Рішення

від 08.04.2019 по справі 904/4698/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019м. ДніпроСправа № 904/4698/18 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬВЕРСТОУН ІНВЕСТМЕНТ", Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОТРАНС", Дніпропетровська обл., місто Дніпро

про стягнення 46293,40грн. збитків

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 свідоцтво №0720 від 08.06.2018;

від відповідача: ОСОБА_2 представник на підставі ордеру про надання правової допомоги №ДП214/000045 від 27.11.2018;

вільний слухач: ОСОБА_3 паспорт серії АН543021.

СУТЬ СПОРУ:

ПРОЦЕДУРА ПРОВАДЖЕННЯ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬВЕРСТОУН ІНВЕСТМЕНТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОТРАНС" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 46293,40грн. збитків.

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1762,00грн., позивач просить суд покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

01.03.2015 між позивачем та ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" укладено договір №PGTU-SS-03/2015 про надання транспортно-експедиторських послуг. Відповідно до пункту 2.1.2 вказаного договору, позивач зобов'язаний / має право укласти від свого імені один або декілька договорів перевезення на таких умовах, які б повною мірою забезпечували перевезення вантажів ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна".

Відповідач, з метою забезпечення перевезень вантажів ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна", виконав замовлення позивача №02052018-2 від 02.05.2018 на разове перевезення по території України вантажів, що підтверджується товарно-транспортною накладною №28682375 від 02.05.2018.

Замовленням №02052018 від 02.05.2018 та товарно-транспортною накладною №28682375 від 02.05.2018 передбачено наступні умови перевезення:

- маршрут перевезення: с. Стоянка, Київська область - місто Дніпро;

- адреса завантаження: с. Стоянка, Київська область, вулиця 21-й км. Житомирського шосе, 7;

- адреса розвантаження - місто Дніпро, вулиця Малиновського, будинок 114;

- вантажовідправник, згідно товарно-транспортної накладної №28682375 від 02.05.2018, ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" через ТОВ "Еколь Логістик";

- вантажоодержувач, згідно товарно-транспортної накладної №28682375 від 02.05.2018, ДП "Савсервіс столиця";

- перевезення здійснювалося автомобілем DAF AE0121EМ, причіп АЕ9165ХР, автомобільний перевізник ТОВ "Євротранс", водій ОСОБА_4.

За твердженням позивача, вантаж не був доставлений відповідачем як перевізником вантажоодержувачу в повному обсязі, оскільки, як вказує відповідач, під час перевезення сталася крадіжка вантажу.

Водій відповідача повідомив, що під час перевезення вантажу по маршруту с.Стоянка, Київська область - місто Дніпро, він зупинився о 02год. 30хв. біля кафе в с.Бережнівка і виявив відсутність пломби та двох замків, у зв'язку з чим викликав поліцію. Поліція зареєструвала факт його звернення та склала протокол місця подій.

При отриманні вантажу, а саме 03.05.2018, ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" за адресою розвантаження виявлено недостачу товару. Даний факт зафіксовано в акті виявлення браку/нестачі/надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018, який підписано водієм відповідача - ОСОБА_4.

Враховуючи виявлені обставини, ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" направило позивачу претензію №ТG-1041-2018 від 16.05.2018 про відшкодування вартості продукції, втраченої під час перевезення у розмірі 46293,40грн.

06.09.2018 позивач у повному обсязі задовольнив претензію ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна", що підтверджується платіжним дорученням №1880 від 06.09.2018 на суму 46293,40грн.

Враховуючи викладені обставини, позивач стверджує, що відповідачем спричинено збитки у розмірі 46293,40грн., що і стало підставою звернення останнього до суду з даною позовною заявою.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4698/18 визначено суддю Петренко Наталію Едуардівну, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018.

Ухвалою від 24.10.2018 позовну заяву залишено без руху.

15.11.2018 виявлені судом недоліки усунуто.

Ухвалою від 16.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 13.12.2018.

12.12.2018 від позивача надійшло клопотання від 07.12.2018 за вих.№1194 про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії статуту "Сільверстоун інвестмент"; копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копії довідки Головного управління статистики про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; докази направлення вказаних документів відповідачу. Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.

12.12.2018 від позивача надійшло клопотання від 07.12.2018 за вих.№б/н про відкладення розгляду справи.

