Ухвала

від 10.04.2019 по справі 909/34/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/34/19

УХВАЛА

10.04.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши заяву Приватної фірми "Техноімпекс" (вх. № 5933/19 від 29.03.2019 року) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2019 року у справі № 909/34/19

за позовом: Антимонопольного комітету України, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м.Київ, 03035,

до відповідача: Приватної фірми "Техноімпекс", вул. Південний бульвар, 35 А, 2-й поверх, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення штрафу та пені в сумі 816 160,00 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - головний експерт відділу досліджень та розслідувань Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, (довіреність № 300-122/03-4 від 15.01.2019 року)

від відповідача: ОСОБА_2 - директор, (статут від 30.03.1994 року)

установив: Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватної фірми "Техноімпекс" (далі - відповідач) про стягнення штрафів та пені в сумі 816 160,00 грн.

Суд рішенням від 05.03.19 задовльнив позов Антимонопольного комітет України до Приватної фірми "Техноімпекс" про стягнення штрафів та пені в сумі 816 160 грн 00 к. Стягнув з Приватної фірми "Техноімпекс" на користь Антимонопольного комітету України - 408 080 грн 00к. - штрафу, 408 080 грн 00к. - пені та 12 242 грн 40к. - судового збору.

На виконання рішення суду Господарським судом Івано-Франківської області 28.03.2019 року видано накази №315 про стягнення штрафу та пені та №316 про стягнення судового збору, які направлено поштою на адресу стягувача.

29 березня 2019 року на адресу Господарського суду Івано-Франківської області Приватною фірмою "Техноімпекс" подано заяву (вх. № 5933/19 від 29.03.2019 року) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.19 у даній справі строком на чотири місяці. Відповідно до вказаної заяви відповідач просить провести відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.19 в частині стягнення 816 160 грн 00 коп., з них: 408 080 грн 00к. - штрафу та 408 080 грн 00к. - пені з щомісячною оплатою по 204 040 грн 00к. В обґрунтування обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі заявник зазначив про те, що підприємство не в змозі виконати вказане судове рішення в повному обсязі одноментно, насамперед через відсутність у нього в конкретний момент всієї необхідної суми, і як наслідок, порушення виконавчого провадження по вказаному судовому рішенні спричинить до накладення арештів на рахунки підприємства та блокування всієї господарської діяльності останнього, що в свою чергу, істотно ускладнить виконання рішення суду і може призвести до колапсу в газопостачальній сфері. Разом з тим, повідомив суд про виконання судового рішення в частині стягнення судового збору в сумі 12 242 грн 40к., в підтвердження чого надав суду копію платіжного доручення №1764 від 26.03.2019 року.

Суд ухвалою від 01.04.2019 року призначив до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2019 року вказану заяву.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду, з підстав викладених у заяві та просить суд її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача проти заяви про розстрочку виконання рішення суду не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Як визначено в ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із змісту ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено, що відповідач є екслюзивним дистрибютором в Україні з основних світових виробників такого продукту, як одорант природного газу - етил меркаптан, без додавання якого ПАТ "Укртрансгаз" технологічно не може здійснювати поставку природного газу його споживачем.

Як вбачається, судом присуджено до стягнення немалу суму заборгованості, зокрема в сумі 816 160 грн 00 к., сплата якої одномоментно може спричинити погіршення фінансового становища підприємства, оскільки, як зазначає відповідач, сплату суми заборгованості згідно рішення суду від 05.03.2019 року він планує здійснити після отримання прибутку, який підприємство планує одержати в ході здійснення відповідної поставки товару на підставі укладених договорів.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що наявні виключні підстави для застосування розстрочки виконання судового рішення, оскільки сплата зазначеної суми заборгованості одномоментно може призвести до погіршення фінансового становища боржника.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме стабільному здійсненні відповідачем господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем. Також, слід зазначити, що дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання.

За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги обставини, викладені в заяві, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, з метою недопущення соціальної напруги через невиплату заробітної плати працівникам, задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду на чотири місяці.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.73, 74, 86, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд.

УХВАЛИВ:

Заяву Приватної фірми "Техноімпекс" (вх. № 5933/19 від 29.03.2019 року) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2019 року у справі № 909/34/19 на чотири місяці - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2019 року у справі № 909/34/19 строком на чотири місяці за наступним графіком:

- до 10.05.2019 - 204 040 грн 00к.;

- до 10.06.2019 - 204 040 грн 00к.;

- до 10.07.2019 - 204 040 грн 00к.;

- до 10.08.2019 - 204 040 грн 00к.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 16.04.2018.

Суддя Фанда О. М.