Рішення

від 11.04.2019 по справі 917/94/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019 Справа № 917/94/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д.М., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерджі" про стягнення 33552,25 грн основного боргу, 3757,84 грн інфляційних, 1314,07 грн 3% річних, 13777,18 грн пені, 102677,71 штрафу,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, посвідчення № 2127 від 11.04.2018

від відповідача: ОСОБА_3, посвідчення № 721 від 21.01.2010

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПАТ "Укрнафтобуріння") звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерджі" (далі - ТОВ "Альянс Енерджі") про стягнення 33552,25 грн основного боргу, 3757,84 грн інфляційних, 1314,07 грн 3% річних, 13777,18 грн пені, 102677,71 грн штрафу на підставі договору купівлі-продажу нафти №258-Н від 29.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу нафти №258-Н від 29.11.2017 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання призначив на 12.02.2019 - 14:30.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2019 розгляд справи відкладено на 19.03.2019.

18.02.2019 від позивача надійшла доповнення до позовної заяви щодо обґрунтування нарахування пені (вх. № 1343).

28.02.2019 від позивача надійшли письмові пояснення щодо одночасного стягнення пені та штрафу (вх. №2076).

19.03.2019 судове засідання не відбулось у зв'язку з відрядженням судді.

У зв'язку з поверненням судді з відрядження ухвалою господарського суду судове засідання у справі призначене на 27.03.2019 - 14:30.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2019 суд відклав розгляд справи на 09.04.2019 - 10:00.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2019 суд відклав розгляд справи на 11.04.2019 - 15:00.

11.04.2019 від відповідача надійшла заява про зменшення штрафних санкцій (вх. № 3763).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 11.04.2019, відповідно до частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

29.11.2017 ПАТ "Укрнафтобуріння" та ТОВ "Альянс Енерджі" уклали договір купівлі-продажу нафти №258-Н.

Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець зобов'язувався передати нафту, видобуту із Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (НГКР) (Україна), надалі - Товар/Нафта, який є власністю Продавця, у власність Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти Товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно з пункту 2.2 договору обсяг нафти, який передається, складає 100т (сто вісімдесят тон) +/-10%.

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна однієї тони нафти, що передається за договором, складає 1683335 грн, крім того ПДВ 20% - 3366,37 грн, разом з ПДВ - 20200,02 грн.

Вартість нафти, відповідно до пункту 2.3 договору, складає суму 1683335,00 грн, крім того ПДВ - 336667,00 грн. Загальна вартість нафти разом з ПДВ - 2020002,00 грн +/- 10%.І

Пунктами 5.1 та 5.2 договору визначено, що Покупець проводить 100% попередню оплату за Товар по договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Оплата 100% загальної вартості Товару здійснюється Покупцем до 01.12.2017. Датою оплати загальної вартості Товару вважається зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.

У свою чергу, пунктом 3.2 договору визначено, що Товар передається Покупцю по кількості та якості у період з 30.11.2017 по 04.12.2017 включно, рівномірними партіями протягом всього періоду відвантаження за умови оплати Покупцем загальної вартості Товару (партії Товару), згідно з пункту 5.2 договору та у відповідності до узгодженого графіку.

Відповідно до пункту 3.1 договору, передача Товару від Продавця Покупцю здійснюється на умовах EXW - Установка попередньої підготовки нафти і газу (УППНГ) Сахалінського НГКР, землі Качалівської та Китченківської сільрад, за межами населених пунктів Краснокутського району Харківської області: у випадку відвантаження автотранспортом, згідно з показниками OPTIMASS 7000-Т40 (серійний номер 0110000001502520); у випадку відвантаження трубопроводом, згідно з показниками турбінного витратоміра НОРД- 80М, на підставі яких обома сторонами підписується акт (акти) прийому-передачі Товару.

Згідно з пункту 3.3 договору, у випадку передачі Товару автотранспортом, Товар вважається переданим Покупцю після надання Покупцю товарно-транспортної накладної на Товар і автомобіль, наданий Покупцем, виїхав за межі УППНГ.

Право власності на Товар переходить з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі Товару (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пунктом 3.6 договору, Продавець має право не передавати Товар, у разі не здійснення Покупцем оплати вартості Товару, визначеної пунктом 5.2 договору.

Згідно з пунктом 5.3 договору у разі зміни обсягу Товару, сторони узгоджують такі зміни шляхом підписання додаткової угоди до договору, а оформлення розрахунків здійснюється на підставі акту прийому-передачі Товару, в якому зазначається кількість та вартість фактично переданого Товару. Узгодження та оформлення Акту здійснюється не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з дня передачі Товару по договору.