12.12.2019 від відповідача надійшло заперечення від 11.12.2018 за вих.№б/н щодо розгляду справи у спрощеному провадженні.

12.12.2019 від відповідача надійшло клопотання від 11.12.2018 за вих.№б/н про витребування належної копії доказу та надання додаткового строку для подання відзиву.

Ухвалою від 13.12.2019 клопотання від 07.12.2018 за вих.№б/н про відкладення розгляду справи; заперечення від 11.12.2018 за вих.№б/н щодо розгляду справи у спрощеному провадженні і клопотання від 11.12.2018 за вих.№б/н про витребування належної копії доказу та надання додаткового строку для подання відзиву задоволені . Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 14.01.2019; позивача зобов'язано надати в судове засідання для огляду оригінал акту виявлення браку/нестачі/надлишків № D01/99981039 від 03.05.2018; повний обсяг даних стосовно всіх осіб, які приймали участь в розвантаженні товару 03.05.2018 та складенні акту виявлення браку/нестачі/надлишків № D01/99981039 від 03.05.2018 та його підписанні, із зазначенням П.І.П. особи, належності її до якого підприємства, організації тощо, займаної посади, для подальшого допиту визначених осіб в якості свідків по цій справі; надати (надіслати) відповідачу належної якості та належним чином засвідчені копії акту виявлення браку/нестачі/надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018; відповідачу надано додатковий строк для подання відзиву на позов .

14.01.2019 від позивача надійшло клопотання від б/д за вих.№б/н про долучення до матеріалів справи довідки №2 від 09.01.2019 щодо працівників ДП "Савсервіс столиця". Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 відкладено підготовче засідання на 07.02.2019.

29.01.2019 від відповідача надійшов відзив в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відповідач звертає увагу суду, що позовні вимоги обґрунтовано на підставі заявки №02052018 від 02.05.2018, яка видана за відсутності договору перевезення, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність у останнього статусу перевізника в розумінні положень чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що товарно-транспортна накладна №28682375 від 02.05.2018, яка є основним документом, що підтверджує факт перевезення вантажу, містить інформацію про перевізника, яким виступає саме позивач - ТОВ "Сільверстоун інвестмент". Таким чином, на думку відповідача, всі зобов'язання перевізника, а також відповідальність за нестачу і пошкодження вантажу покладена в даному випадку саме на позивача, з огляду на те, що відповідач не є стороною спірних правовідносин.

Крім того, відповідач вказує, що нестача вантажу обґрунтовується на підставі ОСОБА_5 виявлення браку / нестачі / надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018 в якому перевізником зазначено позивача.

Відповідач посилається на позицію Вищого господарського суду України від 02.11.2016 по справі №922/1293/16.

Окрему увагу відповідач звертає на зміст заявки від 02.05.2018 в якій позивача зазначено як експедитора і за твердженням відповідача саме позивач як експедитор має нести відповідальність за транспортування вантажу і його збереження, в тому числі його страхування.

За твердженням відповідача сумнівною є справжність вказаних товарних накладних як додатків до ТТН.

Відповідач вказує, що обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, відповідно до пункту 15.1 Правил №363, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Таким актом, в розумінні відповідача, є ОСОБА_5 виявлення браку/нестачі/надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018 перевізником за яким зазначено позивача.

За вищевикладених обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків, оскільки перевізником виступав позивач.

07.02.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій просить суд позовні вимоги задовольнити.

Доводи позивача на відзив.

Позивач стверджує, що фактичним перевізником є саме відповідач, що підтверджується замовленням №02042018-2 від 02.05.2018; рахунком-фактурою №СФ-0000081 на суму 11500,00грн, актом №ОУ-0000081 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Щодо справжності товарних накладних як додатків до ТТН позивач зазначає, що вказані накладні містять дві дати, а саме дату виписки накладної - 27.04.2018 та дату відвантаження товару - 02.05.2018.

Позивач вказав, що ОСОБА_5 виявлення браку / нестачі / надлишків складено у суворій відповідності до Глави 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

07.02.2019 від позивача надійшло клопотання від 07.02.2019 за вих.№б/н про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії рахунку-фактури №СФ-0000081; копії акту №ОУ-0000081 здачі-прийняття робіт; копії відомості про реєстрацію податкової накладної; копії розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 03.05.2018 №8; копії податкової накладної №8 від 03.05.2018; копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 27.02.2013 на ТОВ "Євротранс"; ордер серії ДП №228/017. Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 07.02.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів; підготовче судове засідання відкладено на 12.03.2019.

14.02.2019 від відповідача надійшло заперечення від 12.02.2019 за вих.№б/н на клопотання позивача від 07.02.2019 в якому просить суд не приймати до розгляду докази, подані 07.02.2019.

14.02.2019 від відповідача надійшло заперечення в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи відповідача щодо незгоди з аргументами позивача викладеними у відповіді на відзив.

Фактично підтримано позицію висвітлену у відзиві.

07.03.2019 від відповідача надійшли заперечення від 07.03.2019 за вих.№б/н щодо факту оплати позивачем та користь відповідача, в якому відповідач зазначає, що позивач не здійснював жодних оплат на користь відповідача в період з 02.05.2018 по теперішній день включно, у зв'язку з чим просить суд постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з позивача штраф у розмірі 1921,00грн. за введення суду в оману.

12.03.2019 від відповідача надійшло клопотання від 12.03.2019 за вих.№б/н про долучення до матеріалів справи документів, а саме копії статуту ТОВ "Євротранс"; копії витягу з ЄДР; копії свідоцтва платника ПДВ; копії свідоцтва про держреєстрацію; копії довідки про включення до ЄДРПОУ. Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.

За результатами судового засідання, яке відбулося 12.03.2019, господарський суд оголосив перерву з 11год. 58хв. до 16год. 00хв. 12.03.2019.

Після перерви, 12.03.2019 від позивача надійшли додаткові пояснення в яких позивач просить суд, не брати до уваги помилкову вказівку останнього у відповіді на відзив про оплату послуг ТОВ "Євротранс" та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 12.03.2019, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 21.03.2019, підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 26.03.2019.

За результатами судового засідання, яке відбулося 26.03.2019 господарський суд оголосив перерву до 08.04.2019.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.04.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.04.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини, встановлені судом.

01.03.2015 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (далі - замовник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬВЕРСТОУН ІНВЕСТМЕНТ" (далі - позивач, виконавець) укладено договір №PGTU-SS-03/2015 про надання транспортно-експедиторських послуг (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець надає замовнику послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів замовника (транспортно-експедиторські послуги), своїми силами і відповідно до умов, передбачених цим договором.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору виконавець зобов'язаний / має право в порядку та на умовах, визначених цим договором організувати і надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з перевезенням вантажів замовника згідно відповідної заявки останнього.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору визначено, що виконавець зобов'язаний / має право укласти від свого імені один або декілька договорів перевезення на таких умовах, які б повною мірою забезпечували перевезення вантажів замовника згідно з умовами цього договору та вказівками замовника.

Відповідно до пункту 12.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №8 від 26.02.2018, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28.02.2019. Керуючись положеннями частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що дія даного договору застосовується до відносин між сторонами, які виникли до дати укладання договору, а саме з 01.03.2015.

Отже, договір є таким, що діяв з 01.03.2015 по 28.02.2019.

03.07.2017 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬВЕРСТОУН ІНВЕСТМЕНТ" (далі - позивач, експедитор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОТРАНС" (далі - відповідач, перевізник) укладено договір про надання транспортних послуг в межах України №03/07/17-1П (далі - договір).

Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що перевізник надає експедитору послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів (далі - товар) експедитора (транспортні послуги) своїми силами та відповідно до умов, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 9.1 договору, вказаний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін в дату, зазначену вище. Пунктом 9.2 договору закріплено, що останній діє до 31.12.2017 та після вказаної дати припиняється.

Отже, договір є таким, що діяв з 03.07.2017 по 31.12.2017.

Відповідач, з метою забезпечення перевезень вантажів ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна", виконав замовлення позивача №02052018-2 від 02.05.2018 на разове перевезення по території України вантажів, що підтверджується товарно-транспортною накладною №28682375 від 02.05.2018.

Замовленням №02052018 від 02.05.2018 та товарно-транспортною накладною №28682375 від 02.05.2018 передбачено наступні умови перевезення:

- маршрут перевезення: с. Стоянка, Київська область - місто Дніпро;

- адреса завантаження: с. Стоянка, Київська область, вулиця 21-й км. Житомирського шосе, 7;

- адреса розвантаження - місто Дніпро, вулиця Малиновського, будинок 114;

- вантажовідправник, згідно товарно-транспортної накладної №28682375 від 02.05.2018, ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" через ТОВ "Еколь Логістик";

- вантажоодержувач, згідно товарно-транспортної накладної №28682375 від 02.05.2018, ДП "Савсервіс столиця";

- перевезення здійснювалося автомобілем DAF AE0121EМ, причіп АЕ9165ХР, автомобільний перевізник ТОВ "Євротранс", водій ОСОБА_4.

Зазначені обставини сторонами визнаються.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Аналізуючи фактичні обставини справи господарський суд констатує, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень , якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання; стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з приписами статей 306, 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Юридичний аналіз статей 525, 526, 626, 610, 909 Цивільного кодексу України, статей 181, 193, 265, 305, 306 Господарського кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що між сторонами укладено договір перевезення у спрощений спосіб, що підтверджується Замовленням №02052018 від 02.05.2018 та Товарно-транспортною накладною №28682375 від 02.05.2018.

Проаналізувавши товарно-транспортну накладну №28682375 від 02.05.2018 господарський суд встановив, що спірне перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_2; причіп/напівпричіп АЕ9165ХР; автомобільним перевізником визначено позивача; водій ОСОБА_4; замовник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" через позивача.

Проаналізувавши Замовлення №02052018 від 02.05.2018 господарський суд встановив, що перевезення здійснювалося автомобілем НОМЕР_2; причіп/напівпричіп АЕ9165ХР та водієм ОСОБА_4.

Отже, господарський суд констатує, що у правовідносинах, які виникли між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" та позивачем на підставі договору №PGTU-SS-03/2015 від 01.03.2015 про надання транспортно-експедиторських послуг, позивач є виконавцем послуг перевезень.

Господарський суд взяв до уваги визначення терміну "Перевізник" , яке висвітлено у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а саме це фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відтак, у правовідносинах, які виникли між сторонами на підставі Замовлення №02052018 від 02.05.2018, відповідач виступає фактичним перевізником.

Враховуючи, що фактичне перевезення вантажу, яке здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної №28682375 від 02.05.2018 за замовленням ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" виконувалося водієм відповідача ОСОБА_4, на останнього поширюються вимоги додатку №3 до контракту №PGTU-SS-03/2015 від 01.03.2015 про надання транспортно-експедиторських послуг, який регулює питання приймання водіями-експедиторами вантажу у замовника (відправника вантажу) і здачу вантажу вантаодержувачу (далі - додаток №3).

Пунктом 1 додатку №3 визначено, що всі водії, які перевозять вантаж замовника, є експедиторами та здійснюють транспортно-експедиторські послуги, які визначаються даним договором.

Таким чином, водій ОСОБА_4 визнається експедитором у спірному перевезенні.

Відповідно до пункту 3 додатку №3 при завантаженні на складі замовника (вантажовідправника) водій-експедитор приймає вантаж за кількістю навантажувальних місць з непорушеною складською упаковкою . Палета повинна бути обтягнута целофаном і без слідів розриву і пошкоджень, короб або одиниця товару повинна бути запакована і без слідів пошкоджень заводської тари (упаковки).

У разі виявлення браку / нестачі при завантаженні водій-експедитор зобов'язаний вимагати заміни бракованої продукції або відмовитися від її завантаження (пункт 3.1 додатку №3).

Пунктом 3.3 додатку №3 при відсутності будь-яких відміток на документах про брак, який відправляється, на складі замовника (вантажовідправника), наявність браку / пошкодження при прийманні на складі у вантажоодержувача свідчить про вину виконавця.

ОСОБА_5 товарно-транспортну накладну №28682375 від 02.05.2018 господарський суд встановив відсутність будь-яких відміток, що свідчить про вину виконавця за втрату вантажу під час перевезення.

Відповідно до пункту 12.3 додатку №3 при виявленні втрати, недостачі, пошкодження вантажу робиться відмітка в ТТН і оформляється ОСОБА_5 виявлення браку / псування / недоліків, який фіксує факт виявлення браку, псування, недостачі при отриманні вантажу. Акт підписується комісією, яка складається не менше 3 (трьох) осіб (водій-експедитор, комірник, не матеріально відповідальні особи). При цьому в ТТН робиться відповідна відмітка, із зазначенням розмірів / втрат і пошкоджень / псування вантажів і номер ОСОБА_5.

