Рішення

від 15.04.2019 по справі 922/653/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/653/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікпромграніт", м. Нікополь до Приватного підприємства "Елладент", м. Харків про стягнення коштів в сумі 83823,00 грн. без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікпромграніт" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Елладент" заборгованість в сумі 83823,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором постачання товару №1106/17 від 06.11.2017 року. Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/653/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 15.03.2019 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву), направлена на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду без вручення з довідкою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/653/19 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

06.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікпромграніт" (позивач/Постачальник) та Приватним підприємством "Елладент" (відповідач/Покупець) укладено договір № 1106/17 постачання товару (далі - Договір), відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплачувати його.

Загальна сума Договору складається із сум, зазначених в Специфікаціях. Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, вказаною в замовленні, згідно рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі. Товар передається Покупцеві за умови надходження повної суми його вартості на розрахунковий рахунок Постачальника (пункти 3.1. - 3.3. Договору).

Поставка Товару здійснюється на умовах, визначених Сторонами відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, ЕХW (з поставкою на станцію, вказану Покупцем). Строк постачання вказується у замовленнях. Постачальник має право здійснити поставку товару до настання термінів його постачання за умови повідомлення Покупця про дострокову поставку не пізніше, ніж за 5 (п'ять) банківських днів до планованої дати поставки (пункти 4.1. - 4.2. Договору).

Право власності на товар, а також усі ризики пов'язані з товаром переходять від Продавця до Покупця з моменту передачі його продавцем, перевізнику-узгодженому з Покупцем. Дата передачі товару підтверджується затвердженими Сторонами витратними накладними чи іншими документами, згідно діючого законодавства України (п. 4.3. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору, наприкінці грудня 2017 року на виконання умов Договору та відповідно до зробленої Покупцем заявки про поставку товару у кількості 138, 69 та 277 тон, Постачальником було сформовано замовлення, та у січні 2018 року відвантажено зазначену кількість товару, що підтверджується видатковою накладною № 7 від 10.01.2017 року, підписаною обома сторонами. Зі сторони Покупця Товар отримано представником з проставлянням печатки підприємства, підпису та зазначенням прізвища отримувача "ОСОБА_1І.".

Відповідно до розділу 4 Договору, розрахунок за товар, що поставляється між Постачальником та Покупцем проводиться у розмірі: 100 % передплати до відвантаження товару, або ж на умовах обумовлених у специфікаціях.

Враховуючи факт довготривалих ділових відносин, регулярність замовлень та поставок, позивач не завжди вимагав від відповідача внесення передплати. У наведених вище поставках позивач обмежився фактом замовлення з гарантією оплати по факту відвантаження.

Натомість, впродовж тривалого часу відповідач оплативши лише поставку партій у 138 та 69 тон, що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 10.01.2018 року та випискою по рахунку позивача, ухиляється від сплати грошових коштів, за отриманий ним вищезазначений товар у кількості 277 тон.

З метою досудового врегулювання спору та уникнення збільшення заборгованості відповідача, позивач просив сплатити борг в найкоротші строки та надіслав відповідачеві відповідну претензію № 0419/18 від 19 квітня 2018 року, яка була надіслана засобами інтернет зв'язку на електронну пошту відповідача

Проте відповідач, незважаючи на факт отримання товару та обов'язок сплатити за нього, не погасив свій борг перед позивачем.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, матеріали справи підтверджують те, що відповідач (покупець), в рамках укладеного між сторонами Договору, отримав від позивача товар на загальну суму 171212,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, сторони відійшли від умов Договору в частині порядку оплати товару, проте відповідачем частково оплачено товар на суму 88389,00 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, особа, яка придбала товар за договором купівлі-продажу, зобов'язана сплатити його вартість продавцеві в момент отримання товару або в обумовлений строк.

З урахуванням наведеного, у відповідача виник обов'язок з оплати отриманого товару за видатковими накладними після його прийняття, а тому строк оплати товару на загальну суму сумі 82823,00 грн., станом на час розгляду справи, є таким, що настав.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 82823,00 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 82823,00 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

В той же час, у прохальній частині позову зазначено заборгованість за поставлений, але не оплачений товар в сумі 83823,00 грн., що не відповідає матеріалам справи, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в сумі 1000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Елладент" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15, ідентифікаційний код 36815791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікпромграніт" (53200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 41243327) основний борг у розмірі 82823,00 грн. та судовий збір у розмірі 1898,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 15.04.2019 року.

Суддя ОСОБА_2