Пунктом 5.4 договору визначено, що після визначення фактичного обсягу переданого Товару, згідно з пунктом 5.3 договору, у разі перевищення обсягу переданого Товару над оплаченим обсягом, остаточний розрахунок проводиться Покупцем протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з дати підписання акту, передбаченого пунктом 5.3 договору.

Як зазначає позивач, у зв'язку із затримкою здійснення Покупцем попередньої оплати передача Товару здійснювалась частинами. Всього Продавцем передано Покупцю нафти на виконання умов договору в обсязі 101,661 тон на загальну суму 2053554,25 грн (два мільйони п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 25 копійок) з ПДВ, що підтверджується наступними актами прийому-передачі:

№1 від 01.12.2017 на суму 371 377,37 грн з ПДВ;

№1 від 05.12.2017 на суму 559742,56 грн з ПДВ;

№1 від 06.12.2017 на суму 563115,96 грн з ПДВ;

№1 від 07.12.2017 на суму 559318,36 грн з ПДВ.

Відповідний обсяг Товару передано у межах договору та узгоджених Сторонами обсягах +/-10%, що відповідає пункту 2.3 договору, без укладання додаткової угоди (без внесення змін).

Продавцем були надані Покупцю товарно-транспортні накладні:

№422605 від 01.12.2017;

№ 422703 від 05.12.2017;

№ 422711 від 06.12.2017;

№ 422718 від 07.12.2017.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов'язання, визначені договором.

В свою чергу, відповідачем взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином - повної оплати вартості переданого Продавцем обсягу нафти не здійснив.

Так, відповідач здійснив часткову оплату за отриману нафту в сумі 2020002,00 грн, що підтверджуєтеся платіжними дорученнями:

№ 111 від 01.12.2017 на суму 400000,00 грн;

№ 112 від 04.12.2017 на суму 1000000,00 грн;

№ 113 від 04.12.2017 на суму 620002,00 грн.

Таким чином, в результаті проведення часткової (неповної) оплати сума основного боргу відповідача складає 33552,25 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок здійснити поставку нафти, а у відповідача прийняти нафту в обсязі погодженому сторонами та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов'язань на підставі договору, позивач передав, а відповідач прийняв нафту в обсязі 101,661 тон на загальну суму 2053554,25 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі нафти:

№ 1 від 01.12.2017;

№ 1 від 05.12.2017;

№ 1 від 06.12.2017;

№ 1 від 07.12.2017.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, не сплатив заборгованість за поставлений позивачем товар в повному обсязі, у зв'язку із чим, заборгованість перед позивачем складає 33552,25 грн.

Судом встановлено, що факт наявності заборгованості у розмірі 33552,25 грн належним чином доведений.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 33552,25 грн на час прийняття рішення суду не надано.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 33552,25 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 33552,25 грн визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3757,84 грн інфляційних втрат, 1314,07 грн - 3 % річних, 102677,71 грн. - 5% штрафу, 13777,18 грн пені.

За приписами частини першої ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.1 договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов, що зазначені у даному договорі, у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 6.2 договору за порушення умов та строків оплати загальної вартості Товару за договором, Покупець сплачує, додатково до встановленої законодавством України відповідальності, на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, та додатково штраф у розмірі 5% від загальної вартості Товару. Зарахування передбачених даним пунктом пені та штрафу може здійснюватися Продавцем із суми коштів, отриманих як оплата Товару по договору від Покупця. Зарахування Продавцем зазначених коштів як пені та штрафу не звільняє Покупця від виконання умов цього договору.

Відповідно до пункту 6.3 договору, якщо Покупець не здійснив оплату загальної вартості Товару у повному обсязі, згідно з пунктом 5.2 договору, Продавець в односторонньому порядку має право відмовитись від передачі Товару (відмовитись від договору у порядку, встановленому законодавством). При виникненні цих обставин, Продавець повертає на поточний рахунок Покупця грошові кошти, сплачені останнім з порушенням строків, за виключенням пені та штрафу, передбачених пунктом 6.2 договору.

При цьому в пункті 6.9 договору встановлено, що пеня передбачена Розділом 6 договору нараховується за увесь період порушення відповідного зобов'язання.

Згідно з пунктом 6.8 договору, позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) по договору встановлюється строком у 2 (два) роки.

Розрахунки штрафу за порушення грошового зобов'язання у розмірі 102677,71 грн є арифметично правильним.

Перевіривши розрахунок пені за періоди визначені позивачем, судом встановлено, що розрахунок пені є правильним, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення пеня у розмірі 13777,18 грн (пеню на суму заборгованості у розмірі 1620002,00 грн нараховано за період з 02.12.2017 по 03.12.2017, пеню на суму заборгованості у розмірі 33552,25 грн нараховано за період з 15.12.2017 по 11.01.2019).

При цьому судом враховано, що одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких згідно із статтею 230 Господарського кодексу України віднесено штраф та пеню.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому відповідно до частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Отже, у даній справі договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов та строків оплати загальної вартості товару у вигляді сплати пені та штрафу (пункт 6.2).

Відповідач подав заяву про зменшення штрафних санкцій на 90%, посилаючись на збитковість діяльності підприємства. Зокрема, відповідач зазначає, що валовий дохід ТОВ "Альянс Енерджі" від продажу продукції за 2018 рік склав 38071694 (без ПДВ) грн, валові витрати собівартості проданої продукції склало - 38579577 (без ПДВ). Крім, цього у 2018 році операційні витраті становили 1058040 (без ПДВ) - оренда, заробітна плата, транспортні послуги, технічне обслуговування. Тобто, розмір збитків ТОВ "Альянс Енерджі" за 2018 рік від господарської діяльності складає 1565923 грн.

На підтвердження важкого фінансового становища відповідач надав суду фінансовий звіт за 2018 рік.

Крім того, як зазначає відповідач, належне виконання зобов'язань ТОВ "Альянс Енерджі" за договором купівлі-продажу нафти № 258-Н від 29.11.2017 було неможливим у зв'язку із наявністю у Товариства фінансових зобов'язань перед значною кількістю контрагентів. ТОВ "Альянс Енерджі" має зобов'язання перед ПАТ КБ "УКРГАЗБАНК" на суму боргу в сумі 1452369,92 грн.

Відповідач зазначає, що на розрахункові рахунки директора підприємства ОСОБА_4 накладено арешт в рамках виконавчого провадження 56931282, що перебуває в Шевченківському РВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавські області, яке здійснюється на підставі Постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № ПЛ1096/162/АН/П/ПТ/ТД-ФС від 20 червня 2018 року на суму 446760,00 грн, винесеної Управлінням Держпраці у Полтавській області.

Зазначені обставини, на думку відповідача, унеможливлювали виконання зобов'язань перед Приватним акціонерним товариством "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння".

Також, відповідач вказує, що позивач не надав доказів на підтвердження понесених збитків, внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерджі" умов договору.

Крім того, відповідач просить суд врахувати той факт, що нарахування штрафних санкцій у розмірі заявленому позивачем (13777,18 грн пені та 102677,71 грн штрафу) значно перевищує суму основного боргу, яка складає 33552,25 грн.

У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічні норми містить стаття 551 Цивільного кодексу України, в силу якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій (пені та штрафу) за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Враховуючи наведене, інтереси позивача, а також те, що відповідач не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань, беручи до уваги те, що відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару, той факт, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань на підставі договору не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у статті третій Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України правом та зменшити розмір, нарахованого позивачем штрафу на 50%, тобто до 51338,86 грн, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення штрафу суд відмовляє в позові.

Частиною другою статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 259,20 грн - 3% річних на суму 1620002,00 грн за період з 02.12.2017 по 03.12.2017 та 1054,87 грн на суму 33552,25 за період з 15.12.2017 по 11.01.2019.

Отже, загальний розмір трьох процентів річних становить 1314,07 грн.

Розрахунок інфляційних витрат здійснений позивачем, виходячи із заборгованості в розмірі 33552,25 грн за період прострочення грудень 2017 року - квітень 2018 року, вересень 2018 року - грудень 2018 року та становить 3757,84 грн.

Розрахунки 3% річних у розмірі 1314,07 грн та 3757,84 грн є арифметично правильними, тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами статей 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78 та 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи зменшення розміру штрафу, суд задовольняє позов частково.

Враховуючи приписи статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається судом на відповідача (без урахування зменшення судом розміру пені).

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерджі", (вул. Харківське шосе, 4/15, м. Полтава, 36008, п/р 26005924430816 в ПАТ «УКРГАЗБАНК» , МФО 320478, код ЄДРПОУ 39842131) на користь Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння", 01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, п/р № 26008054622743 в ПАТ КБ «Приватбанк» , МФО 331401, код ЄДРПОУ 33152471- 33 552,25 грн основного боргу, 3757,84 грн інфляційних, 1314,07 грн - 3% річних, 13777,18 грн пені, 51338,86 грн штрафу, 2326,19 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

3. В решті вимог щодо стягнення штрафу - в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 16.04.2019.

Суддя Д.М Сірош