ОСОБА_5 виявлення браку / нестачі / надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018 господарський суд визнав його таким, що належним чином складений на виконання вимог пункту 12.3 додатку №3.

Приймаючи рішення у даній справи господарський суд взяв до уваги розділ 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), яким закріплено правила складання актів. Відтак, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4 (пункт 15.1 Правил).

Господарський суд визнає ОСОБА_5 виявлення браку / нестачі / надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018 актом в розумінні Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, так як зазначений акт засвідчує обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності.

Пунктом 15.2. Правил визначено, що Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Господарський суд констатує, що ОСОБА_5 виявлення браку / нестачі / надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018 засвідчує невідповідність маси вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній та відсутність пломби.

Пунктом 15.3. Правил визначено, що записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Господарський суд встановив, що записи в ОСОБА_5 виявлення браку / нестачі / надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018 засвідчені підписом водія відповідача ОСОБА_4, власником вантажу та членами комісії.

Враховуючи встановлені господарським судом обставини ОСОБА_5 виявлення браку / нестачі / надлишків №D01/99981039 від 03.05.2018 служить підставою для матеріальної відповідальності відповідача і визнається належним доказом вини відповідача.

Підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 договору закріплено, що виконавець зобов'язаний / має право забезпечити зберігання вантажу при перевезенні з моменту його прийому на перевезення в пункті відвантаження і до моменту його здачі в місці призначення (місці доставки) і виконання термінів доставки вантажів.

Підпунктом 2.1.8 пункту 2.1 договору визначено, що виконавець зобов'язаний / має право відшкодувати замовнику збитки, зумовлені недостачею, пошкодженням (псуванням), втратою вантажу.

Відтак, виконавець відшкодовує реальні збитки за втрату, нестачу або пошкодження (псування) вантажу після прийняття вантажу в пункті відвантаження і до видачі вантажу в пункті доставки, вказаному в товаросупровідних документах, або уповноваженій особі, якщо не доведе, що втрата, недостача або пошкодження (псування) вантажу сталися внаслідок обставин, яким виконавець не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, в таких розмірах, зокрема за втрату або нестачу вантажу, прийнятого виконавцем для перевезення, у розмірі вартості встановленої в ТТН, рахунку або прайс листі замовника, запропонованому виконавцю додатково, або частини вартості вантажу, визначеної на підставі ТТН, рахунку, або прайс листі замовника пропорційно до відсутньої частини вантажу (2.1.8.1).

Пунктом 12.4 додатку №3 до договору визначено, що на підставі ОСОБА_5 замовник оформляє претензію на відшкодування збитків.

На виконання пункту 12.4 додатку №3 до договору ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" звернулося до позивача, як перевізника за договором №PGTU-SS-03/2015 від 01.03.2015 про надання транспортно-експедиторських послуг з претензією №TG-1041-2018 від 16.05.2018 на суму 46293,40грн.

З метою належного виконання зобов'язань перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" позивач здійснив оплату претензії №TG-1041-2018 від 16.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням №1880 від 06.09.2018 на суму 46293,40грн.

В свою чергу, позивач звернувся до відповідача, як фактичного перевізника , що підтверджується Замовленням №02052018 від 02.05.2018 з претензією №4 за вих.№770 від 23.05.2018 про відшкодування вартості продукції втраченої / пошкодженої під час перевезення, на загальну суму 46293,40грн.

Докази зобов'язань відповідача перед позивачем в частині відшкодування збитків за незбереження вантажу прийнятого до перевезення матеріали справи не містять.

Господарський суд визнає обґрунтованою позицію, що позивач є відповідальною особою перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", а відповідач є відповідальною особою перед позивачем.

Статтею 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Аналогічні норми містить і Господарський кодекс України.

Згідно статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (стаття 314 Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що перевезення здійснювалось по території України, таке перевезення є внутрішнім.

До даних правовідносин підлягає застосуванню положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Відтак, саме відповідач, який виконував Замовлення №02052018 від 02.05.2018 відповідає, в даному випадку перед позивачем, за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві.

Господарський суд дослідивши наявні в матеріалах докази не встановив наявність обставин , які б довели, що нестача вантажу сталася внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на підстави для звільнення його від відповідальності за пошкодження вантажу.

Пункт 4 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України визначає, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 1 статті 224 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частина 2 статті 623 Цивільного кодексу України визначає, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Частина 3 статті 623 Цивільного кодексу України визначає, що збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відтак, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Вивчивши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що в діях відповідача наявні усі чотири елементи складу правопорушення:

1) факт порушення зобов'язання під час виконання Замовлення №02052018 від 02.05.2018;

2) збитки завдані позивачу внаслідок оплати претензії №TG-1041-2018 від 16.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням №1880 від 06.09.2018 на суму 46293,40грн.;

3) завдання відповідачем збитків позивачу знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання по Замовленню №02052018 від 02.05.2018 і частині збереження вантажу під час перевезення;

4) відповідач не спростував власної вини у нестачі вантажу під час перевезення.

Відповідачем в порушення статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України не було надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини, як перевізника у нестачі вантажу при здійсненні спірного перевезення.

Отже, за результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доказів не поданих в строк, з урахуванням заперечень відповідача від 12.02.2019 на клопотання позивача від 07.02.2019 про долучення до матеріалів справи документів , а саме: копії рахунку-фактури №СФ-0000081; копії акту №ОУ-0000081 здачі-прийняття робіт; копії відомості про реєстрацію податкової накладної; копії розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 03.05.2018 №8; копії податкової накладної №8 від 03.05.2018; копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 27.02.2013 на ТОВ "Євротранс"; ордер серії ДП №228/017.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин , учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Зі змісту статті 80 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подачі.

Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому необхідно враховувати, що чинний Господарський процесуальний кодекс України спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів.

Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Системний аналіз положень частини 8 статті 80, частини 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі подання учасниками справи доказів із пропуском строку суд долучає відповідні документи (докази) до матеріалів справи, проте не приймає їх до розгляду .

Господарський суд констатує, що позивач був зобов'язаний подати всі наявні докази в обґрунтування позовних вимог разом з позовною заявою, а саме 19.10.2018.

Відтак, господарський суд долучив до матеріалів справи докази, які подано позивачем з пропуском строку, а саме: копії рахунку-фактури №СФ-0000081; копії акту №ОУ-0000081 здачі-прийняття робіт; копії відомості про реєстрацію податкової накладної; копії розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 03.05.2018 №8; копії податкової накладної №8 від 03.05.2018; копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 27.02.2013 на ТОВ "Євротранс"; ордер серії ДП №228/017, які подано 07.02.2019 .

Проте, вказані докази господарський суд не приймає до розгляду , з огляду на пропуск строку подачі та відсутність обґрунтування неможливості їх подання у визначений статтями 80, 164 Господарським процесуальним кодексом України строк.

Щодо заперечення відповідача від 07.03.2019 за вих.№б/н факту оплати позивачем на користь відповідача.

В зазначених запереченнях відповідач просить суд постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з позивач штраф у розмірі 1921,00грн. за введення суду в оману в частині тверджень про здійснення останнім оплати за послуги перевезення.

В додаткових поясненнях від 12.03.2019 позивач визнав помилковість власних тверджень в частині оплат послуг, які надано відповідачем.

Проаналізувавши позиції сторін та фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав задля накладення на позивача штрафу. Відтак, клопотання відповідача судом відхиляється.

Щодо правових позицій Вищого господарського суду України від 02.11.2016 по справі №922/1293/16 та від 21.02.2012 по справі №5023/5396/11 на які посилається відповідач як на судову практику.

Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на правові позиції, викладено у постановах Вищого господарського суду України від 02.11.2016 по справі №922/1293/16 та від 21.02.2012 по справі №5023/5396/11 , оскільки за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду , тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми. Крім того, подібність правовідносин означає, зокрема, однаковість предмета та підстав позову, схожість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин. При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. (Постанова Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №922/595/18).

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1762,00грн. покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬВЕРСТОУН ІНВЕСТМЕНТ" (50065, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КОСІОРА, будинок 70; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34488698) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОТРАНС" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАДЄЖДЕНСЬКА, будинок 150; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31705064) про стягнення 46293,40грн. збитків задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОТРАНС" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАДЄЖДЕНСЬКА, будинок 150; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31705064) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІЛЬВЕРСТОУН ІНВЕСТМЕНТ" (50065, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КОСІОРА, будинок 70; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34488698) 46293,40грн. (сорок шість тисяч двісті дев'яносто три грн. 40 коп.) збитків; 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 17.04.2019.

Суддя ОСОБА_6