЛЮС прийшли до взаємної згоди про розірвання договору факторингу № 14-03/18-1 від 14.03.2018. На підставі чого 20.08.2018 між сторонами договору факторингу був укладений договір про його розірвання.

Про розірвання договору факторингу позивач повідомив відповідача, про що свідчить повідомлення № 20/08 від 20.08.2018. Докази надіслання повідомлення № 20/08 від 20.08.2018 на адресу відповідача долучені до матеріалів справи.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд вважає заперечення відповідача щодо необґрунтованості пред'явлення позовних вимог саме позивачем, не підтвердженими та такими, що спростовані наданими до матеріалів справи доказами.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 960 000грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов'язання, в т.ч. є його невиконання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в т.ч. сплата неустойки (ст. 610 та п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Застосування штрафних санкцій, відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, є способом захисту прав і законних інтересів.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції - заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки у вигляді грошової суми - неустойка, штраф, пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 217 і ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з п. 7.2.1 договору поставки, у разі порушення строків оплати отриманого товару замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі половини облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань, з оплати отриманого від позивача товару позивачем пред'явлена вимога про стягнення пені в розмірі 42401 грн. 75 коп. (розрахунки долучені до матеріалів справи).

Судом перевірені надані позивачем розрахунки та встановлено, що вимога про стягнення пені в розмірі 42401 грн. 75 коп. підлягає задоволенню в повному об'ємі.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України ).

Окрім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем пред'явлені вимоги по стягненню суми витрат від інфляції в розмірі 20219грн. 49коп. та 3% річних в розмірі 14956грн. 27коп.

Надані позивачем розрахунки судом перевірені та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розраховані вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені та підлягають задоволенню.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 46, 74, 86, 129, 202, 240, 241, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Стоун» (49051, м.Дніпро, вул. Журналістів, б. 9 Д) до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2) задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, код 01056273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Стоун» (49051, м.Дніпро, вул. Журналістів, б. 9 Д, код 41350069) 960 000,00 грн. (дев'ятсот шістдесят тисяч грн. 00 коп.) - сума основного боргу, 42 401,75 грн. (сорок дві тисячі чотириста одна грн. 75 коп.) - пені, 14 956, 27грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 27 коп.) - 3% річних, 20 219,49 грн. (двадцять тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 49 коп.) - інфляційні витрати, 15 563,66 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят три грн. 66 коп.) суми судового збору

Видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано 16 квітня 2019.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій